МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Державне регулювання міжнародної торгівлі послугамиІнструменти торгової політики, які використовуються для регулювання торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Міжнародна торгівля товарами і послугами регулюється кількома міжнародними організаціями серед числа яких головною є СОТ. Що стосується торгівлі послугами, то підписана в результаті Уругвайського раунду Генеральна угода торгівлі послугами – ГАТС (General Agreement on Trade in Services — GATS) стала одним із трьох основних компонентів світової торговельної системи поряд з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (1994 р.) та Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. ГАТС входить на правах додатку в угоду про СОТ , є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. Документ визначає торгівлю послугами як надання послуги з території однієї країни на територію іншої країни і розглядає всі види послуг, крім наданих урядом. Серед основних положень угоди можна виділити наступні: · міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС); · ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного режиму, тобто бути недискримінаційним транспарентним (країни зобов'язані публікувати нове регулювання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про нього); · забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі послугами. Тим самим ГАТС поширює принципи ГАТТ на новий сегмент міжнародної торгівлі, що складає 20-25% її обсягу. Особливістю ГАТС є те, що на першому етапі воно закріпило існуюче статус-кво в галузі торгівлі послугами, тобто країни домовилися початі переговори про лібералізацію торгівлі послугами з існуючого стану речей, по можливості не ускладнювати поточне регулювання. Так само як і ГАТТ, ГАТС передбачає можливість відступу від узгодженого РНС у випадку утворення інтеграційної спілки і з погляду національної безпеки. Кожна країна під час підписання ГАТС мала подати список вилучень із РНС, який буде проаналізований учасниками через п'ять років і в принципі повинен бути анульований через 10 років. Більше 70 країн зареєстрували вилучення з РНС. Національний режим іноземним послугам відповідно до ГАТС надається не автоматично, а на основі переговорів. Країна, що приймає ГАТС, може обговорити обмеження доступу послуг на свій ринок шляхом накладання обмежень на засіб їхньої доставки, на торгівлю, споживання послуг за кордоном, комерційну присутність у країні, що приймає, на пересування особи, що надає послуги та ін. Рух послуг може також обмежуватися на основі угоди між країною, що надає послуги і країною, що їх приймає, на основі критеріїв фахової кваліфікації осіб, що надають їх, відповідності послуг національним стандартам або шляхам ліцензування. До ГАТС включені зобов'язання сторін не накладати обмеження на міжнародну торгівлю послугами в таких формах: · квоти на обсяг наданих послуг; · обмеження на вартість послуг; · обмеження загального числа організацій, що надають послуги; · обмеження числа фізичних осіб, що надають послуги; · обмеження юридичних форм, у яких можуть бути зареєстровані організації, що надають послуги; · обмеження участі іноземного капіталу в організаціях, що надають послуги. ГАТС сформувалася як комплексна угода: крім головних правил, що стосуються всіх видів послуг вона містить кілька додатків щодо специфічних послуг і секторів, а також схеми специфічних зобов’язань для кожного члена. Важливо зазначити, що ГАТС є рамковою угодою, тобто забезпечує так звані стартові умови та правила, які надалі уточнюватимуться, вдосконалюватимуться і коригуватимуться сторонами. Навіть за умов збереження значних обмежень в торгівлі послугами, які відображені в зобов'язаннях країн, ГАТС підвищує прозорість національних режимів у сфері послуг та є бар'єром, що запобігає подальшим обмеженням у національних режимах країн-членів. Очікується, що подальші переговори матимуть результатом значнішу лібералізацію торгівлі послугами загалом. Методологічно ГАТС можна поділити на три головні складові: — Загальні положення, що містять концепції, принципи та правила, які застосовуються до всіх заходів, що впливають на торгівлю послугами; — Додатки, що стосуються регулювання специфічних сфер послуг та специфічних об'єктів; — Специфічні зобов'язання кожного з членів (містяться в розкладах) щодо доступу на ринок та національного режиму. Із чотирьох загальних зобов'язань у торговельній угоді — це режим найбільшого сприяння, національний режим, прозорість та доступ до ринку, — які визначені в ГАТС, лише прозорість та РНС є зобов'язаннями, що застосовуються до всіх сфер послуг, зазначених в Угоді; інші ж два — національний режим та доступ до ринку — є зобов'язаннями, що узгоджуються. З юридичного погляду загальна система ГАТС складається з 6 частин: Частина 1. Містить одну статтю, яка визначає торгівлю послугами шляхом характеристики 4-х різних способів здійснення торгівлі послугами між країнами. Ці способи зазвичай називають чотирма «способами постачання послуг». Частина 2. Це головна частина Угоди, яка містить загальні обов'язки та правила. В цій частині визначаються принципи, з яких виводяться правила, включаючи підґрунтя для винятків. Частина 3. Визначає, яким чином специфічні зобов'язання мають бути структуровані (за трьома напрямками: доступ на ринок, національний режим, додаткові зобов'язання). Частина 4. Передбачає проведення прогресивної лібералізації з метою розширення торгівлі послугами, сприяння економічному росту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються. Частини 5 та 6. Охоплюють процедурні та інституціональні питання регулювання торгівлі послугами, зокрема, створення Ради з торгівлі послугами. Угода також має Додатки, чотири з яких стосуються окремих секторів сфери послуг . Крім того, кожна країна-член має специфічні зобов'язання в сфері послуг, які є невід'ємною частиною ГАТС. Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що ринок послуг має велике значення для міжнародної економіки. І вивчення його особливостей сприятиме глибшому розумінню особливостей світового ринку в цілому.
Читайте також:
|
||||||||
|