Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Музика.

Театр.

Наука.

— Світове визнання здобула українська матема­тична школа: професор Харківського універси­тету Т. Осиповський уклав підручник з мате­матики, що мав велику популярність; М. Остроградський був членом багатьох світових ака­демій наук.

— Розвиток історичної науки: видання «Історії Русів» (1846 р.), «Історії Малоросії» М. Марке­вича, з'явилися перші історичні праці М. Кос­томарова. У Києві створено Тимчасову комісію для розгляду давніх актів, у якій працювали Т. Шевченко, М. Костомаров.

— У Західній Україні працював Львівський інсти­тут Оссолінських(1817 р), що мав бібліотеку, музей, друкарню і впливав на поширення освіти, нау­ки та культури в регіоні.

3. Література і мовознавство.

— Українські автори писали як українською, так і російською, польською, німецькою мовами.

— Поширеними видами культурницької діяль­ності були збирання і публікація фольклор­них творів: М. Цертелєв «Досвід збиран­ня старовинних малоросійських пісень» (1819 р.); М. Максимович «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»; альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.). Учасники гуртка «Харківські романтики» (П. Гулак-Артемовський, І. Срезневський, Г. Успенсь­кий та ін.) збирали етнографічні матеріали Слобожанщини.

— Першу в Галичині граматику української мови підготував І. Могильницький.

— Професор Львівського університету І. Лав-ринський уклав 6-томний українсько-польсь-ко-німецький словник.

— Початок і становлення української поезії та прози; І. Котляревський (поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»), Г. Квітки-Основ'яненка (повісті «Маруся», «Конотопська відьма» таін., оповідання, дра­матургія).

— Найвидатніші автори — П. Гулак-Артемовсь­кий, Є. Гребінка (байки), М. Гоголь («Тарас Бульба», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» тощо), Т. Шевченко (збірка «Кобзар», 1840 р.), П. Куліш (повість «Михайло Чарнишенко», роман «Чорнарада», поезії).

— Виникнення перших стаціонарних про­фесійних театрів у Харкові та Полтаві, де ста­вили українські п'єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» І. Котляревського, «Сва­тання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка тощо, а також п'єси Шекспіра, Пушкіна, Гри-боєдова. Директором і режисером Харківсько­го театру був Г. Квітка-Основ'яненко, Полтав­ського — І. Котляревський.

— Діяли аматорські театри, поміщицькі театри, де грали селяни-кріпаки.

— Видатні актори першої половини XIX ст. — М. Щепкін, К. Соленик.

— Розвиток музичного фольклору (колядки, щедрівки, народні пісні й танці). Поширені

були народні ансамблі — троїсті музики (скрип­ка, цимбали, бубон).

— Кобзарське мистецтво; найвідоміший кобзар — Остап Вересай.

— Зародження української симфонічної музики (симфонія М. Овсянико-Куликовського на ос­нові українських пісень).

— С. Гулак-Артемовський написав першу ук­раїнську оперу — «Запорожець за Дунаєм».

6. Архітектура.

— Панування класичного стилю.

— Планова забудова губернських центрів (Полта­ви, Києва, Харкова).

— Відомі пам'ятки тогочасної архітектури — будинок театру в Одесі (архітектор Тома де Томон), дзвіниця Успенського собору в Хар­кові (архітектор С. Васильєв), Старий театр у Львові (архітектор А. Пихля, Я. Зальц-ман).

— Розвиток палацово-паркової архітектури (па­лаци К. Розумовського у Батурині, маєток Ґа­лаґанів у Сокирцях на Чернігівщині).

— Створення декоративно-пейзажних парків («Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві, Стрийський парк у Львові тощо).


Читайте також:

  1. Музика.
  2. Музика. Назва походить від грецького виразу, що перекладається як „мистецтво муз”.
  3. Образотворче мистецтво, архітектура, музика.14-16 ст.
  4. Театр та музика.
  5. Урок 18 Хорова музика.




Переглядів: 720

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аграрна реформа. | Живопис.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.