Тема 3. Механізм та умови функціонування ринку

Рис. 2.4. Класифікація підприємств промисловості

1. За призначенням випущеної продукції:

а) група А. До неї належать підприємства, продукція яких призначена для виробничого споживання (металургійні, коксохімічні комбінати, підприємства машинобудування тощо);

б) група Б. До неї належать підприємства, продукція яких призначена для суспільного споживання (підприємства легкої, харчової, деревообробної промисловості тощо).

2. За характером впливу на предмет праці:

а) добувні. Такі підприємства здійснюють видобуток корисних копалин та мінералів, сировинних ресурсів, наприклад видобуток вугілля, руди;

б) переробні. На переробних підприємствах із сировинних ресурсів створюють продукцію з новими якісними властивостями, наприклад, виплавляють метал, виробляють кисломолочні продукти тощо.

3. За структурою витрат на виготовлення продукції:

а) трудомісткі. У структурі витрат на виготовлення продукції підприємства переважна більшість витрат припадає на живу працю;

б) матеріаломісткі. Більша частка витрат таких підприємств припадає на витрати матеріалів та сировини;

в) фондомісткі. У витратах підприємства на виробництво продукції переважають амортизаційні відрахування основних фондів;

г) енерго- та паливомісткі. Більша частка витрат підприємств, пов'язаних з виготовленням продукції, припадає на спожиту тепло- та електроенергію, паливо.

4. За часом роботи протягом року:

а) сезонні Виробництво продукції на таких підприємствах тісно пов'язане із сезонами року, наприклад, виготовлення овочевих консервів;

б) несезонні. Виготовлення продукції здійснюється на підприємстві безперервно протягом року.

Дуже значну роль у стабільності розвитку економіки країни відіграє агропромисловий комплекс (АПК). За своїм складом та структурою АПК суттєво відрізняється від інших міжгалузевих комплексів насамперед тому, що головним його засобом виробництва є земля, на якій вирощується сільськогосподарська продукція та сировина для виробничого і невиробничого споживання.

АПК являє собою сукупність багатьох галузей і виробництв, взаємопов'язаних економічно, технологічно та організаційно. Його найважливішими галузями є сільське господарство, галузі промисловості, що переробляють сільськогосподарську сировину. До нього іноді включають галузі, які забезпечують АПК засобами виробництва (наприклад, сільськогосподарське машинобудування). З агропромисловим комплексом безпосередньо пов'язані будівництво, торгівля та громадське харчування.

Сільське господарство включає дві великі галузі: сільськогосподарське виробництво та обслуговування сільського господарства. У складі сільськогосподарського виробництва розрізняють галузі тваринництва та рослинництва.

До галузей, що обслуговують сільське господарство, належать експлуатація іригаційних та меліоративних систем, ветеринарне обслуговування, агрохімічне виробництво тощо.

Специфікою сільського господарства є самовідтворення. Значна частина виробленої продукції не реалізується поза господарством, а залишається всередині нього з метою відтворення затрачених ресурсів (наприклад, молодняк худоби, насіння, корм для худоби тощо).

У сучасних умовах господарювання функціонують такі форми організації агропромислового виробництва: державні сільськогосподарські підприємства; кооперативно-орендні (на основі приватної власності) підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю, що широко використовують оренду земельних і майнових паїв інших колишніх членів реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (КСП); селянські (фермерські) господарств, у тому числі й такі, що використовують земельні та майнові паї колишніх членів реорганізованих КСП; приватні сільськогосподарські підприємства (ПСП).

Велику роль у розвитку економіки відіграє будівельний комплекс, який тісно пов'язати з усіма галузями господарства країни. Він складається з таких основних блоків: виробництво будівельних матеріалів; будівництво, будівельне машинобудування, проектно-конструкторські та дослідницькі роботи у галузі будівництва. За його участю створюється більшість основних виробничих ї невиробничих фондів. Разом з тим будівельний комплекс є споживачем продукції багатьох галузей (машинобудування, металургії, лісової, хімічної промисловості тощо.

Головною ланкою будівельного комплексу є будівництво, яке здійснює робота, спрямовані на створення основних засобів та забезпечення їх нормального функціонування. Галузь включає виконання загально будівельних, монтажних, санітарно-технічних, проектно-пошукових робіт, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд.

За призначенням будівництво поділяють, на: промислове (заводи, фабрики), гідротехнічне (гідроелектростанції, водосховища, водоканали), енергетичне (електростанції, електромережі), транспортне (автомобільні, залізничні шляхи, аеропорти, трубопроводи), сільське (спорудження ферм, елеваторів), житлове.

Від інших галузей будівництво відрізняється своєю продукцією, яка є. нерухомою, великогабаритною (будівлі, споруди). Специфікою будівництва є також значна тривалість будівельного процесу. Крім того, існують відмінності у матеріаломісткості та трудомісткості робіт на окремих етапах будівництва та закінчення об'єкта.

Основною господарською ланкою будівельної галузі є будівельно-монтажні організації, для них характерним є повний господарський розрахунок та самофінансування.

Особливе місце серед галузей господарства країни посідає транспорт. Він забезпечує виробничі та невиробничі потреби господарства країни і населення в усіх видах перевезень. Розвиток транспорту забезпечує також зв'язок між галузями господарського комплексу, містом і селом, окремими районами країни, сприяє суспільному поділу праці, є активним чинником спеціалізації господарства окремих районів, що неможлива без обміну продукції. Розвиненість транспортної мережі визначає ступінь соціального та економічного розвитку як окремих районів, так і країни в цілому.

Залежно від місця пересування транспортних засобів і особливостей рухомого складу розрізняють такі види транспорту: сухопутний (залізничний та шосейний), трубопровідний, водний та авіаційний. Усі вони тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного і є складовими єдиної транспортної системи - територіального поєднання взаємопов'язаних видів транспорту, які, взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби господарства країни та її населення у перевезеннях вантажів і пасажирів. Роботу всіх видів транспорту забезпечує транспортна інфраструктура - економічно збалансована сукупність шляхів сполучення рухомого складу, засобів управління та зв'язку, різноманітного технічного обслуговування.

На розвиток продуктивних сил країни безпосередньо впливає також торгівля. У цій галузі відбувається пряме продовження процесу виробництва у сфері обігу, оскільки виробництво вважається завершеним лише після доведення продукції до споживача.

Основною характеристикою розвитку торгівлі в країні є товарообіг, який відображає процес розподілу створеного суспільного сукупного продукту, національного доходу, зміну обсягів та структури споживання товарів, стан грошового обігу в країні.

Сучасна система торгівлі в нашій країні складається з підприємств державної торгівлі, кооперативної торгівлі (споживчої кооперації, виробничих кооперативів) та приватної торгівлі

План викладу і засвоєння матеріалу:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Господарський комплекс країни та його структура	\|	Характеристика сучасної ринкової системи господарювання підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.