Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Програма

— Єдність усіх українських земель, необхідність їх об'єднання в одній державі;

— розвиток єдиної української мови;

— створення української літератури на народній основі.

Народовців підтримували діячі національного руху Наддніпрянської України.

Діяльність

1. Створювали українські громади зі студентів та старшокласників, установили контакти з представниками громадівського руху Наддніпрянщини.

2. Пропагували твори І. Котляревського, Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка та інших.

3. Видавали журнали («Вечорниці», «Русалка», «Мета», «Правда») та газети (селянська газета «Батьківщина» (1879 р.), щоденна українська газета «Діло» (1880 р.)).

4. Були ініціаторами створення у Львові першого професійного українського театру (1864 р.).

5. Створювали товариства, установи, гуртки для пропаганди своїх поглядів:

— культурно-освітнє товариство«Просвіта» (1868р.), яке організовувало читальні у містах і селах, де можна було ознайомитися як з художньою, так і зі спеціалізованою літературою з сільського господарства; проводило літературні вечори та лекції; фінансувало діяльність кооперативів. Першим головою «Просвіти» був А. Вахнянин;

— Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка (1873 р.),створене з метою розвитку української мови й літератури, видавало журнали «Правда» й «Зоря», художню літературу.

Із 1892 р. Літературне товариствр ім. Т. Г. Шевченка було перейменоване на Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка; у складі товариства працювали історико-філософська, філологічна та математично-природничо-медична секції. У 1897-1913 рр. Товариство очолював видатний історик М. С. Грушевський.

Тривалий час філологічну секцію Наукового товариства Цм.Т. Г. Шевченка очолював І. Франко.

Народна рада (1885 р.) повинна була продовжити справу Головної руської ради; стала прообразом політичної партії. Керівником організації був Ю. Романчук.

Значення діяльності народовців:

сприяли перетворенню західноукраїнського населення на згуртовану націю, об'єднану ідеєю власної державності.

Радикали — представники молодої інтелігенції, що вели боротьбу за визволення українського народу від національного та соціального гніту. Зазнали значного впливу соціалістичних ідей.

Керівники: І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький. Програма

— Возз'єднання українських земель в одній державі.

— Зменшення ролі церкви у суспільному житті.

Діяльність

1. Критикували і москвофілів, і народовців, прагнули політизації українського руху.

2. Пропагували свої ідеї серед селян і робітників, намагалися перетворити «Просвіти» на свої осередки.

3. Створили перші українські партії.

Значення діяльності радикалів:сприяли політизації українського руху.

«Нова ера»

Назву «Нова ера» дістали українсько-польські домовленості 1890 р.

Передумови:

— загострення відносин між Австро-Угорщиною та Росією, що не могли поділити Балкани на сфери впливу;

— уряд Австро-Угорщини прагнув приєднати Наддніпрянську Україну в майбутній війні з Росією, тому хотів заручитися підтримкою українців і припинити українсько-польське протистояння в Галичині;

— керівники Київської громади В. Антонович, О. Ко-ниський були готові підтримати проект Австро-Угорщини в обмін на широкі національно-культурні права українців Галичини — «українського П'ємонту».

Галичину ототожнювали з П'ємонтом — італійським королівством, Ц^навколо якого відбулося об'єднання Італії в середині XIX ст.

Зміст домовленостей

— Надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті й Галицькому сеймі.

— Відкриття трьох українських гімназій.

— Відкриття кафедри української історії (історії Східної Європи) у Львівському університеті; першим її завідувачем став М. Грушевський.

— Перетворення Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка на наукове, частково фінансоване державою.

— Надання українському фонетичному правопису статусу офіційного і введення його у шкільні підручники.

— Поширення двомовності на низку вчительських семінарій.

— Створення ощадного товариства «Дністер» для українського населення.

— Розширення сфери використання української мови в державних установах.

—Українцям відкрито доступ до державних посад.

Результати й наслідки:

— розширення національно-культурних і політичних прав українців;

— поштовх до політизації українського руху;

— розкол українського руху на прибічників і противників «нової ери»;

— у 1894 р. «Нова ера» завершилася через невдоволеність і поляків, і українців.

Формування українських партій на західноукраїнських землях

Русько-українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.) — перша українська політична партія.

Засновники:І. Франко, М. Павлик.

Програма-мінімум

— Досягнення матеріального добробуту трудящих.

— Усунення експлуатації.

— Проведення економічних реформ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Програма	\|	Програма

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.