Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Цілі боротьби

*Ліквідація польського і будь-якого іншого панування.

*Звільнення від національно-релігійного гноблення.

*Ліквідація магнатського землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарювання, кріпацтва, завоювання особистої свободи і права власності селян, міщан, козаків на землю.

При цьому слід зауважити, що ідея створення національної держави визрівала поступово.

 

Періодизація національно-визвольної війни

Спираючись на широку джерельну базу, на дослідження вітчизняних і зарубіжних істориків, доцільно виділити п'ять періодів перебігу Національно-визвольної війни.

Перший (лютий 1648-червень 1652 рр.)- період найбільшого розмаху та інтенсив­ності національно-визвольної і соціальної боротьби. Основні завоювання: виборення державної незалежності у червні 1652 р. й успішне завершення Селянської війни.

Другий (червень 1652 - серпень 1657 рр.)- період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України.

Третій (вересень 1657 - червень 1663 рр.)- період різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в грома­дянську війну і призвела до розколу козаць­кої України на два гетьманства Право­бережне і Лівобережне.

Четвертий (липень 1663-червень 1668рр.)- період відчайдушної боротьби національ­но-патріотичних сил за возз'єднання Укра­їни в умовах прагнення польського й росій­ського урядів поділити Українську державу.

П'ятий (липень 1668- вересень 1676 рр.)- період кризи і поразки визвольної війни. Ліквідація державності на Правобережжі.

Виходячи саме із цієї періодизації, про­стежимо далі розвиток національно-ви­звольної війни, розглянемо її досягнення і прорахунки.

 

1. б). Перший період (1648-1652 рр.)

Підготовка повстання. На початку визвольної боротьби діяль­ність Б-Хмельницького і його сподвижників була спрямована на вирішення трьох основ­них завдань:

* формування власних збройнихсил ізалучення на свій бік реєстрових козаків;

* залучення до боротьби широких верств українського суспільства. Б.Хмельницький звертається з універсалами до населення, за­кликаючи до спільної боротьби проти Польщі. Повстанський рух дуже швидко набуває всенародного характеру і охоплює всю Україну;

* укладення військово-політичного союзу з Кримським ханством (укладено в березні 1648 р.).

Визвольний похід 1648 року. Позитивне розв'язання трьох вищеназва­них завдань стало запорукою успішного визвольного походу війська Б.Хмельниць­кого у 1648 році:

* У квітні - травні 1648 р. - козацько-татарське військо розгромило польську армію нар. Жовті Води. Три тисячі поляків потрапили у полон. Частина реєстрових козаків на чолі з Філоном Джеджалієм пере­йшла на бік повстанців.

* У травні 1648 р. - козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем: у полон потрапили 8,5 тис. чоловік, у тому числі командувач польським військом гетьман Потоцький. Розгром поль­ського війська активізував народно-повстанський рух.

* Улітку 1648 р. визвольна боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої.

Стрімко наростала соціальна боротьба: селяни, міщани й козаки розправлялися з па­нами й орендарями, захоплювали їхнє май­но, звільнялися від різноманітних форм ек­сплуатації. Було ліквідовано кріпацтво, землеволодіння польських та полонізова­них українських магнатів, католицької цер­кви. Утверджувалася дрібна власність на землю селян, міщан, козаків. Армія Б.Хмельницького зросла до 100 тис. чоловік. На чолі полків стали Іван Богун, Матвій Гладкий, Мартин Пушкар, Філон Джеджалій та інші полководці.


Читайте також:

  1. Біологічні методи боротьби з шкідниками сільського й лісового господарства
  2. Визначте причини, характер і рушійні сили визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького.
  3. Витоки повітря і заходи боротьби з ними
  4. Закон єдності та боротьби протилежностей
  5. Закон єдності та боротьби протилежностей.
  6. Засоби та заходи боротьби з шумом
  7. Застосування фізичних вправ, елементів боротьби, гімнастики, аеробіки
  8. Заходи боротьби з небезпекою електроураження
  9. Заходи боротьби по відмиванню грошей та існуючі випадки (ризики) шахрайства, правопорушень в Україні.
  10. Злочини, що посягають на встановлений порядок, спрямований на створення умов для боротьби зі злочинністю, пов’язаною з наркотизмом.
  11. Інструмент боротьби за покупця
  12. Історична роль Б. Хмельницького як керівника національно-визвольної боротьби українського народу




Переглядів: 606

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Становище Право­бережної України під владою Польщі. | Які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.