Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Роль центрального банку в регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

Тема 8. Валютне регулювання і контроль

Литература

 

1. Вельяминов Г.М. Таможенный союз в правовом ракурсе// Государство и право, №2, 2010. - С. 55-58.

2. Кисловский Ю.Г. История таможенного дела России: учеб. Кн. 1 (VI - начало XX вв.). - М.: РУСИНА-ПРЕСС, 2004.

3. Кисловский Ю.Г. История таможенного дела России: учеб. Кн. 2. - М.: РУСИНА-ПРЕСС, 2004.

4. Конин Н.М. Административное право России в вопросах и ответах: учеб. пособие. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: "Проспект", 2010.

5. Корчажкина Н.П. Заграница нам - а мы ей...Тенденции развития таможенно-тарифного регулирования в связи со вступлением Российской Федерации во Всемирную торговую организацию// Российское предпринимательство №11, 2006. - С. 131-134.

6. Обухов Н.П. Таможенная и тарифная политика России в первой половине XIX века// Финансы, №1, 2005. – С. 72-74.

7. Подлипняк Б.В. Особенности таможенного регулирования в условиях вступления России во всемирную торговую организацию// Дайджест-финансы, № 6 (114), 2004. – С. 33-36.

8. Приказ Московской южной таможни от 2 марта 1998 г. № 51 "Об организации воспитательной работы среди личного состава МЮТ"

9. Романова О.С. Роль таможенной политики России в развитии международных экономических отношений// Финансы и кредит, №14 (254), 2007. - С. 71-74.

10. Таможенное право России в схемах и определениях: учебное пособие (под ред. А.Н. Козырина). - Система ГАРАНТ, 2009.

11. Таможенное право: учебник для вузов (под общ. ред. Андриашина Х.А.). - ЗАО "Юстицинформ", 2006 г.

 

 

 

.

ПЛАН

  1. Роль центрального банку в регулюванні зовнішньоекономічних відносин.
  2. Поняття та методи валютного регулювання і валютного контролю, їх застосування Національним банком України.
  3. Політика курсоутворення в Україні
  4. Валютні резерви. Методи управління валютними резервами.

 

Економічні, політичні та культурні зв’язки між різними країнами опосередковуються рухом грошових коштів, пов’язаних з оплатою товарів і послуг, ввезенням і вивезенням капіталів. Цей рух коштів у міжнародних зв’язках є основою і визначає зміст валютних відносин. Адже глобалізація економічних процесів, поглиблення міжнародного поділу праці, формування світового ринку та інтегрування національних господарств у світову економічну систему визначають істотне зростання ролі валютних відносин, а відтак, і підвищують значення відповідних функцій держави з їх регулювання, що на практиці здійснюється у формі відповідної валютної політики.

На сьогодні в економічній літературі подаються різні визначення “валютної політики”:

- комплекс заходів, спрямованих на стимулювання зовнішньоекономічних позицій держави, перш за все, рівноваги платіжного балансу та стійкості курсу національної валюти;

- сукупність усіх заходів, що здійснюються державою та центральним банком у сфері валютних відносин та грошового обігу, з кінцевою метою впливу на економіку країни та купівельну спроможність національної валюти, тобто валютна політика – не ціль, а засіб проведення економічних реформ;

- сукупність заходів у сфері економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей економічної політики держави.

Таке тлумачення поняття валютної політики відповідає швидше поняттю грошово-кредитного регулювання. Проте, незважаючи на те, що валютна політика проводиться як складова частина державної економічної політики й виступає важливим інструментом механізму державного регулювання економіки, вона відіграє подвійну роль:

- як засіб координації міждержавних дій з метою спільних пошуків виходу з кризових ситуацій, послаблення протиріч, створення сприятливих валютних умов для міжнародних економічних відносин;

- як засіб посилення позицій держави у боротьбі за ринки збуту, джерела енергії і сировини, сфери вкладання капіталів тощо.

Визначення валютної політики А.М.Мороза визначає сутність цієї дефініції, а саме: “валютна політика – це сукупність здійснюваних державою економічних, організаційних та правових заходів у сфері валютних відносин з метою реалізації стратегічних завдань розвитку національної економіки”Уряд і Національний банк України здійснюють валютну політи­ку відповідно до принципів загальної економічної політики України. Основною метою валютної політики Національного банку України як складової монетарної політики є стабілізація курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного балансу країни.

Обєктами є: валютний курс, платіжний баланс, грошовий обіг, ЗЕД, валютні операції суб’єктів господарювання.

Довгострокова (стратегічна) валютна політика передбачає заходи, спрямова­ні на забезпечення макроекономічної стабільності та створення умов довіри внутрішньої економіки й іноземного бізнесу до націо­нальної валюти, стимулювання розвитку експорту, повернення в країну заробленої іноземної валюти тощо. Саме зміст стратегічних завдань валютної політики визначає її як органічну складову економічної політики держави в цілому.

До стратегічних цілей (завдань) валютної політики відносять:

- забезпечення стійкого економічного зростання;

- підтримання низьких темпів інфляції;

- сприяння високому рівню зайнятості;

- забезпечення зовнішньоекономічної рівноваги;

- забезпечення зовнішньої стійкості національної валюти;

- підтримання макроекономічної рівноваги

Завданням короткострокової валютної політики пов’язані з регуляцією регулятивних функцій держави щодо впливу на валютні відносини, а саме:

- створення механізму оптимального управління валютним курсом;

- оперативне регулювання валютного ринку;

- організація грошового обігу для забезпечення операцій у ЗЕД;

- оперативне регулювання сальдо платіжного балансу;

- регламентація здійснення міжнародних розрахунків;

- організація контролю;

- лібералізація або обмеження валютних операцій;

- створення умов для економічного стимулювання зовнішньоторгових операцій.

Складовими валютної політики в узагальненому вигляді є:

— валютне регулювання;

— валютний контроль;

— міжнародне валютне співробітництво та участь у міжнарод­них валютно-фінансових організаціях.

Юридично валютна політика визначається валютним законодавством, тобто сукупністю правових норм, що регулюють порядок здійснення операцій із валютними цінностями в країні та за її межами, а також валютними угодами – двосторонніми та багатосторонніми – між державами стосовно валютних проблем. Історичним попередником сучасних валютних угод був Латинський валютний союз (Latin Monetary Union) 1865 – 1926 рр., метою якого було встановлення єдиної грошової одиниці країн-членів, до того ж, монети однієї держави вважались законним платіжним засобом в інших країнах. (1865 року Франція, Бельгія з Люксембурґом, Швейцарія та Італія створили Латинський монетний союз (1868 року до них приєдналасьГреція

): кожна з них мала забезпечити національну грошову одиницю (франк, ліру, драхму) 4,5 г срібла або 290,322 мг щирого золота, для вільної конвертації у співвідношенні 1:1.)Розквіт валютних союзів припадав на ХІХ століття і початок ХХ століття. Були створені великі національні валютні союзи в Сполучених Штатах, Італії та Німеччині. За нової історії було створено три великих міжнародних валютних союзи, останнім з яких є Європейський валютний союз

Важлива роль у регулюванні ЗЕД належить Центральному банку, який укладає міжбанківські угоди, представляє інтереси держави у відносинах з національними або центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами. До основних функцій Центробанку відносяться: проведення всіх видів валютних операцій, розробка сфери і системи обігу в країні іноземної валюти і цінних паперів, видання нормативних актів, регулювання курсу, видача ліцензій банкам на здійснення валютних операцій.

 


Читайте також:

  1. Алгоритм формування статутного фонду банку
  2. Аналіз активів банку
  3. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
  4. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
  5. Аналіз кредитного ризику банку
  6. Аналіз пасивів банку
  7. Аналіз пасивних операцій банку
  8. Аналіз прибутків комерційного банку
  9. Аналіз ресурсної бази та активів банку з позиції ліквідності
  10. Аналітична оцінка динамічної ліквідності банку
  11. Аудит операцій на рахунках у банку
  12. Баланс банку.




Переглядів: 215

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Різноманіття правових систем і необхідність їх класифікації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.