• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Програма

Загальна характеристика

— Поразка революції 1848-1849 рр. та імперська ре­акція спричинили послаблення українського руху на десятиліття.

— Не були виконані політичні завдання революції: не задоволено національні вимоги народів імперії, збережений імперський режим.

— Австрійська влада використовувала українсько-польське протистояння: намісником Галичини призначено поляка, відмовлено у поділі Галичини на Східну (українську) й Західну (польську), зроб­лено спробу перевести українську мову на латин­ську абетку, ліквідовано Головну руську раду.

— Конституція 1867 р. офіційно оголосила між­національну рівноправність у школах, держав­них установах і судах, що позитивно позначило­ся на розвитку української культури; австрійська влада не переслідувала українські просвітницькі об'єднання та видавництва.

— Українці отримали змогу обирати й бути обрани­ми до австрійського та угорського парламентів, галицького і буковинського сеймів.

У Росії державний парламент з'явився лише у 1906 р., українського не існувало до 1917 р.

Течії суспільно-політичного руху

Москвофіли бачили опорою в боротьбі проти полонізації Росію. Отримували фінансову та ор­ганізаційну допомогу з Москви. У 60-80-х рокахXIX ст. займали провідне становище в громадсько­му житті Західної України.

Керівники:Я. Головацький, І. Гуталевич, Б. Дідицький.

— Не визнавали існування українського народу та його мови.

— Вірили у провідну роль Росії серед слов'янських народів.

— Виступали за приєднання західноукраїнських зе­мель до Росії.

Діяльність

1. У 1870 р. москвофіли заснували політичну ор­ганізацію — Руську раду,яку вважали наступни­цею Головної руської ради.

2. Очолювали громадські й культурні установи Львова — Ставропігійський інститут, Народний дім, Галицько-Руську матицю.

3. Видавали газети в Галичині, Буковині, Закар­патті, науково-літературні збірки, де пропагува­ли свої ідеї. Спекулювали на вірі селян у росій­ського «доброго царя», який вирішить соціально-економічні проблеми.

4. Створили «язичіє» — суміш російської, україн­ської, польської та церковнослов'янської мов, яку подавали як руську мову.

5. Вели боротьбу з пияцтвом, створили братство тве­резості.

Значення діяльності москвофілів

— Сприяли денаціоналізації українців Галичини, Буковини,Закарпаття.

— Відіграли певну роль у підвищенні культурно-освітнього рівня селянства і робітників.

Народовці (українофіли) — національна україн­ська течія, що зародилася в 60-х роках XIX ст., пред­ставники якої (в основному — молода українська інтелігенція) доводили самостійність українського народу та мови.

Керівники: К. Климкович, Є. Згарський, Ф. Заревич.

Серед керівників народовців був і син одного з членів «Руської трійці» — Володимир Шашкевич.

Читайте також:

1. III. Програма
2. III. Програма
3. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
4. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.
5. Виробнича програма, її сутність та основні поняття
6. Економічна програма народництва.
7. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки
8. Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості. Програма виховання як система цілей виховання.
9. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
10. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
11. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.
12. І) захисна тактична програма

Переглядів: 561