Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Реформа цензури (1865 р.)

— Введення попередньої цензури періодичних ви­дань.

— Видавцям заборонено торкатися політичних пи­тань.

Результати й наслідки реформ

— Заклали підґрунтя для переходу від феодально-станового устрою Російської імперії до буржуаз­но-представницького.

— Сприяли економічному й політичному розвитку держави.

— Законодавчо визначили й закріпили громадянські права населення.

— Відбулася певна демократизація суспільства.

— Були непослідовними, обмеженими: зберігали не­доторканною поміщицьку власність на землю та самодержавну владу.

 

24. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині XIX ст.

Економічний розвиток Наддніпрянщини у 60-90-ті роки XIX ст.

Економічна політика царизму

— Розвиток в Україні тих галузей, які не мали відповідних умов у. Росії (цукрова проми­словість) або постачали сировину для російських підприємств.

— Штучна затримка розвитку тих галузей, що створювали конкуренцію російським підприємствам (текстильної, бавовняної).

— Переробка української сировини відбувалася переважно за межами України.

— Вилучення капіталів з України шляхом продажу на її території російських товарів.

Отже, Україна була колонією європейського типу промислово розвиненою територією, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки капіталу та потенційних прибутків

Сільське господарство

Залишки кріпацтва:

збереження поміщицького землеволодіння;

— поєднання відробіткової (фактично панщина) та вільнонайманої систем господарювання;

— нерозмежованість землекористування (черезсмуж­жя) і сервітути;

— розорення поміщицьких господарств, особливо на Півдні України, внаслідок невміння поміщиків пристосуватися до нових умов господарювання.

Розвиток товарних відносин:

— майнове розшарування селян: збільшення замож­ного селянства, знеземелення бідноти;

— розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів: Південна Україна — зер­нове господарство, Правобережжя — вирощуван­ня цукрових буряків та технічних культур (льон, соняшник), харчова промисловість;

— досить повільний розвиток тваринництва;

— запровадження удосконалених знарядь праці та машин у передових поміщицьких і великих селян­ських господарствах (кінні молотарки, культива­тори, три- і чотирилемішні плуги, косарки тощо);

— поширення вільнонайманої праці, особливо у Південній Україні;

— аграрне перенаселення, що змушувало селян пе­ребиратися на малозаселені землі імперії (Сибір, Кубань).

Промисловість

— Для 60-70-х років XIX ст. характерне прискорен­ня промислового перевороту, економічний бум.

— Широке промислове будівництво на Півдні Ук­раїни.

— Поділ України на промислово розвинений Півден-но-Східний та аграрний Північно-Західний рай­они.

— Зростання частки важкої промисловості: вугільної, металургійної, машинобудівної, видобувної, мета­лообробної. Україна стає головною вугільно-мета­лургійною базою Російської імперії.

— Активне будівництво залізниць, розвиток річко­вого та морського парового транспорту. Насам­перед будувалися магістралі, що з'єднували ук­раїнські землі з московським промисловим рай­оном.

Перша українська залізниця, побудована в 1865 р., з'єднала 6алту й Одесу.

— У 70-ті роки XIX ст. було завершено створення телеграфної мережі в Україні.

—Вагома роль іноземного інвестування: Франції, Бельгії — в кам'яновугільну, машинобудівну, ме­талообробну промисловість; Німеччини — в маши­нобудівну, металообробну промисловість.

— Цукрова, харчова, легка промисловість розвивали­ся на Ліво- і Правобережжі: в Україні вироблялося 80% російського цукру.

Найвідоміші українські підприємці—Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські — в основному володіли підприємствами з І переробки сільськогосподарської продукції.

— Висока концентрація виробництва: на вели­ких підприємствах працювало 44 % робітників (у США — 33 %).

— Наприкінці XIX ст. відбувалася монополізація ви­робництва.

Торгівля і міста

— Формування великих промислово-торговель­них центрів: Одеса (населення — 400 тис), Київ (250 тис), Харків (175 тис), Катеринослав (115 тис).

— Занепад невеликих і середніх міст (Полтава, Суми, Бердичів, Житомир).

— Розширення внутрішнього ринку, яке гальмува­лося низькою купівельною спроможністю насе­лення.

— Торгівля з іншими регіонам Російської імперії. З України вивозили руди, кам'яне вугілля, ме­тал, цукор, хліб; завозили нафту, гас, машини, текстиль, взуття тощо.

— Зовнішня торгівля здійснювалася через Чорно­морські порти та митниці на Волині та Поділлі. Україна експортувала хліб, цукор, м'ясо, вовну в основному до Англії, Італії, Німеччини, Персії. Імпорт складали машини, олово, свинець, шовк, бавовна, чай, кава, рис тощо.

— Поява контрактових ярмарків, на яких укладали­ся договори.

— Швидке зростання роздрібної торгівлі.

— Транспортна мережа сприяла розширенню гео­графії торгівлі.

— Україна посідала перше місце у хлібному експорті Росії(42 %).

Соціальні зміни

— Завершився процес формування станів найманих робітників та буржуазії, досить значною була чи­сельність дрібних виробників, багатонаціональ­них за складом.

— Активна урбанізація (у Східній Україні в містах мешкало 16 % населення).

— Зростає чисельність інтелігенції — людей, зайня­тих інтелектуальною працею. Українці становили близько третини цієї групи.

— Більшість населення складали селяни.

— Лише 5 % українців мешкали у містах (проти 38 % росіян, 45 % євреїв).

— Українські селяни мали недостатній рівень освіти, слабкі навички несільськогосподарських занять, були міцно пов'язані з землеробством та Не підго-товлені до роботи у промисловості, тому робітни­чий клас формували в основному переселенці з російських губерній.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель


Читайте також:

  1. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  2. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  3. Аграрна реформа.
  4. Виборча реформа 1905 року в Австрії, її значення для України.
  5. Грошова реформа 1996 року.
  6. Гуманістичні та реформаційні ідеї кінець ст. XV – качан XVII ст..
  7. Загальна характеристика правової та політичної думки у середні віки. Особливості політичних та правових вчень епохи Відродження і Реформації.
  8. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
  9. Земельна реформа - шлях до удосконалення земельних правовідносин
  10. ІДЕЇ ГУМАНІЗМУ І РЕФОРМАЦІЇ В БРАТСЬКИХ ШКОЛАХ КІНЦЯ 16 – ПОЧАТКУ 17 СТОЛІТЬ. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА КОЛЕГІЯ.
  11. Міська реформа 1870 р.
  12. Особливості руху Реформації на українських землях




Переглядів: 3251

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Судова реформа (1864 р.) | Загальна характеристика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.