Економічна теорія пропозиції.

Рис.13.1

У точці А інфляція відсутня. Підвищення номінальної заробітної плати (експансіоністської політики держави), яке люди сприймають за реальне, стимулює пропозицію праці. Викликаний зростанням заробітної плати, ріст попиту на споживацькі товари підштовхує підприємців до розширення виробництва. Безробіття зменшується. Однак, ілюзії швидко зникають, люди змінюють свої очікування, пристосовуючись до інфляції та її наслідків. Підприємці включають інфляцію у виробництво, а працівники – у заробітну плату, вимагаючи її підвищення. Крива №1 зміщується уверх в точку С. Зростання заробітної плати підвищує витрати виробництва і підприємці зменшують виробництво або заміщують фактор праці фактором капіталу. У тому і іншому випадку економіка повертається до висхідного рівня безробіття, але уже з більш високим рівнем інфляції. Вона опиняється у точці Д. Цей рівень безробіття називається “природним”. “Крива Філліпса”, що поєднує висхідне положення (точка А) і кінцеве положення (точка Д) на тривалому відрізку часу стає вертикальною лінією. Це означає, що політика експансії не здатна зменшити безробіття нижче за “природний ” рівень.

Якщо безробіття буде вищим за природний рівень, що це є результат діяльності профспілок, які вимагають підвищення заробітної плати. Вимушене безробіття (вище 7%) посилить конкуренцію на ринку праці. Це призведе до зниження заробітної плати. За такої обставини з боку підприємців зросте попит на працю, що і відновить “природний рівень безробіття”.

На думку Фрідмена, впливаючи на фрикційний та інституціональний фактори, можна у довгостроковому періоді зменшити природний рівень безробіття. Для цього він рекомендує: допомагати найманим працівникам не грошима, а поліпшенням інформації щодо працевлаштування; проводити перекваліфікацію кадрів і т.п.

Таким чином, М.Фрідмен вважає, що ринкова економіка здатна забезпечити рівновагу, сталість, а усі негаразди в економіці є результатом некомпетентного втручання держави. Звідси неприйняття кейнсіанських методів державного регулювання. Однак, варто зазначити, що концепція Фрідмена теоретично значно слабкіша, бідніша порівняно з економічним ученням Дж.М.Кейнса та його послідовників. У кейнсіанців є мультиплікатор, акселератор, психологічні закони та доказовий логічний зв’язок між цими категоріями. Але з практичної точки зору Фрідмен досить сильний. Його методи боротьби з інфляцією визнані в усьому світі, програми оздоровлення економіки з певним успіхом були реалізовані у Чілі, Ізраїлі і деяких азіатських країнах. Рекомендації Чиказької школи використовувалися також реформаторами у країнах з перехідною економікою. Серед цих рекомендацій найважливішими є: відмова від регулюючої ролі держави, перехід до вільних цін, широкомасштабна приватизація і розширення приватного сектора, скорочення соціальної інфраструктури та соціальних програм.

Практика засвідчила, що використання монетаристських рецептів без врахування реальних умов та особливостей конкретних країн і, зокрема, України, не дає бажаних результатів. Рекомендації монетаристів варто використовувати у поєднанні з висновками та рецептами теоретиків інших шкіл.

Економічна теорія пропозиції- це теорія, яка на відміну від кейсіанства, віддає перевагу пропозиції, як фактору зростання. Їїфундаторами стали американські економісти А. Лаффер, Р. Манделл,журналіст Дж. Гілдер,конгресмен Дж. Кемпта ін., які розпрацювали скоріше не теорію, а сукупність практичних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на стимулювання виробництва, інвестицій та зайнятості.

На думку представників теорії пропозиції, не тільки найбільш ефективним, а й єдино «нормальним»способом організації господарства є ринок. Це природна система взаємозв'язку і обміну економічної діяльності людей. Державне регулювання – це неминуче зло,яке веде до зниження ефективності, зв'язує ініціативу, енергію господарюючих суб'єктів. Роль держави зводиться до усунення перепон на шляху розширення пропозиції економічних благ.

Однією з таких перепон є високі податки. Вони знижують прибутковість виробництва, скорочують розмір доходів, а відтак і заощаджень підприємця. І, навпаки, чим менші податки, тим більша схильність до заощаджень, тим більша пропозиція позичкового капіталу і нижча процентна ставка. У підприємств за зниження податків зростають можливості інвестування за рахунок власного прибутку.

Високі прогресивні ставки податків скорочують і обсяг пропозиції праці. Ріст податків на заробітну плату означає її реальне зниження, а чим нижча оплата праці, тим менша привабливість праці порівняно з дозвіллям. Зменшення податків, з одного боку, стимулюватиме трудову активність працівників, а з іншого – позитивно позначиться на доходах підприємців та їхніх інвестиційних можливостях.

Зменшення податків можливе за скорочення урядових соціальних програм. Існуюча на Заході система соціального забезпечення, по-перше, викликає невиправдане зростання державних витрат і загострює бюджетний дефіцит; по-друге, не стимулює, а стримує трудову активність населення. За умов, коли виплати за безробіттям наблизилися до доходів від заробітків, особам, що не мають роботи, часом вигідніше користуватися вільним часом і не шукати роботи.

З метою зменшення податкового тягаря та бюджетного оздоровлення теоретики економіки пропозиції рекомендують скорочення витрат на утримання бюрократичного апарату, відновитися від витрат на субсидії промисловим підприємствам, розвиток інфраструктури тощо.

Таким чином,прибічники економіки пропозиції особливого значення надають використанню податкових інструментів державного регулювання економіки.

Вони вважають, що стимулювання пропозиції шляхом надання фінансових пільг для приватних інвесторів автоматично створить необхідний попит і приведе, врешті-решт, до оздоровлення ринкового господарства. Життєздатність і ефективність ринкового господарства вони пов'язують, насамперед, з ініціативою приватного сектору. Тому вони активно відстоюють приватизацію державних підприємств. Вона дозволить отримати додаткові фінансові кошти, скоротити державний борг. Зросте ефективність приватизо-ваних підприємств, загостриться конкуренція, підвищиться конкурентоздатність національної економіки.

Податкова політика держави повинна спиратися не ефект Лаффера, суть якого полягає в тім, що з підвищенням податкових ставок надходження до бюджету спочатку зростають, але згодом починають зменшуватися. Це відбувається тому, що зниження прибутковості виробництва призводить до зменшення зацікавленості у інвестуванні, ухилення від сплати податків, переходу до тіньового сектору економіки тощо.

Рекомендоване Лаффером зменшення податкових ставок призведе до неминучого скорочення державних доходів, однак це скорочення буде мати короткостроковий характер. У довготривалій перспективі зниження податкових ставок забезпечить зростання заощаджень, інвестицій та зайнятості. В результаті буде зростати виробництво і доходи, що підлягають оподаткуванню. Зі зростанням доходів збільшиться сума податкових надходжень до бюджету.

Таким чином, зниження податкових ставок має значний стимулюючий вплив на виробництво і розширення бази оподаткування, завдяки чому уможливлюється компенсація втрат у податкових надходженнях, викликаних зниженням податкових ставок.

Економічна теорія пропозиції мала значний вплив на економічну політику президента США Р. Рейганау 1981-1989 рр. та прем'єр-міністра Великобританії М.Тетчеру 1979- 1990 рр. Однак, ні твердження теоретиків економіки пропозиції, ні економічна політика, зокрема Р.Рейгана,не підтвердилися економічною практикою 80-х років XX ст. Так, у США в результаті податкової реформи, податкові надходження різко впали і привели до зростання дефіциту держбюджету в кілька разів. Норма національних заощаджень у 1987 році досягла найнижчого рівня з часу другої світової війни. Середній темп зростання потенційного виробництва впав з 3,6% на рік у1960-1970 рр. до 3,1% на рік у 1980-1990 рр. Р. Рейганувдалося вивести економіку країни з глибокої кризи 1981-1983 рр., але це оздоровлення, на думку ряду економістів, було спричинене попитом, хочаодягненим у теоретичну мантію пропозиції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Монетаризм.	\|	Типи даних.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.031 сек.