• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМ 5. Технологія очищення використаної води на підприємствах автомобільного транспорту

Лекція №5

План

1. Використання води на автомобільному транспорті.

2. Вимоги до води, яка відводиться до каналізації.

3. Методика оцінки стану води.

4. Біологічні методи очищення води.

5. Хімічні і фізико-хімічні методи очищення води.

1.Важливим складовим елементом природних ресурсів є вода, яка широко використовується на підприємствах автомобільного транспорту. Порядок користування водою регулюється відповідними нормативними актами, до яких можна віднести будівельні та санітарні норми. Для стимулювання раціонального користування водою вводиться плата в державний бюджет за воду, якою користується підприємство. Якщо використання води перевищує ліміти, то понадлімітна кількість води оплачується у встановленому кратному розмірі. При оборотному користуванні водою надаються пільгові тарифи.

Виробничі і стічні води підприємств автомобільного транспорту містять різні шкідливі домішки, характерні для цього виду виробництва. Оцінка їх стану (якості) виконується за наступними показниками:

— температура, К (ºС);

— колір;

— запах, бал;

— прозорість за шрифтом, см;

— речовини у зваженому стані, мг/л;

— вміст оливонафтопродуктів, мг/л;

— активна реакція середовища, рН;

— загальний солевміст, мг/л;

— загальна жорсткість, мг-екв/л;

— біологічна потреба у кисні (БПК), мг О/л;

— хімічна потреба у кисні (ХПК), мг О/л;

— специфічні речовини, мг/л.

Температура води вимірюється одночасно з відбором зразків під час проби. Необхідність контролю води викликана тим, що вода при температурі понад 313 К (40 ºС) прогресивно руйнує трубопроводи та стикові з'єднання каналізаційної системи.

Колір визначається як у профільтрованій, так і природного стану воді, описується словами із зазначенням відтінку та інтенсивності пофарбування порівняно з стандартною платинокобальтовою шкалою або ж за кратністю розбавлення.

Запах стоку визначається органолептично і дозволяє судити про наявність специфічних речовин, визначається запах при температурі 293 і 323 К (20 і 50 ºС). Інтенсивність запаху оцінюється за спеціальною шестибальною шкалою, при цьому пробу води розбавляють дистильованою водою до зникнення запаху.

Прозорість проби залежить від кольору води і каламутності, визначається шляхом вимірювання висоти водяного стовпа у скляному циліндрі за розрізненням типографського шрифту з висотою букви 3,5 мм.

Речовини у зваженому стані характеризують ефективність очисних споруд, є одним із найважливіших показників, який визначається ваговим методом — шляхом фільтрування певного об’єму стічної рідини через паперовий фільтр. Різниця у вазі між висушеним фільтром 378 К (105 ºС) і прокаленим при температурі 773 К (500 ºС) характеризує мінеральний і органічний склад продуктів очищення.

Нафтопродукти, мінеральні масла та інші органічні сполуки належать до екстрагованих речовин. Оскільки універсального розчинника не існує для цієї групи речовин, то користуються селективними розчинниками. До них відносять ефір, який розчиняє (екстрагує) всі органічні речовини, у тому числі жири, нафтопродукти та ін. Хлорофори використовують для екстрагування групи важких нафтопродуктів (олив), нафтовідходів та ін. Ці речовини називаються хлороформовилучуванні.

Активна реакція середовища (рН) полягає у визначенні концентрації водневих іонів і служить мірою кислотності чи лужності. Визначення рН здійснюють в інтервалі 1—10 мг-екв, що відповідає рН середовища від 0 до 14. Нейтральному стану води відповідає величина рН = 7,0. При значенні рН < 7,0 вода вважається лужною, а при рН > 7,0 — кислою. Визначення рН середовища виконують за допомогою рН-метра (потенціометра), а за необхідності користуються експрес-аналізом за допомогою індикаторного паперу.

Загальний солевміст характеризує загальний вміст електроліту, розчиненого у воді.

Загальна жорсткість води оцінюється концентрацією у ній катіонів кальцію та магнію комплекснометричним способом. Вміст солей кальцію та магнію приводить у певних умовах до утворення відкладень у трубопроводах і апаратах очисних споруд.

Біологічна потреба у кисні (БПК) показує ступінь окислення органічних речовин мікроорганізмами за певний проміжок часу: БПК — за десять діб, БПК — за двадцять діб. Для стічних вод автотранспортних підприємств переважним є БПК в зв'язку з тим, що для цього типу виробництва є характерною наявність легкозаймистих речовин.

Хімічна потреба в кисні (ХПК) залежить від кількості органічних забрудників, які окислюються сильними окислювачами — біхроматом калію у сірчаній кислоті. ХПК є найбільш виразним показником забруднення стічних вод від фарбувальних камер.

На автотранспортних підприємствах воду використовують для виробничих потреб (миття автомобілів, технічне обслуговування їх та ремонт); миття підлоги виробничих приміщень та території підприємства; обігріву автомобілів на відкритих стоянках у зимовий період; заправлення водою систем охолодження автомобілів; господарськопитні та душові потреби; пожежогасіння.

Розрізняють миття автотранспортних засобів туалетне і поглиблене. При туалетному митті очищається (миється) зовнішня поверхня автомобілів, а при поглибленому додатково миються двигун, шасі, системи та вузли автомобіля.

В автотранспортних підприємствах широко використовують оборотне водопостачання для миття усієї поверхні вантажних автомобілів і нижньої частини легкових автомобілів, автобусів і автофургонів, а решта поверхні пасажирських транспортних засобів і автофургонів миється чистою водою із міського водопроводу. Використання оборотного водопостачання не допускається для миття автомобілів, зайнятих перевезенням продуктів харчування без упаковки, отруйних та інфікуючих речовин та фекальних рідин.

2. На автотранспортних підприємствах утворюються такі види стічних вод:

— води від миття автомобілів, які входять до системи оборотного водопостачання;

— води з вмістом нафтопродуктів;

— води, які містять важкі метали, хром, кислоти, луги;

— води, які містять розчинники, фарбу;

— поверхневі стічні води.

Небезпечними забрудниками є свинець, фарба (40% фарби виходить у повітря). Велика кількість забрудників міститься у поверхневих талих водах.

Категорично забороняється досягати нормативної ГДК розчиненням умовно чистими стоками.

3. У стічних водах міститься велика кількість речовин, які класифікуються як небезпечні для здоров'я людей і живої природи. Це значно ускладнює визначення стану таких вод та оцінки якісних показників. Найбільш вдалою методикою для вирішення цієї проблеми вважається методика професора Черкінського. Вона базується на інтегральному підході до оцінки стану стічних вод. Також вона придатна для оцінки якості будь-яких інших вод. Визначений інструментальним шляхом вміст окремих речовин у воді використовується для розрахунку показника придатності води за формулою

(5.1)

де — фактичний вміст шкідливої речовини у воді, що досліджується на якісні властивості;

— гранично допустима концентрація шкідливої речовини у стічних водах. Таким чином, згідно з цим виразом сумарна відносна концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати одиниці, а це практично значить, що не повинна перевищувати граничної допустимої концентрації. Якщо концентрація однієї якої-небудь речовини дорівнює ГДК, то присутність інших шкідливих речовин не допускається.

4. Біологічні методи очищення води застосовуються при очищенні побутових вод та вод, які містять органічні продукти. Біологічне очищення води — це біологічне окислення органічних домішок у воді мікроорганізмами. В зв'язку з цим не можуть бути біологічно очищені води, які містять хімічні речовини, що негативно впливають на мікроорга­нізми. На ефективність біологічного очищення води впливають умови його здійснення. Вони характеризуються такими показниками, як температура, активна реакція оточуючого середовища, наявність розчиненого у воді кисню. Оптимальною температурою вважається температура 20—30 ºС, нейтральну реакцію мають стічні води при рН = 6,5—7,5.

Біологічні методи очищення води можуть бути природними і штучними. Природні методи базуються на використанні природних умов існування і дії біологічних організмів. За своєю потужністю вони підрозділяються на невеликі, середні та крупні. До невеликих належать фільтруючі колодязі, піщано-гравійні та інші. До середніх можуть належати системи підземного біологічного очищення води. Крупними засобами біологічного очищення води є поля зрошення. Прикладом крупної системи біологічного очищення води може служити зрошувальна система в Бортничах під Києвом — Бортницька зрошувальна система. На рис. 11.1 зображена схема таких зрошувальних систем, які одночасно є системами біологічного очищення води.

Рис. 11.1 Схема зрошувальної системи з біологічним очищенням води:

1 — підведення води; 2 — решітка з дробилкою; 3 — відстійник; 4 — обробка осадів; 5 — розподільник; 6 — ставки-накопичувачі ; 7 — розподільник по полям; 8 — поля зрошування.

Більш глибоке біологічне очищення води здійснюється в спеціальних ставках глибиною до одного метра, а при аерації товщі води — глибиною до трьох метрів.

Біологічне очищення води може бути здійснене в штучних спорудах для біологічного очищення води. Найбільш широко застосовуються два види таких споруд. Для споруд першого виду характерним є те, що біологічна маса, яка виконує функцію очисника води, знаходиться у зваженому стані. Представниками таких споруд є аеротенки та окситенки. В аеротенках для активації біологічних процесів очищення застосовують повітря, яке з одного боку забезпечує зважений стан біологічної маси, чим суттєво збільшується поверхня взаємодії біологічної маси з очищуваною водою, та до того ж саме повітря взаємодіє з водою і очищує її. Другим типом цього виду споруд є окситенки, де для активації дії біологічної маси застосовують кисень. Цей тип споруд забезпечує більш глибоке та прискорене очищення води. Конструктивно штучні споруди біологічного очищення води виконують як аеротенки-витиснювачі та аеротенки-змішувачі.

У спорудах біологічного очищення води другого виду біологічна маса, яка забезпечує процес очищення, знаходиться на поверхні тіл, якими завантажується споруда. Найбільш широко при цьому методі очищення води застосовуються біофільтри, продуктивність яких може складати 20...30 тисяч кубічних метрів води на добу. Споруда може бути завантажена гравієм, керамзитом, пластиком, різною матерією, металом. Висота завантаження споруди може складати 2—4 м. Поверхня цього завантажувального матеріалу покривається біологічною масою природного походження, яка і здійснює процес очищення води.

5.Стічні води, які беруть участь у технологічних процесах, можуть мати домішки, які здатні знищити живі організми, в тому числі і мікроорганізми, що знаходяться у такій воді. Тому для очищення такого виду стічних вод необхідно застосувати інші методи. До них належать хімічний та фізико-хімічний. В умовах автотранспортного виробництва ці методи очищення застосовуються для стічних вод, що утворюються при ремонті акумуляторних батарей, автомобільних двигунів, особливо які працюють на бензині, при виконанні фарбувальних робіт.

Хімічний метод складають нейтралізація та окислення. При нейтралізації застосовують луги або кислоти залежно від того, який забрудник міститься у воді. Якщо вода лужна, то для нейтралізації буде використана кислота, і навпаки. Для окислення використовують хлор та озон. Окислення озоном є перспективним.

Фізико-хімічні методи складають коагуляція, сорбція та флотація. Коагуляція в перекладі з латинської мови означає “згущення”. В процесі коагуляції зважені забруднюючі частки з'єднуються між собою, утворюючи більш крупні частки, які під дією гравітаційних сил осідають на дно очисної споруди, а потім видаляються. Для інтенсифікації процесу коагуляції застосовують спеціальні речовини, які називаються коагулянтами. Ними можуть бути солі амонію, доломіт та ін.

Сорбція у перекладі з латини означає «вбирання». При очищенні цим методом застосовують речовини, які здатні вбирати в себе шкідливі домішки у воді. Найбільш універсальним і широко застосовуваним сорбентом є активоване вугілля. Очищувана вода при проходженні через шар вугілля очищається внаслідок вбирання та затримання забрудників води.

“Флотація” означає “спливання”. Цей метод широко застосовують для очищення води від нафтопродуктів. Суть його полягає в тому, що через шар очищуваної води пропускається повітря. Це повітря при проходженні утворює бульбашки. На поверхні бульбашок осідають частки нафтопродуктів і виносяться ними на поверхню води, де накопичуються, а потім видаляються в місця складування.

Читайте також:

1. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
5. Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.
6. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком
7. БАГАТОКОВШОВІ ЕКСКАВАТОРИ. ВИЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТУЮЧІ МАШИНИ. КОМПЛЕКСИ МАШИН БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
8. Базова технологія
9. Безпека транспорту
10. Біотехнологія
11. Біотехнологія і гібридизація соматичних клітин
12. Біотехнологія одержання антибіотиків

Переглядів: 1304