• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Негативні наслідки сучасної глобалізації на межі ХХ-ХХІ ст.

Позитивні наслідки сучасної глобалізації на межі ХХ-ХХІ ст.

- Зростання кількості та поліпшення якості товарів на світовому ринку.

- Бурхливий прогрес розвитку інформаційних технологій, в результаті якого зменшується собівартість продукції та знижуються ціни на значну частину товарів масового попиту (наприклад, поширення використання комп'ютерів та мобільних телефонів).

- Створення нових робочих місць, головним чином у невиробничій сфері завдяки розвитку інформаційних технологій.

- Внаслідок інтенсифікації глобального інформаційного обміну відбулося прискорення та поліпшення взаєморозуміння між представниками як націй-держав, так і різних культур і цивілізацій.

- Поширення свободи, правової захищеності особи і демократії.

- Світова економіка стала більш взаємопов'язаною, через що негативні наслідки вмить перетинають кордони націй-держав.

- Збільшення соціоекономічного розриву між багатою Північчю та бідним Півднем, між багатими і бідними верствами населення.

- Зростання динаміки міграційних потоків, що має негативні наслідки: від зростання злочинності до поширення епідемій.

- Посилення економічного, і, що особливо важливо, політичного впливу транснаціональних корпорацій на уряди націй-держав та міжнародні організації.

- Погіршення стану навколишнього середовища.

- Надмірна концентрація власності у секторі ЗМІ та панування на ринку інформації кількох великих мультимедійних корпорацій.

- Зростання негативного впливу стандартизованої маскультури, що загрожує культурному розмаїттю; виникнення вкрай радикальних субкультур.

Втрата перспективи національною державою, з якою традиційно пов'язують ліберальну демократію. В оцінці впливів глобалізації сформувалося декілька течій: від дуже оптимістичних до повністю песимістичних. Серед відомих західних вчених цілком опти­містично сучасні світові процеси оцінює Ф. Фукуяма. У 1990 р. він написав «Кі­нець історії», в якій проголосив торжество ліберальної демократії у світі у зв'яз­ку із закінченням ідеологічного протиборства. Через десять років по тому Ф. Фукуяма заявив, що за цей час не сталося нічого такого, що змінило б його переко­нання, глобалізація, на його переконання, має винятково позитивний вплив, бо вона дає бідним країнам шанс швидко розвинутися. «Світ інтегрується завдяки розвиткові технології, торгівлі й інвестиціям, завдяки обміну думками, який стимулює економічне зростання і створює підвалини для поширення демокра­тії. Там, де розвивається економіка, неминуче поширюється демократія. Саме цей різновид прогресу – єдиний створює шанс розвитку для бідних країн».

Оптимістичні оцінки слушно підкреслюють неминучість глобалізації, її зв'язок з головним напрямом суспільного поступу. Водночас вони є однобічними, оскільки не пояснюють, звідки й чому постав антиглобалістський рух, чому деякі політологи стверджують, що уявлення про політичні тенденції в сучасному світі надто поверхові, якщо не підкріплюються знан­ням про діяльність транснаціональних корпорацій та оборудки фінансових магнатів наднаціонального рівня.

Песимістичний погляд щодо можливого розвитку сучасного світового співтовариства висловив професор Гарвардського університету С. Гантінгтон, відповідаючи на ідею «кінця історії» Ф. Фукуями. Не можна заспоко­юватися після закінчення ідеологічного протистояння двох систем (соціа­лізму й капіталізму), стверджує С. Гантінгтон; світ залишається багатоманіт­ним, однак тепер головна лінія політичних розмежувань проходитиме вздовж культурно-цивілізаційних, а не ідеологічних кордонів. Різниця у культурах може спровокувати не менш жорстке протистояння, навіть довес­ти до зіткнення цивілізацій.

Політичні впливи глобалізації.Глобальний розвиток породжує дві взає­мопов'язані, але ворожі одна одній тенденції в політичному житті. Перша – це протестний се­паратистський рух проти світової інтеграції, одним із виявів якого є іслам­ський джихад. Друга – це прагнення до всеохоплюючої інтеграції, до уніфі­кації виробництва й споживання, культури і розваг, навіть зовнішнього виг­ляду і психології людей. За висловом Б. Барбера, це прагнення перетворити сучасний світ на «мак-світ» (у якому панують «макдональдзи», «макінтоші» та інші «маки»). Обидві тенденції – антидемократичні. Джихад здійснює кривавий пошук ідентичності, мак-світ розвиває безкровну економіку при­бутку, мимоволі долучаючись до якої, кожен стає споживачем та позбува­ється почуття громадянськості, яке є іманентним для будь-якої демократич­ної держави.

Постає питання щодо напрямів впливу глобалізації на поширення демократії в сучасному світі. Один із них стосується долі національної держави і національно-державного суверенітету. Глобальний рух капіталу, фінансові й інформаційні потоки, виходячи з-під контролю національної держави, впливають на внутрішнє політичне життя країни, обмежують державний су­веренітет. Національна держава потрапляє в пастку транснаціональних зв'язків, у яких переважають непідвладні їй міждержавні та глобальні сили, і стає нездатною визначати власну долю. Отже, процес економічної глоба­лізації призводить до позбавлення держави її регулятивних функцій, особ­ливо за умов інтенсивної комерціалізації засобів масової інформації та дина­мізму транснаціональних інформаційних потоків.

Якщо ліберальну демократію розглядати в поєд­нанні з територіальною національною державою як тією політичною формою, в якій вона виникла і до якої добре припасована, то саме в умовах гло­балізації її розвиток стає проблематичним. Тобто правомірно виникають за­питання: а чи не слугує глобалізація розпадові чи трансформації нації-держави, а разом з нею й ліберальної демократії? Яким чином можна узгодити ефективне демократичне управління з транснаціональним масштабом сучасної економічної організації?

Отже, можна зробити висновок, що глобалізація:

- викликає інтенсивну взаємодію і тісну взаємозалежність націй-держав, які утворюють сучасну світову систему;

- стимулює поширення демократичних цінностей завдяки посиленню взає­мозв'язку і взаємозалежності між країнами світу, значному зменшенню перешкод для розповсюдження інформації;

- сприяє зростанню міжнародних організацій і багатосторонніх механізмів для контролю й забезпечення всіх стандартів безпеки над територіями транснаціональних дій – від телекомунікацій до функціонування атом­них електростанцій;

- посилює роль наднаціональних міжнародних організацій за рахунок вла­ди націй-держав, які часом бувають нездатні розв'язувати як внутрішні, так і зовнішньополітичні проблеми.

- послаблення націй-держав, у межах яких виникла і умовам яких відпові­дала ліберальна демократія, ставить під загрозу майбутнє останньої. Нега­тивний вплив на демократичні перспективи має зростання екстремістських та фундаменталістських рухів.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
3. Адміністративний арешт активів та його наслідки
4. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
5. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
6. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
7. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
8. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
9. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
10. Безробіття, його види і наслідки.
11. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки

Переглядів: 687