МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ПрограмаЗагальна характеристика — Поразка революції 1848-1849 рр. та імперська реакція спричинили послаблення українського руху на десятиліття. — Не були виконані політичні завдання революції: не задоволено національні вимоги народів імперії, збережений імперський режим. — Австрійська влада використовувала українсько-польське протистояння: намісником Галичини призначено поляка, відмовлено у поділі Галичини на Східну (українську) й Західну (польську), зроблено спробу перевести українську мову на латинську абетку, ліквідовано Головну руську раду. — Конституція 1867 р. офіційно оголосила міжнаціональну рівноправність у школах, державних установах і судах, що позитивно позначилося на розвитку української культури; австрійська влада не переслідувала українські просвітницькі об'єднання та видавництва. — Українці отримали змогу обирати й бути обраними до австрійського та угорського парламентів, галицького і буковинського сеймів. У Росії державний парламент з'явився лише у 1906 р., українського не існувало до 1917 р. Течії суспільно-політичного руху Москвофіли бачили опорою в боротьбі проти полонізації Росію. Отримували фінансову та організаційну допомогу з Москви. У 60-80-х рокахXIX ст. займали провідне становище в громадському житті Західної України. Керівники:Я. Головацький, І. Гуталевич, Б. Дідицький. — Не визнавали існування українського народу та його мови. — Вірили у провідну роль Росії серед слов'янських народів. — Виступали за приєднання західноукраїнських земель до Росії. Діяльність 1. У 1870 р. москвофіли заснували політичну організацію — Руську раду,яку вважали наступницею Головної руської ради. 2. Очолювали громадські й культурні установи Львова — Ставропігійський інститут, Народний дім, Галицько-Руську матицю. 3. Видавали газети в Галичині, Буковині, Закарпатті, науково-літературні збірки, де пропагували свої ідеї. Спекулювали на вірі селян у російського «доброго царя», який вирішить соціально-економічні проблеми. 4. Створили «язичіє» — суміш російської, української, польської та церковнослов'янської мов, яку подавали як руську мову. 5. Вели боротьбу з пияцтвом, створили братство тверезості. Значення діяльності москвофілів — Сприяли денаціоналізації українців Галичини, Буковини,Закарпаття. — Відіграли певну роль у підвищенні культурно-освітнього рівня селянства і робітників. Народовці (українофіли) — національна українська течія, що зародилася в 60-х роках XIX ст., представники якої (в основному — молода українська інтелігенція) доводили самостійність українського народу та мови. Керівники: К. Климкович, Є. Згарський, Ф. Заревич. Серед керівників народовців був і син одного з членів «Руської трійці» — Володимир Шашкевич. Читайте також:
|
||||||||
|