• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Програма

Програма

Програма-максимум

— Утвердження соціалізму.

— Демократизація суспільного життя.

— Піднесення національної самосвідомості україн­ців.

— Автономія України.

У 1895 р. Ю. Бачинський опублікував брошуру «икгаіпа irredenta» («Україна уярмлена»), в якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності. РУРП внесла корективи до програми, поставивши незалежність України перспективною метою.

До Української національно-демократичної партії (УНДП, 1899 р.) увійшли народовці, незадоволені «новоерівськими» компромісами, та радикали, які відмовлялися від соціалістичної ідеології на користь національної ідеї. Стала найчисленнішою україн­ською партією.

Засновники:В. Будзиновський, Ю. Романчук, К. Левицький та Є. Левицький, В. Охримович. :

— Виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями.

— Створення єдиної української національної провінції Австро-Угорщини з власним сеймом та адміністрацією.

— Головна мета — соборність і незалежність України.

Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899 р.) була створена внаслідок об'єднання лівих ра­дикалів та соціалістів, які не увійшли до Польської соціал-демократичної партії. Нечислена партія.

Засновники:М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський.

— Досягнення соціалізму шляхом реформ.

— Захист інтересів робітників.

— Парламентські методи боротьби.

— Перспективна мета — незалежна Українська рес­публіка.

Особливості національно-визвольного руху на Буковині та в ЗакарпаттіУ Буковиніпочаток руху припадає на 60-ті роки XIX ст. Відставання від Галичини ліквідоване тільки наприкінці XIX ст.

— У Чернівцях (адміністративному центрі) полови­на населення була німецькомовною, третину меш­канців становили євреї.

— Першими національними організаціями стали мо­сквофільські («Руська бесіда», 1869 р.).

— Національний рух формувався під значним впли­вом галицького народовства.

— Утворилася «буковинська трійця» у складі пись­менників Юрія Федьковича та братів Сидора і Григорія Воробкевичів, яка стояла на народов-ських позиціях.

— 1875 р. — відкриття Чернівецького університету, частину викладачів якого склали галицькі ук­раїнці (зокрема народовець Г. Онишкевич очолив кафедру української філології).

— 1885р. — видання української газети «Буковина», яку редагував Ю. Федькович.

На Закарпатті розвиток українського руху відбувався надзвичайно повільно через економічну відсталість та національні утиски з боку уряду Угор­щини.

— Політика мадяризації.

— Скорочення українських початкових шкіл від 479 у 1874 р. до нуля у 1907 р.

— Панування москвофільства до кінця XIX ст.

— Діяльність «Товариства Св. Василя» в культур­но-просвітницькій сфері була обмежена через жа­люгідний матеріальний стан..

Робітничий рух на західноукраїнських землях

Причини поширення:

— незважаючи на урядове обмеження робочого дня 11-12 годинами, фактично він тривав до13-16 годин; використовувалася жіноча та ди­тяча праця;

— важкий матеріальний стан найманих робітників: низька зарплатня, яку часто виплачували това­ром, штрафи;

— відсутність техніки безпеки та кваліфікованої ме­дичної допомоги.

Форми боротьби:скарги, страйки, Першотрав­неві мітинги з економічними вимогами.

Вимоги:економічні; з 80-х років — боротьба за загальне виборче право.

Результати:

— підвищення заробітної платні;

— скорочення робочого дня до 10-11 годин;

— поліпшення умов праці.

Селянський рух на західноукраїнських землях

Причини поширення:

— безземелля та малоземелля селянства;

— залучення сільських громад до будівництва й ре­монту шляхів.

Форми боротьби:

— позови до суду на поміщиків, які забороняли кори­стуватися сервітутами, вимога розглянути Це пи­тання у галицькому та буковинському сеймах;

— захоплення угідь і самовільне користування ними;

— потрави поміщицьких посівів і лісів;

— збройні повстання з розподілом поміщицької землі (1885-1886 рр.) у ряді галицьких повітів; ці пов­стання придушувалися військами.

У 90-х роках XIX ст. відбувається політизація се­лянського руху: висуваються вимоги щодо забезпе­чення національних і політичних прав українців, про­водяться мітинги.

Перший відомий мітинг відбувся у 1891 р. в Коломиї. Найчисленніший мітинг-віче проходив у 1892 р. у Снятині: на ньому були присутні понад 2 тисячі селян. Із 1894 р. проходять край­кові віче.

Вимоги:

— загальне виборче право з таємним голосуванням;

— скасування низки податків;

— розширення мережі українських шкіл;

— припинення конфіскації прогресивних періодич­них видань;

— припинення полонізації.

Активну участь у мітингах брали члени РУРП, зокрема І. Франко.

Результати й наслідки:посилення політичної активності селянства, зростання його національної самосвідомості.

26. Розвиток культури України в другі половині XIXст.

Загальна характеристика

Розвиток культури відбувався за умов існуван­ня імперських режимів, денаціоналізації та асиміляції українського народу. Вплив територіальної роз'єднаності українських земель.

Рушійною силою культурного розвитку стала діяльність національно свідомої інтелігенції. Значна роль меценатів — цукрозаводчиків Терещенків, Симиренків, які виділяли мільйонні кош­ти на відкриття шкіл, утримання закладів охорони здоров'я, матеріальну підтримку діячів культури, діяльність театрів тощо.

Основні здобутки

Освіта.

Початкова освіта

УНаддніпрянській Україні:

Позитивний вплив рефор­ми 1864 р.;

—початкові народні учили­ща;

—шкільним навчанням охоплена третина ук­раїнських дітей;

— земські, приватні, цер­ковні школи; недільні, вечірні школи для дорослих; Емським указом (1876 р.) заборонено освіту україн­ською мовою

На західноукраїнських землях

— Дозволено навчання ук­раїнською мовою;

— поширення шкільної ме­режі та видання україн­ських підручників зав­дяки діяльності «Про­світи»

з 1869 р. встановлено обов'язкове навчання дітей від 6 до 14 років; через брак шкіл та тяжке матеріальне становище 67 % українців були не­письменними в 1890 р.; малокваліфіковані вчителі

Середня освіта

У Наддніпрянській Україні

Класичні 8-річні гімназії та 6-річні реальні училища — російськомовні; обмежений вступ євреїв, вихідців з нижчих верств насе­лення; висока плата за навчан­ня;

з 1870 р. працюють жіночі гімназії та 4-річні прогімназії; кількість середніх навчальних закладів незначна й не могла охопити всіх бажаючих; інститути шляхетних дівчат, кадетські корпуси приймали тільки дітей дворян

На західноукраїнських землях

— Гімназії діяли тільки у Львові та Перемишлі;

— мова навчання — польська, угор­ська, німецька;

— українські учні становили лише 16%;

Незадовільний стан середньої освіти на Буковині та Звкарпитті.

Вища освітадоступна переважно представникам панівних класів, ведеться російською, польською, німецькою мовами.

— У Наддніпрянській Україні Крім Харківського та Київського, відкрито Новоросійський універ­ситет в Одесі (1865 р.), Харківський, Київський політехнічні інститути, Ніжинський юридичний ліцей, Вище гірниче учи­лище в Катеринославі;

певний час працювали вищі жіночі курси в Києві (1878 р.)

На західноукраїнських землях Відкрито Чернівецький університет, Львівський політехнічний інститут, Академію ветеринарної медицини у Львові; заснування кафедри істо­рії України у Львівсько­му університеті

Читайте також:

1. III. Програма
2. III. Програма
3. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
4. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.
5. Виробнича програма, її сутність та основні поняття
6. Економічна програма народництва.
7. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки
8. Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості. Програма виховання як система цілей виховання.
9. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
10. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
11. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.
12. І) захисна тактична програма

Переглядів: 674