Загальна характеристика ранньої класичної політекономії

Історичні умови становлення ранньої класичної політекономії: 1) становлення і розвиток промислового виробництва на базі мануфактури, яка приносить доходи значно більші ніж від експлуатації родовищ золота й срібла та ведення зовнішньої торгівлі; 2) виробництво отримує товарний характер, який докорінно змінює взаємовідносини між сферами виробництва і торгівлі – вони будуються на еквівалентній основі; 3) розвиток товарно-грошових відносин, які розповсюджуються на всі сфери економічної діяльності, дає можливість вести статистичні спостереження; 4) розвиток науки, зокрема філософії, історії, статистики, що значно полегшує дослідження в галузі економіки.

Предметом дослідження виступають закономірності зростання доходності у сфері виробництва.

Метод дослідження поєднує емпіризм із зачатками теоретичного аналізу (абстракція, кількісний аналіз у В.Петті, дедукція у Ф.Кене).

Вільям Петгі (1623-1687 рр.). Оксфордський професор медицини, засновник одного з найбагатших родів англійських лендлордів. Головні твори: "Трактат про податки і збори", "Політична арифметика","Політична анатомія Ірландії", "Різне про гроші".
Головні ідеї: 1) перехід від спостереження і опису форм прояву економічного процесу до аналізу-його сутності, застосування абстрактного методу дослідження; 2) використання кількісного аналізу економічних явищ; 3) предмет політичної економії – закони зростання багатства у сфері матеріального виробництва.
Теорія вартості: 1) вартість – самостійна категорія, являє собою працю, витрачену на виробництво золота та срібла, і є "природною ціною"; 2) одиниця виміру вартості – денна частка продуктів робітника /бо саме вона є природним мірилом рівності між факторами утворення вартості - працею та землею/.
Доходи: 1) заробітна плата – природна ціна праці. Розмір заробітної плати має тяжіти до обсягу необхідних для життя людини засобів існування/; 2) рента – надлишок над заробітною платою виробника і відшкодовуванням витрат капіталу. Джерело ренти - різне місцезнаходження ділянок землі щодо ринків збуту, а також різна родючість землі та продуктивність застосованої на ній праці. Виходячи з цього, розглядає лише диференційну ренту. Ціна землі = (21 • величина річної ренти), де 21 ‑середня тривалість спільного прожиття трьох поколінь, за смертними таблицями Граунта; величина річної ренти відображає мету купівлі землі - одержання доходу.

П'єр Лепезан де Буагільбер (1646-1714 рр.). Окружний суддя Руану із Франції. Головні твори: "Трактат про природу, обробіток і корисність зерна", "Роздуми про природу багатства, грошей і податків", "Дослідження про рідкість грошей".
Головні ідеї: 1) предмет дослідження – зростання багатства і роль у цьому процесі держави.
Теорія вартості: 1) вартість /витрачена праця на виробництво товару/ називає "істинною, справедливою ціною"; 2) одиниця виміру вартості – робочий час; 3) вартість встановлюється під впливом стихійних сил ринку.
Теорія соціально-економічного устрою суспільства: 1) усі члени суспільства прагнуть досягти індивідуального багатства; 2) силою, що регулює взаємовідносини людей, є природа, яка ототожнюється з Богом; 3) держава не повинна втручатися в цей процес, хоча потрібний нагляд, щоб примусити дотримуватися згоди і законів справедливості.

Фізіократи – це об'єднання вчених, що вважають джерелом багатства землеробство і вивчають фактори зростання дохідності у даній сфері (назва походить від грецьких "фізис" - природа, "кратос"- влада).

Франсуа Кене (1649-1774 рр.). Лейб-медик Людовіка 15. Головні твори: "Фермери", "Зерно", "Податки", статті до енциклопедії Дідро і д'Аламбера, "Економічна таблиця" (1758 р.).
Головні ідеї: Предмет політичної економії – фізичні та моральні закони зростання багатства. Використання у якості метода принципу перенесення закономірностей розвитку природи на економічну дійсність, а також елементів дедукції.
Теорія вартості: 1) вартість – сума витрат виробництва/.
Доходи: 1) заробітна плата дорівнює фізичному прожитковому мінімуму; 2) чистий продукт – залишок багатства після відрахування витрат на його виробництво. Створюється лише у землеробстві. Його єдиною формою є рента.
Теорія капіталу: 1) виділяє основний та обіговий капітал /відповідно, первісні та щорічні аванси/; 2) первісні аванси – витрати на декілька років на будівлі, худобу та сільськогосподарські машини; 3) щорічні аванси – витрати, що здійснюються щорічно на насіння, робочу силу.
Теорія відтворення: 1) відтворення – процес постійного виробництва і збуту продуктів; 2) модель відтворення (економічна таблиця) –розподіл річного продукту між класами в суспільстві.

Теорія соціально-економічного устрою суспільства: 1) суспільство складається із окремих людей, наділених схильностями, здібностями, потребами; 2) кожна людина добуває засоби до життя під впливом природного порядку – законів, найбільш вигідних людині і встановлених Богом для відтворення і розподілу матеріальних благ; 3) природний порядок можливий лише за наявності свободи, тому держава потрібна лише для того, щоб ніхто не застосовував свою свободу у збиток іншим; 4) бажання людей одержувати блага розвиває суспільство.

Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781рр.). Міністр фінансів Франції при Людовіку 16. Головний твір: "Роздуми про створення і розподіл багатств". Головні ідеї: Доходи: 1) чистий продукт, 2) заробітна плата /їх визначення аналогічно визначенню у Ф.Кене/, 3) прибуток = а)дохід, що отримує підприємець як власник грошей; + б)дохід за "працю, ризик та мистецтво"; + в)земельна рента.
Теорія капіталу: 1) капітал – "нагромаджена цінність"; 2) фактори зростання капіталу: а)купівля землі і отримання ренти; б)купівля промислового підприємства і отримання прибутку; в)організація крупного сільськогосподарського виробництва і отримання фермерського прибутку; г)ведення торгівлі й отримання торгового прибутку за рахунок обрахування покупців.
Соціальна структура: 1) виробничий клас = підприємці /що надають аванси/ + робітники /отримують заробітну плату/; 2) безплідний клас= підприємці-мануфактуристи /власників підприємств, що дають роботу/ + прості ремісники /одержувачі заробітної плати/.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки	\|	Зріла класична політекономія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.