• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВПРАВИ ДО ТЕМИ 2

ВИСНОВКИ

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосуван­ня. Найпоширенішою сферою її використання є маркетингові дослідження. Прогнозування поведінки споживача, розуміння механізму прийняття ним рішення про вибір того чи іншого набору товарів дають змогу виробити найбільш ефективну стратегію фірми та приймати більш обґрунтовані економічні рішення.

Рис. 2.9. Рівновага споживача для ідеально комплементарних благ

Рис. 2.7. Рівновага споживача

Рівновазі спожича можна дати геометричне тлумачення. Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень I₁ до кривої байдужості U₂, то це означає, що в точці А₃ нахил цих двох ліній збігається (для довідки: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці). Тоді

МU_х / МU_y = Р_х / Р_у, (2.8)

або

МU_Х / Р_Х = МU_у / Р_у. (2.9)

Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, нази­вається внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою. Наприклад, хтось із студентів вирішив обмежити споживання борошняних виробів, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості котлет, що може придбати студент залежно від його бюджету

(рис. 2.8).

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на пиріжки чи значно зро­стуть на котлети. Якщо споживач взагалі не бажатиме відмовляти­ся від котлет заради пиріжків, то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутріш­ньої буде взагалі неможливий.

Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один з товарів є антиблагом,тобто таким, що має від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадної вона стане зростаючою. Наприклад, через якесь захворювання споживач взагалі не може вживати м'ясо, тоді його приваблюватиме той набір, де менше котлет, а рівновага (максимізація корисності) досягатиметься у точці, що відповідає макси­мальній кількості пиріжків, яку він може придбати, виходячи з бюджету. Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго. Зауважимо, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задо­вольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає роз­глядати додаткове споживання як таке, що приносить йому користь, називається точкою насичення.

Треба звернути особливу увагу на споживання товарів, що іде­ально доповнюють один одного, тобто, коли ефективне споживання одного товару без певної кількості іншого взагалі неможливе (наприклад, автомобілі та номерні знаки, черевики й шнурки до них тощо). У цьому випадку ні зміна співвідношення цін, ні дохід споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який обирає споживач (рис. 2.9).

1. Теорія споживацького вибору базується на допущенні, що люди поводяться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб.

2. Описуючи вибір споживача, слід розглядати два взаємопов’язаних показники: споживацькі переваги та бюджетні обмеження.

3. Споживачі роблять вибір шляхом порівняння наборів споживчих товарів і послуг. Припускається, що вони мають можливість порівняти всі альтернативні набори, ці набори транзитивні, і більша кількість товарів завжди привабливіша, ніж менша.

4. Криві байдужості – це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб; тобто не зростають і не перехрещуються.

5. Споживацькі переваги повністю описуються совокупністю кривих байдужості або картою кривих байдужості.

6. Гранична норма заміщення (субституції) – це кількість товару у, від якого споживач відмовлявся б, щоб отримати ще одну одиницю товару х, залишаючись на цій кривій байдужості.

7. Лінія бюджетних обмежень показує всі ті набори товарів х та у, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Лінії бюджетних обмежень зміщуються вправо внаслідок зростання доходу споживача. Вони обертаються навколо фіксованої точки (на осі ординат), коли ціна одного товару (на осі абсцис) змінюється, а дохід і ціна другого залишаються без змін.

8. Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули змінювати його на інший.

9. Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні.

Вивчення матеріалу, поданого в темі 2, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

Споживацькі переваги;

транзитивність;

корисність;

функція корисності;

крива байдужості;

карта кривих байдужості;

гранична корисність;

бюджетні обмеження;

лінія бюджетних обмежень;

рівновага споживача;

кутова рівновага;

гранична норма заміщення

Вправа 1. Для кожного положення, з наведення далі знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:

1. Ранги, що їх встановлює споживач для альтернативних можливостей задоволення своїх потреб.

2. Задоволення, що отримує економічний суб’єкт при споживанні тих чи інших товарів і послуг чи певному виді діяльності.

3. Кількість грошей, яку споживач має можливість використати на придбання товарів та послуг у даний проміжок часу.

4. Задоволення, що приносить економічному суб’єкту споживання додаткової одиниці товару чи послуги

5. Кількість товару, від якої споживач згоден відмовитися заради споживання додаткової одиниці іншого товару.

6. Якщо споживач віддає перевагу благу А порівняно з благом В, а благу В порівняно з благом С, то він віддає перевагу благу А порівняно з благом С.

7. Комбінації наборів товарів А і В, які приносять споживачеві однакову корисність.

8. Стан споживача, в якому він купує товари за даними цінами в таких обсягах, що використовує весь дохід і максимізує корисність.

9. Граничні корисності товарів у розрахунку на одиницю їх ціни рівні.

10. Лінія, що графічно відображає множину наборів товарів, придбання яких потребує однакових витрат.

11. Набір варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність.

Читайте також:

1. Акробатичні вправи
2. Акробатичні вправи.
3. Вправи для вдосконалення органів дихання
4. Вправи для відробітку голосних і приголосних звуків
5. Вправи для очей.
6. Вправи для розвитку і вдосконалення професійно важливих якостей
7. Вправи для розвитку пісенної творчості.
8. Вправи для самостійної роботи
9. ВПРАВИ ДО ТЕМИ 12
10. ВПРАВИ ДО ТЕМИ 4
11. ВПРАВИ ДО ТЕМИ 8

Переглядів: 893