Мотиви можуть бути розділені на дві великі групи.

Мотив та ціль складу злочину: поняття, види, значення.

Мотив і мета – це факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Далеко не всі склади містять у собі певні мотиви і мети (наприклад, для навмисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч.1 ст. 122 КК) не мають значення мотиви і мети їхнього здійснення). Однак, їхнє встановлення при здійсненні навмисного злочину дає можливість визначитися в повному обсязі картину злочину.

Мотивом злочинуназиваються ті внутрішні спонукання, якими керується суб'єкт при здійсненні злочину.

Мотив – це рушійна сила злочину, це внутрішня причина його здійснення. Мотив визначається потребами людини, його інтересами, а при здійсненні злочину він здобуває протиправний характер і визначається як мотиви злочину.

Мотив в одних випадках виступає в якості необхідної, обов'язкової ознаки складу, в інших – як кваліфікуюча ознака, а, по-третє, враховується при призначенні покарання в якості пом'якшуючої чи обтяжуючої обставини.

Мотив злочину властивий лише навмисним злочинам. Але мотивація визначеного роду має місце і при здійсненні необережних злочинів. Але в необережних злочинах не слід говорити про мотиви злочину. Треба говорити лише про мотиви поведінки, оскільки мотиви не поширюються на сам наслідок. У навмисних же злочинах мотив властивий не тільки діянню, але і характеризує визначений наслідок.

1.Мотиви низинного характеру (низинні мотиви).

2.Мотиви, позбавлені низинного змісту, характеру.

До низинних спонукань відносяться користь, помста, хуліганські мотиви, підступництво, хитрість і т.д.

До мотивів, позбавленим низинного змісту варто віднести цікавість, альтруїзм, неправильно зрозумілі інтереси служби, мотиви, зв'язані з відображенням злочинних зазіхань і т.д.

Крім вищезгаданої класифікації існують і інші, наприклад, поділ мотивів на раціональні і нераціональні, альтруїстичні і людиноненависницькі.

Мета злочину –це той кінцевий (проміжний) результат, що міститься у свідомості винного, до якого він прагне, скоюючи злочин.

Мета, щодо загального складу злочину, також є факультативною ознакою суб'єктивної сторони злочину. Мета має місце лише в злочинах, вчинених із прямим умислом.

У ряді випадків у КК мета позначена як основна, обов'язкова ознака суб'єктивної сторони конкретного складу злочину, в інших – як кваліфікуюча ознака; у всіх інших випадках вона враховується судом лише при призначенні покарання.

Мети злочину можуть бути найближчі і кінцеві (проміжні і перспективні).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Злочинна недбалість.	\|	Значення факультативних ознак суб'єктивної сторони складу злочину.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.