ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ МЕТОДИКИ.

ЕКСКУРСІЙНА МЕТОДИКА

1. Основні поняття екскурсійної методики.

2. Технологічний процес створення нової екскурсії.

3. Методики екскурсійного показу.

4. Прийоми показу.

5. Методичні прийоми розповіді.

6. Техніка ведення екскурсії.

7. Методика запам’ятовування текстів екскурсії.

Екскурсійна методика як окрема методика, що пов'язана з процесом поширення знань на основі однієї форми роботи, являє собою сукупність вимог і правил, висунутих до екскурсії, а також суму методичних прийомів підготовки та проведення екскурсій різних видів, різної тематики і для різних груп людей.

За думкою Ю. Александрова, „практика екскурсійної методики включає застосування науково-обгрунтованих прийомів і способів підготовки та проведення екскурсій, формування та функціонування системи методичної роботи та її основних ланцюгів (методрада, методична секція екскурсоводів, методичний відділ, методкабінет), а також системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів екскурсоводів".

Велике значення для обґрунтування та розвитку екскурсійної методики має психологія, особливо соціальна психологія, що займається вивченням природи відчуттів, сприйнять, уявлень, законів мислення, ролі позитивних і негативних емоцій у процесі пізнання, психофізичної природи уваги, переконання, особливостей психології колективу (групи), механізму повчання тощо.

Б. В. Ємельянов розглядав екскурсійну методику в таких аспектах, як основу професійної майстерності екскурсоводів; як механізм, що удосконалює „подання" матеріалу та сприйняття об'єкта екскурсантам, як процес упорядкування діяльності екскурсовода. Відомий екскурсіоніст вважав, що екскурсійна методика спирається на філософію. З філософської науки методика бере вчення про діалектику, теорію пізнання і логіку. "Екскурсійна методика, – писав він, – виходить з того, що екскурсія являє собою діалектичну єдність змісту, засобів, форм та специфічного методу впливу на аудиторію – екскурсійного метода".

Екскурсійна методика як прикладна дисципліна складається із загальної та окремих методик.

Загальна екскурсійна методика складає сукупність правил та прийомів підготовки та проведення екскурсій. До кола її питань входять також питання теорії, підготовки та підвищення кваліфікації екскурсійних кадрів.

Предмет окремих екскурсійних методик складає прийоми та способи виховання, навчання та освіти у процесі викладу різних тем екскурсій.

Екскурсійна методика включає методики:

•розробки нового для організації (фірми) продукта;

•розробки екскурсоводом нової для нього теми (вже розробленої у конкретній організації (фірмі);

•підготовки екскурсоводів до проведення чергової екскурсії;

•післяекскурсійна робота з її учасниками тощо.

Відповідно до кожної теми ця методика має свої особливості, які визначаються завданнями, поставленими перед конкретною екскурсією, цільовою установкою (наприклад, розширення культурного світогляду дорослих або професійна орієнтація молоді), а також видом екскурсії (міська, позаміська, музейна, виробнича) та складом групи.

Мають свої відмінності пішохідні та автобусні екскурсії. Є різниця й у методиці проведення екскурсій для внутрішніх та іноземних туристів, а також для різних категорій місцевого населення.

Найбільш глибоко розроблена методика проведення екскурсій. Вона охоплює цілий ряд питань. Це, насамперед, вміння показати об'єкти, розповісти про них і пов'язані з ними події. Методика передбачає вміння правильно скомпонувати екскурсійний матеріал, якнайповніше використати зорові та словесні докази на шляху досягнення поставленої мети і найбільш повно розкрити тему екскурсії.

Методику слід розглядати як суму використаних в екскурсії прийомів і послідовність екскурсійних об'єктів, чіткість формулювання підтем, кількість та взаємозв'язок основних питань і змістовність логічних переходів, і нарешті, кількість і послідовність викладення фактичного матеріалу.

Методичний прийом – це частина, елемент екскурсійного методу, необхідний для ефективного його застосування в конкретній екскурсії. Правильне використання методичних прийомів складає одну з основ професійної майстерності екскурсовода.

Отже, призначення методики полягає в тому, щоб допомогти екскурсантам засвоїти зміст екскурсії через сприйняття об'єктів екскурсійної діяльності. Завдання методичних прийомів – забезпечити найбільшу дієвість передачі знань екскурсантам.

Ефективність екскурсії визначаєтьсяне тільки рівнем її змісту, але й методикою проведення.

Методика проведення екскурсії поділяється на дві частини: методику показу і методику розповіді, що носить підпорядкований характер.

У методиці показу можуть бути виділені як самостійні частини наступні методики: • спостереження, вивчення і дослідження об'єктів;

• використання технічних засобів пропаганди;

• використання „портфеля екскурсовода".

Методика показу – більша частина методики за обсягом і складністю підготовки та здійснення. Вона складна тим, що оригінальна, і на відміну від методики розповіді не застосовується у жодній з інших форм освітньо-виховної роботи. Тому виключено запозичення методичних прийомів з інших методик.

Спираючись на багаторічний практичний досвід професійних екскурсійних кадрів країни, відомий радянський екскурсіоніст Б. В. Ємельянов у своїх працях: „Основы экскурсоведения" (1981, 1983 pp.), „Методика подготовки проведения экскурсий" (1980 р.), „Профессиональное мастерство экскурсовода" (1986 р.), „Экскурсоведение" (2000 р.) систематизував і сформулював основні методичні прийоми показу і розповіді, методику або технологію підготовки нової екскурсії тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА	\|	МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ РОЗПОВІДІ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.097 сек.