Поняття про антропогенне забруднення. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля.

Антропогенне забруднення є одним із найвідчутніших чинників впливу на довкілля. До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім шкідливих речовин, що викидаються промисловими підприємствами, пестицидів і мінеральних добрив, що застосовуються в сільському господарстві, забруднень усіх видів транспорту, належать також різні шуми від виробництв, транспорту, іонізуюче випромінювання, вібрації, світло-теплові впливи.

Антропогенне забруднення – це процес надходження в навколишнє середовище внаслідок діяльності людини твердих, рідких, газоподібних відходів, організмів, енергій в кількостях, які змінюють компоненти природи, негативно впливають на людину, флору та фауну.

Основними джерелами антропогенного забруднення є:

1) Промисловість (в першу чергу, енергетика, галузі важкої промисловості, військова промисловість); 2) сільське господарство; 3) транспорт; 4) побутова сфера.

1) Промисловість. Промисловий комплекс за інтенсивністю забруднення довкілля посідає провідне місце. Головними причинами цієї першості є: недосконалі технології виробництва, надмірна концентрація — як територіальна, так і в межах одного підприємства, брак надійних природозахисних споруд. Недосконалість сучасних технологій не дає можливість повністю переробляти мінеральну сировину. Більша частина її повертається в природу у вигляді відходів. За даними деяких учених, готова продукція становить 1 — 2 % від використовуваної сировини, а решта повертається у вигляді відходів до біосфери, забруднюючи її компоненти.

У результаті спалювання палива відсоток вуглекислого газу в атмосфері збільшився за останні 30 років на 25 — 30 %. Це може привести до підвищення середніх температур на 1,5 - 2° С і зростанню зони пустель. Щорічно світова промисловість скидає в річки понад 160 куб. м шкідливих стоків.

За мірою і характером впливу (згідно з обсягами промислових відходів) виділяються паливно-енергетичний, металургійний, хіміко-лісовий, військово-промисловий та будівельний комплекси.

2) Сільське господарство. Агропромисловий комплекс (АПК) є одним із найвідчутніших чинників забруднення довкілля. Це пов’язано, насамперед, із територіальною поширеністю його ланок, особливо сільськогосподарського виробництва. Крім того, процес відтворення в сільському господарстві тісно пов’язаний з природними процесами. У ХХ ст. вплив АПК на довкілля посилився з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, а саме: механізацією багатьох процесів, надмірною розораністю території та глибокою оранкою, хімізацією та меліорацією, високою концентрацією виробництва тощо.

Щорічно в грунти людством вноситься 500 млн. т мінеральних добрив і близько 4 млн. т пестицидів, більша частина яких осідає в ґрунтах та виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани, в дуже значних кількостях накопичується в штучних водосховищах, які живлять водою промислові центри.

Пестициди(включаючи гербіциди, інсектициди, та фунгіциди) - хімічні речовини, що використовуються для знищення бур'янів, грибків, бактерій та різноманітних комах та тварин. Більшість пестицидів є синтетичними хімікатами, що мають токсичні властивості. Головна їх властивість та роль — знищувати різні форми життя. Всі пестициди є небезпечними.

На всіх стадіях виробництва, транспортування, зберігання та утилізації пестициди забруднюють навколишнє середовище. Вони проникають у водойми, де накопичуються у рибі, інших водних організмах. Річки та дощі переносять пестициди в інші регіони, де вони отруюють грунти, джерела питної води, моря, вбивають рослин і тварин. Людина завершує цикл отруєння, страждаючи від своїх невиважених дій. Зараз на Землі не залишилося куточка, не забрудненого пестицидами. Рівень забруднення 65 %сільськогосподарських угідь країн Західної Європи перевищив допустимі норми.

У світі близько 25 мільйонів сільськогосподарських робітників щороку отруюються пестицидами. Безпосередній вплив на людину полягає в уражені та зміні функцій печінки, захворювання центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Пестициди негативно впливають на репродуктивну функцію людини.

Дуже вразливі до дії пестицидів діти. Споживаючи продукти із залишками пестицидів та забруднену питну воду, дитячий організм реагує структурними змінами систем та окремих органів. Накопичення пестицидів в організмі призводить до появи різноманітних захворювань, включаючи онкологічні.

Моніторинг пестицидів в Україні не проводиться. На сьогодні в Україні накопичено 11 тисяч тон застарілих пестицидів. Проблема їх утилізації не вирішена. Багато сховищ, де вони зберігаються, знаходяться в незадовільному стані.

3) Транспорт. Транспорт як галузь народного господарства — один із наймогутніших чинників антропогенного забруднення довкілля, насамперед забруднення повітря і підвищення рівня шуму. Ці фактори належать до найсерйозніших техногенних навантажень на компоненти довкілля окремих регіонів, особливо великих міст.

Транспорт зумовлює ряд проблем: а) транспорт — великий споживач палива, б) транспорт — джерело забруднення довкілля, в) транспорт — одне із джерел шуму.

Транспорт в Україні є одним із основних споживачів палива. За енергоємністю окремі види палива неоднакові. Так, на перевезення одного пасажира на 1 км шляху літак витрачає 6397,4 Дж, легковий автомобіль — 2986,4, поїзд — 1121,1, автобус — 766 Дж. Основний споживач палива в усьому світі — автомобільний транспорт. В Україні переважають вантажні автомобілі з бензиновими двигунами (понад 85 %), дизельних — близько 13 %, а газобалонних — менш як 1,5 %. У структурі вантажного парку м. Києва газобалонним автомобілям належить 5,5 %, бензиновим — 77,6 %.

Найбільшим забруднювачем довкілля також є автомобільний транспорт — в окремих містах його питома вага у загальному забрудненні перевищує 50 %. Сучасний автомобіль викидає понад 200 токсичних речовин — серед них окисли вуглецю, сірки, азоту, свинець і його сполуки, бензопірен тощо. На автомобільний транспорт припадає 55 % вуглеводневих сполук, 47 % окису вуглецю, 98,6 % окислів азоту від загальної кількості цих речовин, що надходять в атмосферу України. Концентрація токсичних речовин значною мірою залежить від технічного стану автомобіля, швидкості його руху і строку експлуатації. Так, навіть незначні порушення в роботі системи запалення можуть у 10 разів збільшити кількість вуглеводневих сполук, що викидаються в атмосферу. Порушення в роботі карбюратора чи системи впорскування палива призводять до збільшення удвічі вмісту у викидах окису вуглецю.

Коефіцієнт корисної дії бензинових двигунів внутрішнього згорання низький — 27 — 28 %. Тому для підвищення октанового числа до бензину в Україні додають свинець. Етиловий бензин ще й досі переважає, а раніше його частка сягала 70 %. Свинець у бензині не лише забруднює довкілля, а й знижує функцію каталізаторів, що їх застосовують для знешкодження токсичних продуктів згорання палива у двигунах автомобіля. Через це країни з високим рівнем автомобілізації реалізують програми, спрямовані на виведення з експлуатації автомобілів з антидетоксаторами, що містять свинець. Використання такого бензину заборонено в США, Канаді, Японії, Австралії, країнах Західної Європи.

Транспорт — одне із джерел шуму. Підвищення транспортного шуму призводить до шкідливих наслідків для людини. Шум послаблює пам’ять і реакцію, порушує нормальний відпочинок і сон. Шум на 30% знижує продуктивність фізичної та на 60 % — розумової праці. Дослідження, проведені у Франції, виявили, що в країні через надмірний шум трапляється 11 % нещасних випадків на роботі, втрачається до 15 % робочого часу. Шум спричинює головні болі, ослаблення слуху, безсоння, а за великих доз — навіть глухоту, серйозні розлади в роботі людського організму.

4) Побутова сфера. Побутова сфера є ще одним джерелом забруднення довкілля. До поки що, її внесок не такий значний як промисловості, сільського господарства, транспорту, але він зростає дуже швидко. Причинами цього зростання є зміни у способі життя людини, зріст споживання різноманітних товарів, виробництво товарів загального вживання, які не розраховані на довготривале використання, предметів одноразового споживання, зростання витрат на пакування товарів, використання різноманітних пакувальних матеріалів, збільшення їхнього обсягу тощо.

Особливо гостро проблема побутових відходів проявляється у великих містах. Місто — це джерело утворення відходів, причому не тільки промислових, а й побутових. Наприклад, у великих містах США побутові відходи становлять від 400 до 500 кг на 1 людину щорічно. Навколо виникають цілі гори сміття, його звалища вилучають із сільськогосподарського виробництва родючі землі. Переробка твердих відходів становить серйозну проблему для всіх країн світу. Сміттєзвалища розтягуються на сотні кілометрів навколо міст. Проте спалювання не завжди ефективне, оскільки при цьому забруднюється атмосфера.

Зростання масштабів антропогенного забруднення в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття пов’язано:

1) зі зростанням обсягів відходів, які людство не може знищити, захоронити або переробити;

2) з недосконалістю технологій (зі 100 одиниць речовини, людство використовує 3 - 4 , а 96 одиниць попадає у відходи);

3) зі змінами якісного складу відходів, тобто переважанням синтетичних речовин та матеріалів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище.	\|	Класифікації забруднень. Коротка характеристика найбільш поширених забруднювачів довкілля.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.