Види організації платіжних систем

Література: [1] – С. 138 – 144 , [5] – С. 77 – 80, [6].

Структура і функції платіжної системи є невід’ємною частиною фінансової інфраструктури країн з ринковою економікою. Для таких країн характерна складна система численних операцій по взаєморозрахунках між суб’єктами підприємницької діяльності. Враховуючи те, що більша частина платежів виконується на безготівковій основі, то головна роль виконання цих взаєморозрахунків по різних операціях покладається на комерційні банки. Ролі основних учасників безготівкових платежів розподіляються наступним чином.

Клієнти (фізичні та юридичні особи), які виконують та отримують платежі, зацікавлені в отриманні від банківських установ якісного обслуговування з точки зору оперативності, ефективності, надійності та зручності використання платіжних інструментів.

Комерційні банки стараються найповніше задовольнити потреби клієнтів за певну винагороду, забезпечуючи таким чином прибуток банку.

Безготівкові розрахунки виконуються по певній технології в межах системи, яка носить назву платіжної системи. Платіжна система — це набір платіжних інструментів, банківських процедур і міжбанківських систем, сполучення яких забезпечує грошовий обіг. Існує два способи організації платіжної системи: на чистій основі і на валовій основі.

1.3.2. Система розрахунків на чистій основі («нетто»)

З метою скорочення потреби в коштах та спрощення порядку обміну платіжними документами банки використовують механізм розрахунків на чистій основі.

Згідно цього механізму банки домовляються між собою не проводити розрахунки по кожному документу в реальному масштабі часу, а накопичувати його певну кількість за якийсь відрізок часу (як правило, за один операційний день) і виконувати розрахунки по його закінченні. Розрахунки при цьому проводяться на чистій основі. Залік дебіторської та кредиторської заборгованості може виконуватись двома чи більше сторонами.

Двосторонній залік виконується між двома банками, які домовляються про залік відправлених та отриманих платіжних доручень, обчислення нетто-залишку і виконання розрахунків на певний термін по отриманому сальдо. Такий метод дозволяє скоротити суму розрахунків між двома банками, оскільки в кінці дня робиться тільки один залік по чистому залишку.

Багатосторонній залік виконується між трьома і більше банками. В цьому випадку створюється клірінгова палата, якою може бути один із якихось банків, чи банки створюють окреме акціонерне товариство, що буде виконувати функції клірінгової палати.

Клірінгова палата на кінець дня проводить розрахунок залишку кожного банку, що приймає участь у взаємних розрахунках, з врахуванням всіх відправлених та отриманих платежів. В цьому випадку проведення виконується на суму чистого залишку. Якщо в результаті проведених підсумків по банку отримано дебіторську заборгованість, тоді банк за певний термін (декілька годин) має її погасити, перерахувавши необхідну суму коштів на свій рахунок в клірінговій палаті. В кінці всіх підрахунків по клірінгу сума взаємних зобов’язань банків має дорівнювати нулю.

Кінцевий розрахунок, тобто зарахування коштів на кореспондентський рахунок банки мають виконувати через центральний банк.

Система, що побудована на «нетто» розрахунках, дозволяє виконувати операції навіть при недостачі коштів. Але ці системи характеризуються великим рівнем ризику.

В тих випадках, коли якийсь із банків, по якому отримано дебетове сальдо, захоче забрати з клірінгової палати якийсь платіжний документ, це може викликати принцип «доміно», і на дебетове сальдо вийдуть інші банки. Вилучення будь-якого платіжного документа призводить до перегляду взаєморозрахунків між банками. Тому відкликання платіжних документів, як правило, забороняється.

1.3.3. Система розрахунків на валовій основі («брутто»)

Система на валовій основі виконує розрахунки відразу після отримання документа. Розрахунок виконується в тому випадку, якщо на рахунку є необхідна сума коштів. Ця система отримала ще назву «брутто» розрахунків.

В системі електронних платежів, що зараз функціонує в Україні, закладена модель «брутто» розрахунків.

В цій системі операції виконуються лише в межах наявних коштів на момент виконання розрахунку. В деяких системах «брутто» розрахунків дозволяється овердрафт. В Україні овердрафт заборонений.

Раніше платежі, для яких не вистачало коштів на кореспондентському рахунку банку, ставились на картотеку. Зараз в НБУ відмовились від ведення картотек і ті платежі, які виконати не можливо з причини відсутності чи нестачі коштів на кореспондентському рахунку, відправляються в комерційний банк.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Функціональна структура АБС	\|	Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.