Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Передумови зародження журналістики.

Прототипы функций

В языке С++ для создания правильного машинного кода программы до первого вызова функции необходимо сообщить имя функции, тип возвращаемого результата, кол-во и тип параметров.

Для этого служит прототип.

 

тип< имя функ.>(список пар-в);

Задача

#include <iostream.h>

#include <math.h>

# define A 5

# define M 4

int sum(int , int , int , int , int );

int main ()

{

float y,y1,y2;

y1=5+sum();

y2=A+2*sum();

y=y1/y2;

cout<<''y=''<<y<<endl;

return 0;

}

int sum(int m, int n, int a, int b, int c )

{

int k, S=0;

for ( k=m; k<=n;k++)

S+=a*pow(k,3)+b*k+c;

return S;

}

 

Як і будь-який суспільний інститут, Ж. пройшла складний історичний шлях становлення і розвитку, але порівняно з ін. сусп. інститутами (держава, армія, церква тощо) Ж. має коротку біографію. Розвиток власне журналістики як суспільного явища був зумовлений кількома передумовами:

Інформаційною передумовою виникнення Ж. (зародження преси) став розвиток та удосконалення форм поширення соціально значущих відомостей. Адже для населення інших країн рукописні вісники давнього Риму, наприклад, не були обов’язковим етапом підготовки до масового видання газет. Їх просто не існувало в інших культурах. В окремі країни друк привносився зовні, у “готовому” вигляді, а не був результатом довгої еволюції засобів інформування. Наприклад, у давнину в Башкирії існував усний спосіб масового спілкуванняйийин, а перша газета з’явилася там лише 1839 року.

Духовними передумовами виникнення Ж. можна назвати виникнення та розвиток полемічної літератури, ораторське мистецтво давнього Риму, поширення грамотності, яка із привілею лише знаті починала ставати набутком також і середнього класу. Цей процес супроводжувався безперервним удосконаленням шрифтів. Поруч із існуванням орнаментальної графіки церковного письма з’являються більш прості у користуванні світські шрифти, розвивається техніка ділового та побутового скоропису. Для культурного розквіту Російської імперії вирішальне значення мало створення на межі ІХ-Х століть слов’янської азбуки та кириличної системи письма.

Економічні передумови. Розвиток капіталістичного виробництва в ренесансній Європі призвів до руйнування феодальної замкнутості й роз'єднаності земель. Відійшло в минуле натуральне господарство, яке виключало потребу в інформації про виробництво товарів навіть у сусідніх містах. Унаслідок розвитку торгівлі в європейських країнах почав складатися внутрішньонаціональний ринок, а вони перетворювалися на централізовані національні держави. Зростала господарська активність населення, яке дедалі ширшими колами втягувалося у виробництво товapiв та торгівлю ними, лихварство i т. ін. Розросталися міста, які переставали бути середньовічними фортецями, а набували нового статусу — центрів промислового виробництва й культурного життя.

Навіть спосіб буття суспільства поступово змінився. Потреба в інформації стала важливою нагальною необхідністю багатьох громадян. Від повідомлень про ціни на товари залежало визначення потреби в їхній кількості й асортименті. Від інформації про фінансові справи залежали обмінні курси валют у лихварів. Від повідомлень про наукові й технічні відкриття та винаходи залежали виробничі успіхи перших промислових підприємств i здатність товаровиробників конкурувати між собою.

Тобто різко зросла кількість людей, зацікавлених в отриманні достовірної економічної інформації. Інформація перетворилася на товар, стала предметом торгівлі. У суспільній свідомості вироблялася думка, що володіння новинами створює підстави для успішного ведення господарства, дає можливість мати стабільні прибутки, гарантує майновий добробут.

Політичні передумови. Ренесанс призвів до розкріпачення людини, підніс культ людської особистості, творчості, індивідуальності. Усе більше громадян втягувалося в політичну діяльність. Творення icтopiї, прийняття державних рішень перестає бути прерогативою лише монархів та їx найближчого оточення. У низці країн виникають парламенти як представницькі органи всіх верств суспільства. До державної діяльності, не кажучи вже про урядовців у провінції, все більше залучають нижчі суспільні прошарки.

А відтак, розширилося коло споживачів політичної інформації, тих, кому було життєво необхідно знати соціальне довкілля, бути добре обізнаним з подіями в столицях сусідніх держав, новинами при дворах можновладців, перебігом бойових дій під час воєн, наявністю збройних сил у розпорядженні тієї чи тієї історичної особи i т. ін. Але був тут i цілком прагматичний аспект: без правдивої та своєчасної інформації про події та факти суспільного життя неможливими були i прийняття політичних рішень у вepxнix ешелонах влади. I знову спрацював відомий закон: попит породжує пропозицію. Інформація поступово перетворилася з усної на письмову, з принагідної – на періодичну, з передаваної конфіденційними каналами – на поширювану публічно. Так народилася журналістика.

Матеріально-технічними передумовами виникнення Ж. можна назвати насамперед НТП у науковій та виробничій галузях, який розширив матеріальну базу освіти і культури. Стають все більш зручними засоби і матеріали для письма, замість громіздких звитків з’являються книги, замість дорогого пергаменту – папір. У Німеччині (ХV ст.) Йоганом Гутенбергом вперше використано набірний шрифт – окремі літери, із яких можна скласти будь-який текст, він також використав прес для друкування Біблії. Гутенберга вважають винахідником книгодрукування, що знаменувало нову еру в історії світової культури. Серед інших технічних новацій, що передували появі Ж., виділяють насамперед: винахід телеграфу (1832), фотографії (1839), телефону (1876), звукозапису (1877), радіо (1895) тощо. Безпосередньо у поліграфії революційні перевороти здійснили ротаційна друкарська машинка (1846), що замінила плаский друк окремих аркушів на роботу із рулоном паперу та рядковідливна машина линотип (1844), що замінила ручний набір окремих знаків на машинний.

Але для виникнення Ж. недостатньо було розвитку якої-небудь однієї з названих передумов. Треба було, щободночасно здійснювався вплив цілої групи факторів економічного, культурного та матеріально-технічного плану. А головне, повинна була виявитися гостра потреба суспільства у новому соціальному інституті, інакше кажучи, потрібні були соціальні передумови виникнення журналістики. Каталізатором цього процесу став перехід від феодально-абсолютистського ладу до буржуазного. Закономірно, що періодика як невід’ємна частина суспільного життя і культури з’явилася спочатку в Європі, а не в Азії, де друкарська справа почала свій розвиток набагато раніше.

Так, у Кореї зберігається найдавніше на планеті видання, виконане за допомогою дощок-кліше (751 р.), і книга “Чикчжи симчхе”, надрукована набірним металічним шрифтом за 70 років до винаходу Гутенберга. А у Китаї першу газету дослідники датують 911 роком. Але вона містила лише імператорські декрети та придворні новини. Це значить, що у країні, незважаючи на зрілість матеріально-технічних передумов, не виникла ще соціальна потреба у періодиці як дзеркалі поточної історії.

Тому потреба у пресі раніше за все з’являється там, де швидше йде становлення капіталізму, бо до створення преси значною мірою спонукали економічні перетворення у Європі.

 


Читайте також:

  1. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії
  2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії
  3. Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
  4. Гіпотеза самозародження.
  5. Глобальна логістика, нові передумови розвитку та вимоги
  6. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.
  7. Демографічні передумови.
  8. Демократія і демократизація: їх сутність і передумови
  9. Джерела і передумови виникнення інформатики
  10. Джерела і передумови інформатики
  11. До історії зародження журналістики в світі.
  12. Доцільність та необхідність застосування контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств та передумови його запровадження.




Переглядів: 3824

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Національні джерела української журналістики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.