МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Музика.Театр. Наука. Природничі науки: — О. Ляпунов працював над проблемами стійкості й рівноваги руху механічних систем; — І. Мечніков відкрив явище фагоцитозу — по-. глинання клітинами організму мікробів, створив теорію утворення багатоклітинних організмів з одноклітинних; І. Мечніков не знайшов підтримки в Росії, виїхав до Парижа і став |першим українцем, який отримав Нобелівську премію. — М. Гамалія створив разом з Мечніковим першу в Росії та другу в світі бактеріологічну станцію (1886 р.); — Ю. Шимановський винайшов чимало медичних інструментів, працював над проблемами хірургії; — /. Пулюй відкрив рентгенівське випромінювання; у співпраці з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким переклав українською мовою Псалтир та Євангеліє. Гуманітарні науки: — М. Костомаров започаткував наукове вивчення історії України із залученням вітчизняних та закордонних архівів («Богдан Хмельницький»); — В. Антонович обґрунтував національну особливість минулого українського народу («Про походження козацтва», «Бесіди про часи козацькі на Україні»); — М. Грушевський у 1898 р. випустив перший том десятитомної «Історії України-Русі», яка залишається найґрунтовнішим дослідженням з історії України; — Д. Яворницький в «Історії запорозьких козаків» проаналізував багатий матеріал з цього питання. 3. Мовознавство і література. — Праця видатних мовознавців О. Потебні, П. Чубинського, П. Житецького. — З'явилися нові теми — майнове розшарування селянства, життя робітників, пошук інтелігенцією свого місця в суспільстві, соціальна і національна боротьба. — Посилюється публіцистичність художніх творів. — Видатні українські літератори: • П. Куліш роман «Чорна рада»; • Панас Мирний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні? »; • /. Франко поеми «Марійка», «Наймичка», вірші «Каменярі», «Вічнийреволюціонер»; • Леся Українка поеми « Кам 'яний господар », драма-феєрія «Лісовапісня»; • В. Стефаник новели з життя західноукраїнського селянства. Драматурги: М. Старицький «За двома зайцями», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»; М. Кропивницький «Дай серцю волю, заведе в неволю» ; І.Карпенко-Карий «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сто тисяч». Театри: аматорські; перша українська про-фесійнатрупа—львівська(1864р.),у Наддніпрянщині — Товариство українських акторів (Єлиса-ветград, 1882 р.) під проводом М. Кропивницького, згодом — М. Старицького. Актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барлотті. Опери: С. Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм»; П. Сокальський «Мазепа», «Богдан Хмельницький»; М. Лисенко «Різдвяна ніч, Утоплена», «Тарас Бульба», «Пан Коць-кий». — М. Лисенко обробив понад 600 зразків українського музичного фольклору. — Пісня М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла У країни...» виконувалася як національний гімн, а з 2001 р. є Державним гімном України. 6. Архітектура. — Зростає потреба в будівництві заводів, банків, бірж, готелів, театрів, музеїв тощо. — Використання нових матеріалів (бетону, залізобетону, заліза). — Змішування різноманітних архітектурних стилів — еклектизм. — Видатні архітектурні пам'ятки — Володи-мирський собор у Києві (архітекторО. Бе-ретті); будинок Київського політехнічного інституту (архітектор О. Кобєлєв); житлові та громадські споруди в Харкові архітектора О. Бекетова; будинок Львівського політехнічного інституту (архітектор 70. Захаревич), Оперний театр у Львові (архітектор 3. Горголевський). Читайте також:
|
||||||||
|