Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід розпочати зі з’ясування значення слова «культура» з латинської мови, де воно означало «удосконалення», «обробіток», «догляд» і було пов’язане з землеробством. Сьогодні філософи і культурологи нараховують близько 500 найрізноманітніших визначень цього поняття. Найпоширеніші серед численних тлумачень культури її чотири основних значення: 1) культура як загальний процес інтелектуального, естетичного, духовного розвитку; 2) культура як спосіб життя людей, притаманний певній спільноті, нації, історичній добі; 3) культура як цивілізація, тобто етап розвитку суспільства; 4) культура як назва для різноманітних форм інтелектуальної та художньої діяльності людей. Починаючи з античності, культура розглядалася як феномен духовного порядку, як вияв творчої діяльності в галузі науки, мистецтва, літератури. У подальшому історичному розвитку людства поряд духовною, почали досліджувати й культуру матеріальну. Загальноприйнятим у наш час є визначення поняття культури як сукупності матеріальних і духовних цінностей, створених людством за час свого існування. Поняття культура об'єднує в собі науку і освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд.

Готуючись до другого питання, слід звернути увагу, що у своїх багатогранних проявах культура так чи інакше торкається природи, її відображення, розуміння. Два світи творять людину: природа і культура. Одночасно людина творить культуру. Культура є продуктом людської творчості. У науковому середовищі давно дискутується питання співвідношення культури і цивілізації. Це близькі, але не тотожні поняття, вони взаємопов’язані між собою. Одні вчені вважають, що культура становить особливий шар цивілізації, інші – що цивілізація становить матеріальну основу духовної культури.

У третьому питанні слід розуміти, що складний та багатогранний характер культури як суспільного явища зумовлює її поліфункціональність. Функції культури розкривають ту роль, що вона відіграє в житті суспільства. Слід з’ясувати суть таких функцій культури: людинотворча (гуманістична, світоглядна); суспільно-перетворююча; етноформуюча та етнозахисна; пізнавальна; інтегративна (об’єднуюча); семіотична (символічна, знакова) комунікативна (спілкувальна, трансляційна); регулятивна (нормативна, керувальна); ціннісна (аксіологічна); соціальна; емоційно-естетична; рекреативна; виховна; діагностична та прогностична.

Структурний аналіз культури передбачає виокремлення певних типів, видів та форм культури за різними критеріями За формою людської діяльності культуру поділяють на матеріальну та духовну. За етнічним чинником та вагомістю – на світову, загальнолюдську, етнічну, національну. За протиставленням до пануючої культури виділяють субкультуру й контркультуру. За рівнем майстерності й типом аудиторії виділяють елітарну, масову й народну культуру. За співвідношенням традиційного і новаторського в культурі, вона поділяється на традиційну (закриту) та нетрадиційну (відкриту), стійку та нестійку. За приналежністю до історичних епох: первісна культура; культура цивілізацій Стародавнього сходу; антична культура; середньовічна культура; культура епохи Відродження; культура Нового часу; культура сучасної епохи.

Вивчення четвертого питання пов’язане з дослідженням чинників, що впливають на становлення й еволюцію української культури, формування її самобутніх якостей. Слід зупинитися на соціально-історичних чинниках (походження українського народу, його ментальність, мова, державність); природно-географічних (клімат, територія, ландшафт), а також відзначити взаємозв’язок з іншими культурами.

Розгляд останнього питання можна почати з методології вивчення історії української культури. Головним принципом є принцип історизму, який передбачає аналіз усіх явищ життя у послідовному часовому розвитку. При цьому використовують діахронні, синхронні, порівняльно-історичні, структурно-функціональні, системні та інші методи дослідження, а також методи, запозичені з інших наук (психологічний, психоаналітичний, соціологічний, структуралістський).Джерела вивчення історії української культури дуже різноманітні. Їх можна згрупувати у кілька видів: 1) пам’ятки духовної культури, зафіксовані в усній формі – казки, міфи, легенди, билини, думи, пісні тощо; 2) незліченні пам’ятки матеріальної культури: археологічні знахідки, містобудування, культова та побутова архітектура, хатнє начиння, меблі, сільськогосподарський та ремісничий реманент, технології виробництва; 3) писемні джерела – літописи, різні види літератури, закони й державні документи; 4) живопис як симбіоз духовної й матеріальної культури.

Питання для самоконтролю

1. Що означає поняття «культура» в буквальному перекладі з латинської мови?

2. Хто і коли вперше вжив поняття «культура» щодо духовного життя людини?

3. Які існують основні підходи щодо з’ясування сутності культури?

4. Укажіть спільне та відмінне у тлумаченні понять «культура» та «цивілізація»?

5. З’ясуйте суть суспільно-перетворюючої функції культури.

6. Розкрийте суть етноформуючої та етнозахисної функцій культури.

7. Поясніть, як вирозумієте інтегративну функцію культури.

8. З’ясуйте зміст семіотичної функції.

9. Розкрийте суть аксіологічної функції культури. Що таке цінності?

10. З’ясуйте суть соціальної та виховної функцій культури.

11. Що таке структурний аналіз культури?

12. З’ясуйте поняття матеріальної та духовної культури.

13. Поясніть різницю між поняттями субкультури та контркультури. Які ви знаєте субкультури?

14. За яким принципом культуру поділяють на елітарну та масову? Укажіть ознаки масової культури.

15. З’ясуйте поняття національної культури. Що є основою національної культури будь-якого народу?

16. Назвіть соціально-історичні та природно-географічні чинники формування української культури.

17. Назвіть основні теорії етногенезу українського народу.

18. Назвіть джерела вивчення культури українського народу.

 

 


Читайте також:

  1. Головні етапи кількісного аналізу та оцінювання ризику. Методичні підходи до визначення ризику.
  2. Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу
  3. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
  4. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
  5. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
  6. Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
  7. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
  8. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1
  9. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2
  10. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю
  11. Завдання, джерела інформації, методичні прийоми і послідовність процедури контролю
  12. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків




Переглядів: 406

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 1. Філософсько-теоретичні основи історії української культури | Предмет і основні завдання культурології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.027 сек.