ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ МАРКЕТИНГУ.

До основних причин розвитку маркетингу необхідно віднести розвиток товарного асортименту при одночасному зростанні обсягу продукції, що реалізується, і підвищенні життєвого рівня населення. Наприкінці XIX ст. декілька тисяч найменувань товарів задовольняли майже всі потреби середнього жителя країни, яка перебувала у стадії індустріалізації. Зараз лише електронна промисловість в економічно розвинених країнах пропонує понад 200 тисяч різноманітних товарів. Така сама ситуація склалася і на інших ринках. Це зумовлює велику потребу в інформації про товари для чіткої орієнтації виробника і споживача. Жорстка конкуренція посилює цю потребу.

Іншим фактором розвитку маркетингу є конкуренція продавців товарів, яка веде до збільшення кількості варіантів вибору товарів для покупця. Причому йдеться про вибір не лише всередині товарної групи, але й між окремими видами матеріальних благ.

Суттєвий фактор розвитку маркетингу - науково-технічний прогрес, який у деяких галузях відбувається швидше, ніж триває виробничий цикл. У зв’язку і цим, все більшого значення набуває для підприємств стратегія маркетингу. Маркетингові інвестиції забезпечують реалізацію довгострокових цілей підприємства. Ключем до успіху на ринку можуть бути правильні відповіді на питання: яку галузь господарської діяльності представляє підприємство нині і як спрямовувати його в майбутньому у зв’язку з швидкими змінами його мікро- та макросередовища.

Визнання того факту, що науковий результат має таку саму товарну форму, як, наприклад, трактор чи холодильник (з певною специфікою), відкриває перспективи у встановленні договірних цін на наукову продукцію і ринкових відносин у цій сфері. Без маркетингу у цьому морі ідей та технічних новинок орієнтуватися неможливо.

Розширення територіального радіуса ринку також впливає на виробників, змушуючи їх застосовувати маркетинг. Відбувається процес глобалізації ринку, він стає міжнародним. Успіх роботи підприємств часто залежить від змін, що відбуваються на тих ринках, з якими немає безпосереднього контакту . Необхідними стають використання різних форм входження на нові ринки, диференціація стратегій, що застосовуються, прийняття організаційно-правових норм міжнародного маркетингу.

Маркетинг дає змогу формувати потреби кінцевих споживачів, сприяє кращому використанню ресурсів економіки в макроекономічному масштабі завдяки збільшенню швидкості товарообороту і зменшенню товарних запасів, наявності маркетингової інформації про розміщення ресурсів.

З мікроекономічного погляду застосування маркетингу сприяє кращому використанню ресурсів, оскільки забезпечує інформацію про доцільні для підприємства види продукції та структуру факторів виробництва, вказує напрями дії з погляду сьогоднішніх і майбутніх потреб ринку. Маркетинг створює умови, які сприяють пристосуванню підприємств до ринкової ситуації, тобто вивільняє ініціативу знизу, стимулює свідоме застосування ризику.

Від розвитку маркетингу виграє і споживач завдяки зменшенню ризику від придбання товарів, гнучкому ціноутворенню, розширенню асортименту товарів і послуг, поліпшенню якості обслуговування.

1.3. ІСТОРІЯ ТА КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ МАРКЕТИНГУ

В ПІДПРИЄМНИЦТВІ

У світовій практиці маркетинг виник як результат еволюції поглядів промисловців на свою діяльність і ринок, як наслідок науково-технічної революції, що зумовила значне урізноманітнення товарів та високі темпи їх оновлення. У цьому зв’язку важливо розглянути таку періодизацію підходів до ринкової комерційної роботи та еволюцію поняття “маркетинг”:

1860-1930 рр. - період функціонування “товарної орієнтації” виробників, які прагнули до поліпшення якості товарів без серйозного врахування потреб покупців;

1930-1950 рр. - період функціонування “збутової орієнтації”, коли виробники забезпечували максимальний продаж за допомогою реклами та інших методів впливу на покупця з метою примусити їх зробити покупку. У 1948 р. Американською асоціацією маркетингу було дано таке визначення: “Маркетинг - це підприємницька діяльність, пов’язана з просуванням потоку товарів і послуг від виробника до покупця чи споживача”. Але вже в 50-их роках домінував підхід, згідно з яким маркетинг містить різноманітні види діяльності, які обслуговують процес виробництва: транспортування продукції, її зберігання, складування, сортування, продаж і всі операції, що виконуються оптовими і роздрібними торговцями, тобто застосування маркетингу обмежується лише сферою обігу;

1950-1960 рр. - період функціонування “ринкової орієнтації”, що ґрунтується на виробництві товарів високої якості для забезпечення максимуму продажу. В цей період вперше виникли відділи маркетингу;

З 1960 р. по даний час -період функціонування “маркетингового управління”. На даному етапі широко використовуються перспективне планування і прогнозування, які ґрунтуються на серйозному дослідженні ринку, товару та покупців, використанні комплексних методів формування попиту і стимулювання збуту, орієнтації на товари “ринкової новизни”, що задовольняють вимоги потенційних покупців. У кінці 60-их років підхід до маркетингу як до системи розподілу й обігу все більше замінюється тлумаченням його як системи, за якої в основі прийняття господарських рішень лежить ринкова інформація, а обґрунтованість цих рішень перевіряється у ході реалізації товарів. Маркетинг трактується як діяльність, спрямована на отримання підприємством інформації про потреби покупця для того, щоб підприємство могло розробити і запропонувати необхідні йому товари і послуги.

У 70-их роках досить популярним став підхід, який головним принципом системи маркетингу проголошує орієнтацію на споживача. Саме в ці роки Ф. Котлер розглядає маркетинг як фундаментальну систему, в центрі якої знаходиться споживач, чиїм різноманітним потребам, бажанням, смакам підпорядковують свою діяльність всі підприємства.

У 80-их роках в рамках цієї концепції сформувався особливий напрям - суспільний маркетинг. Концепція суспільного (соціального) маркетингу означає, що завдання всіх організацій полягає у визначенні потреб та інтересів споживачів на конкретних ринках і забезпеченні задоволення їх більш ефективно, ніж конкуренти, з метою підтримання чи поліпшення добробуту суспільства.

В даний час в Американській асоціації маркетингу існує таке визначення: “Маркетинг - це діяльність щодо проектування, планування, ціноутворення, розподілу, просування на ринку товарів і послуг для здійснення обліку з метою задоволення потреб індивідуальних та організованих об’єктів”.

Визначені підходи не потрібно розглядати суто хронологічно, тобто кожний з них пов’язувати з конкретним періодом. Практично будь-яке з цих визначень можна знайти як у сучасній літературі, так і в практиці окремих підприємств.

Концепція маркетингу - це орієнтована на споживача, інтегрована цільова філософія підприємства і підприємця.

Ф. Котлер виділяє п’ять основних концепцій розвитку маркетингу, на базі яких комерційні організації ведуть свого маркетингову діяльність. Ці концепції певною мірою відображають і визначені періоди становлення ринку:

Концепція вдосконалення виробництва (1860-1920 рр.) ставила на перше місце організацію ринкової діяльності господарського суб’єкту, збільшення обсягів виробництва існуючого асортименту товарів, підвищення ефективності розподілу.

Концепція вдосконалення товару (1920-1930 рр.), основний зміст якої визначається безперервною роботою господарського суб’єкту із забезпеченням максимально високих показників якості товару, що тягне за собою відповідні зміни асортименту товарів. Отже, підприємство повинно зосередити свою увагу на постійному удосконаленні товару.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль (1930-1950 рр.), що знаменує собою першочергове використання господарським суб’єктом фінансових засобів і затрат праці в сфері стимулювання збуту виробленого товару.

Концепція комплексного маркетингу (1960-1980рр.), у відповідності з якою досягнення цілей господарського суб’єкту зумовлено чітким детермінуванням і максимальним задоволенням потреб цільових ринків більш ефективними, ніж у конкурентів, засобами.

5 Концепція соціально-етичного маркетингу (80-ті роки - по даний час) акцентує увагу на максимальне задоволення цільових ринків ефективнішими і продуктивнішими, ніж у конкурентів, способами з одночасним збереженням та зміцненням благополуччя як споживача, так і суспільства в цілому. Ця концепція, на відміну від інших, потребує збалансування інтересів виробників (одержання прибутку), покупців (задоволення потреб) та суспільства (добробут людей).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МАРКЕТИНГУ	\|	Зародження й основні етапи розвитку політекономії як науки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.