• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми

Лекція № 2

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – Київ, 2001.

2.Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – Київ, 1997.

3.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – Київ, 1997.

4.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – Київ, 1997.

Мета: Знати особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні;

Вміти знаходити в текстіпароніми та омоніми та доречно використовувати їх у професійному мовленні; користуватися словниками, редагувати текст

План заняття:

1. Багатозначність.

2. Синоніми.

3. Пароніми.

4. Омоніми.

5. Виконання прав для закріплення розглянутого матеріалу.

Властивість слова вживатися у різних значеннях називається багатозначністю, або полісемією. В українській мові більшість слів належить до багатозначних. У “Словнику української мови” в 11 томах, у реєстрі якого 134058 слів, до більшості з них подані найповніші їхні значення. Наприклад, до прикметника добрий – 9 значень, іменника ряд – 12 значень, займенника той – 11, дієслова сіяти – 8. У багатозначних словах одне з його значень є основним, або прямим, а решта – переносні. Кожне значення слова встановлюється у реченні або у словосполученні.

Синоніми – це слова, відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням. Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний.

Синоніми поділяються на три основні групи:

1) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками (відомий – видатний – славетний – знаменитий);

2) стилістичні синоніми – це слова, що відрізняються стилістичним і емоційним забарвленням (говорити – мовити – пророчити – ректи – верзти);

3) абсолютні синоніми – зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство – лінгвістика; століття – сторіччя).

Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.

Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки –ся.

Наприклад: адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо;

Адреса – напис на конверті, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова.

Омоніми – це слова, які за своїм звуковим складом однакові, але мають різні значення. Омоніми бувають:

1) лексичні – це слова тотожні за написанням у всіх граматичних формах (коса – сільськогосподарське знаряддя, вузька намивна смуга суходолу в морі);

2) граматичні (омоформи) – це слова, що збігаються за звучанням і написанням лише в окремих граматичних формах (коса – іменник; коса (лінія) – прикметник);

3) фонетичні (омофони) – це слова, що збігаються тільки за звучанням, а пишуться неоднаково (мріяти -–мрія ти);

4) омографи – це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за значенням і наголосом (мука – мука).

Омонімію слід відрізняти від багатозначності.

Читайте також:

1. Акти за формою Н – 5, Н – 1 та НПВ. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
2. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
5. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
6. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ
7. Бухгалтерські записи (проводки) – прості та складні.
8. Випадки проведення та обмеження щодо проведення оцінки майна
9. Виробничі травми, профзахворювання, нещасні випадки виробничого характеру.
10. Вуглеводи – складні органічні сполуки, до складу яких входять атоми вуглецю (С), кисню (О) та водню (Н).
11. Групи сполучників за походженням (первинні, вторинні), морфологічною будовою (прості, складні й складені) та способом уживання (одиничні, повторювані й парні).
12. Добровільне страхування від нещасних випадків, його мета. Умови страхування громадян від нещасних випадків. Страхові випадки.

Переглядів: 10453