Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Музика. Назва походить від грецького виразу, що перекладається як „мистецтво муз”.

Література – це вид мистецтва, який естетично освоює світ у художньому слові.

Література має унікальні пізнавальні можливості, адже за допомогою слова дійсність досліджується комплексно, в усій багатогранності – не тільки чуттєво, але й через умовивід. Слово – ось матеріал літературного образу. Образність у самій основі мови, яка створюється людьми, вбирає їх досвід і стає формою мислення. В процесі формування усного мовлення відбувалося перенесення подібних рис від явища до явища, збагачення асоціативними переходами. Це і стало основою здатності до художнього відображення дійсності у слові. Гегель назвав слово найпластичнішим матеріалом, який безпосередньо належить Духу.

У доісторичні часи література існувала лише у вигляді усної народної творчості. При виникненні писемності починається новий етап розвитку літератури, хоча фольклор не втрачає свого значення як основа літератури й по сьогодні.

Література існує у трьох видах художнього тексту: епос (дослівно –розповідь), лірика (дослівно – те, що виконується під ліру), драма (дослівно – дія). Відрізняється один вид від іншого способом формування художнього образу. Наприклад, драма об'єднує твори, що призначені для виконання на сцені, її жанрові підвиди: трагедія, комедія, драма, мелодрама, фарс. Лірика ж найчастіше безсюжетна, вирізняється високою емоційністю, суб'єктивністю, насиченістю художнього образу. Призначення епосу – викласти поступову оповідь про низку подій. У письмовій літературі епічними жанрами вважаються роман, повість, новела, оповідання, нарис. Характеристика кожного з названих жанрів теж вимагає уточнень. Так, історичні перекази давнини становили основу для середньовічних рицарського і комічного роману, а потім розвинулись у побутовий, історичний, пригодницький, любовний та інші романи.

Ніщо, ніякі інші художні враження не можуть замінити художнє читання, бо це основна форма художньої комунікації. Цей статус літератури пояснюється її опорою на природне мовлення, в якому сконцентровано досвід людства, її орієнтацією на співтворче сприйняття, на роботу уяви, фантазії, на постійне обов'язкове вловлювання надсмислу (підтексту).

Танець (від німецького слова „рух”). Це вид мистецтва, матеріалом якого є поетично осмислені, організовані у часі й просторі рухи та пози людського тіла. Танець може бути пов'язаний безпосередньо з музикою, тоді він називається „хореографія”.

В основі танцю як окремого виду мистецтва лежать первісні ритуали, ритмізовані рухи, які мали, очевидно, магічний вплив на оточуючих. Танець існував одночасно і як виконавське, і як творче мистецтво, тобто автор одночасно виступав і виконавцем. Особливого статусу танець набув у Стародавній Індії, де й сьогодні залишається важливим компонентом культури. У Стародавній Греції танець виступав частиною культу. В епоху Відродження з'являються нові, світські форми танцю (швидкі та повільні). У 1661 р. у Франції створюється Королівська академія танцю, що розробила систему класичної хореографії. Це відіграло велику роль у розвитку балетного мистецтва, адже тоді й було визначено основні нормативні правила балету: виворотність ніг, відповідні положення рук, установлено перелік основних позицій і переміщень. Поступово танцювальна техніка ускладнювалася, з'являлися нові рухи та прийоми. Поряд із дійовим танцем, де були сюжетні мотиви, розвивались і форми „чистого” танцю. А в романтичному балеті з 30-их років XIX ст. у танці вже на „пуантах” (спеціальному взутті) танець дістав образне осмислення.

Існують різноманітні форми так званого побутового танцю, –народного, бального. В цих танцях яскраво виявляються національні особливості. А сценічні варіанти цих форм танцю широко відомі в усьому світі, це один з найпопулярніших видів мистецтва.


Читайте також:

  1. Архітектура Грецького театру
  2. Велика буква у назвах річок, гір, морів.
  3. Дієслова з префіксом дис-виражають значення ліквідації дії, названої безпрефіксним дієсловом, наприклад: гармонізувати – дисгармонізувати, асоціювати – дисасоціювати.
  4. Заголовок – назва словесного твору, яка відображає його основну ідею і є важливим елементом його структури.
  5. Місце для столиці запропонував перший американський президент Джордж Вашингтон, на честь якого вона і названа.
  6. Морфологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. L. monocytogenes відноситься до роду Listeria. Рід названо на честь шотландського хірурга Лістера.
  7. Музика.
  8. Музика.
  9. Назва населеного пункту
  10. Названий батько
  11. Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.




Переглядів: 949

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
НАЙПОШИРЕНІША КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАВ МИСТЕЦТВ | Театр – вид мистецтва, в якому образне відтворення дійсності відбувається у формі драматичної дії, сценічної гри, що здійснюється акторами перед глядачами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.