• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 5. Грошові системи

5.1. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи

Грошова система – це встановлена державою форма ор­ганізації грошового обігу в країні. Основними елементами грошової системи є:

- грошова одиниця (встановлений у законодавчому порядку грошовий знак; служить для вимірювання цін товарів та послуг);

- масштаб цін (законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється держа­вою за певною грошовою одиницею);

- емісійна система (установи, що здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії);

- форми грошей (матеріалізована в певному типі загального еквівалента вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у го­тівковому обігу. До основних форм грошей відносяться банківські білети, казначейські білети та розмінні монети. Суттєвою відмінністю видів грошових знаків є механізм їх емісії);

- валютний курс (співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних опе­рацій. Виступає як ціна валюти однієї країни, вира­жена у валюті іншої країни);

- регламентація готівкового та безготівкового обігу (включає визначення сфер готівкових та безготівко­вих розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів то­що).

5.2. Основні типи грошових систем, їх еволюція.

Системи металевого й кредитного обігу

Тип грошової системи визначається змістом її елементів та їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку та за­кономірності функціонування грошової системи.

Типи грошових систем класифікуються:

1) як елемент господарського механізму:

- грошова система ринкового зразка (при цьому регулювання грошового обігу проводиться через використання економіч­них методів впливу на обсяг, динаміку і структуру грошової маси);

- грошова система неринкового зразка (характеризується наявніс­тю обмежень функціонування грошей (талони, картки). Регулювання грошового обігу здійснюється адміністративними методами (розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обороту, заборона певних грошових операцій, про­ведення контролю за грошовими операціями суб'єктами еко­номічних відносин, лімітування кредитів та ін.);

2) відповідно до механізму регулювання валютних відносин:

- грошова система відкритого типу (відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами. Національна економіка органічно включена у світову);

- грошова система закритого типу (передбачає викорис­тання валютних обмежень. Національна грошова система ізо­льована від світової).

3) відповідно до загальних законів функціонування грошей:

- саморегулююча грошова система (характерна дія механізму стихійного регулювання грошового обороту. Саморегульованими були системи металевого обігу);

- регульована грошова система (порядок регулювання грошового обороту є окремим елементом грошової системи).

Еволюція грошових системхарактеризується виникненням і розвитком таких систем, як: металевого, паперово-грошового та кредитного обігу.

Історично система металевого обігу реалізувалась у формі біметалізму та монометалізму. При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами – золотом і сріблом. Відповідно до принципів регулювання співвідношення між золотими і срібними монетами виділяються три різновиди біметалізму:

- система паралельної валюти, за якої співвідношення між золотими і срі­бними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі;

- система подвійної валюти, коли таке співвідношення визначається дер­жавою;

- система "кульгаючої" валюти, за якої один із видів монет карбується в закритому порядку.

Монометалізм – це грошова система, за якої тільки один вид металу виконує роль грошей. Різновидами монометалізму є:

• золотомонетний стандарт (передбачав безпосередній обіг золотих мо­нет, а також вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото);

• золотозлитковий стандарт (згідно з яким монети в обіг не випускались, але забезпечувався обмін банкнот на стандартні золоті злитки);

• золотодевізний стандарт (за якого національні грошові одиниці обміню­валися на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото).

Отже, система металевого обігу – це обіг металевих грошових знаків (монет)

Для системи паперово-грошового обігу характерна бюджетна емісія, яка може виступати у двох формах: 1) випуск казначейських білетів; 2) покриття бюджетного дефіциту за ра­хунок кредитної емісії. Регулювання гро­шового обігу проводиться здійсненням заходів, спрямованих на оздоровлення фінансів та збалансування бюджету.

Система кредитного обігу – це випуск і рух грошових знаків, що виника­ють на основі кредиту. Органом регулюван­ня грошового обігу є банківська система.

5.3. Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи

Регулювання грошового обігу – сукупність заходів, які проводяться в галузі грошового обігу з метою забезпечення його сталості, стримування інфляції, гнучкого забезпечення грошима потреб сфери обігу; є складовою частиною грошово-кредитної політики держави.

Визначальна роль у здійсненні всього комплексу заходів держави у сфері грошового обігу та кредитних відносин на­лежить її центральному банку.

Вплив на основні параметри грошового обігу здійснюється через такі інструменти:

1) прямі (механізми готівкової емісії; встановлення межі кредиту цен­трального банку, що надається урядові та банківським устано­вам; пряме регулювання позикових операцій банків, визначення маржі, межі на вартість кредит­них ресурсів, що виділяються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки, обмеження спожив­чого кредиту);

2) опосередковані (здійснення операцій на відкри­тому ринку; регулювання норм банківських резервів; регулювання облікової ставки відсотка на позики, що надаю­ться центральним банком).

Операції на відкритому ринку – гнучкий валютно-платіжний інструмент, який виявляється у про­дажу чи купівлі центральним банком цінних паперів на відкрито­му ринку в комерційних банків, а також застосовується для проведення експансивної (купівля цінних па­перів) чи рестрикційної (продаж цінних паперів) грошово-кредитної політики.

Політика облікової ставки – виявляється в змінах облікової ставки відповідно до кон'юнктурних коливань економіки і застосовується для управління кредитною активністю.

Політика мінімальних резервів – найбільш жорсткий інструмент грошово-кредитного регулювання; виявляється в маніпуляції нормою обов'язкових резервів, які ко­мерційні банки зобов'язані зберігати на рахунках у центральному банку; застосовується як засіб швидкого стиснення чи розширення кре­дитної маси в системі.

5.4. Грошово-кредитна політика центрального банку: суть, типи, стратегічні цілі. Інструменти грошово-кредитного регулювання

Грошово-кредитна політика– це сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. IV. Розподіл нервової системи
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. Філогенез кровоносної системи
7. POS-системи
8. VI. Філогенез нервової системи
9. Автокореляційна характеристика системи
10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
12. Автоматизовані форми та системи обліку.

Переглядів: 1199