МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема № 1. «Загальні відомості та поняття про охо-рону праці».План План 1. Виникнення, поняття і криміналістична характеристика податкових злочинів. 2. Види оподаткування і регламентація кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за діючим законодавством України. 3. Основі способи ухилення від сплати податків, перевірочні дії і виявлення ознак злочину. 4. Виявлення ознак злочину, приводів і підстав для порушення кримінальної справи по злочинам про ухилення від сплати податків. 5. Побудова і перевірка версій по податкових злочинах. 6. Планування розслідування кримінальних справ про ухилення від сплати податків. 7. Тактика і методика проведення окремих слідчих дій по податкових злочинах: а)проведення виїмки документів; б)дослідження документів; в)проведення обшуку; г)проведення слідчого огляду; д)проведення допитів; е)проведення очних ставок. 8. Призначення і проведення судових експертиз по справах про податкові злочини. 9. Аудиторські перевірки. 10. Забезпечення відшкодування збитків, заподіяних податковим злочином. Самостійна робота 1. Джерела інформації по податкових злочинах. 2. Розгляд та відпрацювання планування розслідування кримінальних справ про податкові злочини. 3. Ознайомлення курсантів та студентів]висновками судових експертиз по податковим злочинам. 4. Місце податкових злочинів у структурі сучасної злочинності. 5. Значення оперативно-розшукових даних у розслідуванні податкових злочинів. 6. Види і форми профілактики податкових злочинів. 1.Виникнення, поняття s криміналістична характеристика податкових злочинів. Вперше кримінальна відповідальність за порушення в сфері оподаткування в Україні була введена 27 червня 1986 року (ст.148 КК України), яка називалась так: "ухилення від подачі декларації про доходи". Однак, ця нововведена стаття в Кримінальному кодексі практично залишалась бездіяльною, хоча кримінальні справи і порушувались за ст.148 КК України, але до суду вони рідко доходили, тому що в процесі розслідування завершувались. 4 грудня 1990 року вперше в Україні Верховною Радою був прийнятий Закон №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні". Цей закон визначає статус Державної податкової служби України, її функції і правові основи її діяльності Закон складається із 5 розділів: 1. Загальні положення. 2. Функції органів державної податкової служби України. 3. Права, обов'язки і відповідальність державної податкової служби. 4. Посадові особи органів державної податкової служби і їх правовий і соціальний захист. 5. Податкова міліція (включає в себе 27 статей). Закон "Про державну податкову службу України" практично кожен рік змінювався та доповнювався: 1. від 7 липня 1992 року ЗАКОН № 2555-XII, 2. від 24 грудня 1993 року ЗАКОН № 3813-XII (Законом України від 24 грудня 1993 року ЗАКОН № 3813-XII цей Закон викладено в новій редакції), 3. від 14 грудня 1994 року ЗАКОН № 287/94-ВР, 4. від 11 липня 1995 року ЗАКОН № 297/95-ВР, 5. від 16 травня 1996 року ЗАКОН № 203/96-ВР, 6. від 16 грудня 1997 року ЗАКОН № 725/97-ВР, 7. від 15 січня 1998 року ЗАКОН № 25/98-ВР, 8. від 5 лютого 1998 року ЗАКОН № 83/98-ВР, Таким чином, Закон України " Про державну податкову службу України" був практично повністю змінений і доповнений Верховною Радою. Розділ І – „Загальні положення” (ст.ст.1-7) змінений доповнений Законом №83/98-ВР від 5 лютого 1998 року. Розділ П – „Функції органів державної податкової служби”, змінено саму назву розділу (ст.ст. 8-10). Крім закону №83/98 від 5 лютого 1998 року ( про який я згадував вище), зміни і доповнені внесені ще Законом №203/96 від 16 травня 1996 року по всіх трьох статтях вказаного розділу. Розділ ІІІ – „Права, обов'язки і відповідальність органів державної податкової служби”, ст. 11 доповнена і змінена Законом №25/98 від. .13 січня 1998 року; (ст. 11 п.7) - доповнена Законами №287/94 - ВР від 14 грудня 1994 №297/95 - ВР від 11 липня 1995 року, №203/96 - ВР від 16 травня 1996 року, №725/97 - ВР від /6 грудня 1997 року. №83/98 - ВР від 5 лютого 1998 року (про останній Закон ми згадуємо в кожному розділі), (ст.12-14) - змінені і доповнені цим же Законом №83/98 - ВР від 5 лютого 1998 року. Розділ IV – „Посадові особи органів державної податкової служби та їх правовий і соціальний захист” (ст.ст.15-18). Розділ V- „Податкова міліція” - доповнено розділом 5 у відповідності з тим же Законом №83/98-ВР від 5 лютого 1998 року. В результаті тих змін і доповнень до закону, які ми розглянули, державна податкова служба в Україні запрацювала чіткіше і ефективніше. Ви прекрасно розумієте, що податкова система в Україні є одним із найважливіших елементів економіки. Головним фінансовим джерелом держави, в сучасних умовах, є різні види податків, які стягуються з суб'єктів підприємницької діяльності. Головні причини і умови податкової злочинності в значній мірі відрізняються від загальнокримінальних. Ці причини трьох категорій: • економічні; • правові; • морально-психологічні. 1. До першої відносяться обставини, породжені корінними змінами в економічному житті країни. Це і протиріччя між інтересами держави і підприємствами, які основані на приватній формі власності і постійному збільшенні податків, як основного джерела бюджету з його 2. До правової причини відносять нестабільність і недосконалість податкового законодавства. Неточність вміщених в ньому понять, таких як "приховування", "заниження", "ухилення" дозволяє податковим органам тлумачити їх на свій погляд. 3. Основною ж причиною податкової злочинності повинно бути визнано негативне морально-психологічне відношення більшості громадян до існуючої податкової системи, чітко виражена корислива мотивація. Податок — являє собою визначену частину валового внутрішнього продукту, який стягується державою в якості обов'язкового платежу. При цьому розрізняють: • Об'єкт оподаткування - це доходи (прибуток), вартість наявних товарів, діяльність платника податку. Операції з цінними паперами, користування природними ресурсами, майно фізичних і юридичних осіб, передача майна, додана вартість продукції (робіт, послуг)та інші об'єкти. • База оподаткування - це сума ( в грошовому виразі), з якої стягується податок. • Податкова ставка - це частка, яка стягується з оподатковуваної бази. Статистика свідчить, що злочини в сфері оподаткування частіше всього пов'язані з порядком нарахування і сплати податку на прибуток: 1. податок на прибуток - 45% від загального числа податкових злочинів; 2. податку на додану вартість - 30%. Ці злочини завдають найбільший збиток відрахуванням в бюджет. Суспільна небезпека масового ухилення від сплати податків визначається рядом факторів: 1. Недоотриманням казною коштів, покликаних поповнювати доход ну частину бюджету. 2. Виникненням нерівності між підприємствами, що підриває принципи ринкової конкуренції. 3. Порушенням принципів соціальної справедливості, так як неплатники податків перекладають додатковий податковий тягар на тих, хто регулярно виконує свої податкові зобов'язання. Таким чином, під податком, збором або іншим обов’язковим платежем в бюджет і внеском в державні цільові фонди розуміється обов’язковий внесок в бюджет відповідного рівня або державний цільовий фонд, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України. При цьому бюджет розглядається як кошторис доходів і розходів держави на визначений період. - Що таке державні цільові фонди - це фонди, які створюються у відповідності з фондами України і формуються за рахунок визначених законодавством внесків юридичних осіб, незалежно від форм власності, і внесків громадян. - Систему оподаткування в Україні складає стягувана в установленому законом порядку сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів в бюджет і внесків в державні цільові фонди. - Під об'єктом оподаткування слід розуміти об'єкти, які обкладаються податком і іншими обов'язковими платежами в бюджет. У відповідності з ст.6 Закону України "Про систему оподаткування" об'єктами оподаткування являються: 1. Податок на прибуток, додана вартість продукції (робіт, послуг); 2. Вартість продукції (робіт, послуг), в тому числі митна або її натуральні показники; 3. Спеціальне використання природних ресурсів; 4. Майно юридичних і фізичних осіб, інші об'єкти визначені Законами України про оподаткування. Акцизний збір - це вид непрямого податку, переважно на предмети масового споживання, а також послуги. Він входить в ціну товару або тарифи на послуги, (слово від французького "ассіsе") дуже важливе джерело державного бюджету. Об'єктами оподаткування акцизним збором є: 1. Обороти від реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх реалізації, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безкоштовної передачі товарів (продукції) або часткової їх оплати. 2. Обороти від реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки ( крім оборотів від реалізації. Передачі для виробництва підакцизних товарів) а також для своїх працівників. 3. Митна (у випадку її відсутності - закупівельна) вартість імпортних товарів (продукції), придбаних за іноземну валюту, в, порядку обміну або безкоштовної передачі Об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку: 1. Продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України , в тому числі операції по оплаті вартості послуг за договором оперативної оренди (лізинг) і операцій по передачі права власності на об'єкти застави кредитору для погашення кредиторської заборгованості заставодержавцю. 2. Ввезення (пересилання) на митну територію України і отримання робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції по ввезенню майна за договором оренди (лізингу) і застави. 3. Вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України. Об'єкти оподаткування інших видів податків визначені відповідними законодавчими актами, які регламентують даний вид правовідносин. Що таке не подання податкових декларацій і чому їх не подають? Це один із способів ухилення від сплати податків, він характеризується тим, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності і фізичні особи у встановлені законом строки не подають в територіальні податкові адміністрації відповідні податкові декларації і розрахунки; маючи основну мету при цьому - ухилення від сплати податків. Що таке приховування об'єктів оподаткування: цей спосіб приховування виявляється в тому, що посадові і фізичні особи не сплачують податки та інші неподаткові платежі, які вони у відповідності з законом повинні були внести в бюджет. Заниження об'єктів оподаткування: на відміну від їх приховування, характеризується частковою несплатою податків та інших неподаткових платежів, які суб'єкт підприємницької діяльності повинен був сплатити в бюджет. Платники податків зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її збереження у встановлені строки, подавати в податкові адміністрації декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків. На платників податків покладається відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і додержання законодавства про оподаткування. За порушення податкового законодавства в залежності від розмірів збитків, які заподіяні державі передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність. В якості суб'єкта ухилення від сплати податків виступає посадова особа підприємства, організації, установи, на яку покладено обов'язок по веденню бухгалтерського обліку і складанню звітності про фінансово-господарську діяльність, поданню податкових декларацій та іншої звітності, пов'язаної з обчисленням і сплатою податків в бюджет. Такими особами є керівники підприємств, їх заступники, головні бухгалтери і особи, які виконують їх обов'язки. 2. Види оподаткування і регламентація кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків згідно діючого законодавства України. Перш ніж перейти до питань методики розслідування злочинів у сфері оподаткування, хотілося б коротко зупинитись на видах оподаткування. Податки і інші обов'язкові платежі поділяються на: 1 .Загальнодержавні податки. 2. Місцеві податки. Згідно ст.14 Закону України "Про систему оподаткування до загальнодержавних податківвідносяться: 1. Податок на додану вартість. 2. Акцизний збір. 3. Податок на прибуток підприємств. 4. Податок на доходи фізичних та юридичних осіб. 5. Мито. 6. Держав не мито. 7. Податок на нерухоме майно (нерухомість). 8. Податок на землю. 9. Рентні платежі. 10. Податок з власників транспортник засобів та інших самохідних машин та механізмів. 11. Податок на промисел. 12. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. 13. Збір за спеціальне використання природних ресурсів. 14. 3бір за забруднення навколишнього природного середовища. 15. 3бір на обов'язкове соціальне страхування. 16. 3бір на обов'язкове пенсійне страхування. 17. Збір в Державний інноваційній фонд. 18. Плата за торговий патент відносно окремих видів підприємницької діяльності. 19. 3бір в Державний фонд зайнятості. Згідно ст.15 Закону України "Про систему оподаткування" до місцевих податків відносяться: 1. Готельний збір. 2. Збір за паркування автомашин. 3. Ринковий збір. 4. Збір за видачу ордера на квартиру. 5. Курортний збір. 6. Збір за участь в бігах на іподромі. 7. 3бір за виграш в бігах на іподромі. 8. Збір з осіб, які приймають участь в грі на тоталізаторі на іподромі. 9. Збір за право використання місцевої символіки. 10. Збір за право проведення теле- і кінозйомок. 11. Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей. 12. Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, який направляється за кордон. 13. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг. 14. 3бір з власників собак. 15. Комунальний податок. Слід відмітити, що кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків настає лише тоді, коли даний вид податку, збору чи іншого платежу, передбачений Законом України "Про систему оподаткування", тобто види податків, за несплату яких може настати кримінальна відповідальність не підлягають розширеному тлумаченню. Наслідком ухилення від сплати податків передбачається кримінальна відповідальність у випадку заподіяння державі збитків в значних розмірах, великих розмірах, особливо великих розмірах,що фіксується в диспозиції ч. 1, 2, 3, 4 ст.212КК України. Отже, частина 1 ст. 212 КК України (в старій редакції ст. 148-2 КК України) 1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності або особою, що займається підприємницькою діяльність без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років(неоподаткований мінімум складає 17 грн.). 2.Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах - карається штрафом від п'ятисот до двох тисячнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. З.Діяння, передбачені частинами першого або другою цієї статті, вчинені особою,, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежівабо якщо вони призведи до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти роківз позбавленням права обіймати певні посади чи займатися діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. 4.Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори(обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції пеня) Примітка: Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян; Під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян; Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум Підслідність кримінальних злочинів - ст.204 - Незаконне виготовлення збут, або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. - ст.207 - Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. - ст.208 - Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків. - ст.209 - Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. - ст.212 - Про це ми вже говорили. - ст.216 - Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних, чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок. - ст.218 - Фіктивне банкрутство. Досудове слідство проводиться слідчими податкової міліції. Якщо під час розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені ст.ст. 191, 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221, 222, 255, 358, 364, 366, КК України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими, податкової міліції. 3. Основні способи ухилення від сплати податків, перевірочні дії і виявлення ознак злочину. В методиці розслідування злочинів про ухилення від сплати податків основним є зміст криміналістичної суті злочинів і аналіз діяльності відповідних органів по виявленню, розкриттю, розслідуванню і доказуванню злочинів. - Криміналістична методика розслідування податкових злочинів, на основі вивчення та узагальнення слідчої практики, допомагає створенню найбільш досконалих методів розкриття, розслідування і розробленню відповідних рекомендацій практичного характеру по застосуванню криміналістичної техніки і тактики специфічної для даного виду злочинів. В системі структурних елементів, які розкривають зміст криміналістичної характеристики ухилення від сплати податків, Особливе місце відводиться способу ухилення від сплати податків. У відповідності зі ст. 64 п.1 КПК України спосіб та обставини скоєння злочину підлягають доведенню в процесі розслідування. Інформація про спосіб скоєння злочину дозволяє визначити шляхи встановлення злочинця і його співучасників. Дані про спосіб злочину мають також важливе значення для розкриття раніше скоєних злочинів в системі оподаткування, аналогічним шляхом. Способів ухилення від сплати податків дуже багато, але ми з Вами спробуємо розглянути ті, які найбільш часто зустрічаються. 1. "Ухилення від сплати податків шляхом неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій і розрахунків податків". Вказаний спосіб ухилення від сплати податків є найбільш загальним, оскільки включає в себе декілька елементів, які є значними з кримінально-правової точки зору: а) неподання податкових декларацій; б) приховування (заниження) об'єктів оподаткування. Наприклад: Директор МПП "Консул", з метою ухилення від сплати податків на суму 26 тисяч гривень не подав в територіальну податкову адміністрацію податкові декларації. В процесі перевірки вивченню і аналізу підлягають наступні документи і операції з ними: 1. Рішення виконкому про реєстрацію підприємства. 2. Статут, установчий договір. 3. Список робітників, посадових осіб, які працюють на даному підприємстві. 4. Ліцензії (дозволи) на заняття певною діяльністю. 5. Бухгалтерські звіти про фінансово-господарську діяльність з додатком необхідних документів. 6. Договори, контракти, угоди та інші види зобов'язань по реалізації товарів (продукції), виконанню робіт, надання послуг. 7. Прибутково-видаткові документи. 8. Журнал обліку товарно-матеріальних цінностей. 9. Дані з банку про перебіг грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства. 10. Платіжні відомості про виплату заробітної плати. 11. Ділове листування (в тому числі з використанням факсів) між сторонами, які вступають в комерційні взаємовідносини. 2. "Ухилення від сплати податків шляхом використання декількох розрахункових рахунків в установах банків". Відповідно до ст.15 інструкції № 3 "Про порядок відкриття поточних рахунків в установах банків", кожне підприємство може мати лише один розрахунковий або поточний рахунок в національній валюті в одному банку. В ході перевірки, вивченню і аналізу підлягають наступні документи і операції з ними: 1. Договори угоди, контракти, які укладені підприємствами. 2. Реєстраційні документи (статут, установчий договір, рішення виконкому про реєстрацію підприємства, дані про відкриття розрахункових і поточних рахунків в банках). 3. Облікові документи, прибутково-видаткові документи, товарно-транспортні накладні, журнали-ордера. 4. Дані про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства. 5. Бухгалтерські звіти з додатками необхідних документів. 6. Платіжні документи підприємства. 7. Документи, які підтверджують одержання товару покупцем або, підтверджуючі цього надходження постачальника Наприклад: Сільськогосподарський кооператив "Оленка" відкрив два розрахункових рахунки в різних банках не повідомивши про це в податкову адміністрацію. В ході перевірки було встановлено, що по даним бухгалтерського обліку не оподатковано більше 111 тисяч гривен, у зв'язку з чим привласнено 20 тисяч доларів. 3. "Ухилення від сплати податків шляхом декларування одного виду діяльності з паралельним зайняттям іншими видами підприємницької діяльності". Посадові особи в звітності відображають данні про виконання господарських операцій по тому виду діяльності, який вказаний в статуті. Інший вид діяльності не декларується і в обліково-звітних даних не вказується. 4. "Ухилення від сплати податків шляхом умисного відображення виконаних операцій і розрахунку податків, пізніше звітного періоду". Носіями інформації про сліди злочинної діяльності можуть бути такі документи, які і вилучаються: 1. Дані звітності про фінансово-господарську діяльність. 2. Рух грошових коштів на розрахунковому рахунку. 3. Дані про виконання господарських операцій в звітний період, відображених в первинних документах і їх відповідність записам в бухгалтерських документах. 4. Документи, які підтверджують факт виконання господарських операцій в звітний період. 5. Платіжні доручення, які підтверджують факт сплати виконаної господарської операції. 6. Податкові операції. 5. "Ухилення від сплати податків шляхом оформлення фіктивних документів про передачу товару на зберігання". В дійсності ж цеп товар реалізується за готівку і грошові кошти, звісно, не оприходуються, а використовуються в особистих цілях. Вивченню і аналізу підлягають наступні документи і операції з ними: 1. Договір про передачу товару на зберігання. 2. Дані про наявність на балансі підприємства складських приміщень, їх місткість та технічні характеристики. 3. Дані про фактичну наявність товару в місцях зберігання. 4. Дані про оренду транспортних засобів, їх оплату на транспортування товару для передачі на зберігання, навантажувально-розвантажувальні роботи і т.д. 6. "Ухилення від сплати податків шляхом оформлення підроблених документів про повернення товару, який було одержано від підприємств, громадян на реалізацію". Після того, як посадові особи підприємств прийняли від громадян і організацій, а потім реалізували товар і одержали грошові кошти, вони по домовленості між собою оформлюють підроблені документи, про повернення товару особі, яка його віддала на реалізацію, з оплатою відповідної суми. Грошові кошти від реалізації товару не оприходуються, а сума комісійної винагороди, яка видається за реалізацію товару, приховується від оподаткування 7. "Ухилення від сплати податків шляхом заниження якості кількості і ціни товару, прийнятого підприємством для подальшої реалізації Вже після реалізації товару проводиться оформлення документів про його уцінку (зниження ціни реалізації) через тривале збереження, втрати товарного вигляду, несприятливі погодні умови і т. д. 8. "Ухилення від сплати податків шляхом неоформлення документів про прийнятий на реалізацію товар і реалізація на протязі довгого періоду часу необлікованих товарів". 9. "Ухилення від сплати податків шляхом фальсифікації даних про кількість реалізованих товарів і одержанню, у зв'язку з цим, грошових коштів". 10."Ухилення від сплати податків шляхом здійснення платіжних операцій через обліковий або кодований рахунок з метою укриття об'єктів оподаткування". 11."Ухилення від сплати податків на прибуток шляхом фальсифікації даних підприємства про витрати на реконструкцію і модернізацію активної частини основних фондів". 12."Ухилення від сплати податків шляхом неоприбуткування одержаної виручки і невідображення в бухгалтерських обліках реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг". 13."Ухилення від сплати податків шляхом укриття об'єктів оподаткування і подання в податкову адміністрацію свідчень про тимчасове припинення виробництва та господарських операцій". 14."Ухилення від сплати податків шляхом заниження об'єму виконаних робіт, завищення ціни куплених товарів". 15."Ухилення від сплати податків на прибуток шляхом фальсифікації документів про виконання науково-дослідних, проектно-дослідних, експериментально-конструкторських робіт". 16."Ухилення від сплати податків шляхом невключення в оподаткований прибуток грошових коштів, отриманих від проведення нереалізаційних операцій (товарний, комерційний, фінансовий кредит і т.д.)". 17."Ухилення від сплати податків шляхом завищення чисельності певної категорії робітників на підприємстві, що надає право користуватися пільгами". 18."Ухилення від сплати податків шляхом внесення в звітність завищених даних про частину іноземного капіталу (інвестицій) в уставному фонді підприємства з іноземними інвестиціями чи його відчуження раніше встановленого строку". 19."Ухилення від сплати податків шляхом дострокового припинення дії договору страхування робітників за рахунок коштів підприємства". 20."Ухилення від сплати податків шляхом оформлення договорів страхування робітників за рахунок коштів підприємства в рахунок взаєморозрахунків". 21."Ухилення від сплати податків шляхом невідображення даних про наявність на обліку суб'єкта підприємницької діяльності транспортних засобів". 22."Ухилення від сплати податків шляхом заниження суми прибутку під виглядом відрахувань у благодійні фонди та інші організації". 23."Ухилення від сплати податків шляхом зменшення прибутку на суму виплаченої зарплати по фіктивних договорах, узгодженнях". 24."Ухилення від сплати податків шляхом укладання значної кількості угод (в основному за готівковий розрахунок) у звітний період, та офіційного припинення діяльності підприємства". 25."Ухилення від сплати податків шляхом укриття операцій, які проводились з давальницькою сировиною". 26. "Ухилення від сплати податків шляхом заниження кількості і суми проводжених операцій в обмінних пунктах валюти". 27. "Ухилення від сплати податків шляхом недонесення одного з видів податку". 28. . "Ухилення від сплати податків при здійсненні взаємо розрахунків у натуральній формі". 29. "Ухилення від сплати податків при здійсненні страхової діяльності шляхом зменшення прибутку". 30. "Ухилення від сплати податків шляхом завищення фактичних витрат, які включаються у собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)". 31. "Ухилення від сплати податків шляхом оформлення фіктивних документів про сплату робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру, пов’язаних з забезпеченням та реалізацією продукції". 32. "Ухилення від сплати податків шляхом не включення в оподатковуваний прибуток грошових коштів, отриманих від здачі майна в оренду – оперативна і фінансова оренда (лізинг)". 33. "Ухилення від сплати податків шляхом заниження в первинних документах даних про виручку". 4. Виявлення ознак злочину, приводів і підстав для порушення кримінальної справи по злочинах про ухилення від сплати податків. Ознаки податкового злочину бувають: 1) явні, достатньо очевидні; 2) не явні, які, не виділяються на загальному фоні правомірної діяльності. 1. Явні ознаки: а) повна невідповідність реальної господарської діяльності її документальному відображенню; б) невідповідність записів в бухгалтерських документах: • первинних-облікових; • облікових - звітних; в) наявність матеріальних підробок в документах (дописки, виправлення, підчистки, заміна сторінок і т.д.); г) знищення бухгалтерських документів (первинних, облікових, звітних); д) інсценування нещасного випадку (пожежа, затоплення і т.д.) чи банкрутство. 2. Не явні ознаки -це будь-які порушення, які можуть трактуватися як відсутність професіоналізму, недбалість, але можуть бути і ознаками злочину. До їх числа відносять такі порушення: а) правила ведення обліку та звітності; б) правила ведення касових операцій; в) правила списання товарно-матеріальних цінностей; г) правила документообігу, д) технологічної дисципліни. Джерелами первинної інформації про податковий злочин можуть бути: 1) продавці, які не беруть участь у податковому злочині, але усвідомлюють факт його скоєння; 2) очевидці будь-яких кримінальних чи фінансових операцій, які не усвідомлюють їх суть (секретарі, водії, працівники охорони і т.д.); 3) особи, які беруть участь у скоєнні злочину: контрагенти, підсобники, постачальники та користувачі. 4) нерідко така інформація надходить від ревізорів, аудиторів, членів інвентаризаційних представників суспільства. Практика свідчить про те, що найчастішими приводами для порушення кримінальних справ по податковим злочинам є: 1. виявлення таких злочинів органами податкової міліції; 2. відділом по боротьбі з економічною злочинністю; 3. повідомлення податкових інспекторів; 4. акти інвентаризації В ході перевірочних дій, здійснюваних в основному, податковою міліцією, реалізується оперативно-пошукова діяльність. Таким чином, при наявності хоча б однієї з ознак, перелічених в питаннях про способи ухилення від сплати податків (ми їх перерахували 33 способи) та при наявності підстав, про які ми говорили вище, висвітлюючи питання про порушення кримінальної справи, слідчий, орган дізнання приймає рішення про порушення кримінальної справи. Приводи та підстави порушення кримінальної справи перелічені в ст. 94 КПК України, а саме: 1. заяви, повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади або окремих громадян; 2. виявлення безпосередньо органом дізнання, слідчим, прокурором, судом ознак злочину; 3. явка з повинною; 4. повідомлення, які опубліковані в пресі. Доповненням до вищеназваного закону є Наказ №263 від 04 червня 2002 року Голови Державної Податкової Адміністрації України "Про взаємодію між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб". Вся інформація, отримана від різних джерел, перед порушенням кримінальної справи перевіряється. Існують два етапи перевірочних дій. Перший етап - первинна інформація, отримана негласним (секретним) шляхом; Другий етап - первинні дані про ознаки злочину отримані з відкритих та офіційних джерел (документів податкових інспекцій, висновків аудиторських служб, актів ревізорів, від засобів масової інформації). В першій ситуації перевірка здійснюється таємно - це негласне спостереження за переміщенням та збутом товарно-матеріальних цінностей, сировини, продукції] вивчення документообігу, огляд приміщень, транспорту, спілкування з працівниками і т.п. В другій ситуації проводяться відкриті (гласні) перевірочні дії, такі як: а) ревізії, аудиторські перевірки за завданням податкової міліції, інспекції, служби боротьби з економічними злочинами (БЕЗ); б) запити та перевірки податкової інспекції, огляди приміщень та документів працівниками податкової міліції та БЕЗ; в) отримання зразків сировини, напівфабрикатів та готової продукції шляхом "контрольних закупок"; г) отримання пояснень від матеріально-відповідальних та інших посадових осіб. (Всі ці заходи проводяться до порушення кримінальної справи). Важлива роль в ході виконання як гласних, так і негласних перевірочних дій відводиться спеціалістам: а) бухгалтерам; б) ревізорам; в) аудиторам, Вище перераховані особи можуть провести попереднє дослідження, дати консультацію з наступних питань: а) визначення виду документа та його відношення до розслідування податкового злочину; б) встановлення тієї з посадових осіб, яка могла бути причетна до складання конкретного документа; в) аналіз зібраної інформації (яким чином вона може бути розтлумачена, в чому виражались відхилення (і які) від існуючих правил і т.п.). Якщо в якості перевірочної дії здійснюється ревізія, то типовими питаннями є: а) яка величина прихованої частини оподатковуваного прибутку; б) яка сума податку, котрий не був сплачений; в) яким чином приховувався оподатковуваний дохід; г) яка тривалість скоєння виявлених податкових правопорушень; д) що сприяло скоєнню правопорушень. В ході виконання будь-яких з перерахованих вище перевірочних дій, повинні прийматись міри, що забезпечують: а) збереження документів, особливо тих, котрі потім потрібно буде вилучати; б) підбір вільних зразків (насамперед підписів посадових осіб); в) пошук всіляких чорнових записів; г) нейтралізацію протидії слідству (перевірці). Протидія може здійснюватись в будь-яких формах та включати в себе: 1) Знищення документів та речових доказів; 2)Інсценування нещасних випадків по відношенню до майна чи людей; 3) Приховування партнерів по нелегальному бізнесу; 4) Прямі погрози свідкам, спеціалістам, інспекторам, працівникам податкової міліції; 5) Реалізація цих погроз як вищевказаних осіб, так і їх сімей і родичів Зібрані в процесі первинної перевірки та направлені з податкової інспекції матеріали несуть інформацію лише про об'єктивну сторону, тобто, про механізм скоєння податкового злочину, не дозволяючи отримати досить повне уявлення про його суб'єктивну сторону. Тому порушення кримінальної справи проходить загалом на основі припущень про наявність в діях платника податку всіх ознак злочину. 5. Побудова та перевірка версій по податковим злочинам. При розслідуванні фактів внесення перекручених даних в декларацію про доходи чи приховування доходів (прибутків) чи інших об'єктів оподаткування типовими обставинами, що потребують встановлення, є: 1. Встановлення юридичного статусу суб'єкта злочину: - фізична особа, - фізична особа - підприємець без створення юридичної особи, - юридична особа (підприємство, організація) -( чи пройшла вона державну реєстрацію). 2. Чи повинна фізична особа чи підприємство (організація) сплачувати податки. 3. Які види податків та інших обов'язкових платежів повинна сплачувати особа (фізична чи юридична). 4. Чи має особа фізична чи юридична право на пільги при сплаті податків. 5. Який порядок ведення бухгалтерського обліку та представлення звітності на підприємстві. 6. 3 якого моменту та яка фінансово-господарська діяльність здійснювалась платником податку. 7. На протязі якого часу здійснювалось внесення перекручених даних в документи бухгалтерського обліку та звітності. 8. Хто керував підприємством та ніс відповідальність за бухгалтерський облік в період перекручення відомостей в обліку та звітності. 9. Хто безпосередньо причетнийдо скоєння злочину, хто його ініціатор. 10. Ким, коли та при яких обставинах були виявлені факти приховування об'єктів від cплати податків. 11. Які законодавчі та нормативні акти були порушені платником податків. 12. Які об'єкти сплати податків були приховані та в якому розмірі. 13. Який розмір податків, несплачених з прихованих об'єктів оподаткування, яка загальна сума несплачених податків 14. Які заходи слід прийняти для відшкодування збитків. 15. Який використовувався спосіб приховування об'єктів від оподаткування. 16. Які обставини сприяли здійсненню злочину. Типові версії. Використовуються для побудови загальних та приватних, по конкретній справі при розслідуванні податкових злочинів: 1. Приховування оподаткованого прибутку здійснювалось за допомогою завищення даних про матеріальні затрати та незаконне списання обладнання та запасів. 2. Приховування об'єктів оподаткування здійснювалось за рахунок заниження виручки (доходу) в обліково-звітних документах. З. Приховування оподаткованого прибутку здійснювалось шляхом фіктивного збільшення боргів, перераховуванням коштів підприємству, що користується пільгами на законних підставах. 4. Мало місце списання боргів по податкам на третю особу з розрахунком на її банкрутство (заплановане або вже існуюче). З урахуванням криміналістичної характеристики розглянутих злочинів та приведених вище типових версій в розвитку кожної з них можуть бути висунуті, як загальні, так і приватні версії, основані на конкретних даних, зібраних по справі. Так, наприклад, за версією про приховування оподаткованого прибутку шляхом заниження виручки (доходу) загальними версіями, які стосуються способів скоєння злочину і його суб'єктів, будуть наступні: 1. Заниження виручки здійснювалось шляхом внесення перекручених відомостей в обліково-звітну документацію. 2. Найбільш ймовірно, що суб'єктами цих дій являлись керівник підприємства і головний (старший) бухгалтер. 3. Перекручення відомостей про виручку здійснювалось шляхом заниження кількості придбаних товарів, заниження ціни реалізації товарів (послуг), шляхом оплати товаром (бартер). 4. Були відкриті та існують незареєстровані торгові точки. 5. До первинних облікових і звітних документів внесені фіктивні записи, наявні ознаки як інтелектуальних, так і матеріальних –прибуток. Якщо такі дії мали місце, то документальними джерелами інформації будуть: 1. Маршрутні листи; 2. Товарно-транспортні накладні; 3. Журнал обліку руху товарно-матеріальних цінностей; 4. Договора; 5. Платіжні доручення; 6. Банківські виписки; 7. Головна бухгалтерська книга; 8. Баланс (ф. 1, рахунки (реалізація, прибуток)); 9. Звіт про фінансові результати діяльності (ф.2); 10. Відомості, які відображають фінансово-господарську діяльність, можуть бути відображені в чорнових записах, які обов'язково потрібно знайти під час обшуку. При виявлені і виїмці зазначених документів можуть бути призначені експертизи. Поряд з версіями, які стосуються в основному роботи з документами, можуть бути висунуті і версії по вивченню особистих якостей суб'єктів злочину, їх дій, зв'язків і т.д. Подібні версії можуть стосуватися обставин створення підприємства, його структури і статусу керівника цього підприємства, головного бухгалтера, їх матеріального становища, умов життя, їх соціальних зв'язків (включаючи і злочинні), взаємозв'язок з ревізорами, аудиторами, податковими інспекторами і працівниками податкової міліції. У версіях повинно бути відображено: 1. Коли і ким проводилась остання документальна перевірка; 2. Які її результати; 3. Яким чином зацікавлені особи пояснюють приховування прибутку. Після побудови загальних і приватних версій складається план роботи з визначенням обставин, які потрібно встановити, характеру та послідовності виконуваних для цього дій. 6. Планування розслідування по кримінальним справам про ухилення від сплати податків. Порушивши кримінальну справу по податковим злочинам і розпочавши її розслідування слідчий податкової міліції складає плани розслідування справи. Заплановані дії можуть бути: 1) організаційними; 2) оперативно-розшуковими; 3) слідчими. І. Організаційні дії - це дії, які вимагають для свого здійснення тривалого часу і тому, як правило, на початку розслідування планується виконати наступну роботу: 1 .Організація проведення документальних ревізій (якщо ця робота не проводилась до порушення кримінальної справи). Доречи, при вивченні багатьох кримінальних справ було встановлено, що вказаний захід проводився в 98% випадках до порушення кримінальної справи. 2. Інвентаризація матеріальних цінностей. 3. Запити до вищестоящих організацій. 4. Запити в інформаційні центри і обліки. 5. Запити в податкові інспекції. II. Оперативно-розшукові заходи з: 1. Використанням негласних сил і засобів - спрямованих на встановлення осіб, причетних до злочину, і які брали участь в фінансово-господарських операціях, 2. Встановлення обставин скоєння податкового злочину, 3. Встановлення місцезнаходження документів. ІІІ. Слідчі дії 1. Підбір відповідних спеціалістів, допомога яких буде необхідне під час: • дачі завдань ревізорам про проведення документальних ревізій; • виїмці та огляду документів; • допиту свідків, підозрюваних, обвинувачених; • провадженні судово-бухгалтерських експертиз; • отриманні від них консультацій, порад, рекомендацій. 2. Розподіл і систематизація первинних документів, облікових реєстрів, документів бухгалтерської звітності. 3. Створення слідчо-оперативних груп для розслідування справи. Необхідно зазначити, що у відповідності з Наказом №143 від 27 березня 1998 року та № 49 від 7 лютого 2000 р. голови ДПА України "Про введення в дію Положення про організацію взаємодії між службами ДПА України, щодо викриття та розслідування злочинів в сфері оподаткування" всі служби податкової міліції повинні працювати у взаємодії по розслідуванню кримінальних справ про ухилення від сплати податків. 4. Підбір і вивчення спеціальної літератури і документів, ознайомлення з якими необхідне для розслідування кримінальних справ цієї категорії. 5. Складання і розробка різноманітних схем, в яких необхідно відобразити всі механізми скоєння злочинів про ухилення від сплати податків. Крім того, розробляються схеми зв'язків всіх співучасників злочину між собою. 7. Тактика і методика проведення окремих слідчих дій по податковим злочинам: а) провадження виїмки документів; б) дослідження документів; в) провадження обшуку і виїмки; г) провадження слідчого огляду; д) провадження допитів; є) проведення очних ставок. Першопочатковими слідчими діями при розслідуванні податкових злочинів являються: виїмка документів, їх дослідження, обшук, слідчий огляд, допит співробітників (керівника і головного (старшого) бухгалтера), проведення очних ставок провадження експертиз. а) Виїмка Документи різного роду відіграють суттєву роль при розслідуванні податкових злочинів. Незважаючи на прихованість цих злочинів, ті чи інші дії, в тому числі пов'язані і із злочинною діяльністю неминуче знаходять своє відображення в документах. Тому на початковому етапі розслідування дуже важливо прийняти термінові заходи по виявленню і вилученню певних документів. Виїмка документів здійснюється на підприємствах, організаціях коли є достовірні відомості про наявність у них документів, які розшукуються. Своєчасне вилучення документів здатне перешкодити злочинцям приховати сліди злочину. При розслідуванні податкових злочинів розшукувані документи вилучають в секретаріатах, бухгалтеріях, архівах, у керівників тощо. Документи обліку операцій по розрахунковим рахункам вилучають у відповідних банках та інших кредитно-фінансових установах. Деякі види документів можуть бути вилучені у контрагентів (це договори, акти перевірок), в транспортних агентствах, в аудиторських фірмах тощо. Цілеспрямоване і повне вилучення бухгалтерських документів - дія досить складна. Слідчий в змозі лише приблизно визначити які із документів повинні бути вилучені. Орієнтиром може служити наступний їх перелік по виїмці документів: 1. Реєстраційні документи підприємства (установчий договір). 2. Протокол загальних зборів, свідоцтво про реєстрацію, статут. 3. Документи бухгалтерського обліку і звітності (бухгалтерські книги, реєстри, звіти, баланси). 4. Накази, розпорядження, службове листування, договори, книга обліку видачі довіреностей. 5. Документи обліку операцій по розрахунковим рахункам (платіжні вимоги і доручення, картка із зразками підписів осіб, які мають права підпису грошових документів і відтиском печатки організації, банківські виписки). 6. Первинні касові документи (касові ордери, касові книги). 7. Транспортні і приймально-здавальні документи (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури), документи складського обліку. 8. Список посадових осіб, співробітників, які працюють на підприємстві. 9. Ліцензії. 10. Документи, що відображають відомості про відкриття розрахункових рахунків. 11. Прибутково-видаткові документи. 12. Відомості про заробітну плату. 13. Податкові декларації та інші документи. б) Дослідження документів Процес розслідування ухилення від сплати податків пов'язаний з аналізом і використанням різного роду інформації, яка міститься в документах. При дослідженні документів слідчий знайомитеся з документами, які використовують при веденні обліку, вивчає й аналізує нормативні акти, які регламентують порядок провадження обліку і документообіг. Вивчаючи документи слідчий тим самим розкриває механізм здійснення ухилення від сплати податків, планує виконання заходів організаційного, процесуального і оперативного характеру. При дослідженні документів слідчий особливу увагу звертає на виявлення ознак, які свідчать про підробку документів: 1. Спосіб виготовлення бланку документа; 2. Ознаки зміни першопочаткового змісту тексту документа (підчистка, дописка, допечатка, виправлення); 3. Ознаки травлення, змивання; 4. Ознаки підроблених кліше, печаток і штампів, технічного копіювання підписів посадових осіб і т.д. Під час аналізу змісту, який міститься в документі, звертають увагу на відповідність (невідповідність) різних відображень одних і тих же господарських операцій. Наприклад: невідповідність між загальною масою всього товару і масою одного місця (упаковки) з урахуванням кількості місць між масою всього товару і кількістю місць між об'ємом вантажу, вираженою в кубометрах і його масою чи площею місця його зберігання; між масою вантажу і вантажопідйомністю транспортного засобу, який використовувався для його перевезення, як це випливає із накладної і маршрутного листа. В усіх взаємопов'язаних документах співставляються підсумкові записи, наприклад, між записами в документах обліку і в звітних реєстрах (так звані зустрічна і взаємна перевірка). Якщо правилами передбачено виготовлення документа (первинного, облікового) в декількох екземплярах, то перевіряють і співставляють всі екземпляри такого документу. Оглядають і документи (графіки), які виконуються контрольними приладами (графічний, цифровий матеріал). Інші способи дослідження документів та документальних данихвиділяються наступні: 1. Контрольні співставлення даних про рух товарно-матеріальних цінностей; 2. 3устрічна перевірка документів, що знаходяться в різних організаціях (про що ми вже говорили з вами вище); 3 .Відтворення кількісно-сумового обліку, коли потрібні відомості не тільки про вартість проданих товарів, а й про їх кількість; Крім того з метою дослідження документів, знімають копії файлів, комп'ютерних програм офісного діловодства, складського, торгового, бухгалтерського обліку і звітності. Інформація, що зберігається в комп'ютері може містити відомості про господарсько фінансову діяльність підприємства, укладених договорах, цінах реалізації, даних бухгалтерського обліку, фінансових результатах і т.п.. В пам'яті комп'ютерів можуть зберігатись тексти договорів, ділове листування, накази, розпорядження, інші документи, що мають відношення до розслідуваної події. Слід зауважити, що для огляду з подальшим дослідженням графіків і комп'ютерної інформації слідчий запрошує спеціаліста і з допомогою нього здійснює дослідження. в) Проведення обшуку: На первинній стадії розслідування обшук проводиться для виявлення і вилучення прихованих офіційних документів, а також чорнових записів, всіляких записок, номерів телефонів і прізвища осіб з якими пов'язані в своїй діяльності підозрювані, і інших документів. Фактор несподіванки при обшуках по справах про податкові злочини незначний. Звідси не завжди позитивними є і результати даної слідчої дії. Разом з тим обшуки слід проводити, так як завдяки ним можуть бути виявлені і вилучені важливі документи. Місцем обшуку може бути те ж приміщення де проводилась виїмка. Разом з тим, як свідчить практика, найбільш ефективними виявляються обшуки за місцем проживання (керівника, головного бухгалтера) в їх гаражах, на дачах, в підсобних приміщеннях, в автомобілях і т.п. В ході обшуку вилучаються чорнові записи, неофіційна облікова документація, документи, що містять необумовлені виправлення, підчистки, допечатки і т.п. Нерідко подібні неофіційні облікові документи дозволяють встановити справжнє значення та об'єм тієї чи іншої фінансово-господарської операції. Ці документи роблять можливим співставлення даних неофіційного обліку з даними бухгалтерської звітності; Виявлені відхилення можуть свідчити про приховування оподаткованого об'єкта, про ухилення від сплати податку. Плануючи обшук і приступаючи до нього, необхідно враховувати, що неофіційний облік - це явище розповсюджене, діяльність, що здійснюється матеріально-відповідальними особами за власною ініціативою для контролю та самоконтролю. Документами неофіційного обліку є записи в зошитах, на аркушах паперу, записниках, настільних календарях і т.п. В документах неофіційного обліку можуть бути відображені відомості про угоди, операції, що не знайшли своє відображення в офіційних бухгалтерських документах, про надання послуг, про надходження товару на склад, про реалізацію товару і т.п. За допомогою вилучених і систематизованих документів неофіційного обліку, що відображають фінансово-господарські операції окремого періоду, може бути отримане істинне уявлення про фінансово-господарську діяльність організації навіть в тому випадку, якщо офіційні документи "втрачені" чи бухгалтерський облік не вівся взагалі. Головне в роботі слідчого з неофіційними документами - це визначити спочатку їх допустимість і відносність, Неофіційні документи не мають реквізитів, ніде не реєструються, не підписані особою, яка їх склала і т.д.. Все це дає підстави виконавцям подібних документів стверджувати, що документ не більш ніж нереалізований проект; передбачувана, але не здійснена угода; в документі приблизні або помилкові розрахунки і т.п. Подібні твердження можуть бути спростовані шляхом співставлення відомостей, що містяться в документі, з записами інших осіб, з даними зафіксованими в офіційних документах. І декілька слів про підготовку до обшуку. Підготовка до обшуку включає в себе наступні елементи: 1. Прийняття рішення про проведення обшуку. 2. Його процесуальне оформлення. 3. Отримання і аналіз необхідної орієнтуючої інформації, що відноситься: - до особи, що обшукується; - місцю обшуку; - до розшукуваних предметів. 4. Розробка тактичного плану: - визначення часу обшуку; - підбір учасників обшуку і розподіл обов'язків між ними; - підготовка науково-технічних засобів; - визначення охорони місця обшуку - підготовка транспортних засобів; - визначення засобів зв'язку; - заходи попередження збройного опору; - вирішення питання про доцільність використання службово-розшукової собаки (бо це податковий злочин); - вибір засобів, які виключають телефонний і інший способи зв'язку обшукуваного з іншими особами (може бути співучасниками)до закінчення обшуку. У відповідності до ст.188 КПК України про проведений обшук складається протокол. г) Проведення слідчого огляду По справах про податкові злочини частіше всього слідчий огляд здійснюється відносно до документів, в яких відображено фінансово-господарські операції. До такого огляду необхідно ставитись з урахуванням його специфіки і доцільно залучати відповідного спеціаліста. В ході огляду документа встановлюють: 1. Вид документа (договір, накладна, рахунок-фактура і т.д.) 2. Ким і коли виданий, виготовлений документ. 3. Ознаки зовнішнього вигляду (папір, фабрика, спосіб нанесення тексту)документа. 4. 3міст документа(які факти і обставини важливі для розслідування відображені в документі. Ознаки змін тексту в документі, його реквізитів, зовнішній вигляд. При вивченні зовнішнього вигляду документа слідчий повинен звернути увагу на відповідність форми документа загальноприйнятій для таких документів. При огляді документів термінової звітності необхідно звернути увагу на номери і дати видачі, чи зареєстровано документ в відповідному журналі обліку (наприклад, в журналі обліку виданих доручень, М-26). При цьому доцільно перевірити правильність розрахунків в документах і їх відповідність пред'явленим вимогам. Слідчому огляду підлягають також: 1. складські території; 2. виробничі площі; 3. транспортні і підсобні приміщення; 4. кабінети керівника і головного бухгалтера. Що є предметом огляду? 1 .Неврахована сировина; 2. Невраховані товари; З. Готова продукція і її сліди; 4. Обладнання і транспорт, які не перебувають на балансі підприємства. Важливим є встановлення в ході слідчого огляду: 1. площі цеху; 2. складу; 3. кількості і якості сировини; 4. готової продукції; 5. інших товарів, які там зберігаються. д) Проведення допитів: По справах про податкові злочини допит доцільно починати з осіб, які виявили порушення при здійсненні перевірки діяльності платника податку. Це можуть бути: 1. працівники податкових органів: 2. ревізори; 3. аудитори. Допит цих осіб дозволяє встановити обставини виявлення податкового злочину, зрозуміти суть виявленого порушення податкового законодавства. Допит вказаних осіб не є особливо складним, так як вони не зацікавлені в результаті справи і дають правдиві свідчення. Враховуючи професійну підготовку допитуваних, слідчому доцільно використовувати контакт з цими людьми для кращого розуміння допущених платником податку порушень і установлення причинного зв'язку цих порушень з діями по ухиленню від сплати податків. Наступною категорією допитуваних осіб повинні бути бухгалтерські працівники, що займаються безпосереднім обліком господарської діяльності і складанням звітності. Потім допитуються касири, комірники, експедитори,що оформляли різного роду первинні документи, продавці і інші особи. В процесі їх допиту слідчий виясняє порядок ведення бухгалтерського обліку, пред'явлень звітності, порядок надходження, зберігання, збуту товарно-матеріальних цінностей, порядок здачі грошової виручки в касу, місце можливого знаходження неофіційних документів. За звичай більшість цих свідків не зацікавлена в приховуванні істини і дають правдиві показання. Та все ж певна частина їх може перекрутити окремі факти, піддавшись умовлянню зацікавлених осіб. Дуже Читайте також:
|
||||||||
|