• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Програма

— Єдність усіх українських земель, необхідність їх об'єднання в одній державі;

— розвиток єдиної української мови;

— створення української літератури на народній ос­нові.

Народовців підтримували діячі національного руху Наддніпрянської України.

Діяльність

1. Створювали українські громади зі студентів та старшокласників, установили контакти з пред­ставниками громадівського руху Наддніпрянщи­ни.

2. Пропагували твори І. Котляревського, Т. Шевчен­ка, Г. Квітки-Основ'яненка та інших.

3. Видавали журнали («Вечорниці», «Русалка», «Мета», «Правда») та газети (селянська газета «Батьківщина» (1879 р.), щоденна українська газета «Діло» (1880 р.)).

4. Були ініціаторами створення у Львові першого професійного українського театру (1864 р.).

5. Створювали товариства, установи, гуртки для про­паганди своїх поглядів:

— культурно-освітнє товариство«Просвіта» (1868р.), яке організовувало читальні у містах і селах, де можна було ознайомитися як з ху­дожньою, так і зі спеціалізованою літературою з сільського господарства; проводило літера­турні вечори та лекції; фінансувало діяльність кооперативів. Першим головою «Просвіти» був А. Вахнянин;

— Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (1873 р.),створене з метою розвитку україн­ської мови й літератури, видавало журнали «Правда» й «Зоря», художню літературу.

Із 1892 р. Літературне товариствр ім. Т. Г. Шев­ченка було перейменоване на Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка; у складі товариства працювали історико-філософська, філологічна та математично-природничо-медична секції. У 1897-1913 рр. Товари­ство очолював видатний історик М. С. Грушевський.

Тривалий час філологічну секцію Наукового товариства Цм.Т. Г. Шевченка очолював І. Франко.

Народна рада (1885 р.) повинна була продов­жити справу Головної руської ради; стала прообра­зом політичної партії. Керівником організації був Ю. Романчук.

Значення діяльності народовців:

сприяли перетворенню західноукраїнського насе­лення на згуртовану націю, об'єднану ідеєю власної державності.

Радикали — представники молодої інтелігенції, що вели боротьбу за визволення українського наро­ду від національного та соціального гніту. Зазнали значного впливу соціалістичних ідей.

Керівники: І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький. Програма

— Возз'єднання українських земель в одній дер­жаві.

— Зменшення ролі церкви у суспільному житті.

Діяльність

1. Критикували і москвофілів, і народовців, прагну­ли політизації українського руху.

2. Пропагували свої ідеї серед селян і робітників, нама­галися перетворити «Просвіти» на свої осередки.

3. Створили перші українські партії.

Значення діяльності радикалів:сприяли політизації українського руху.

«Нова ера»

Назву «Нова ера» дістали українсько-польські до­мовленості 1890 р.

Передумови:

— загострення відносин між Австро-Угорщиною та Росією, що не могли поділити Балкани на сфери впливу;

— уряд Австро-Угорщини прагнув приєдна­ти Наддніпрянську Україну в майбутній війні з Росією, тому хотів заручитися підтримкою українців і припинити українсько-польське про­тистояння в Галичині;

— керівники Київської громади В. Антонович, О. Ко-ниський були готові підтримати проект Австро-Угорщини в обмін на широкі національно-куль­турні права українців Галичини — «українського П'ємонту».

Галичину ототожнювали з П'ємонтом — італійським королівством, Ц^навколо якого відбулося об'єднання Італії в середині XIX ст.

Зміст домовленостей

— Надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті й Галицькому сеймі.

— Відкриття трьох українських гімназій.

— Відкриття кафедри української історії (історії Східної Європи) у Львівському університеті; пер­шим її завідувачем став М. Грушевський.

— Перетворення Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка на наукове, частково фінансо­ване державою.

— Надання українському фонетичному правопи­су статусу офіційного і введення його у шкільні підручники.

— Поширення двомовності на низку вчительських семінарій.

— Створення ощадного товариства «Дністер» для ук­раїнського населення.

— Розширення сфери використання української мови в державних установах.

—Українцям відкрито доступ до державних посад.

Результати й наслідки:

— розширення національно-культурних і політич­них прав українців;

— поштовх до політизації українського руху;

— розкол українського руху на прибічників і против­ників «нової ери»;

— у 1894 р. «Нова ера» завершилася через невдово­леність і поляків, і українців.

Формування українських партій на західноукраїнських землях

Русько-українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.) — перша українська політична партія.

Засновники:І. Франко, М. Павлик.

Програма-мінімум

— Досягнення матеріального добробуту трудящих.

— Усунення експлуатації.

— Проведення економічних реформ.

Читайте також:

1. III. Програма
2. III. Програма
3. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
4. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.
5. Виробнича програма, її сутність та основні поняття
6. Економічна програма народництва.
7. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки
8. Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості. Програма виховання як система цілей виховання.
9. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
10. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
11. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.
12. І) захисна тактична програма

Переглядів: 1147