Мовні огріхи в науковій статті

Мовні огріхи – це відхилення від лексичної і синтаксичної поєднаності слів, словосполучень, самостійних речень. Огляд наукових статей підтверджує: наукова мова перебуває, на жаль, у критичному стані. Серед найпоширеніших мовних огріхів дослідники називають уживання термінів часто з порушенням питомої семантики, значне засмічення української наукової мови іншомовними словами, сплутування значень близьких за вимовою і написанням слів, порушення граматичних правил; схематизм, бездоказовість висунутих положень тощо.

Розглянемо деякі типові мовленнєві огріхи, виявлені в текстах наукових статей:

– автора наукової праці некоректно називають "він" чи вона;

– суржиковані слова: опреділити, примінити, вияснити тощо;

– неприродні для української мови усталені вислови:

в протилежність (треба – на противагу),

як можна швидше (якнайшвидше, якомога швидше),

приведений на рисунку – показаний на рисунку,

написана на мові – написаний мовою;

– переобтяження тексту запозиченими словами: апелювати (звертатися), домінувати (переважати), лімітувати (обмежувати), локальний (місцевий), превалювати (переважати), прерогатива (перевага), симтпом (ознака), фіксувати (записувати);

– тавтологічні помилки:

окремі епізодичні явища (слово епізодичні означає окремі),

дивний парадокс (парадокс означає дивна, незвичайна думка),

головний лейтмотив ( лейтмотив означає провідний мотив);

– неправильний переклад мовних формул з російської мови:

главным образом переважно

естетственным образом природно, звичайно

каким образом як

наилучшим образом якнайкраще

некоторым образом якось

подобным образом так само

равным образом а також

надлежащим образом як слiд

в отношении чего в силу чого, стосовно

– кальки:

слово слідуючий– калька з рос. "следующий", потрібно наступний(наступний день); подальший(позначення абстрактних понять – життя, доля, робота).

О.Сербенська наводить і таку кальку, як, наприклад, слово необхідний та похідні необхідність, необхідно (цевідповідники до російських необходимость, необходимый, не обходимо). Молоді дослідники не лише нехтують українськими потрібний, неодмінний, треба, потреба, а й сприяють активізації неукраїнських конструкцій крайня необхідність, немає необхідності, при необхідності (замість конечна потреба; немає потреби, не треба, не варто; якщо (коли) треба, якщо (коли) є потреба.

Причинами мовних огріхів є те, що в авторів наукових текстів виникають труднощі у вибудовуванні й вираженні логіко–семантичних відношень між текстовими одиницями різного ступеня складності.

Наприклад: Не менш важливим напрямом у сучасному мовознавстві є когнітивний підхід, який фокусує увагу дослідників на пізнавальній діяльності людини.

Оскільки підхід не є напрямом, то слово напрям є надлишковим.

До того ж часто увага автора зосереджується на макросмислах, а звідси й перескоки думки, які призводять до неточності вираження зв'язку компонентів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.