Основні принципи комплексного закону України «Про охорону НПС». Екологічні права та обов’язки громадян України

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює основні принципи охорони:

– пріоритетність вимог екологічної безпеки:

– соціоекологічний принцип природокористування, що полягає у науково-обґрунтованому поєднанні екологічних, економічних і соціальних інтересів;

– гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища;

– безплатність загального природокористування і платність спеціального природокористування для господарської діяльності;

– нормування впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище;

– стягнення плати за забруднення навколишнього середовища;

– компенсація шкоди, заподіяної порушеннями природоохоронного законодавства;

– поєднання заходів стимулювання і відповідальності.

Законом передбачено, що Україна приєднується до всіх видів міжнародного співробітництва у галузі охорони природи та раціонального використання природних ресурсів, що здійснює шляхом договорів, угод, укладення пактів, а також участі в природоохоронній діяльності ООН, інших урядових і неурядових організацій. Якщо міжнародною угодою, укладеною Україною встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у вітчизняному законодавстві, то застосовуються правила міжнародної угоди.

У Конституції України записано, що в інтересах теперішнього та майбутнього поколінь держава проводить необхідні заходи для охорони і науково обґрунтованого, раціонального використання Землі, їх надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світів, для збереження в чистоті повітря і води, забезпечення відтворення природних багатств і покращення навколишнього середовища. Природні ресурси нашої держави є власністю народу, який має право на володіння, користування і розпорядження природними багатствами. Народ України здійснює право власності на природні об’єкти через Верховну Раду України, а також через місцеві Ради народних депутатів.

Кожен громадянин України особисто або через громадські організації, трудові колективи, органи територіального громадського самоуправління має право брати участь у розгляді Радами народних депутатів питань, пов’язаних із використанням і охороною природних ресурсів, вимагати від інших громадян і організацій дотримання правил природокористування і екологічної безпеки, а також вимагати заборони на діяльність, підприємств, установ, організацій і громадян, які заподіюють шкоду природному середовищу. Кожен громадянин має право відповідно до законодавства України користуватися природними об’єктами для задоволення власних потреб, але одночасно зобов’язаний охороняти землю, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, сприяти відновленню їх як першооснови свого життя і життя суспільства.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплюються екологічні права та обов’язки громадян України:

– право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;

– право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення та реконструкції об’єктів, які можуть негативно вплинути на стан довкілля;

– право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

– право на вільний доступ до повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров’я населення;

– право звертатися до суду з позовом до підприємства, установи чи організації про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Закон зобов’язує державні органи надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності та враховувати їхні пропозиції в цій галузі.

Згідно з цим Законом громадяни нашої держави зобов’язані:

– берегти природу, раціонально використовувати її багатства, додержуватись законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

– здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки;

– не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;

– вносити плату за спеціальне природокористування;

– компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Крім того, даний закон надає широкі повноваження громадським об’єднанням, зокрема:

– брати участь у проведенні спеціально уповноваженими органами перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;

– проводити громадську екологічну експертизу і обнародувати її результати;

– одержувати інформацію про стан довкілля і джерела його забруднення;

– виступати з ініціативою проведення загальнодержавного та місцевих референдумів з питань охорони навколишнього природного середовища;

– подавати до суду позови про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення екологічного законодавства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічне право. Законодавчі та нормативні акти про охорону довкілля	\|	Екологізація основних галузей народного господарства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.