МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Мовні огріхи в науковій статтіМовні огріхи – це відхилення від лексичної і синтаксичної поєднаності слів, словосполучень, самостійних речень. Огляд наукових статей підтверджує: наукова мова перебуває, на жаль, у критичному стані. Серед найпоширеніших мовних огріхів дослідники називають уживання термінів часто з порушенням питомої семантики, значне засмічення української наукової мови іншомовними словами, сплутування значень близьких за вимовою і написанням слів, порушення граматичних правил; схематизм, бездоказовість висунутих положень тощо. Розглянемо деякі типові мовленнєві огріхи, виявлені в текстах наукових статей: – автора наукової праці некоректно називають "він" чи вона; – суржиковані слова: опреділити, примінити, вияснити тощо; – неприродні для української мови усталені вислови: в протилежність (треба – на противагу), як можна швидше (якнайшвидше, якомога швидше), приведений на рисунку – показаний на рисунку, написана на мові – написаний мовою; – переобтяження тексту запозиченими словами: апелювати (звертатися), домінувати (переважати), лімітувати (обмежувати), локальний (місцевий), превалювати (переважати), прерогатива (перевага), симтпом (ознака), фіксувати (записувати); – тавтологічні помилки: окремі епізодичні явища (слово епізодичні означає окремі), дивний парадокс (парадокс означає дивна, незвичайна думка), головний лейтмотив ( лейтмотив означає провідний мотив);
– неправильний переклад мовних формул з російської мови: главным образом переважно естетственным образом природно, звичайно каким образом як наилучшим образом якнайкраще некоторым образом якось подобным образом так само равным образом а також надлежащим образом як слiд в отношении чего в силу чого, стосовно – кальки: слово слідуючий– калька з рос. "следующий", потрібно наступний(наступний день); подальший(позначення абстрактних понять – життя, доля, робота). О.Сербенська наводить і таку кальку, як, наприклад, слово необхідний та похідні необхідність, необхідно (цевідповідники до російських необходимость, необходимый, не обходимо). Молоді дослідники не лише нехтують українськими потрібний, неодмінний, треба, потреба, а й сприяють активізації неукраїнських конструкцій крайня необхідність, немає необхідності, при необхідності (замість конечна потреба; немає потреби, не треба, не варто; якщо (коли) треба, якщо (коли) є потреба. Причинами мовних огріхів є те, що в авторів наукових текстів виникають труднощі у вибудовуванні й вираженні логіко–семантичних відношень між текстовими одиницями різного ступеня складності. Наприклад: Не менш важливим напрямом у сучасному мовознавстві є когнітивний підхід, який фокусує увагу дослідників на пізнавальній діяльності людини. Оскільки підхід не є напрямом, то слово напрям є надлишковим. До того ж часто увага автора зосереджується на макросмислах, а звідси й перескоки думки, які призводять до неточності вираження зв'язку компонентів.
Читайте також:
|
||||||||
|