Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами

Інструменти торгової політики, які використовуються для регулювання торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Міжнародна торгівля товарами і послугами регулюється кількома міжнародними організаціями серед числа яких головною є СОТ. Що стосується торгівлі послугами, то підписана в результаті Уругвайського раунду Генеральна угода торгівлі послугами – ГАТС (General Agreement on Trade in Services — GATS) стала одним із трьох основних компонентів світової торговельної системи поряд з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (1994 р.) та Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. ГАТС входить на правах додатку в угоду про СОТ , є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. Документ визначає торгівлю послугами як надання послуги з тери­торії однієї країни на територію іншої країни і розглядає всі види послуг, крім наданих урядом.

Серед основних положень угоди мож­на виділити наступні:

· міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС);

· ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного ре­жиму, тобто бути недискримінаційним транспарентним (країни зобов'язані публікувати нове регулювання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про нього);

· забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжна­родній торгівлі послугами.

Тим самим ГАТС поширює принципи ГАТТ на новий сегмент міжнародної торгівлі, що складає 20-25% її обсягу.

Особливістю ГАТС є те, що на першому етапі воно закріпило існуюче статус-кво в галузі торгівлі послугами, тобто країни домо­вилися початі переговори про лібералізацію торгівлі послугами з існуючого стану речей, по можливості не ускладнювати поточне регулювання. Так само як і ГАТТ, ГАТС передбачає можливість відступу від узгодженого РНС у випадку утворення інтеграційної спілки і з погляду національної безпеки. Кожна країна під час підписання ГАТС мала подати список вилучень із РНС, який буде проаналізований учасниками через п'ять років і в принципі пови­нен бути анульований через 10 років. Більше 70 країн зареєструва­ли вилучення з РНС. Національний режим іноземним послугам відповідно до ГАТС надається не автоматично, а на основі перего­ворів. Країна, що приймає ГАТС, може обговорити обмеження до­ступу послуг на свій ринок шляхом накладання обмежень на засіб їхньої доставки, на торгівлю, споживання послуг за кордоном, ко­мерційну присутність у країні, що приймає, на пересування особи, що надає послуги та ін. Рух послуг може також обмежуватися на основі угоди між країною, що надає послуги і країною, що їх прий­має, на основі критеріїв фахової кваліфікації осіб, що надають їх, відповідності послуг національним стандартам або шляхам ліцен­зування. До ГАТС включені зобов'язання сторін не накладати обме­ження на міжнародну торгівлю послугами в таких формах:

· квоти на обсяг наданих послуг;

· обмеження на вартість послуг;

· обмеження загального числа організацій, що надають послуги;

· обмеження числа фізичних осіб, що надають послуги;

· обмеження юридичних форм, у яких можуть бути зареєстровані організації, що надають послуги;

· обмеження участі іноземного капіталу в організаціях, що нада­ють послуги.

ГАТС сформувалася як комплексна угода: крім головних правил, що стосуються всіх видів послуг вона містить кілька додатків щодо специфічних послуг і секторів, а також схеми специфічних зобов’язань для кожного члена. Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою, тобто забезпечує так звані стартові умови та правила, які надалі уточнюватимуться, вдосконалюватимуться і коригуватимуться сторонами. Навіть за умов збереження значних обмежень в торгівлі послугами, які відображені в зобов'язаннях країн, ГАТС підвищує прозорість національних режимів у сфері послуг та є бар'єром, що запобігає подальшим обмеженням у національних режимах країн-членів. Очікується, що подальші переговори матимуть результатом значнішу лібера­лізацію торгівлі послугами загалом.

Методологічно ГАТС можна поділити на три головні складові:

— Загальні положення, що містять концепції, принципи та правила, які застосовуються до всіх заходів, що впливають на то­ргівлю послугами;

— Додатки, що стосуються регулювання специфічних сфер послуг та специфічних об'єктів;

— Специфічні зобов'язання кожного з членів (містяться в роз­кладах) щодо доступу на ринок та національного режиму.

Із чотирьох загальних зобов'язань у торговельній угоді — це режим найбільшого сприяння, національний режим, прозорість та доступ до ринку, — які визначені в ГАТС, лише прозорість та РНС є зобов'язаннями, що застосовуються до всіх сфер послуг, зазначених в Угоді; інші ж два — національний режим та доступ до ринку — є зобов'язаннями, що узгоджуються.

З юридичного погляду загальна система ГАТС складається з 6 частин:

Частина 1. Містить одну статтю, яка визначає торгівлю послу­гами шляхом характеристики 4-х різних способів здійснення тор­гівлі послугами між країнами. Ці способи зазвичай називають чо­тирма «способами постачання послуг».

Частина 2. Це головна частина Угоди, яка містить загальні обов'язки та правила. В цій частині визначаються принципи, з яких виводяться правила, включаючи підґрунтя для винятків.

Частина 3. Визначає, яким чином специфічні зобов'язання мають бути структуровані (за трьома напрямками: доступ на ри­нок, національний режим, додаткові зобов'язання).

Частина 4. Передбачає проведення прогресивної лібералізації з метою розширення торгівлі послугами, сприяння економічному рос­ту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються.

Частини 5 та 6. Охоплюють процедурні та інституціональні питання регулювання торгівлі послугами, зокрема, створення Ра­ди з торгівлі послугами.

Угода також має Додатки, чотири з яких стосуються окремих секторів сфери послуг .

Крім того, кожна країна-член має специфічні зобов'язання в сфері послуг, які є невід'ємною частиною ГАТС.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що ринок послуг має велике значення для міжнародної економіки. І вивчення його особливостей сприятиме глибшому розумінню особливостей світового ринку в цілому.

 


 


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Автомати для комбінованої торгівлі
  3. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  4. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  5. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  8. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  9. Автоматичне регулювання.
  10. Адміністративне право і державне управління.
  11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  12. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.




Переглядів: 1187

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація послуг | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.082 сек.