Технічні засоби протипожежного захисту.

До технічних засобів протипожежного захисту відносяться:

1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння;

2. Системи протидимного захисту;

3. Системи оповіщення людей про пожежу і керування еваку-ацією;

4. Засоби зв’язку;

5. Протипожежне водопостачання: 5.1. Зовнішнє протипожежне водопостачання;

5.2. Внутрішній протипожежний водогін;

6. Пожежна техніка; 7. Первинні засоби пожежогасіння.

Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння. Будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами дер-жавного пожежного нагляду.

Всі установки мають бути справними і утримуватися в постійній готовності для виконання завдань, що стоять перед ними.

Працездатний стан установок пожежної сигналізації (УПС) та автоматичних уста-новок пожежогасіння (АУП) повинний забезпечуватися такими заходами:1. Проведенням технічного обслуговування з метою збереження показників без-відмовної роботи на період терміну служби;2. Матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням з метою безумовного вико-нання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням працездатності;3. Опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для обслуговуючого й чергового персоналу.

Системи протидимного захисту. Необхідність обладнання

будинків і приміщень системами протидимного захисту, вимоги до їхнього улашту-вання встановлюються будівельними нормами.

Для підтримання систем протидимного захисту у працездатному стані необхідно:1. Щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслінок; наявність замків та пломб на щитах електроживлення автоматич-них пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску;2. Періодично очищати від бруду та пилу (у зимовий час – від обледеніння) вен-тиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі; регулювати натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з’єднань. Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) про їх призначення. Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидим-ного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх включення в роботу.

Системи оповіщення людей про пожежу і керування евакуацією. Необхідність обладнання будинків і приміщень системами оповіщення про пожежу, вимоги до їхнього улаштування встановлюються будівельними нормами. Ці системи повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передавання сигна-лів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а за необхідності – послі-довно або вибірково в окремі його частини (поверхи, секції тощо).

Порядок використання систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де потрібно також указувати осіб, котрі мають право приводити систему в дію.

Засоби зв’язку. Підприємства необхідно забезпечувати засобами зв’язку (телефо-нами, радіозв’язком, сповіщувачами), передбачаючи можливість використання їх для передавання повідомлення про пожежу в будь-який час доби. Номер телефону для виклику пожежної охорони – «101». Обов’язок щодо забезпечення засобами зв’язку підприємств покладається на їх власників. Необхідність улаштування такого зв’язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду. Протипожежне водопостачання. Зовнішнє проти пожежне водопостачання. Кожне підприємство повинно бути забезпечене необхідною кількістю води для здій-снення пожежогасіння (виходячи з вимог будівельних норм та інших нормативних документів). Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору на об’єктах необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.Відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водогону на території підприємств є їх власники або орендарі (згідно з договором оренди). Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщуватися згідно з вимо-гами будівельних норм та інших нормативних документів таким чином, щоб забез-печити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.Перевірка працездатності пожежних гідрантів повинна здійснюватися особами, що відповідають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени). Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Криш-ки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в червоний колір.Для контролю працездатності мережі зовнішнього протипожежного водопоста-чання необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта.Пожежні гідранти і водойми повинні мати під’їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об’єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під’їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 ^x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.Водонапірні башти повинні бути забезпечені під’їздом і пристосовані для відбо-ру води пожежною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забиран-ня води пожежною технікою.Недопускається використовувати для побутових, виробничих та інших господар-ських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапір-них баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.Внутрішній протипожежний водогін. Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість вводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються, виходячи з вимог чинних будівельних норм.Внутрішні пожежні крани слід установлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах тощо. При цьому їх розміщення не повинно за-важати евакуації людей. Кожен пожежний кран має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з’єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або под-війну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням, не допускається.Пожежна техніка. Кількість та номенклатура основних видів пожежної техні-ки для захисту об’єктів (пожежних автомобілів, мотопомп, причепів тощо) регла-ментується вимогами державних та(або) галузевих стандартів, будівельних норм, правил та інших чинних нормативних актів. На стадії проектування повинна виз-начатися потреба об’єктів у пожежній техніці.Використання пожежної техніки для господарських, виробничих та інших пот-реб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.Пересувна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи, причепи) повинна втримуватися в опалюваних (з температурою середовища не нижче 10⁰ С) пожежних депо або спеціально призначених для цієї мети приміщеннях (боксах), котрі повинні мати освітлення, телефонний зв’язок, тверде покриття підлоги, утеплені ворота, інші пристрої та обладнання, необхідні для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи.Пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи, введені в експлуатацію (поставлені на бойове чергування або в резерв), повинні бути у повній готовності до виїзду (застосування) за тривогою: бути справними, мати повний комплект придатного до застосування пожежно-технічного озброєння, заправлені пальним, мастильними ма-теріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин. Ставлячи зазначену пожежну техніку на бойове чергування, належить організовувати цілодобове чергування на ній особового складу (членів ДПД). Підприємство, де організовано цілодобове чергування на виїзній пожежній тех-ніці, зобов’язане щоденно інформувати про її боєготовність найближчий підрозділ Державної пожежної охорони.Первинні засоби пожежогасіння. К первинним засобам пожежогасіння віднося-ться:1. Вогнегасники.2. Ящик з піском.3. Бочка з водою.4. Покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу.5. Пожежні відра, совкови лопати, пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири то-що), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.На стадії проектування повинна визначатися потреба об’єктів в первинних засо-бах пожежогасіння. Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, згідно з нормами належнос-ті, до початку їх експлуатації. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід уста-новлювати вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:1. Захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також за-хист знімних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);2. Зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) ком-плектуючих виробів.Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридо-рах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних міс-цях, де найбільш вірогідна поя-ва осередків пожежі. Вибір типу та необхідна кількість вогнегасників визначається відповідно до Ти-пових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чор-нобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153.Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:- 15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);- 20 м - для приміщень категорій В, Г.Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:1. Навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;2. Установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:1. Облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;2. Пломби на пристроях ручного пуску;3. Бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згід-но з державними стандартами.

Використання пожежного обладнання, інвентарю та інструменту, для господарсь-ких, виробничих та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, недозволяться.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційно - технічні заходи забезпечення пожежної безпеки.	\|	Режими роботи факсимільних апаратів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.