МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття про стиль. Стилістичне розшарування лексики сучасної української літературної мовиПлан Склад лексики сучасної української літературної мови за стилістичним вживанням Про вживання іншомовних слів в українській мові
Коли слово прийшло з іншої мови разом з поняттям і йому немає відповідника в рідній мові, воно має всі підстави для активного вжитку. Іноді слова іншомовного походження стають одним із компонентів синонімічного ряду: краєвид (укр. питоме), пейзаж (з фр.), ландшафт (з нім.). Якщо для називання якогось поняття в українській мові є власне слово, запозичення, що не дає нічого нового, зайве. Мові однаково шкодять і надмірний пуризм (від лат. purus – “чистий”), тобто безоглядне заперечення будь-яких іншомовних елементів, і переобтяження письмових та усних текстів чужомовною лексикою, особливо призначених для широкого кола читачів та слухачів. Наприклад, слово спонсор – “той, хто матеріально забезпечує проведення якогось заходу” - порівняно недавно увійшло в українську мову з англійської, йому поки що немає точного відповідника, створеного на українському ґрунті. Тож його вживання вмотивоване й закономірне. Слово консенсус є раннім запозиченням з латинської мови. Надмірно часте вживання його недоцільне, бо навряд чи консенсус замінить семантично тотожні йому українські слова згода, одностайність, збіг думок. Особливо знижують рівень культури мовлення помилки у вживанні іншомовних слів. Таким чином, лексика іншомовного походження, коли нею користуватися без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови.
1. Поняття про стиль. Стилістичне розшарування лексики сучасної української літературної мови. 2. Стилістично нейтральна, або загальновживана, лексика. 3. Стилістично забарвлена лексика. Книжна лексика. Групи книжної лексики. 4. Розмовна лексика. 5. Діалектизми, просторіччя, жаргонізми як складові загальнонародної національної мови, стилістичне використання їх у літературній мові.
Лексика сучасної української літературної мови неоднорідна. Одні слова вживаються за будь-яких умов спілкування, інші – за певних. У зв’язку з цим говорять про конкретний стиль вживання одиниць лексичної системи. Стиль (від фр. style, від лат. stilus, stylus– спочатку загострена паличка для письма, згодом – манера письма)визначається як різновид, видозміна літературної мови, манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування, як мистецтво слова. Отже, спостерігається стилістичне розшарування лезксики сучасної української літературної мови. Прийнято поділяти її на дві частини – стилістично нейтральну та стилістично забарвлену лексику. Читайте також:
|
||||||||
|