• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мотиви можуть бути розділені на дві великі групи.

Мотив та ціль складу злочину: поняття, види, значення.

Мотив і мета – це факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину. Далеко не всі склади містять у собі певні мотиви і мети (наприклад, для навмисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч.1 ст. 122 КК) не мають значення мотиви і мети їхнього здійснення). Однак, їхнє встановлення при здійсненні навмисного злочину дає можливість визначитися в повному обсязі картину злочину.

Мотивом злочинуназиваються ті внутрішні спонукання, якими керується суб'єкт при здійсненні злочину.

Мотив – це рушійна сила злочину, це внутрішня причина його здійснення. Мотив визначається потребами людини, його інтересами, а при здійсненні злочину він здобуває протиправний характер і визначається як мотиви злочину.

Мотив в одних випадках виступає в якості необхідної, обов'язкової ознаки складу, в інших – як кваліфікуюча ознака, а, по-третє, враховується при призначенні покарання в якості пом'якшуючої чи обтяжуючої обставини.

Мотив злочину властивий лише навмисним злочинам. Але мотивація визначеного роду має місце і при здійсненні необережних злочинів. Але в необережних злочинах не слід говорити про мотиви злочину. Треба говорити лише про мотиви поведінки, оскільки мотиви не поширюються на сам наслідок. У навмисних же злочинах мотив властивий не тільки діянню, але і характеризує визначений наслідок.

1.Мотиви низинного характеру (низинні мотиви).

2.Мотиви, позбавлені низинного змісту, характеру.

До низинних спонукань відносяться користь, помста, хуліганські мотиви, підступництво, хитрість і т.д.

До мотивів, позбавленим низинного змісту варто віднести цікавість, альтруїзм, неправильно зрозумілі інтереси служби, мотиви, зв'язані з відображенням злочинних зазіхань і т.д.

Крім вищезгаданої класифікації існують і інші, наприклад, поділ мотивів на раціональні і нераціональні, альтруїстичні і людиноненависницькі.

Мета злочину –це той кінцевий (проміжний) результат, що міститься у свідомості винного, до якого він прагне, скоюючи злочин.

Мета, щодо загального складу злочину, також є факультативною ознакою суб'єктивної сторони злочину. Мета має місце лише в злочинах, вчинених із прямим умислом.

У ряді випадків у КК мета позначена як основна, обов'язкова ознака суб'єктивної сторони конкретного складу злочину, в інших – як кваліфікуюча ознака; у всіх інших випадках вона враховується судом лише при призначенні покарання.

Мети злочину можуть бути найближчі і кінцеві (проміжні і перспективні).

Читайте також:

1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
2. Безробітні можуть відбувати це покарання і в нічний час.
3. В Україні акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими і простими.
4. В якій формі можуть вкладатись іноземні інвестиції в економіку України?
5. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
6. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
7. Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
8. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
9. Великі голландці» Пітер Пауль Рубенс і Харменс ван Рейн Рембрандт
10. Великі інтегровані системи.
11. Великі князі Київської Русі та їхня державотворча політика
12. Види і мотиви злиття і поглинання

Переглядів: 883