Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві
Однією з умов забезпечення безперебійної та ритмічної роботи підприємства є наявність певної кількості напівфабрикатів на кожному робочому місці та в процесі їх переміщення на випадок аварій, інших непередбачуваних обставин.
Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві () обчислюється за формулою:
,
де Qд – середньоденний випуск продукції за її собівартістю, грн;
- тривалість виробничого циклу, дні;
Кн.в. – коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві.
Середньоденний випуск продукції (Qд) за її собівартістю обчислюється так:
Qд= ,
де Q – випуск продукції за собівартістю протягом певного періоду, грн;
Дк –кількість календарних днів у цьому періоді, дні.
На тривалість виробничого циклу впливають галузеві особливості технологічного процесу виготовлення продукції.
Коефіцієнт наростання витрат являє собою відношення середньої собівартості виробів, що знаходяться у незавершеному виробництві, до собівартості готових виробів.
При рівномірному наростанні витрат величину коефіцієнта можна обчислити за формулами:
Кн.в.=,
або
Кн.в. =,
де См – вартість матеріальних витрат у собівартості виробу, грн;
С – собівартість виготовлення виробу, грн;
Спот – одноразові витратина початку виробничого циклу виготовлення продукції, грн.
Для складних виробів із тривалим виробничим циклом виготовлення витрати наростають, як правило, нерівномірно.
У цьму разі для визначення коефіцієнта наростання витрат тривалість виробничого циклу виготовлення виробу поділяють на інтервали часу, протягом яких відбувається наростання витрат. Обчислення коефіцієнта здійснюється за формулою:
Кн.в. = ,
де - середньоциклічна собівартість продукції, грн.:
,
де Снар.підс. – собівартість виробництва продукції за наростаючим підсумком, грн.;
С – планова собівартість одиниці продукції, грн.;
Q – кількість одиниць у партії виробів (у натуральних вимірах).