Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Маржиналізм і класифікація економічних наук.

Класифікація німецьких вчених.

Третій підхід до класифікації економічних наук склався в першій половині XIX ст. Він представлений провідними представниками німецької класичної політекономії (К.Г. Pay, Б.В. Герман, Л.Г. Якоб та ін.). Вони зробили перші спроби диференціації економічних наук. Німецькі вчені зберегли загальноприйнятий поділ політичної економії за змістом відділів або фаз суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін, споживання).

Відомий італійський вчений-фінансист та історик економічної думки професор Мілансь­кого університету Луїджі Косса (1831-1896) писав про важливий вплив заснування і функціонування спеціальних університетських кафедр камералістики на систематичну ор­ганізацію економічних дисциплін, а пізніше - і на прогрес фінансових теорій.

У подальшому поділ науки на теоретичну і прикладну викликав серед вчених критику. Вона здійснювалася в двох різновидах. Представники першого, до яких належали в основному неокласики, вважали поділ економічної науки на
теоретичну і практичну та виділення в особливу науку фінансів у принципі правильним. Прибічни­ки другого різновиду критики, в основному з рядів учених нової історичної школи, навпаки, вважали цей поділ неправиль­ним і на противагу йому висували інші класифікації економічної науки.

 

Основним важливим моментом дискусій останньої тре­тини XIX ст. навколо питання класифікації економічних наук було те, що позиція К. Менгера з цієї проблеми піддавалася критиці не лише його противниками зі стану нової історичної школи. До критики вдавалися й окремі відомі представники маржиналізму - того нового напряму в економічній теорії, од­ним з родоначальників якого був К. Менгер. Відмітною рисою різних шкіл цього напряму, що виникли в останній третині XIX ст. одночасно в кількох країнах (Австрія, Англія, Швей­царія, СІЛА та ін.), стали основоположні теорії граничної корисності, граничної продуктивності, аналіз вели­чин в економіці.

На ґрунті теорії граничної корисності в фінансовій науці виникла самостійна школа, основними представниками якої стали Е. Сакс (Чехія), Л. Вальрас (Швейцарія), У. Джевонс (Англія), С. Рікка-Салерно, А. Граціані (Італія), Е. Селігмен (США) та ін. Найбільш інтенсивно вони розробляли теорію податків і їх перекладення. Тому, на думку Е. Сакса, фінансове господарство - це споживання багатств на задоволення пев­них потреб; звідси його закони визначаються суб'єктивною цінністю. Кожний, зважаючи на своє становище (наявне багатство, напруженість потреб), дає суспільним потребам різну суб'єктивну оцінку, а вся сукупність цих різних оцінок утворює ту загальну середню, яка визначає державні доходи і витрати. перебудувати на засадах теорій маржиналізму.

Класифікація вченого К.Г. Воблого. Видатний вчений, професор Київського університету і Київського комерційного інституту К.Г. Воблий (1876-1947) проблему класифікації економічних наук, завдань і методів кожної з них зокрема спеціально розглянув у праці "Питання про метод в історії політичної еко­номії (історико-методологічний нарис)" (1907).

На думку вченого, специфічні завдання, що їх вирішує кожна з окремих економічних дисциплін, зумовлюють і відмінність їх методів. Історія народного господарства та ста­тистика переважно застосовують історико-порівняльний і ста­тистичний методи. В історії методології будь-якої науки, на погляд К. Воблого, відбувається боротьба двох начал - емпіризму і раціоналізму.

У XIX - на початку XX ст. в еко­номічній науці реально існували дві тенденції: до дифе­ренціації (спеціалізації) наук і до утримання їх у лоні політич­ної економії. Обидві тенденції знаходили своє відбиття і в кла­сифікації економічних наук.

Наприкінці XIX ст. академік І.І. Янжул; (1846-1914) звертав увагу на те, що фінансова наука "в багатьох країнах ще не виділена на ступінь самостійної галузі знання і трактується як частина науки про народне господарство або політичної економії

Відомий історик еко­номічної думки професор Бернського університету Август Онкенписав, що наука "національна економія", на відміну від традиційної політичної економії, зовсім не досліджує фінансових та податкових питань.

Підтримуючи класифікацію економічних наук К. Менгера, професор Харківського університету Володимир Левитський (1854-1939) одночасно суттєвим недоліком різних шкіл політичної економії вважав нерозуміння їх представниками неоднорідності політичної економії, зведення її лише до якоїсь однієї з чотирьох складових частин. В. Левитський вва­жав, що фінанси в одних випадках - це теоретична наука, а в інших - політика.

Леонід Ходський (1854-1919) визначив фінансову науку як науку про державне господарство, предме­том якої вважав систематичне дослідження та оцінку способів добування матеріальних засобів, необхідних державі для виконання її найближчих цілей і способів ведення державних підприємств. Відповідно до цього визначення вчений до скла­ду фінансової науки включив:

1) викладення теоретичних основ різних видів доходів;

2) вивчення діючого фінансового законо­давства, тобто фінансове право у тісному смислі;

3) вивчення та критичну оцінку фактичного матеріалу, що відноситься до державного господарства;

4) вироблення раціональних основ для ведення всіх частин державного господарства.

До схеми наук управління Л. Штейнвключив:

1)міжнародне право;

2) військову справу;

3) юстицію;

4) внутрішнє уп­равління;

5) державне господарство.

У п'ятому виданні свого чотиритомного "Підручника фінансової науки" (1885-1886) Л. Штейн розвинув цю класифікацію на­ук управління на основі системи поділу праці в державі. Звідси випливали п'ять галузей управління:

1) відносини з іншими державами, звідки виникає управління зовнішніми справами, - міжнародне право;

2) влаштування фізичної сили держави - відомство військове;

3) здійснення існуючого права - відомство юстиції;

4) створення умов для загального розвитку народу - відомство внутрішніх справ;

5) галузь державного (тобто фінансового) господарства, що мала предметом самостійне управління господарським життям дер­жави, а з ним - матеріальні умови всіх інших галузей уп­равління в "працюючій" державі.

Таким чином, економічна і фінансова думка XIX - почат­ку XX ст. відзначена численними спробами класифікації (сис­тематизації) економічної науки.


Читайте також:

  1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  2. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  3. V. Класифікація і внесення поправок
  4. V. Класифікація рахунків
  5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  6. Австрійська школа маржиналізму.
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  10. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ
  11. Аналіз макроекономічних показників
  12. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств будіндустрії




Переглядів: 528

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стан дослідження та історія проблеми. | Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.