МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Історичні передумови створення та діяльностіПлан МЕТА: визначити основні ключові моменти розвитку системи вищої освіти на території України Характеристика розвитку системи вищої освіти в Україні 17- 19 ст.. Лекція 2 1. Передісторія вищої школи освіти в Україні, українська вища освіта до жовтневого перевороту. 2. Вища освіта доби Центральної Ради. 3. Педагогічна освіта в Україні радянського періоду. 4. Відродження національної педагогічної освіти у незалежнійУкраїнській державі. 5. Економічна освіта в Україні. 6. Класичний університет України і Болонський процес.
Минуле і сучасне системи вищої освіти. Заклади освіти на території сучасної України мають довгу історію (школи у грецьких колоніях датуються початком нашої ери), але несприятливі історичні умови були причиною того, що вища освіта виникла пізніше, ніж у Західній чи Центральній Європі. Першою університетського рівня в Україні досягла у 1632р. Києво-Могилянська Академія, коріння якої сягає 1615р. У тому ж сторіччі з'явився й Львівський університет (1661 р.). Включення України до складу Російської імперії призвело до помітного занепаду середньої і вищої освіти на землях України, свідченням чого є те, що наступні ВЗО створені аж у XIX столітті підтиском економічних і політичних потреб. Негативну роль відігравала часткова чи повна заборона навчання дітей рідною мовою, а також застосування у вищих закладах лише російської мови і латини. Росія домоглася навіть того, що у визнаних західноєвропейських енциклопедіях у статті "слов'янські мови" жодним словом не згадана українська мова. Порівняно сприятливі умови для розвитку національної освіти і свідомості мали території, що певний час входили у більш цивілізовану і ліберальну Австро-Угорську імперію (Галичина і Закарпаття). У радянські часи освіта в Україні розвивалася не для розквіту національної економіки й культури, а для "перемоги комунізму на всій земній кулі", що змусило створити централізовану та мілітаризовану країну, надмірних розмірів армію і жорстку систему виховання й освіти, яка мала забезпечити "кадрами" потреби названих структур. Досить швидко розвивалася вища освіта відразу по Другій світовій війні, коли керівництво СРСР зробило ставку на науку і промисловість у змаганні зі США, які одні тоді виробляли понад половину світової продукції. За якесь десятиріччя і в Україні було створено кілька університетів і десятки спеціалізованих технічних ВНЗО, частка студентів у складі населення перевищила 1,5%, що вище, ніж у середньому в Західній Європі. На жаль, надалі настала майже 30-річна стагнація і у 1990р. у ВЗО України вчилося майже стільки ж студентів, як і в 1960-у. Незалежна Україна успадкувала від зниклого СРСР середню за якістю систему суто державної вищої освіти у складі 12 університетів (з них два аграрних), трьох академій, трьох консерваторій і аж 138 спеціалізованих інститутів. Мало не 2/3 випускників цієї системи отримували дипломи з інженерно-технічних міг технологічних профілів, а кількість економістів і правників була у багато разів меншою, ніж у демократичних країнах з аналогічними показниками розвитку промисловості. Законодавчою базою трансформації освіти після проголошення незалежності став в Україні демократичний Закон про освіту (червень 1991 р.). Утворене указом Президента у грудні 1991 р. об'єднане Міністерство освіти швидко зробило чимало для ліквідації державної монополії на надання освітніх послуг, розвитку автономії освітніх закладів, створення умов для розквітунаціональної самосвідомості і культури всіх національностей в Україні. Невдовзі виникли ВЗО недержавного підпорядкування. Істотний негативний вплив на діяльність і розвиток вищої освіти мала економічна криза й надто низькі обсяги фінансування державних ВЗО. На початок 1996 р. державний сектор вищої освіти складали 184 заклади і п'ять їх філій, підпорядкованих 13 міністерствам чи іншим структурам (108 закладами і 3 філіями керувало Міністерство освіти). Класичних і спеціалізованих університетів стало 64, академій — 36, інститутів — 84. У недержавний сектор входило 89 ліцензованих закладів різного розміру, переважна більшість яких готували молодь з 2-3 фахів, як правило, менеджменту і бізнесу.
Києво-Могилянської академії - першого вищого навчального закладу України та православної Східної Європи.
Читайте також:
|
||||||||
|