Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Економічний Суд Союзу Незалежних Держав

Важливе значення для врегулювання економічних відносин і дозволу господарських суперечок між суб'єктами різних держав має Економічний Суд Союзу Незалежних Держав (СНД) в місті Мінську.

Нормативну базу організації і діяльності Суду складають:

— Статут Співдружності Незалежних Держав, прийнятий 22 січня 1993 року;

— Договір про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року;

— Угода глав держав-учасників Співдружності про статус Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 6 липня 1992 року;

— Положення про Економічний Суд Співдружності Незалежних Держав, затверджене Угодою Ради глав держав-учасників Співдружності від 6 липня 1992 року (далі — Положення про Економічний Суд Співдружності);

— Угода глав держав-учасників Співдружності про заходи по забезпеченню поліпшення розрахунків між господарськими організаціями країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 15 травня 1992 року;

—иные акти Співдружності;

— загальновизнані принципи міжнародного права;

— Регламент Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав.

Економічний Суд СНД створений і діє в цілях: 1) забезпечення одноманітного застосування договорів, угод держав-учасників Співдружності і заснованих на них економічних зобов'язань шляхом дозволу суперечок, витікаючих з економічних відносин; 2) усунення правових пропусків в законодавстві держав-учасників Співдружності за допомогою створення судових прецедентів.

Діяльність Суду в здійсненні правосуддя не підзвітна і не підконтрольна ніяким посадовцям і органам Співдружності. Держава-учасник Співдружності не може перешкодити діяльності Суду унаслідок незгоди з позицією, зайнятою Судом. Діяльність Суду може бути припинена лише за рішенням Ради глав держав-учасників Співдружності в тому ж порядку, в якому ухвалено рішення про створення Суду.

Економічний Суд СНД вирішує:

а) міждержавні економічні суперечки, що виникають при виконанні економічних зобов'язань, передбачених актами Співдружності і його інститутів;

б) міждержавні суперечки про відповідність нормативних і інших актів держав-учасників Співдружності, прийнятих з економічних питань, угод і інших актів Співдружності;

в) інші суперечки, пов'язані з виконанням угод і прийнятих на їх основі інших актів Співдружність, віднесена до ведення Суду угодами держав-учасників Співдружності;

г) суперечки про тлумачення міждержавних і міжурядових договорів, угод держав-учасників Співдружності.

Суд може прийняти до свого виробництва і вирішити по суті суперечку між державами-учасниками Співдружності, жодне з яких не є учасником Угоди про статус Економічного Суду Співдружності;

— між державами-учасниками Співдружності, учасниками Угоди, що є, про статус Економічного Суду Співдружності, з одного боку, і державами-учасниками Співдружності, учасниками Угоди, що не є, про статус Економічного Суду Співдружності, з іншою;

— між державами, одне з яких є учасником Угоди про статус Економічного Суду Співдружності, а Інше не є учасником Співдружності;

— між державами, жодне з яких не є учасником Співдружності;

— між органами і інститутами Співдружності;

— між органом і інститутом Співдружності, з одного боку, і державою-учасником Співдружності, учасником Угоди, що не є, про статус Економічного Суду Співдружності, з іншою;

—между органом і інститутом Співдружності, з одного боку, і державою, учасником Співдружності, що не є, з іншою;

— між господарюючими суб'єктами одного транснаціонального об'єднання;

— між іншими суб'єктами.

Вказані суперечки можуть бути передані на розгляд Суду за умови, що це прямо передбачено міждержавними договорами і угодами. Такі суперечки розглядаються Судом за процедурою, встановленою відповідним Регламентом.

Суд не може відмовитися від дозволу суперечки за відсутністю або неясністю належної застосуванню норми права. Питання об компетенції Суду відносно конкретної справи розв'язується самим Судом.

Із заявами до Суду звертаються зацікавлені держави-учасники Співдружності в особі їх повноважних органів і повноважних представників, а також органи, інститути Співдружності в особі їх керівників. Заяви і інші документи, адресовані Суду, повинні бути представлені фіксованим видом зв'язку, оформлені відповідно до правил про документацію і підписані посадовцем, повноваження якого у Суду не повинні викликати сумнівів, або повинні бути підтверджені спеціальною довіреністю або іншим належним документом. Суд не порушує справ за власною ініціативою.

Структура Суду. Суд як судовий орган включає:

склад Суду (далі — колегія), повний склад Суду (далі — Економічний Суд), Пленум Суду. Суд може почати працювати, якщо в установленому порядку вибрано шість і більш суддів.

Найвищим колегіальним органом Суду є Пленум. Склад Пленуму, його компетенція визначаються Положенням про Економічний Суд Співдружності і Регламентом Економічного Суду.

Колегіальним органом Суду, вирішальним організаційні, кадрові та інші питання, а також питання, пов'язані з судочинством, але що не входять в компетенцію Пленуму і голови Суду, є Економічний Суд у складі всіх вибраних (призначених) в установленому порядку суддів. Рішення Економічного Суду правомочно, якщо в його засіданні бере участь і бере участь в голосуванні дві третини, але не менше шести суддів. ;

Економічний Суд:

а) обирає з свого складу голову Суду, його заступників з подальшим їх затвердженням Радою глав держав-учасників Співдружності і розподіляє обов'язки між ними;

б) визначає склади колегій;

в) призначає генерального секретаря Суду і генеральних радників Суду; г) визначає основні напрями діяльності Суду;

д) затверджує Положення про структурні підрозділи апарату Суду; е) розглядає штатний розклад, кошторис витрат.Судна і представляє їх в установленому порядку на твердження;

ж) визначає час і тривалість судових канікул;

з) затверджує правила внутрішнього розпорядку Судна і інші документи, що регламентують діяльність Суду;

и) затверджує Положення про науково-консультативну раду і його персональний склад;

к) виконує інші функції, передбачена Положенням про Економічний Суд Співдружність і Регламентом Економічного Суду.

Колегії Суду формуються в кількості п'яти суддів і призначаються Економічним Судом строком на один рік. У необхідних випадках може бути утворена колегія Суду у складі трьох суддів, а також для дозволу конкретної справи незалежно від сформованих колегій.

Порядок обрання (призначення) судді визначається Положенням про Економічний Суд Співдружності. Десятирічний термін повноважень судді обчислюється з дня його обрання (призначення). Після закінчення терміну суддя продовжує виконувати свої обов'язки аж до заміщення місця.

Кожен суддя зобов'язаний при вступі до посади на засіданні Економічного Суду прийняти присягу наступного змісту: «Урочисто присягаюся чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, бути неупередженим і справедливим, як велять борг судді і моя совість».

Суддя не є представником держави, що вибрала (що призначив) його. Він також не може представляти інтереси держави, його що вибрав (що призначив), через спеціальне доручення, незважаючи на рівень органу (посадовця), що дав таке доручення.

Генеральний секретар Суду і генеральні радники Суду призначаються на три роки, повинні мати вищу юридичну освіту і не менше п'яти років стажу за фахом.

Генеральний секретар Суду організовує діловодство, пов'язане з роботою Суду, виконує адміністративні функції відносно апарату Суду, а також виконує інші функції, передбачені Регламентом і Положенням про генерального секретаря Суду.

При Суді діє науково-консультативна рада, персональний склад і Положення про нього затверджуються Економічним Судом.

Засідання Суду проводяться залежно від змісту заявленої в Суд вимоги, категорії подлежащего-рассмотрению справи і інших чинників, наступним складом суддів, число яких обов'язково повинне бути непарним: а) Економічним Судом; би) колегією Суду в кількості трьох або п'яти конкретно певних суддів; у) колегією Суду, призначеною Економічним Судом для дозволу конкретної справи.

Всі рішення, визначення і ухвали Суду, у тому числі і Пленуму, ухвалюються простою більшістю голосів.

Суд працює постійно, за винятком судових канікул, терміни і тривалість яких встановлюються Економічним Судом.

Судочинство і діловодство в Суді здійснюються на мові міждержавного спілкування, прийнятого в Співдружності. Всі документи, що стосуються порушення справи і здійснення судочинства, представляються сторонами в Суд на мові міждержавного спілкування.

Робота Суду носить відкритий характер. Дане положення не відноситься до обговорення Судом питань при винесень їм рішень, визначень і ухвал, хід обговорення яких завжди і за будь-яких обставин носить суто конфіденційний характер і розголошуванню ні в цілому, ні в якій-небудь частині не підлягає. Суд має право в ході підготовки справи до судового розгляду і в будь-якій стадії судового процесу звертатися усно і письмово до фахівців за консультаціями, знайомитися з господарською, правопримени-тільною і іншою практикою. Суд не має права публічно висловлювати свою думку у даній справі до ухвалення остаточного рішення, а також не має права давати нікому поради і консультації за конкретними обставинами, які можуть бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Суд розглядає справи і вирішує суперечки на основі застосовних норм матеріального права, застосовуючи: а) акти Співдружності; б) акти органів і інститутів Співдружності; у) договори і угоди держав-учасників Співдружності; г) взаимоприменимые норми актів колишнього Союзу РСР; д) міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні, встановлюючі правила, безумовно визнані сторонами, що сперечаються; е) загальновизнані принципи міжнародного права, міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаний як правова норма; ж) загальні принципи права, визнана в державах-учасниках Співдружність; з) ухвали Пленуму і рішення Судна, що носять прецедентний характер; і) ухвали Пленуму і рішення Судна, що володіють преюдиціальною силою відносно конкретної справи, що розглядається Пленумом.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані,, на підставі яких Суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного, всестороннього і об'єктивного дозволу справи. Кожна сторона повинна доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають відношення до даної справи.

Досудове врегулювання суперечок. Сторона, охоча удатися до примирення, у тому числі і за участю судового посередника, направляє в Суд відповідне клопотання 'будь-яким фіксованим засобом зв'язку. Таке клопотання може бути направлено як державою, чиї права або інтереси порушені, так і державою, до якої заявлено вимогу, а також обома сторонами. Суд зобов'язаний задовольнити вимоги сторін про врегулювання суперечки шляхом примирливих процедур, надавши для цього просимый термін, але не понад три місяці. В цьому випадку справа відкладається розглядом на зазначений термін. У разі відсутності . відповіді в зазначений термін або при негативній відповіді клопотання про застосування примирливої процедури вважається знехтуваним, а сама процедура тієї, що не відбулася.

Судовий дозвіл суперечок. У заяві, що пред'являється в Суд, обов'язково указуються: предмет суперечки, вимоги сторони-заявника, порушене правовідношення, фактичні і правові обставини, на яких сторона-заявник засновує свої вимоги, і посилання на докази, підтверджуючі ці обставини, а також інші, необхідні для всестороннього, повного і об'єктивного розгляду справи обставини і дані. Заяви і документи (або їх копії) подаються до Суду в кількості екземплярів, рівному числу сторін в справі. Заява, що поступила, реєструється в порядку, встановленому Судом, після чого голова Суду направляє заяву колегії Суду і одночасно призначає суддю-доповідача і генерального радника. Колегія Суду в десятиденний термін з моменту надходження заяви виносить визначення про ухвалення справи до свого виробництва або

про відмову в ухваленні і поверненні заяви стороні, що звернулася.

У разі ухвалення справи до виробництва копії визначення Суду з додатком копій документів, підтверджуючих вимоги заявника, в п'ятиденний термін з дня винесення визначення прямують генеральним секретарем Суду всім сторонам у справі і зацікавлених державах-учасниках Співдружності, при необхідності також органам і інститутам Співдружності.

Підставою для відмови в ухваленні заяви до розгляду є неосудність справи Суду.

Колегія Суду в строк не пізніше 30 днів після отримання матеріалів справи проводить розпорядливе засідання, на якому вирішує питання:

а) про усунення при необхідності недоліків в заяві з вказівкою терміну їх усунення;

б) про заходи, які повинні бути прийняті для забезпечення прав кожної із сторін в справі до винесення остаточної ухвали з урахуванням наслідків рішення, що приймається, відповідно до пункту 8.6 вказаного Регламенту;

в) про те, які дії повинна зробити і які доручення повинна виконати кожна сторона в процесі підготовки до судового засідання з вказівкою термінів здійснення цих дій і виконання цих доручень;

г) про призначення експертизи;

д) про доручення генеральному раднику Суду;

е) інші питання.

За наслідками розпорядливого засідання Суд виносить определение, яке в триденний термін прямує всім сторонам у справі і при необхідності іншим адресатам.

Судочинство. Судочинство складається з двох частин: письмової і усної. Угода сторін про дозвіл суперечки допускається Судом на основі тільки письмових матеріалів. Проте і за наявності такої угоди Суд може призначити усний розгляд, якщо письмових матеріалів, на його думку, недостатньо для дозволу суперечки по суті і винесення об'єктивної, законної і обгрунтованої ухвали.

Письмове судочинство складається з напрямів сторонами в суперечці один одному змагальних документів фіксованим видом зв'язку. Кожен документ, що пред'являється одній із сторін, повинен бути повідомлений учасникам

спора в завіреній копії.

Усна частина судочинства полягає в заслуховуванні Судом представників сторін, свідків, експертів, генерального радника.

Для передачі сповіщень і інших процесуальних документів іншим особам, окрім повноважних представників, Суд на всіх стадіях судочинства має право звернутися безпосередньо до уряду держави, на території якої сповіщення або інший процесуальний документ повинні бути вручені. Те ж правило застосовується у випадках, коли необхідно вжити заходи до отримання доказів на місці.

До початку судового розгляду сторона має право пред'явити стрічні вимоги, які оформляються втом же порядку, що і основні. Пред'явлення при розгляді основної вимоги регресних вимог до третьої сторони не допускається. Регресні вимоги можуть пред'являтися як основні з новим порушенням справи в Суді.

Усна частина судочинства відбувається безперервно, окрім часу, відведеного на відпочинок. У разі потреби збирання нових доказів для перевірки доводів і заперечень сторін Суд відкладає справу слуханням і виносить визначення. При тривалості перерви понад п'ять днів судді цієї колегій Суду можуть брати участь в розгляді інших справ.

Учасники процесу мають право знайомитися з матеріалами справи, робити виписки, знімати копії, заявляти відведення, клопотання, представляти докази, ставити питання з дозволу головуючого у справі, давати Суду письмові і усні пояснення, представляти свої доводи з виникаючих в ході судового процесу питань, заперечувати проти клопотань і доводів учасників справи, оскаржити визначення, рішення Суду і сумлінно користуватися всіма процесуальними правами, наданими вказаним Регламентом.

Усна частина судочинства — це безпосереднє засідання Суду, яке проводиться в спеціально обладнаному залі судового засідання. Справи розглядаються у відкритому засіданні, якщо Судом не буде ухвалене інше рішення. Порядок в залі судового засідання забезпечується головуючим, всі розпорядження якого для осіб, присутніх в залі, є обов'язковими. Фото-, видео- і кінозйомка в залі судового засідання може проводитися тільки з дозволу головуючого в порядку, їм визначеному. Дане обмеження розповсюджується як на учасників судового процесу, так і на запрошених осіб. З дозволу Суду засідання може транслюватися по радіо і телебаченню.

Судове засідання. У судовому засіданні ведеться протокол, в якому фіксуються: а) свідчення свідків, виступу експертів, фахівців; би) заявлені клопотання сторін і інших осіб, що беруть участь в справі; у) додаткові докази, представлені сторонами в усній частині судочинства.

Головуючий в ході засідання Суду:

— вживає необхідні заходи до забезпечення полно/ты і всесторонности судового розгляду, фіксації, його ходу і результатів;

— усуває все, що не має відношення до даної справи;

— позбавляє учасників засідання слова при двократному

невиконанні вимог головуючого;

— попереджає присутніх в залі засідання громадян і працівників засобів масової інформації про недопущення порушення порядку в залі засідання;

— переносить засідання з відкритого в закрите;

— оголошує перерву в засіданні Суду для відпочинку, з настанням неробочого часу, для забезпечення учасникам засідання можливості підготуватися до завершального виступу, а також при виникненні обставин, що перешкоджають нормальному ходу засідання, або через інші причини.

Всі присутні на судовому засідань встають при вході Суду в зал і виході його із залу. Учасники судового засідання звертаються до Суду, виступають, дають пояснення, виголошують промови стоячи. Присутні обращаютея до суддів Економічного Суду із словами: «Шановний суддя, поважаний Суд, поважані голова, ваша честь».

Нез'явлення сторони, належним чином сповіщеної про час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Сторона може просити Суд про розгляд справи

у її відсутність.

Судові дебати. Оцінка доказів. У судових дебатах виступають учасники процесу, які можуть посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Першими виступають представники сторони заявника, другими — сторони, що відповідає у справі. Представники третьої сторони, що заявила самостійні вимоги на предмет суперечки, виступають після представників перших двох сторін. Представники третьої сторони, що не заявила самостійних вимог, виступають після представників третьої сторони з самостійними вимогами. Представники органів, інститутів Співдружність, що бере участь в процесі за ініціативою самого органу, інституту Співдружності, виступають після представників сторін.

Після вимовлення мов учасники судових дебатів можуть обмінятися репліками. Право останньої репліки завжди належить представнику сторони, що відповідає. Усна частина

судочинства в Суді завершується викладом генеральним радником Суду письмового висновку. Він же пропонує Суду і проект рішення у даній справі.

Суд оцінює докази на внутрішнє переконання, засноване на всесторонньому, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись нормами застосовного права. Ніякі докази для Суду не мають наперед встановленої сили. Висновок експерта обговорюється і оцінюється Судом в сукупності з іншими доказами у справі і може бути відхилено повністю або частково.

Суд при розгляді справи має право оголосити перерву в засіданні на термін не більше 30 днів.

Винесення ухвали. Якщо Суд визнає, що всі обставини справи достатньо з'ясовані, він оголошує усну частину судочинства у справі закінченої і приступає до винесення ухвали.

Ухвала виноситься у письмовій формі на закритій нараді, приймається простою більшістю голосів і підписується всіма суддями складу Суду. Якщо один з суддів не може підписати рішення, головуючий засвідчує цю обставину своїм підписом з вказівкою причин.

Утриматися від голосування при винесенні ухвали суддя не може.

Рішення Суду ухвалюється з урахуванням досягнутої сторонами угоди, якщо воно не суперечить нормам застосовного сторонами права, фактичним обставинам, матеріалам справи і Регламенту Економічного Суду.

Рішення Суду складається з ввідної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У ввідній частині рішення указуються найменування Суду, що ухвалив рішення, склад суду, дата ухвалення рішення, номер справи, прізвища і ініціали секретаря, представників сторін, інших осіб, що беруть участь в справі, і їх посаді.

У описовій частині рішення указуються предмет заявлених вимог і заперечень сторони, до якої заявлені вимоги, позиція третьої сторони, що як заявила самостійні вимоги, так і не мала їх, Інші обставини; що мають відношення до справи.

У мотивувальній частині рішення указуються виведення експертизи, висновок органу (обличчя), якому доручалося розслідування у справі, зміст висновку генерального радника Суду, короткий виклад встановлених Судом обставин справи, зокрема факт порушення учасником суперечки угод, інших актів Співдружності або актів органів і інститутів Співдружності, або відсутність порушень, обгрунтування рішення.

Резолютивна частина рішення повинна містити констатацію факту порушення зобов'язань або відсутність порушень, визначення заходів, які рекомендується прийняти учаснику суперечки в цілях усунення порушення і його наслідків, рішення про судові витрати, термін і порядок оскарження рішення.

Рішення підписується суддями.

Рішення Суду вважається винесеним в місці судового розгляду і в день, коли воно підписане суддями.

Суд по клопотанню сторони, заявленому в межах 30-денного терміну з дня отримання нею рішення, може винести додаткову ухвалу, якщо основне не містить відповіді на всі вимоги сторін. Додаткова ухвала виноситься на основі нового судового розгляду з викликом сторін за правилами усної частини судочинства.

Рішення Суду набуває чинності негайно після його винесення, якщо в самому рішенні не вказано інше. Рішення Суду може бути оскаржено сторонами в Пленум. Подача скарги не спричиняє за собою припинення виконання рішення.

Відкладення суперечки і припинення виробництва. При неможливості розгляду справи в даному засіданні і якщо на користь правильного дозволу суперечки потрібні додатковий розгляд і проведення експертизи, Суд відкладає його розгляд. Про час і місце проведення наступного засідання учасники судового процесу сповіщаються безпосередньо в Суді, а якщо це неможливо, сповіщення прямує їм додатково.

Суд припиняє виробництво у справі визначенням, якщо:

а) воно не підлягає розгляду в Суді;

б) сторони, що сперечаються, уклали світову угоду, затверджену Судом;

в) суперечка між цими ж сторонами, про той же предмет і по тих же підставах розглянутий або переданий на розгляд Раді глав держав Співдружності або іншому органу відповідно до міждержавних і міжурядових договорів, угод;

г) сторона-заявник відкликає свої вимоги з Суду;

д) відсутні передумови, необхідні для розгляду і дозволу справи по суті.

Оскарження рішення. Сторона, не приголосна з рішенням Суду, має право оскаржити його в Пленум. Скарга подається не пізніше за три місяці з дня отримання рішення Суду.

Скарга подається голові Суду або особі, його що заміщає, який в триденний термін скаргу разом з матеріалами справи передає судді, що не брав участі в розгляді справи.

Після вивчення матеріалів справи і доводів, викладених в скарзі, суддя складає висновок про необхідність перегляду справи на Пленумі Суду або про відсутність підстав для перегляду справи. Висновок судді розглядається на засіданні Економічного Суду, за наслідками якого виноситься визначення. Визначення Економічного Суду оскарженню не підлягає.

У разі передачі скарги на розгляд Пленуму секретар Пленуму направляє всім зацікавленим сторонам копії скарги і прикладених до неї документів з проханням

представити свої зауваження за скаргою і забезпечити участь в Пленумі своїх представників.

Пленум Економічного Суду. Пленум складається з голови Суду, його заступників, суддів і керівників найвищих державних органів, що вирішують в державах-учасниках Співдружності економічні суперечки (членів Пленуму Суду).

Пленум проводить свої засідання не рідше за один раз на квартал. Про час і місце скликання Пленуму і питання, що виносяться на його розгляд, члени Пленуму повідомляються секретарем Пленуму не пізніше 15 днів до засідання. Пленуму. Засідання Пленуму правомочно за наявності не менше двох третин його складу. Пленум Суду:

а) розглядає скарги на рішення Суду;

б) приймає рекомендації по забезпеченню одноманітної практики застосування договорів, угод, інших актів Співдружності, його органів і. інститутів при дозволі суперечок;

в) розробляє і вносить на розгляд держав-учасників, органів і інститутів Співдружності пропозиції по усуненню колізій в законодательствах держав-учасників Співдружності;

г) затверджує Регламент Суду, вносить в нього зміни і доповнення;

д) приймає або затверджує акти, регулюючі діяльність Суду, якщо це не входить в компетенцію Економічного Суду, голови Суду.

Голова Суду за посадою є головою Пленуму. Секретар Пленуму обирається членами Пленуму з свого складу більшістю голосів, по розсуду Пленуму, відкритим або таємним голосуванням, строком на п'ять років.

Рішення Пленуму оголошується головуючим на засіданні Пленуму після його ухвалення.

Виконання рішень Суду. Сторони зобов'язані вжити заходи по виконанню рішення у встановлений Судом термін. Якщо термін не встановлений, рішення підлягає виконанню в розумний термін.

Виконання рішення Суду, що накладає грошове і інше зобов'язання на юридичних або фізичних осіб держави, забезпечується судовими органами цієї держави за правилами, встановленими для виконання судових рішень.

Держава, відносно якої ухвалено рішення Суду, забезпечує його виконання, якщо інше не передбачене, в договорах, угодах держав-учасників Співдружності.

Якщо Суд визнає, що держава-член Економічного Союзу не виконала одне із зобов'язань, що покладаються на, його Договором про створення Економічного Союзу, держава зобов'язана вжити заходи, пов'язані з виконанням рішення Суду.

Перегляд рішення. Єдиною підставою прийому Судом заяви від сторони у справі про перегляд рішення служить клопотання у зв'язку з обставинами, що знов відкрилися, які можуть надати вирішальне вплив на результат справи і які при винесенні ухвали не були відомі Суду або стороні.

Виробництво по перегляду рішення відкривається визначенням Суду, яким встановлюється наявність обставин, що дають підстави до перегляду справи за обставинами, що знов відкрилися. За наявності цих обставин клопотання про перегляд рішення задовольняється.

Клопотання про перегляд рішення за обставинами, що знов відкрилися, повинно бути подано не пізніше за три місяці після відкриття таких обставин і не може бути заявлено після закінчення трьох років з моменту винесення ухвали. Судочинство за обставинами, що знов відкрилися, здійснюється за тією ж процедурою, що і звичайне судочинство.

Тлумачення. Із запитами про тлумачення можуть звертатися до Суду найвищі органи влади і управління держав, органи і інститути Співдружності, а також найвищі органи, що вирішують в державах економічні суперечки.

Запит представляється Суду письмово і повинен містити точний виклад питання, по якому потрібне тлумачення. До нього додаються документи, що роз'яснюють суть запиту.

Запит про тлумачення розглядається, як правило. Економічним Судом. У необхідних випадках тлумачення може бути здійснено Пленумом. Тлумачення за запитом виноситься у формі рішення або ухвали.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародні третейські суди України	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.