ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ І ТЕЧІЇ У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Питання для самоперевірки

Політична культура та національні політичні традиції

Політична культура — або система знань та переконань людини, її принципів та політичних норм, або рівень політичної свідомості та активності людини, характер її політичної діяльності.

Література: [19, 20, 24]

Що таке політична свідомість?

Назвіть основних носіїв політичної свідомості?

Які ви знаєте типи та рівні політичної свідомості?

Що таке масова свідомість та чим вона відрізняється від звичайної свідомості?

Що таке політична ідеологія?

Що таке політична культура?

Дайте визначення політичної соціалізації.

План

1. Еволюція ліберальних ідей

2. Розвиток консерватизму

3. Політичний екстремізм

Термін «лібералізм» (лат. лібераліз – вільний) почали активно вживати у першій половині XIX ст., тоді ж виникли перші політичні партії лібералів. Але ідеологія лібералізму сягає своїм корінням у XVII—XVIII ст. У її творення значний внесок зробили такі видатні мислителі, як ДЛокк, Ш.Монтеск'є, І.Кант та ін.

Ліберали обгрунтували буржуазні права й свободи, передовсім свободу особи, промислової конкуренції, недоторканості приватної власності. Лібералізм — це індивідуалістська система поглядів, перевага в ній надається потребам і правам окремої людини. Але індивідуалізм цей не набуває абсолютного характеру. Основні риси лібералізму:

Економіка:

- свобода праці та вир-ва

- вільний вибір форм ек життя

- свобода ринку та конкуренції

- недоторканість прив власності

Культура:

- надання людському розуму повної свободи

- без обмежень для розвитку науки

- свобода совісті, свободі слова...

Політика

- правова держава

- розвиток місцевого самоуправління

- політ права і свободи всім

- засудження революції, заохочення еволюції

- держава виконує роль нічного сторожу

Найбільшого розквіту лібералізм досяг в Великобританії та США.

Поте системна криза капіталізму 30-х років, криза соціальних відносин та за ними й політична криза призвели до необхідності перегляду політики лібералізму та появи неолібералізму.

Соціальному лібералізму або неолібералізму, що прийшов на зміну класичному варіанту, були вже притаманні ідеї посилення ролі державних органів у суспільному житті, створення «держави загального добробуту». Така держава мусила була запобігати соціальним конфліктам, допомагати найбільш знедоленим верствам суспільства, активно втручатись в економічне життя через податки, бюджет, планування.

У сфері економічної політики прихильники неолібералізму обстоювали необхідність збереження змішаної економіки, рівноправності різних форм власності, життєздатність яких мав визначити ринок.

Яскравим прикладом неолібералізму була політика Рузвельта з 1932 по 1941 рр.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політичні субкультури	\|	Системне програмування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.