• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИДОВА І УКРУПНЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

ВАРТІСНА ОЦІНКА ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Оцінка основних фондівпідприємства являє собою грошове вираження їх вар­тості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фон­дів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період часу.

У зв'язку з тривалим функціонуванням та поступовим спрацюванням засобів праці, постійною зміною умов їх відтворення існує декілька видів оцінки основних фондів. Основні фонди підприємства оцінюються: в залежності від моменту проведення оцінки - за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; з огляду на стан основних фондів - за повною або залишковою вартістю.

Зокрема, нове виробниче приміщення зараховують на

ба­ланс підприємства за кошторисною вартістю його спорудження (будівництва), а пер­вісна вартість будь - якого виробничого устаткування, окрім оптової ціни, включає витрати на його транспортування і установлення на місті використання.

Відновлена вартість основних фондів- це вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті ж витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. За зміною умов виробництва і цін на однакові елементи засобів праці між первісною (початковою) і відновленою вартістю основних фондів виникає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку основних фондів, правильного розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення однаковості у вартісній оцінці основних фондів періодично проводиться їх переоці­нка за відновленою вартістю.

Повна (первісна і відновлена) вартість основних фондів- це їхвартість у новому, не спрацьованому стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування.

Залишкова вартість основних фондівхарактеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновленою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів. Залишкова вартість основних фондів на час їх вибуття має назву ліквідаційної вартості.

Необхідною умовою правильного обліку і планування відтворення основних фондів підприємств є їх класифікація. Найбільше економічне значення має видова класифікація, у відповідності з якою всі основні фонди за ознакою подібності їх функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види (рис.5.2 ).

Для встановлення норм амортизаційних відрахувань застосовують укрупнену класифікацію (3 групи) основних фондів:

перша – будівлі, споруди, передавальні пристрої;

друга – автотранспорт, меблі, побутові прилади та інструменти, ЕОМ, інші машини для оброблення інформації, телефони, інше офісне обладнання;

третя – основні фонди, не включені до 1 і 2 групи.

Рис.5.2 Видова класифікація основних фондів

Оскільки елементи основних фондів відіграють

неоднакову роль у процесі виробництва, непересічне значення має їх поділ на дві частини: активну, яка безпосередньо приймає участь у виробничому процесі і завдяки цьому зумовлює певний обсяг і якість продукції, і пасивну, що створює умови для здійснення процесу виробництва. До активної частини основних фондів відносять переважно робочі машини і устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, використовувану в автоматизованих системах управління технологічни­ми процесами обчислювальну техніку, деякі технічні споруди - гірничі виробки шахт, газові і нафтові свердловини.

Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їх загальної вартості на підприємстві, визначає видову (технологічну) структуру використовуваних засобів праці. За інших рівних умов технологічна структура основних фондів тим прогресивніша, чим більша у їх складі питома вага активної частини.

Вона змінюється під впливом факторів:

- виробничо - технологічні особливості підприємства;

- науково - технічний прогрес і зумовлений ним технічний рівень виробництва;

- ступінь розвитку різних форм організації виробництва;

- відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових основних фондів;

- вартість будівництва виробничих об'єктів і рівень цін на технологічне устаткування;

- територіальне розміщення підприємства.

- Загальна тен­денція динаміки технологічної структури основних фондів характеризується посту­повим збільшенням питомої ваги активної її частини.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. V. Класифікація і внесення поправок
4. V. Класифікація рахунків
5. VІ. План та організаційна структура заняття
6. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
7. Автоматизація виробничих процесів
8. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
9. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
11. Амортизація основних засобів
12. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації

Переглядів: 1135