• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Місцеві фінансові ресурси, їх склад

Соціально-економічний розвиток регіону значною мірою залежить від ресурсів, які забезпечують його функціонування (рис. 1.2).

Останнім часом спостерігається регіоналізація економіч­них і соціальних процесів. Через місцеві фінанси держава ак­тивно проводить соціальну політику, фінансуючи місцеві за­клади освіти, медицини, комунального обслуговування насе­лення тощо. У зв'язку з цими процесами зростає роль місце­вих фінансових ресурсів. Оскільки суттєвими проявами фі­нансів як економічної категорії є економічні та суспільні від­носини, то місцеві фінанси тісно пов'язані з соціально-економічним розвитком регіону.

Особливості структури фінансових ресурсів із точки зору їх територіального розподілу і способів розміщення й викорис­тання залежать від економічної політики держави, а саме від розподілу функцій між: центром, регіоном і місцевими орга­нами самоврядування.

Загальне правило в розподілі функцій і ресурсів полягає в тому, що проблеми необхідно розв'язувати на рівні їхнього виникнення. І тому постає питання достатно­сті фінансових ресурсів, переданих до органів місцевого самоврядування, та їх самостійності у вирішенні питань, пов'язаних із соціально-економічним розвитком території.

Матеріальною основою місцевих фінансів є централізовані та децентралізовані фонди коштів.

Основною фінансовою базою місцевих органів влади є до­хідні надходження до місцевих бюджетів, які закріплюють їх­ню економічну самостійність, активізуючи господарську дія­льність, дають змогу місцевим органам влади розвивати ін­фраструктуру на підвідомчій території, розміряти економіч­ний потенціал регіону.

Місцеві фінансові ресурси - це фонди коштів, що створю­ються і використовуються на соціальний і економічний розви­ток регіонів. Важливо з точки зору методології є структуризація місцевих фінансових ресурсів.

До фінансових ресурсів регіону відносяться сукупність фі­нансових ресурсів, які формуються та (або) використовуються для вирішення проблем, пов'язаних з процесами проектуван­ня, будівництва, розвитку, функціонування об'єктів та суб'єктів соціально-економічної та інженерно-виробничої ін­фраструктур регіону, суб'єктів підприємницької діяльності в регіоні. Фінансові ресурси регіону є одним із видів ресурсів, що забезпечують його функціонування і розвиток.

За ознакою "суб'єкти власності та розпорядження" загаль­ну сукупність фінансових ресурсів регіону доцільно класифі­кувати на дві групи (рис. 1.3).

До державних фінансових ресурсів регіону запропоновано відносити всі його фінансові ресурси, витрачання яких здійс­нюється:

- за розпорядженням регіональних органів влади з дохо­дів місцевих бюджетів, відрахувань (дотації, субвенції) з Дер­жавного бюджету, позабюджетних коштів, цільових фінансо­вих призначень;

- на території регіону за рахунок Державного бюджету.

До недержавних фінансових ресурсів регіону віднесені кошти підприємств і організацій, фізичних та юридичних осіб, кошти населення.

Структурний метод дає змогу не лише показати сукупність фінансових відіюсин, а й виявити характер взаємозв'язків між елементами системи. Це, в свою чергу, дає можливість зробити і кількісний, і якісний аналіз місцевих фінансових ресурсів. Стру­ктуру місцевих фінансових ресурсів подано на схемі, (рис. 1.4).

Центральною ланкою місцевих фінансових ресурсів є доходи місцевого бюджету. Порядок формування дохідної частини міс­цевих бюджетів визначений Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", Бюджетним кодексом, чинним по­датковим законодавством.

Одним із основних принципів фор­мування місцевих бюджетів є їхня самостійність. На жаль, саме цей принцип, що фактично є основою місцевого самоуправлін­ня, не витримується.

Особливості формування доходів місцевих бюджетів поля­гають у розмежуванні кола повноважень між центральними та місцевими органами влади.

Згідно з чинним законодавством, сфери діяльності та завдання органів місцевого самоврядуван­ня поділяються на власні та делеговані повноваження. З метою виконання власних завдань органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції самостійно визначають мінімальний обсяг фінансових ресурсів.

Як економічна категорія, доходи місцевих бюджетів відображають відносини щодо формування та використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, що призначені для реалізації функцій місцевих органів влади.

Способи мобілізації грошових коштів до дохідної частини місцевих бюджетів базуються на загальних методах та джере­лах фінансування. До них належать:

- пряме вилучення доходів з комунального сектору;

- отримання доходів від комунального майна та власних послуг;

- перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за до­помогою податків;

- залучення муніципальних позик.

Відповідно до статті 9 Бюджетного кодексу України, до­ходи місцевих бюджетів класифікуються за такими групами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені по­датковими законами України загальнодержавні і місцеві подат­ки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

- доходи від власності та підприємницької діяльності;

- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

- надходження від штрафів та фінансових санкцій;

- інші неподаткові надходження.

Між ланками бюджетної системи різних рівнів доходи розподіляються згідно з загальнодержавними законами, а всередині ланки - відповідно до рішень місцевих органів вла­ди.

Другою ланкою місцевих фінансових ресурсів є кошти суб'єктів господарювання, тобто фінансові ресурси підпри­ємств комунальної власності, комунальних банків та інших фінансово-кредитних установ, кошти підприємств різних форм власності, що використовуються ними на фінансування соціально-культурних і житлово-комунальних об'єктів. Безумовно, держава має заохочувати створення фондів со­ціального розвитку на підприємствах, оскільки це дає змогу зна­чно скоротити видаткову частину місцевих бюджетів. Проте недосконалість податкового законодавства, повільність економіч­них реформ, слабка фінансова дисципліна та ряд інших чинни­ків ведуть до збитковості підприємств. Така ситуація негативно впливає не лише на дохідну частину місцевих бюджетів, а й на соціально-економічний розвиток регіону взагалі.

Навіть поверховий аналіз місцевих фінансових ресурсів свідчить, що існують динамічні взаємозв'язки між; різними ланками фінансової системи України. Органи місцевого само­врядування повинні враховувати це у своїй фінансовій діяль­ності. Фінансова діяльність є особливою сферою управління, спеціальне завдання якої - мобілізація, розподіл і використан­ня фондів коштів.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. А. Фінансові коефіцієнти
8. А. Фінансові коефіцієнти
9. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
10. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
11. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
12. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.

Переглядів: 3442