Постановка задачі оптимізації

Параметрами оптимізації вибираються конструктивні розміри вузла - компоненти вектора x = { x₁, x₂, x₃, x₄}.

Цільовою функцією будуть затрати на проект:

F(x) = c₀+ c₁+ c₂® min, ( 3.7 )

де c₀, c₁, c₂- затрати на підготовчі роботи, на зварювання і на матеріали.

Затрати на підготовчі роботи можна не рахувати, а значення c₁ і c₂рахуються за формулами:

c₁= С_зш V_ш; c₂= С_ош V_ш+ С_об V_б, ( 3.8 )

де С_зш, С_ош, С_об- відповідно ціна зварювання одиниці об’єму шва, ціна матеріалу одиниці об’єму шва і балки.

З урахуванням приведеного вище, цільова функція буде мати такий вигляд : F(x) = (С_зш + С_ош) x₁² x₂+ С_об x₃ x₄(L + x₂ ) ® min.

На параметри оптимізації накладаються обмеження, які враховують всі характеристики міцності:

- по напруженні у шві на зсув;

- по напруженні балки на згин;

- по критичному навантаженні на балку.

А також обмеження, які враховують конструктивні розміри з’єднання:

; - невід’ємність величин l, t;

- ширина балки більша за ширину шва;

- ширина шва не менша трьох міліметрів:

- прогин балки не перевищує п’яти міліметрів.

Розв’язання даної задачі буде виконуватись з використанням методів лінійної або нелінійної оптимізації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Математична модель	\|	Постановка задачі оптимізації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.