• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття та види валютного ринку

Поняття та види валютного ринку

2. Функції та операції валютного ринку

3. Світова валютна системи

Успішне функціонування і розвиток світового господарства можливе лише за умови існування ринку , який дозволяє вільно продавати і купувати валюту, а саме валютного ринку.

На валютному ринку операції здійснюються для забезпечення платежів, отримання спекулятивного доходу, мінімізації ризиків тощо.

За своїм економічним змістом валютний ринок – це сектор фінансового ринку, на якому врівноважується попит і пропозиція на валюту.

За призначення і організаційною формою валютний рино к- сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.

До атрибутів валютного ринку відносять:

- об’єкт

- суб’єкт

- ціна

- особлива інфраструктура та комунікації

Об’єктом валютного ринку є валютні цінності, при цьому особливістю є те, що це одночасно як національні, так і іноземні, оскільки на ринку одночасно здійснюються операції з обома видами.

Суб’єктами валютного ринку виступають як економічні агенти ( юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти), так і посередники ( банки, брокерські контори, валютні біржі тощо ). Кожен суб’єкт здійснює операції з метою отримання прибутку, за характером цих операцій всіх суб’єктів

прийнято поділяти на:

- підприємці - здійснюють операції для забезпечення господарської діяльності;

- інвестори - здійснюють операції для отримання процентного доходу;

- спекулянти – отримують дохід від курсових різниць;

- хеджери – мінімізують валютні ризики

- посередники

Ціна на валютному ринку – валютний курс - ціна грошової одиниці даної валюти в грошових одиниця іншої.

Попит і пропозиція на валютному ринку мають ту особливість, що об’єктом та інструментом купівлі-продажу тут є гроші різної національної належності, тому попит на іноземну валюту є одночасно пропозицією національної, і навпаки.

Інфраструктура і сучасна система комунікацій забезпечує можливість його функціонування не лише в межах країни чи регіону, а в світовому масштабі.

Для детального дослідження валютний ринок систематизують за рядок ознак:

1) залежно від організації торгівлі:

- біржовий

- позабіржовий

2) за регіоном функціонування:

- національні;

- регіональні ( міжнародні)

- світовий

3) за характером операцій:

- ринок конверсійних операцій – купівля-продаж на еквівалентних засадах шляхом обміну рівновеликих цінностей, представлених різними валютами. На цьому ринку формуються валютні курси

- ринок депозитно-кредитних операцій – специфічний сектор валютного ринку, на якому купівля-продаж має умовний характер, що проявляється в залучені банками інвалюти на депозитні вклади. Тут ціна валюти формується у вигляді процента.

4) за формою валюти:

- ринок безготівкових операцій;

- ринок готівки.

На динаміку попиту і пропозиції на валютному ринку впливають такі чинники:

1) курсоутворюючі

- стан платіжного балансу країни;

- обсяги і динаміка ВНП

- внутрішня і зовнішня пропозиція грошей;

- процентні ставки в країнах, валюти яких порівнюються

2) регулюючі

- заходи прямого державного регулювання( грошово-кредитна політика, квотування і ліцензування, регулювання цін, інтервенційна політика тощо)

- структурні чинники.

3) кризового характеру

- дефіцит державного бюджету;

- безконтрольна емісія і інфляція;

- надмірне регулювання цін;

- висока монополізація тощо.

У всій сукупності чинників вирішальними (базовими) є курсоутворюючі пріоритетним з них є стан платіжного балансу.

2. Функції та операції валютного ринку

Роль і призначення валютного ринку проявляється в його функціях. До основних з них відносять:

- забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;

- створення умов для своєчасного здійснення зовнішніх платежів;

- забезпечення можливості отримання прибутку учасникам валютних відносин;

- формування та урівноваження попиту і пропозиції та регулювання ватного курсу;

- страхування валютних ризиків;

- диверсифікація валютних резервів.

Дані функції реалізуються за допомогою валютних операцій.

Валютна операція – це платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку.

Валютні операції класифікують за такими критеріями:

1) за терміном здійснення платежу:

- касові

- строкові

Касові операції передбачають термін поставки валюти не пізніше 2 робочого дня з дня укладання угоди.

Строкові операції передбачають поставку валюти у термін, що перевищує два робочі дні.

2) за механізмом здійснення:

- спот;

- форвардні

- ф’ючерсні

- опціонні

- похідні

Спот операція : касова операція з терміном поставки валюти на другий робочий день з дня укладання угоди. Вона дозволяє терміново одержати валюту, уникнути втрат від курсових ризиків, оперативно диверсифікували валютні запаси.

Форвард : строкова операція, що передбачає купівлю-продаж валюти з її передачею в обумовлений строк за курсом, визначеним в момент укладання угоди. Найтиповішими термінами форвардних контрактів є 1,2,3,6 та 12 місяців. Форвардний курс формується на основі спот курсу та форвардної маржі, яка залежить від різниці у банківських процентних ставках у країнах, валюти яких обмінюються. Особливостями даних операцій є: позабіржовий характер, відсутність авансових платежів, неможливість відмови виконання, умови контрактів не є строго визначені.

Ф’ючерс: строкова операція, що передбачає купівлю-продаж валюти з її передачею в обумовлений строк за курсом, визначеним в момент укладання угоди. Характерні особливості: біржовий характер, умови угод чітко уніфіковані біржами, значні обсяги угод, наявність авансових платежів, розрахунки здійснюються через розрахункові палати біржі. Ф’ючерсний курс визначається за тією ж схемою, що і форвардний.

Опціон: строкова операція, де між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право, а не обов’язок купити чи продати певний обсяг валюти у встановлений термін, за узгодженим курсом. При цьому виділяють: продавець та покупець( власник) опціону, якому належить право на реалізацію опціону. Власник опціону в подальшому визначає подальше виконання чи невиконання угоди, в залежності від його вигідності. При укладанні угоди покупець ( власник) сплачує продавцю премію, яка визначається за домовленістю сторін. При нездійсненні опціону премія власнику не повертається.

Похідні операції – це операції, які об’єднують декілька типових видів валютних операцій. До найбільш поширених похідних операцій відносять : валютний своп та валютний арбітраж. Валютний своп – комбінація двох конверсійних операцій на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і в тій ж валюті. Валютний арбітраж комбінація кількох операцій з купівля-продажу валют за різними курсами з метою отримання спекулятивного доходу. Цей дохід може формуватися за рахунок різних курсів на тому ж ринку в різні строки ( часовий арбітраж) або в один час, але на різних ринках ( просторовий арбітраж), який в останній час суттєво зменшується.

3) за цільовим призначення

- для здійснення міжнародних розрахунків

- для страхування валютних ризиків ( хеджування)

- з метою отримання курсового прибутку ( спекулятивні)

4) за формою:

- безготівкові;

- готівкові.

3. Світова і міжнародна валютні системи

Світова валютна система – це спільно розроблені державами і визначена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин.

Світова валютна система у своєму розвитку пройшла такі етапи:

1. Перша світова валютна система Золотий стандарт ( кінець 19-початок 20ст.) - відсутність міжнародних норм регулювання валютних відносин, обмін валют не обмежувався, і здійснювався за золотим паритетом Відхилення валютних курсів від валютних паритетів допускалось в межах витрат по переміщенню золота. Дана система відповідала умовам швидкого розвитку продуктивних сил .

2. Друга світова валютна система Золотодевізний стандарт, юридично оформлений на генуезькій конференції у 1922р

3. У період економічної кризи 1929-1933рр єдина світова валютна система перестала існувати, а створились валютні блоки:

-стерлінговий ( 1931) –входила Великобританія та країни Британської імперії

-доларовий ( 1933) – США, Канада та країни Латинської Америки

-золотий ( 1933 р)- Франція, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Італія, Польща

Належність країни до валютного блоку визначалась підтриманням твердого курсу національної валюти до основної, зберігання золотовалютних резервів у банках країни, що очолює блок, та здіснення через нього міжнародних розрахунків.

За час та після Другої Світової війни на базі валютних блоків були створені валютні зони, в межах яких країни, що очолювали ці угруповуваггя визначали валютно-фінансові режими і валютні обмеження.

4. Третя світова валютна система ( Бретен-Вудська 1944р) ґрунтувалась на золотовалютному стандарті, яка потім трансформувалась у золото доларовий стандарт. Характерні особливості: світові резервні і розрахункові валюти – золото, долар, фунт стерлінгів, обмін США паперового долара на золото, але тільки для державних інституцій, створення МВФ, курсоутворюючий чинник – золотий вміст валют і тверде фіксування до долару США, запровадження міжнародного регулювання валютних відносин.

5. Четверта світова валютна система ( Ямайська конференція 1976р) – паперово-валютна система: визнання резервними та розрахунковими валютами поряд з доларом США, валют інших країн та СПЗ; відміна застосування золота в міжнародних розрахунках, перехід до плаваючих курсів, посилення міждержавного валютного регулювання.

Складовими сучасної світової валютної системи є:

- форми міжнародних засобів платеж

- уніфікований режим валютних паритетів та курсів;

- умови взаємної конвертованості валют;

- уніфікація правил міжнародних розрахунків;

- режим функціонування валютних ринків

- міжнародні валютно-фінансові організації;

- міжнародне регулювання валютних обмежень

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. А/. Поняття про судовий процес.
5. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
9. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
12. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання

Переглядів: 1260