Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Організаційно-функціональна структура COT

Головні органи Допоміжні органи
Конференція  
Генеральна рада Комітети: 1. З торгівлі й розвитку. 2. 2. З торгівлі і довкілля. 3. 3 платіжного балансу. 4. 4. З бюджету, фінансів й адміністративних питань. Органи: 1. З моніторингу торговельної політики. 2. З розгляду спірних питань.
Рада з торгівлі товарами Комітети: 1. З технічних бар’єрів у торгівлі. 2. З адміністративної політики. 3. З імпортного ліцензування. 4. Із захисних заходів. 5. З доступу на ринки. 6. Із сільського господарства. 7. Із санітарних заходів. 8. З інвестицій. 9. З прав походження. 10. Із субсидій та компенсацій. 11. З оцінки митної вартості. 12. З моніторингу за торгівлею технічними товарами. 13. З регіональних торговельних угод. 14. З державних закупівель.
Рада з торгівлі послугами 1. Комітет з торгівлі фінансовими послугами. 2. Робоча група з професійних послуг.
Рада з торговельних прав інтелектуальної власності  
Секретаріат Відділ технічного співробітництва й професійної підготовки кадрів.

 

Конференція міністрів євищим органом COT. Вона складається з міністрів торгівлі (або інших відповідних міністерств) і скликається раз на два роки. Всі члени мають один голос, а рішення приймаються консенсусом. На Конференціїрозглядаються найактуальніші питання регулювання торговельної політики, подальшої лібералізації міжнародної торгівлі, удосконалення правил і стандартів у торгівлі. Однією з проблем, зокрема, є узгодження стандартів і правил, що існують у найменш розвинутих країнах, із західними стандартами. Справа в тому, що трудові й екологічні стандарти розвинутих країн вищі, а це здорожчує товар і знижує його конкурентоспроможність. Природно, що на підтягуванні стандартів до західного рівня наполягають розвинуті країни; країни що розвиваються, − проти, бо низький рівень заробітної плати й відсутність (переважно) витрат на екологічну безпеку здешевлює їх товари.

Сесії Конференції міністрів відбуваються, як правило, раз на два роки. На них обговорюються й приймаються рішення з принципових питань. Так, на першій конференції (1996, м. Сінгапур) було прийнято Угоду з лібералізації торгівлі в галузі інформаційних технологій; на четвертій (2001, м. Доха) обговорювалися питання з урегулювання промислових тарифів, функціонування ТРТПС, правил COT щодо субсидій, антидемпінгу й т. ін.

Генеральна рада − виконавчий орган. Вона складається з представниць країн-членів і здійснює поточну роботу. Окремі засідання Рада проводить як Комісія з регулювання спорів або як Комісія з контролю торговельної політики. Раді підпорядковані органи, що відають деякими групами товарів: цивільна авіація; молочні продукти; яловичина. Генеральній раді підпорядковані також комітети: Комітет з торгівлі й довкілля; Комітет з торгівлі й розвитку; Комітет з бюджетних, фінансових і адміністративних питань; Комітет з обмежень, пов'язаних з платіжним балансом. Окремі функції Генеральна рада делегує радам з торгівлі товарами, послугами й інтелектуальною власністю.

Генеральна рада затверджує фінансові правила та бюджет більшістю у дві третини голосів. Кожен член COT повинен вносити до організації свою частку видатків відповідно до встановленої квоти.

Рада з торгівлі товарамиздійснює контроль за дотриманням багатосторонніх угод з торгівлі товарами. Їй підпорядковано 14 комітетів, які відають питаннями доступу до ринків, сільського господарства, заходами щодо санітарії й фітосанітарії, інвестицій, субсидій і компенсацій, мита, технічних перешкод у торгівлі, антидемпінгової практики, ліцензуванняімпорту тощо. Комітет з регіональних торговельних угод розробляє механізм узгодження між регіональними угрупованнями й багатосторонньою торговельною системою щодо застосування принципу найбільшого сприяння.

Рада з торгівлі послугаминадає допомогу групам переговорів з таких питань: базові телекомунікації, рух фізичних осіб, послуги з морських перевезень. їм підпорядковані Комітет з торгівлі фінансовими послугами й Робоча група з професійних послуг.

Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС − General Agreement on Trade of Services − GATS), на основі якої функціонує Рада з торгівлі послугами, була прийнята в процесі Уругвайського раунду переговорів.

ГАТС складається з трьох блоків:

а) загальні положення, що містять концепції, принципи та правила торгівлі послугами;

б) додатки, що стосуються регулювання специфічних сфер послуг;

в) специфічні зобов'язання кожного з членів COT щодо доступу на ринок та національного режиму.

Серед загальних зобов'язань у торговельній угоді визначено режим найбільшого сприяння, національний режим, прозорість та доступ до ринку1.

 

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС− Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights − TRIPS) здійснює контроль за дотриманням інтелектуальної власності, (нрава на літературні твори, твори мистецтва, винаходи тощо), а також бореться зміжнародною торгівлею підробленими товарами.

Угода ТРІПС набрала чинності з 1995 р. Бона ґрунтується на таких принципах:

♦ встановлення стандартів охорони та виконання прав інтелектуальної власності;

♦ надання режиму охорони країнам найбільшого сприяння;

♦ дотримання міжнародних конвенцій щодо охорони інтелектуальної власності.

До об'єктів інтелектуальної власності, згідно з правилами ТРІПС, належать: авторське право; товарні знаки; географічні зазначення; промислові зразки;патенти; компонування інтегральних мікросхем; нерозголошувана інформація.

Секретаріат− виконує поточну адміністративну роботу; його очолює генеральний директор. До секретаріату входить відділ технічного співробітництва й професійної підготовки; він надає допомогу країнам, щорозвиваються, у формі інформації, довідкової документації, посиланнямісій, організації семінарів. Діють також курси підготовки кадрів з галузі торговельної політики (до них також залучаються слухачі з країн Східної Європи).

Спільно з ЮНКТАД Світова організація торгівлі утворила Міжнародний торговельний центр (МТЦ), про який йтиметься далі.

Країни, що не входять до СОТ, знаходяться в невигідних умовах. По суті, вони підлягають торговельній дискримінації, бо на них не поширюються пільги, які члени СОТ надають один одному. До нечлена СОТ можуть бути застосовані санкції,такі, наприклад, як встановлення квот, звинувачення в демпінгу тощо. Ось чому Україна вступила до цієї організації .

Вступ до СОТ являс собою довгу й складну процедуру. Спочатку країна подає в СОТ меморандум про свою торговельну політику. СОТ утворює робочу групу звивчення меморандуму: чи відповідають принципи торговельної політики країни правилам СОТ. Далі СОТ провадить з країною-претендентом двосторонні переговори з питань доступу на її ринок товарів та послуг інших країн. Якщо переговори виявились успішними, то робоча група складає доповідь для Конференції міністрів СОТ з відповідною рекомендацією. Голосування на Конференції визначає, прийнято країну до СОТ чи ні. Як правило, за прийняття нового члена до СОТ необхідно не менше ніж 2/3 голосів.

Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку − ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development − UNCTAD)

ІОНКТАД − орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 р. Її утворення ґрунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була напівзакритою організацією, своєрідним "клубом обраних", вхід до якого був закритимдля багатьох країн. Тому за ініціативою соціалістичних і низки країн, що розвиваються, було вирішено створити орган в системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю за принципами, як передбачалося, більш справедливими. Головна ідея полягає в переносі наголосу в механізмі регулювання на користь країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих. Ці принципизнайшли особливе відбиття в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", яку було розроблено ЮНКТАД і прийнято Генеральною Асамблеєю в 1976 р.

До складу ЮНКТАД входять 192 держави, серед них і Україна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.

Головна мета ЮНКТАД− сприяння розвитку міжнародної торгівлі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що розвиваються.

Цілі ЮНКТАД:

♦ активізація міжурядового співробітництва розвинутих країн;

♦ зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;

♦ координація дій багатосторонніх інститутів у галузіміжнародної торгівлі й розвитку;

♦ мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;

♦ активізація співробітництва між державним і приватним секторами.

Цілі ЮНКТАД визначили її функції:

1. Регулювання торговельних та економічних відносин між державами.

2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировиною.

3. Розробка принципів торговельної політики.

4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.

5. Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин.

6. Координація діяльності органів і закладів ООН з питань міжнародної торгівлі й розвитку.

7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжнародної торгівлі (насамперед із СОТ).

Діяльність ЮНКТАД виходить з таких принципів:рівноправність державу міжнародних торговельних відносинах; недопустимість дискримінації й економічного тиску; поширення режиму найбільшого сприянняв міжнародній торгівлі; надання пільг країнам, що розвиваються, на основі "невзаємності"; скасування преференцій, якими користуються розвинуті країни на ринках найслабкіших країн; сприяння розширенню експорту з країн, що розвиваються. Ці й деякі інші принципи задекларовані в документі під назвою "Принципи міжнародних торговельних відносин і торговельної політики".

ЮНКТАД брала активну участь у розробці принципів "Нового міжнародного економічного порядку", який був ініційований політиками країн, що розвиваються. В цьому напрямі, зокрема, Конференція наполягає на обмеженні практики антидемпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими країнами проти менш розвинутих (Україна також від цього потерпає); на відмові від торговельних блокад та ембарго. ЮНКТАД визначає, що різні групи країн мають неоднакові можливості, тому в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми менш розвинутих країн. Напередодні сесії ЮНКТАД (1996) була проведена зустріч міністрів "Групи-77", яка складається з країн, що розвиваються; вони обговорювали проблеми стимулювання розвитку економіки в умовах лібералізації торгівлі й глобалізації світової економіки.

Оскільки сировина залишається поки що основним експортним товаром для найменш розвинутихкраїн, ЮНКТАД приділяє торгівлі сировиною особливу увагу. Утворено спеціальні дослідні групи з сировинних товарів, укладено відповідні міжнародніугоди, підписано конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була розроблена й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ІПСТ) у 1976 p.; метою програми є стабілізація цін на сировину й сприяння найменш розвинутим країнам щодо її промислового оброблення.

В розробці міжнародного механізмуторговельної політики важливе місце займають заходи щодо визначення префе­ренцій для країн, що розвиваються, щодо усунення тарифних перепон, поліпшення структури їхекспорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, які не мають виходи до моря (таких багато в Африці), й острівним країнам.

Крім суто торговельних, ІОНКТАД відає й іншими питаннями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси, морські перевезення, страхування передачі технологій, міжнародні інвестиції.

Аналітична діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери: тенденції світової економіки і їх вплив на процес розвитку; макроекономічна політика; конкретні проблеми розвитку, використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються й країнами з перехідною економікою; питання, пов'язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За результатами досліджень складається банк інформації, яка надається країнам-членам.

Організаційна структура ЮНКТАД:

1. Конференція.

2. Рада з торгівлі та розвитку.

3. Секретаріат.

Конференція− вищий орган ЮНКТАД. Вона збирається на сесії один раз на чотири роки на рівні міністрів і визначає головні напрями політики міжнародної торгівлі й розвитку. Рішення Конференції переважно рекомендацій, вони не обов'язкові до прийняття усіма членами; цим ЮНКТАД суттєво відрізняється від СОТ, де рішення обов'язкові до виконання.

Рада з торгівлі та розвиткувиконавчий орган; особливістю є можливість участі в його роботі представників усіх країн-членів, які побажають (тепер їх 146). Рада проводить щорічні сесії, на яких обговорюються питання глобальної політики, проблеми торгівлі, валютно-фінансових відносин, торговельної політики, економічних реформ.

Раді підпорядковані функціональні комісії:Комісія з торгівлі товарами та послугами та з сировини; Комісія з інвестицій,технології й фінансів, Комісія з підприємницької діяльності.

Секретаріатє частиною Секретаріату ООН. Його очолює Генеральний секретар, який є заступником Генерального секретаря ООН. До Секретаріату входять дві служби: координації й політики; зовнішніх відносин. Крім того, в своїй роботі Секретаріат спирається на 9 відділів:

♦ сировинних товарів;

♦ міжнародної торгівлі;

♦ сфери послуг;

♦ економічного співробітництва між країнами, що розвиваються;

♦ глобальної взаємозалежності;

♦ ТНК та інвестицій;

♦ науки та техніки;

♦ найменш розвинених країн;

♦ послуг в сфері управління.

У спільному із СОТ відомі ЮНК'ГАД керує Міжнародним торговельним центром.

Фінансування ЮНКТАД здійснюється з таких джерел: кошти ПРООН, Європейської комісії, Світового банку, окремих країн-донорів. Серед останніх − переважно західноєвропейські країнита Японія.

ЮНКТАД має непрості відносини із СОТ; по суті, вони є конкурентами в сфері регулювання світової торгівлі. Серед членів ЮНКТАД чисельно переважають країни, що розвиваються; їх представникам вдається втілювати принципи й рішення, які часто не в інтересах розвинутих країн (хоча б, наприклад, поширення принципу "невзаємності"). Ось чому держави, які мають беззаперечнийавторитет у СОТ, намагаються надати більшу вагу в міжнародних торговельних відносинах саме цій організації. І дійсно, авторитет СОТ вищий, ніж у ЮНКТАД. Не останню роль у цьому відіграє принцип прийняття рішень: рекомендаційний їх характер у ЮНКТАД дає змогу подекуди їх ігнорувати, а це послаблює її авторитет. Висловлювалися навіть думки: а чи потрібна взагалі ЮНКТАД? Але згодом вдалося розмежувати функції двох організацій: ЮНКТАД розробляє загальні торговельно-політичні принципи в контексті розвитку, а СОТ відає суто торговельними питаннями.

Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/СОТ − МТЦ (International Trade Center

UNCTAD/WTO − ITC)

МТЦ є спільним допоміжним органом СОТ та ООН. Був утворений у 1964 р. в рамках ГАТТ, а з 1968 р. увійшов також до структури ЮНКТАД. Членами МТЦ є члени СОТ та ЮНКТАД. Штаб-квартира знаходиться в Женеві.

Головна мета МТЦ− усунення дублювання й паралелізму в діяльності СОТ і ЮНКТАД зі сприяння розвитку торгівлі в країнах, що розвиваються.

Основні функції МТЦ:

♦ надання країнам, що розвиваються, технічної допомоги в розвитку торгівлі, насамперед, у стимулюванні експорту;

♦ забезпечення країн-членів інформацією про ринкові можливості для традиційних І нетрадиційних товарів;

♦ удосконалення техніки імпортних операцій з метою раціонального використання валютних ресурсів;

♦ навчання урядових службовців, підприємців і викладачів технології експортно-імпортних операцій;

♦ здійснення наукових дослідів з питань зовнішньої торгівлі.

Цілі й функції МТЦ відповідають змісту основних сфер діяльності Центру:

1. Розвиток ринку продуктів.

2. Розвиток ринку послуг.

3. Торговельна інформація.

4. Підготовка кадрів.

5. Міжнародне управління попитом і пропозицією.

6. Планування заходів, спрямованих на стимулювання торгівлі.

Ці напрями діяльності МТЦ були визначені резолюцією ЕКОСОРв1973р.

Розвиток ринку продуктів передбачається здійснити за рахунок підвищення якості товарів, підтримки експорту (особливо приватного сектору), його диверсифікації. Надання послуг з техніки торгівлі також спрямовано, насамперед, на приватний сектор.

Значна увага приділяється утворенню національної системи інформації щодо товарів, послуг, ринків і торговельної діяльності підприємств та організацій; кожна країна повинна мати таку систему. Для успішного прориву на міжнародні ринки країна, що розвивається, має потребу в кадрах фахівців. Для цього МТЦ сприяє їх підготовці в національних навчальних закладах (надання стипендій тощо), організує практичне навчання на торговельних підприємствах.

МТЦ розробляє і втілює національні й регіональні програми розвитку торгівлі, надає консультації з розробки національної зовнішньоторговельної політики.

Особлива увага в діяльності МТЦ приділяється найменш розвинутим країнам. В 1995 р. була прийнята програма технічної допомоги під назвою "Технічне співробітництво для Африки в рамках багатосторонньої торговельної системи на базі "Уругвайського раунду""; вона спрямована на посилення конкурентоспроможності найменш розвинутих африканських країн.

Організаційна структура:

1. Генеральна рада COT, Рада з торгівлі й розвиткуЮНКТАД;

2. Об'єднана консультативна група (ОКГ) у справах МТЦ;

3. Наради заступника генерального секретаря ЮНКТАД, заступника генерального директора СОТ й директора-виконавцяМТЦ;

4. Секретаріат.

Генеральна рада COT і Рада з торгівлі й розвитку ЮНКТАДвизначають керівні принципи діяльності МТЦ, вони є його вищим органом.

Об'єднана консультативна група (ОКГ)є виконавчим органом. Вона надає рекомендації з розробки програм вищому органу, розробляє план роботи Центру. Цей план є частиною загального Середньострокового плану ООН. В 1991 р. ОКГ визначила такі пріоритети діяльності МТЦ:

♦ сприяння торгівлі з метою скорочення злиденності (особливо через стимулювання експорту із сільських районів);

♦ технічна допомога найменш розвинутим країнам;

♦ торговельне й економічне співробітництво по напряму "Південь- Південь" між країнами, що розвиваються;

♦ участь жінок в розвитку торгівлі;

♦ розвиток підприємництва в галузі експорту;

♦ врахування екологічного фактора в процесі розвитку експорту (наприклад, слід уникати культивування монокультури, щоб запобігти виснаженнюземель);

♦ розвиток людських ресурсів.

Секретаріаточолює директор-виконавець; він виконує адміністративну роботу, узгоджує діяльність усіх органів МТЦ, організує роботу консультантів по проектах.

Фінансування МТЦздійснюється однаковими коштами від СОТ і ООН. Діяльність МТЦ зтехнічної допомоги країнам, що розвиваються, й країнам з перехідною економікою фінансується за рахунок внесків ПРООН, міжнародних організацій і добровільних внесків.Робочі програми фінансує Глобальний трастовий фонд.

МТЦ має розвинуту інформаційну структуруз питань міжнародної торгівлі. Регулярно публікуються книги, довідники, огляди ринків, навчальні матеріали. Центр має бібліотеку, яка містить широку інформацію, призначену переважно для організацій. Служба новин Центру публікує збірку "International Trade Forum".

Комісія Організації Об'єднаних Націй з прав міжнародної торгівлі − ЮНСІТРАЛ (United Nations Commission on International Trade Law − UNCITRAL)

ЮНСІТРАЛ заснована в 1966 p. Вона є головним правовим органом ООН у галузі прав міжнародної торгівлі.

Функції ЮНСІТРАЛ:

♦ уніфікація права міжнародної торгівлі;

♦ координація роботи міжнародних організацій в сфері права міжнародної торгівлі;

♦ сприяння широкої участі держав в існуючих міжнародних конвенціях і розробці нових міжнародних конвенцій з права міжнародної торгівлі;

♦ підготовка кадрів у галузі права міжнародноїторгівлі, особливо для країн, що розвиваються.

Законодавство, яке розробляє Комісія, поширюється на такі галузі: купівля-продаж товарів, арбітраж, електронна торгівля, обігові документи, фінансування проектів, банкрутство, гарантії, будівельні контракти, акредитиви, морські пере­везення.

Діяльність ЮНСІТРАЛ знаходить головне вираження в розробці й прийнятті конвенцій − документів, у яких містяться узгодженні норми, принципи й стандарти в галузі міжнародного торговельного права. Найвідоміші конвенції:

§ Конвенція про позову давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (1974); вона встановила уніфіковані норми щодо строків, у які має розпочинатися розгляд спорів, що виникли на підставі контрактів, а також строки позовної давності;

§ Конвенція ООН про морське перевезення вантажів ("Гамбурзьке право", 1978); вона затвердила уніфікований правовий режим, який регулює права обов'язки відправників вантажів, агентів, що здійснюють перевезення, мореплавських компаній, отримувачів, який виникає згідно з угодою про морське перевезення вантажів;

§ Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція, 1980);

§ Конвенція ООН про міжнародні перевідні векселі й міжнародні прості векселі (1988);

♦ Типовий закон про міжнародні кредитові трансферти (1992);

♦ Типовий закон про електронну комерцію (1996);

♦ Типовий закон про транскордонну неплатоспроможність (1997).

Найбільш змістовною була Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.Вона встановила єдині норми регулювання купівлі-продажу, що багато де в чому усунуло розходження в національних законодавствах. Єдині норми створюють передумови для повного порозуміння між торговими партнерами, визначають обов'язки продавця й покупця. Конвенція встановила перелік об'єктів купівлі-продажу, на які поширюються її ідеї, а також визначила ознаки договору, до яких Конвенція не застосовується. Конвенція надає партнерам широкі можливості для укладення взаємовигідної торговельної угоди; якщо ж взаємовідносини партнерів не урегульовані контрактом, застосовуються положення Конвенції.

Положення Конвенції є нормами права; вони застосовуються тільки в угодах міжнародного характеру і не є обов'язковими для внутрішніх національних торговельних систем. Але ЮНСІТРАЛ здійснює постійну роботу щодо уніфікації національних законодавств, що регулюють купівлю-продаж товарів.

Склад ЮНСІТРАЛ обмежується 60-ма країнам членами, які обираються запринципом ротації від регіонів: Африка, Азія, Східна Європа, Західна Європа та Північна Америка, Латинська Америка. Наразі від Східної Європи в організації функціонують такі держави: Білорусь (термін до 2010), Литва (2007), Польща (2010), Росія (2007), Македонія (2007), Сербія (2010), Туреччина (2007), Хорватія (2007), Чехія (2010). Члени ЮНСІТРАЛ обираються строком на 6 років.

Секретаріат ЮНСІТРАЛ розташований у Відні; він нараховує 19 службовців, 11 з яких належать до професійного персоналу, а 8 є допоміжними адміністративними працівниками.

До складу Комісії належать шість робочих груп, які виконують підготовчу роботу, передбачену програмою ЮНСІТРАЛ. До складу кожної зробочих груп входять всі країни-члени Комісії. За допомогою Секретаріату вони складають проекти законів, які потім виносяться на розгляд Комісії.


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. VІ. План та організаційна структура заняття
  3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  6. Атомно-кристалічна структура металів
  7. Базова алгоритмічна структура
  8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
  9. Безцехова виробнича структура.
  10. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
  11. Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу
  12. Бюджетна структура




Переглядів: 915

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі | Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.03 сек.