• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема заняття: Персонал підприємства. Рух персоналу, його показники

План.

План

1. Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт

2. Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

3. Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

4. Організація і порядок проведення РіІНР

5. Особливості ведення РіІНР у осередках радіоактивного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованої поразки, в зонах стихійного лиху

Обрані методи:лекція (2 год)

Питання для самостійного вивчення

1. Основи організації життєзабезпечення населення у зонах надзвичайних ситуацій та тимчасового відселення людей.

2. Дегазація забруднених приміщень, особистих речей та одягу.

3. Невідкладна та перша долікарська допомога потерпілому

Запитання для самоаналізу і самоконтролю

1. Евакуація. Порядок та шляхи проведення евакуації. Вимоги до людей, що евакуюються. Організація евакуації учасників навчально-виховного процесу із зони надзвичайної ситуації.

2. Морально-психологічна підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях.

Рекомендована література

1. Алтунін А. Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. –М., 1978.

2. Гражданская оборона: Учебник для вузов / Под ред. Д. И. Михайлика. — М.: Высш. шк., 1986. — 207 с.

3. Губський А.І. Цивільна оборона. Для пед. Ін-тів. – Львів., „Ластівка”, 1995. – 216 с.

4. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010.- 384 с.

5. Євдін О.М., Могильниченко В.В. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. "Техногенна та природна небезпека". Т.3."Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування".Посібник.- К.: КІМ, 2007, 2008.- 636 с.,- 152 с.

6. Русаловський А.В., Вендичанський В.Н. Цивільний захист: Навч. Посібн./За наук.ред. Запорожця О.І., -К.: АМУ, 2008, -250с.

1. Надзвичайні ситуації техногенного, екологічного, природного і воєнного характеру приводять до загибелі і ураження людей, руйнування будівель, виробничого обладнання, виникнення пожеж, затоплень, зараження атмосфери і місцевості.

У цих умовах головною задачею ЦО є проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Вони є складовою частиною робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Їх проводять в обмежені терміни. Ці роботи направлені на порятунок людей, які опинилися в зруйнованих будівлях, виробничих цехах, завалених захисних спорудах, в районах пожеж, затоплень, радіоактивного і хімічного зараження і надання їм необхідної допомоги. Важливість рятувальних робіт підкреслюється тим, що відповідальність за їх проведення полягає безпосередньо на начальників цивільної оборони підприємства, району, міста, області.

Враховуючи важливість РІІНР, до їх проведення притягуються навчені і спеціально підготовлені формування, оснащені спеціальною технікою і інструментом. Рятувальні роботи повинні проводитися в любої час доби, в любих погодних умовах. При проведенні рятувальних робіт встановлюються строго окреслені часові нормативі. Так рахується, що рятувальні роботи, їх основні обсяги, повинні бути проведені в першу добу після виникнення надзвичайної ситуації. Треба забезпечити подачу повітря в сховище, де не працює система фільтр – вентиляції, не пізніше 3 – 4годин. Надання допомоги потерпілим не пізніше 10 -12 годин після виникнення НС.

Успішне проведення РІІНР багато в чому залежить від підготовки командирів формувань, які залучені до проведення робіт. Командир формування повинен добре орієнтуватися в обстановці, уміти її оцінювати, оперативно приймати рішення і ставити задачі підлеглим на проведення РіІНР, знати техніку і особистий склад.

Рятувальні і невідкладні роботи (РіІНР) проводяться з метою:

- порятунку людей і надання допомоги ураженим;

- локалізації і ліквідацій аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

- створення умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об'єкта.

До рятувальних робітвідносяться:

- розвідка маршрутів висування і дільниць робіт, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження хмари зараженого повітря і пожеж;

- локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування сил і ділянках робіт;

- визначення об’єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

- розшук і порятунок людей з-під завалів, із пошкоджених, зруйнованих і палаючих будинків, загазованих, затоплених та задимлених приміщень;

- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженими системами фільтр - вентиляції;

- розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

- надання першою медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні установи;

- виведення (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;

- санітарна обробка людей і обеззараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води:

- відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів;

- соціально – психологічна реабілітація населення.

Невідкладні роботизабезпечують успішне проведення рятувальних робіт. Невідкладні роботи включають наступні види робіт:

o прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах зараження;

o локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

o зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

o ремонт і відновлення роботи комунально – енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення проведення рятувальних робіт;

o ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

o виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів.

Рятувальні та інші невідкладні роботи можуть проводитися в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

- щодо екстреного захисту населення;

- з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

- з підготовки до виконання РіНР.

До заходів по екстреному захисту населення відносяться:

· оповіщення про небезпеку;

· використання засобів захисту;

· евакуація з небезпечних до благополучних районів;

· здійснення санітарно – гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

· локалізація аварій;

· зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

· попередження(запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

v пошук потерпілих;

v витягання потерпілих з –під завалів, з палаючих, пошкоджених, зруйнованих будинків і транспортних засобів;

v евакуація людей з зони лиху, аварій, осередку ураження;

v знезараження одягу, майна, техніки, території;

v проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

Ø відновлення чи будівництво житла;

Ø відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв’язку;

Ø організація медичного обслуговування;

Ø забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

Ø знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

Ø соціально – психологічна реабілітація;

Ø відшкодування збитків.

2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Види, послідовність і способи ведення РіІНР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на КЕТМ, радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, часу року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт. Начальник Цивільної оборони і командири невоєнізованих формувань перед початком РіНР установлюють найбільш доцільні прийоми і способи виконання робіт, визначають порядок використання машин і механізмів, а також інших засобів механізації і місця їхнього розгортання.

У ході проведення РіНР командири формування ведуть розвідку ділянок (об'єктів) робіт, уточнюють обсяг робіт і послідовність їхнього проведення, прийоми і способи порятунку людей із завалів і палаючих будинків, захисних споруджень, способи локалізації пожеж, порядок використання техніки.

І. Улаштування проїздів і проходів у завалах і гасіння пожеж.

Пристрій проїздів (проходів) здійснюється розчищанням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1 м. При суцільних завалах більше за 1 м проїзд прокладається по завалу шляхом видалення уламків, які мають великі розміри, засипки грунтом і розрівняння поверхні завалу.

При початку рятувальних робіт у першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, палаючих, ушкоджених і зруйнованих будинків і споруджень, де можуть знаходитися постраждалі, місцям аварій, що перешкоджають або затрудняють ведення РіНР:

а) проїзди і проходи в завалах улаштовуються командами механізації (ланками, групами)при взаємодії з рятувальними формуваннями.

При пристрої проїздів (проходів) формуванню намічається:

- напрямок руху;

- визначається порядок і послідовність його дій;

- терміни виконання робіт.

Якщо завал місцевий (незначний), висота завалу не перевищує 1 м., проїзд (прохід) у ньому здійснюється шляхом розчищення проїзної частини від уламків будівель.

При суцільному завалі висотою більше 1 м , проїзд прокладається по завалі. Крупнодрібні елементи віддаляються (за допомогою кранів, екскаваторів), поверхня завалів розрівнюється й ущільнюється.

Однобічні проїзди улаштовуються з розрахунку: ширина 3-3.5 м , через 150-200 м роблять роз'їзди довжиною 15-20 м.

Двосторонні улаштовуються шириною 6-6.5 м.

б) Протипожежні формування, використовуючи улаштовані проїзди й обходячи перешкоди, виходять до місць пожеж, у першу чергу ведуть боротьбу з пожежами, що перешкоджають просуванню до ділянок (об'єктів) робіт і які затрудняють проведення РіНР. Надалі вони локалізують і гасять пожежі, що загрожують об'єктам, яки не охоплені вогнем, рятують і евакуюють людей з палаючих будинків, споруджень і зони пожеж.

Командир ланки (ком. групи) пожежегасіння, одержавши задачу на проведення робіт:

- висилає пожежну розвідку в осередок ураження;

- швидко виводить формування на зазначені рубежі;

- організує його дії по виконанню задачі.

При цьому він визначає:

- маршрут і порядок руху до ділянок робіт;

- рубежі локалізації і гасіння пожеж;

- об'єкти зосередження основних сил і засобів;

- прийоми і способи локалізації і гасіння пожеж.

Боротьбу з пожежами він організує шляхом послідовного введення пожежних машин у зону пожежі. При необхідності частина пожежних машин може використовуватися для перекачування води з природних або штучних джерел водопостачання(водойм). На ділянках робіт протипожежні формування локалізують і гасять пожежі в будинках і спорудженнях з метою захисту людей, що знаходяться в них, а також забезпечують роботу інших формувань поблизу входів і виходів зі захисних споруд і на шляхах евакуації уражених. Вони ведуть боротьбу з вогнем у місцях розташування виробничої апаратури й ємностей, нагрів яких може привести до вибуху або швидкого поширення вогню.

Порятунок людей з палаючих будинків і споруджень протипожежні формування здійснюють у взаємодії з рятувальними й ін. формуваннями.

Протипожежні формування, що завершили роботи, виводяться з осередків поразки, проходять спеціальну обробку, ремонтують пожежну техніку і поповнюють запаси речовин, які гасять вогонь.

Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт

Розвідка є найважливішим видом забезпечення дій сил ЦО.

Основна мета розвідки:

- у найкоротший термін одержати достовірні зведення про обстановку, що склалася в результаті стихійних лих, аварій і катастроф.

Основні способи ведення розвідки - безпосередній візуальний огляд місцевості і застосування засобів інструментальної розвідки для виявлення обстановки в районі робіт.

На підставі даних розвідки начальник ЦО приймає рішення на проведення РіНР, їх послідовність, прийоми і способи їх проведення, на застосування ЗІЗ. Розвідка організується штабами всіх ступенів і командирами усіх формувань. Вона може виконати покладені на неї задачі, якщо вона ведеться:

- активно, безупинно, вчасно;

- зведення, що добуваються нею, будуть достовірними.

Підрозділяється в залежності від способу одержання даних і використовуваних засобів на:

- повітряну;

- річкову (морську);

- наземну.

Наземна розвідка поділяється на загальну (для визначення загального характеру й орієнтованого обсягу руйнувань у вогнищі, виміру рівня радіації, уточнення маршруту руху транспорту й евакуації) і спеціальну (інженерну, радіаційну, хімічну, бактеріологічну). Спеціальна розвідка організується службами ЦО і має за мету:

o одержання більш повних і точних зведень про завалені місця і стан людей;

o одержання більш повних і точних зведень про характер руйнувань будинків і споруджень, комунально - енергетичних мереж;

o одержання більш повних і точних зведень про наявність, ступінь, межі радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження і ін. дані.

Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.

Пошук і порятунок людей починається відразу після введення формувань на ділянку робіт. Особовий склад формування розшукує і рятує уражених людей, розбирає завали вручну за допомогою засобів малої механізації, а санітарні дружини надають ураженим людям першу медичну допомогу.

Розшук постраждалих ведеться шляхом суцільного обстеження території, будівель і споруд за допомогою службових собак і спеціальних приладів.

При відсутності засобів пошуку він здійснюється шляхом оклику людей, що опинилися під завалами. При цьому всі, що ведуть пошук, розосереджуються по всій території об’єкту, і окликаючи уражених, уважно слухають. Місця, де є прояви наявності людини(прослуховуються стони, шорохі, стуки) обов’язково помічаються(табличками, покажчиками, крейдою і т. ін.)

Рятувальні формування і формування механізації підготовляються місця для установки техніки (кранів, екскаваторів). Командири формувань керують рятувальними роботами, ставлять додаткові задачі підлеглим, інформують начальника ЦО про хід робіт.

Особовий склад НФ розшукує сховища й укриття і встановлює зв'язок із тими що вкриваються. Для встановлення зв'язку з тими, що укриваються в сховищах, використовуються збережені засоби зв'язку, повітрязоборні отвори. Зв’язок можливо встановити шляхом перестукування через стіни, труби водопостачання й опалення.

Повітря в завалені захисні споруди подається при виході з ладу системи повітропостачання шляхом розчищання повітряпостачальних пристроїв і повітрязаборних каналів, при відчинені дверей сховища або пробиттям отвору в перекритті (стіні) сховища і нагнітання повітря компресором або переносним вентилятором.

Для порятунку людей необхідно розкривати захисні спорудження. Способи розкриття визначає командир формування в залежності від типу і конструкції сховища, а також характеру завалу над ним. Способи розкриття сховищ і укриттів:

o розбирання завалу над основним входом з наступним відкриванням дверей або вирізкою в них отвору;

o відкопування оголовку або люка аварійного виходу;

o пристрій прорізів у стінах притулків з підземних галерей;

o розбирання завалу у стіни будинку з наступним відкопуванням приямку в ґрунті і пробиванням прорізу в стіні притулку;

o пробивання прорізу в стіні із сусіднього приміщення, що примикає до нього;

o розбирання завалу над перекриттям сховища і пробиванням у ньому прорізу для виводу людей.

o улаштування підземної галереї з подальшим пробиттям отвору в стіні або підлозі сховища.

Розкриття можна робити декількома способами одночасно при достатньої наявності сил та засобів.

Порятунок людей з-під завалів, ушкоджених і палаючих будинків.

а) Для розшуку уражених у завалах і зруйнованих і палаючих будинках о/с зведених загонів, рятувальних загонів і санітарних дружин рівномірно розосередивши, обстежує територію призначеного об'єкта, ретельно оглядають завали, ушкоджені і зруйновані будинки. Починати пошук треба з обстеження не пристосованих для укриття людей підвальних приміщень, різних дорожніх споруджень (труби, кювети) зовнішніх віконних і сходових прорізів, навколостіних і кутових просторів нижніх поверхів зовні й усередині будинку й ін. міст, де можуть укритися люди. Розшукувати людей рекомендується шляхом оклику. При розшуку рекомендується застосовувати:

- спеціально навчених собак;

- унікальну апаратуру най чутніші інфрачервоні камери, віброфони.

Дуже важливо встановити зв'язок з людьми шляхом переговорів або перестукування і з'ясувати їхню кількість і стан.

В ушкоджених будинках пошук варто починати з огляду будинку, оцінки його стану, звертаючи увагу на зовнішні стіни, балкони, карнизи, сходові клітки і площадки. Багатоповерхові будинки варто оглядати з нижніх поверхів: оглянути внутрішні стіни, стовпи, перегородки, визначити місцезнаходження людей і можливі шляхи їхньої евакуації з будинку. Ужити необхідні заходи для зміцнення ушкоджених конструкцій.

Велику небезпеку для людей представляють палаючі будинки. Їх варто обстежувати швидко з дотриманням мір безпеки. Двері в задимлені приміщення відкривати обережно, через сильно задимлені будинки просуватися поповзом, кращі при цьому використовувати ізолюючи протигази. Місця перебування людей позначати спеціальними знаками.

Проблема, що поки не удалося вирішити в жодній країні, полягає у швидкому і досить обережному розборі руїн будинків для порятунку заживо похованих (під завалом, якщо не поранені, залишаються живими до 2-3 тижнів).

б) Перед початком робіт з витягу уражених з-під завалів необхідно оглянути завал, вибрати до нього підхід, усунути можливі обвалення окремих конструкцій будинків, а також загасити тліючі і палаючі уламки. Варто відключити комунально - енергетичні мережі.

Для витягу людей з-під завалів можуть застосовуватися такі способи:

- розбирання завалу зверху;

- пристрій проходів (галерей);

- устроєм прорізів у стіні.

Людей, що знаходяться у верхніх шарах завалу, рятують розбиранням завалу зверху. Розбирання проводять обережно і так, щоб не був осад і переміщення завалених конструкцій. Витягання постраждалих з-під завалів здійснюється шляхом розбирання завалу зверху або спорудження галереї в завалі.

Якщо люди знаходяться під завалами біля або усередині завалу з зовнішнього боку будинку, то до них проробляють проходи. Проходи влаштовують у першу чергу в однієї зі стін і там, де є порожнечі між елементами будинків, що обрушилися. Спочатку прохід роблять невеликим, а потім розширюють до розмірів, необхідних для звільнення потерпілих (ширина 0.6-0.8 х 0.9-1.1 м – висота). Прохід на всьому шляху зміцнюють стійками і розпірками. Небезпека – великі брили й уламки. Винос уражених здійснюють на руках, на плащах, брезенті, плівках, волоком і ін. способами. Людям надається перша допомога і вони зосереджуються в безпечних місцях.

Для витягу людей, що знаходяться в пристінкових просторах, доцільно робити прорізі у стіні. Спочатку розчищають завал у стіни, а при необхідності викопують і приямок. Після цього пробивають проріз у стіні (0.8 х 0.8 м) і виносять через нього потерпілих.

Порятунок з напівзруйнованих і палаючих будинків.

Порятунок людей із зруйнованих будівель, що горять, проводиться через віконні отвори і балкони за допомогою приставних або висувних сходів, авто вишок, шляхом пристрою трапів і іншими прийомами.

Виробляється різними способами в залежності від характеру руйнувань, положення і стану уражених на поверхах.

Існують наступні способи виконання робіт:

- пристрій тимчасових шляхів (спусків, переходів) з використанням найпростіших драбин (трапів);

- пристрій прорізів у стінах і перегородках із сусідніх збережених споруджень;

- розчищення завалених входів;

- використання приставних, штурмових, мотузкових, пожежних і ін. сход і рятувальних мотузок.

Надання першої медичної допомоги є одним з основних видів рятувальних робіт. Від цього залежить життя. Перша медична допомога надається силами медичних формувань безпосередньо на місці виявлення потерпілого. Порядок і способи залежить від стану уражених. Надання першою медичної допомоги ураженим полягає в зупинці кровотечі, введенні знеболюючих засобів, накладенні пов'язок, шин і здійснюється не пізніші перших 12-14 годин.

Виведення населення з небезпечних місць при виникненні радіаційного, хімічного або бактеріального зараження.

З небезпечних територій людей необхідно терміново евакуювати в безпечні райони – пішки, а також з допомогою всього наявного транспорту. Населенню роз'ясняються правила поведінки і міри захисту від радіаційного, хімічного або бактеріального зараження. Забруднених радіоактивними речовинами або заражених хімічними і біологічними засобами необхідно направити на санітарну обробку.

Санітарна обробка людей поділяється на часткову і повну. Часткова обробка проводиться самостійно в осередках ураження або після виходу з них, а при зараженні НХР і ОР - негайно. Вона полягає в обробці відкритих дільниць тіла, одягу, взуття, засобів індивідуального захисту водою при забрудненні радіоактивними речовинами або рідиною з індивідуального протихімічного пакету при зараженні небезпечними хімічними і бактеріальними засобами і направлена на видалення радіоактивних речовин (РР), нейтралізацію або видалення небезпечних хімічних і отруйливих речовин (НХР, ОР) і знищення біологічних засобів (БЗ).

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла гарячою водою з милом. Вона проводиться в стаціонарних умовах і на спеціально розгорнених пунктах санітарної обробки. Одночасно з повною санітарною обробкою проводиться обеззараження одягу, взуття і засобів індивідуального захисту.

Обеззараження будівель, обладнання, техніки, транспорту полягає в дезактивації, дегазації і дезінфекціях заражених поверхонь відповідними розчинами.

Окремі дільниці місцевості можуть знезаражуватися шляхом зрізання і видалення зараженого шару ґрунту або снігу. Дороги з твердим покриттям знезаражуються водою при радіоактивному зараженні, дегазуючими речовинами і дегазуючими розчинами при хімічному і біологічному зараженні.

Дезактивація води проводиться фільтруванням, перегонкою, іонообмінними смолами і відстоюванням.

Продовольство і харчова сировина дезактивують шляхом обробки або заміни зараженої тари, а при відсутності тари - шляхом зняття зараженого шару. Продукти харчування, заражені НХР і ОР, а також заражена готова їжа знищуються.

Основні види рятувальних робіт повинні бути завершені до закінчення першої доби.

Інші невідкладні роботи.

Ціль – локалізувати й усунути несправності, аварії, що заважають проведенню рятувальних робіт.

Аварії на КЕТМ локалізуються шляхом відключення пошкоджених дільниць, з'єднанням розірваних трубопроводів гнучкими вставками, накладення хомутів на тріщини труб, заміни пошкоджених дільниць трубопроводів і кабельних ліній, пристрою тимчасових ліній електропостачання, зв'язку і обвідних ліній водо- і газопостачання.

Залучаються формування:

- водопроводно – каналізаційних систем;

- аварийно – газотехнические;

- аварийно – технічні по електромережах.

Аварії КЭС. Водопостачання.

Основний спосіб ліквідації аварій – відключення зруйнованих ділянок і стояків у будинках. З цією метою використовуються засувки в оглядових колодязях і запірні вентилі в підвалах. Перекриваються засувки з боку насосних станцій, якщо невідомо напрямок – по обидва боки.

Систему теплопостачання відключають засувками на введеннях у будинок.

На газових мережах відключають окремі ділянки на газорозподільних і газгольдерних станціях. Розриви або зрізи газових труб зашпаровують дерев'яними пробками й обмазують сирою глиною.

На електромережах аварії усувають після відключення.

Аварії на каналізаційних мережах усувають відключенням ушкоджених ділянок і відводом стічних вод.

Зміцнення або обвалення конструкцій будинків. Обрушення конструкцій будівель і споруд, загрозливих обвалом і перешкоджаючих веденню рятувальних робіт, проводиться за допомогою трактора (лебідки) з тросом, руйнуванням спеціальними механізмами або підривом. Довжина троса повинна бути більше у 2 разі висоти конструкції, що обрушається.

У тих випадках, коли обрушення конструкцій може привести до ураження людей, пошкодженню захисних споруд, будівель, обладнання, що знаходяться рядом, проводиться їх зміцнення установкою підпор, розтяжок і підкосів.

Стіни (висотою до 6 м) кріпляться установкою простих дерев'яних або металевих підкосів (кут установки підкосу 45-60 градусів). Стіни висотою від 6 до 9 м зміцнюються подвійними підкосами.

У кожному конкретному випадку повинні вибиратися такі прийоми і способи робіт, які забезпечували б виконання поставленої задачі в найкоротші терміни з мінімальною витратою сил і засобів.

3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

o Основними умовами, що визначають успішне проведення РіІНР, є:

o забезпеченням і ефективним використанням усілякої техніки, машин та механізмів;

o завчасне створення угрупування сил і засобів ЦО;

o безперервне ведення розвідки, добування нею свідчень в строк, який встановлений;

o своєчасне висунення і введення сил ЦО в осередок ураження;

o висока виучка особистого складу формувань, їх висока морально – психологічна готовність до проведення РіНР;

o знання та суворе дотримання заходів безпеки при проведенні робіт;

o завчасне вивчення командирами формувань об’єкту або місця, де можливе проведення рятувальних робіт

o безперервне управління силами ЦО;

o всебічне забезпечення дій формувань.

Угрупування сил ЦОпланується завчасно (в мирний час) і створюється в заміській зоні при загрозі виникнення надзвичайної ситуації. Угрупування сил ЦО на воєнний час може включати один-два ешелони і резерв. Сили першого ешелону першими вводяться в осередок ураження. Другий ешелон притягується для розширення фронту робіт і заміни формувань першого ешелоні. Резерв призначений для рішення раптово виникаючих задач.

Для проведення РіІНР в мирний час (у разі аварій, катастроф, стихійного лиха) угрупування сил ЦО створюється при необхідності в районі проведення робіт.

Розвідка на об'єктахгосподарювання ведеться спостерігачами, спостережливими постами, постами радіаційного і хімічного спостереження, розвідувальними ланками і групами.

Пости радіаційного і хімічного спостереження виставляються на території об'єкта, а також в районах РіІНР і розташування формувань (склад поста: начальник, хімік-розвідник і розвідник - дозиметрист). Вони визначають рівні радіації, тип і концентрацію НХР або ОР, подають сигнали сповіщення про радіоактивне або хімічне зараження, стежать за змінами обстановки в районі їх розташування.

Висунення і введення сил ЦОв осередок ураження здійснюється з таким розрахунком, щоб забезпечити подачу повітря в завалені захисні споруди в перші 3-4 години, надання першою медичної допомоги ураженим в перші 12-14 годин, завершення основних рятувальних робіт до закінчення першої доби.

Безперервність ведення РіІНР досягається організацією позмінної роботи. У залежності від умов роботи мінімальна тривалість роботи зміни повинна бути 2-4 години, максимальна - 12 годин.

Висока виучка особистого складуформувань повинна забезпечувати організоване проведення робіт в стислі терміни з мінімальною витратою сил і засобів. Ці якості особистого складу досягаються при проведенні теоретичних і практичних занять, а також шляхом тренування і навчань.

Суворе дотримання заходів безпеки при проведенні РіІНР дозволяє запобігти нещасним випадкам і втратам особистого складу формувань.

Такими заходами є:

o пересування людей і машин тільки по розвіданих і позначених маршрутах;

o заборона ведення робіт поблизу конструкцій, загрозливих обвалом;

o суворе дотримання режимів радіаційного і хімічного захисту;

o ведення робіт в задимлених і загазованих приміщеннях, в колодязях і колекторах підземних магістралей, під водою групами в дві-три людини, оснащених рятувальними поясами зі страхуючої вірьовкою і відповідними вигляду робіт засобами захисту органів дихання;

o виконання ремонтних робіт на газових мережах інструментом з кольорового металу або з поверхнею покритою міддю;

o ведення ремонтних робіт на електроустановках і електромережах тільки після їх знеструмлення і заземлення з використанням захисних засобів.

Безперервність управліннясилами ЦО досягається постійним знанням обстановки, швидким реагуванням на її зміни і своєчасним доведенням нових задач до підлеглих.

Всебічно забезпечення дійформувань включає: розвідку, радіаційний і хімічний захист, матеріальне, технічне і медичне забезпечення.

Розвідка ведеться безперервно всіма розвідувальними формуваннями з метою своєчасного отримання даних, необхідних для успішного проведення робіт.

Радіаційний і хімічний захист проводяться для того, щоб не допустити ураження особистого складу РР, ОР, НХР і БЗ. Він включає: забезпечення засобами індивідуального захисту, дозиметричний і хімічний контроль, сповіщенні про РХБ-зараження, санітарну обробку людей і обеззараження одягу, техніки, будівель, місцевості, продовольства і вод.

Матеріальне забезпечення полягає в постачанні формувань технікою, приладами, інструментами, розчинами, спецодягом, продовольством і іншими засобами.

Технічне забезпечення полягає в підтримці в справному стані всіх видів автомобільної, інженерної і іншої техніки.

Медичне забезпечення направлене на збереження працездатності особистого складу формувань, надання першої медичної допомоги ураженим і хворим, попередження виникнення інфекційних захворювань.

4. Організація і порядок проведення РіНР

Організація рятувальних робіт починається задовго до початку надзвичайної ситуації і здійснюється і удосконалюється постійно при повсякденної діяльності підприємства.

По перше, на об’єкті створюється система цивільної оборони, тобто видається наказ про створення ЦО, де визначається структура ЦО – визначаються які створюються структури і призначаються конкретні люди на посади начальників ЦО структурних підрозділів, заступників начальника ЦО, начальників служб і командирів невоєнізованих формувань. Створюються два документи – штат невоєнізованих формувань і табель до штату. Вони узгоджуються з відділом по надзвичайним ситуаціям району і затверджуються начальником ЦО об’єкта.

Далі на підприємствах укомплектовуються невоєнізовані формування згідно зі штатом особовим складом і, згідно табелю, технікою і майном. Особовий склад формувань навчається порядку і правилам виконання рятувальних робіт за призначенням. На штатні посади робітників призначають, як правило, за спеціальністю. При відсутності необхідних спеціалістів на підприємстві їх готують за спеціальністю в спеціальних учбових закладах – на курсах ЦО, у професійно – технічних закладах і т. ін. Технікою та майном формування комплектуються за рахунок підприємства. В окремих випадках, техніка для комплектування може бути приписаною з іншого підприємства.

При виникненні надзвичайної ситуації формування приводяться у готовність згідно плану приведення. При цьому особовий склад оповіщається, збирається в установленому місті, комплектується спеціальним одягом, засобами захисту, іншим майном і технікою. Після перевірки наявності і забезпеченості майном, командир формування докладає начальнику цивільної оборони об’єкта про готовність формування до дій.

Внаслідок стихійного лиха, аварій та катастроф в населених пунктах і на промислових підприємствах можуть виникнути значні пошкодження та руйнування будинків та споруд, зараження місцевості і об’єктів радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами. Багато людей опиниться в завалах, пошкоджених та палаючих будинках, завалених захисних спорудах, в затоплених районах і в інших непередбачених ситуаціях. В зв’язку з цим буде потрібно проведення робіт по рятуванню людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень.

За організацію і своєчасне проведення рятівних та інших невідкладних робіт несуть відповідальність начальники Цивільної оборони області, міста, району і промислового підприємства (об’єкту). Для досягнення найбільшого успіху в рятуванні людей РіІНР повинні організовуватись і проводитись в стислий строк. Це вимагає від особового складу формувань доброго вишколу, високої морально – психологічної стійкості, великої волі, мужності, витримки, самовладання та організованості, а від командирів усіх ступенів – вмілого керування підлеглими.

Командир формування ЦО несе відповідальність за підготовку і дисципліну підлеглого особового складу, підтримання повсякденної готовності формування до негайного виконання завдань, а також збереження техніки, транспорту і майна. Він є безпосереднім начальником всього особового складу формування, повинен знати склад формування, його завдання і можливості, рівень підготовки, постійно підтримувати його в готовності і налагодженості, вміло керувати діями формування, добиватись успішного виконання завдань по проведенню РіІНР.

На промислових підприємствах основними формуваннями є зведені рятувальні загони(команди), в подальшому - ЗРК.

Основою для роботи командира ЗРК по організації РіІНР є наказ начальника ЦО об'єкта.

Свою роботу по організації РІІНР командир ЗРК проводить в такій послідовності: уточнює отриману задачу, оцінює обстановку, ухвалює рішення, ставить задачу підлеглим.

З’ясувавши отриману в наказі задачу, командир ЗРК повинен зрозуміти:

задачу ЗРК і задум начальника ЦО об'єкта (сили і засоби, послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль);

задачі сусідів і порядок взаємодії з ними (які формування будуть вести роботи на його і сусідніх дільницях, їх задачі та як вплинуть дії сусідів на виконання поставленої задачі, як підтримувати взаємодію з ними);

місце і роль ЗРК в задачі, що виконується силами ЦО об'єкта;

терміни виконання задачі.

З’ясувавши задачу, командир ЗРК проводить розрахунок часу і, якщо необхідно, віддає попередні розпорядження.

Розрахунок часу полягає у визначенні загального часу, який має в своєму розпорядженні командир ЗРК на підготовку до майбутніх дій, і в розподілі цього часу по видах робіт.

У попередніх розпорядженнях вказується, які роботи необхідно виконати для підготовки до майбутніх дій.

При оцінці обстановкикомандир ЗРК повинен вивчити і оцінити дільницю робіт; маршрут висунення і місцевість, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку; склад, стан і можливості ЗРК і доданих формувань; погоду, час року і доби.

Оцінюючи дільницю робіт, він визначає: міру руйнувань будівель, технологічного обладнання і місця утворення завалів; місця і характер пожеж; місця і характер аварій на КЕТМ; стан захисних споруд і людей, що знаходяться в них.

Оцінюючи маршрут висунення і місцевість, вивчає: стан доріг на маршруті висунення; наявність об’їзних шляхів і прохідність місцевості поза дорогами; характер місцевості на дільниці робіт (рельєф, рослинність, можливі місця затоплення).

При оцінці радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир ЗРК вивчає і визначає: наявність РХБ-зараження на маршруті висунення і території об'єкта; можливі дози випромінювання, які отримують при висуненні і веденні РіІНР; допустимий час початку і тривалість ведення РіІНР; межі зон зараження; можливі шляхи обходу заражених дільниць; час вражаючої дії НХР (ОР); вплив РХБ-зараження на виконання задачі.

При оцінці стану і можливостей свого і доданих формувань командир ЗРК вивчає і оцінює: укомплектованість особистим складом і технікою; підготовку особистого складу; стан техніки і транспортних засобів; забезпеченість матеріально-технічними засобами і засобами індивідуального захисту; можливості формувань по веденню РіІНР.

У висновках з оцінки обстановкикомандир визначає:

o види і об'єм майбутніх робіт;

o допустиму швидкість руху і вплив місцевості в районі робіт на проведення РіІНР;

o задачі розвідки і заходи щодо захисту особистого складу при проведенні РіІНР в умовах РХБ-зараження;

o порядок побудови похідної колони, розподіл сил і засобів по дільницям робіт, основні заходи щодо матеріально-технічного забезпечення;

o заходи безпеки при проведенні РіІНР.

Рішення на ведення РіІНРкомандир ЗРК приймає на основі висновків із з'ясування задачі та оцінки обстановки, в якому визначає:

o задум дій (послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль, розподіл сил і засобів);

o задачі підлеглим (де і які роботи виконувати, способи і терміни виконання робіт, засоби посилення);

o порядок висунення у осередок ураження (побудова похідної колони, час проходження початкового пункту, швидкість руху, дистанція між машинами, час прибуття);

o порядок взаємодії (з ким і коли погоджувати дії підрозділів при веденні робіт);

o організацію управління (місце пункту управління, організація зв'язку, сигнали сповіщення і управління).

Задачі до підлеглихкомандир ЗРК доводить шляхом віддачі усного наказу. Наказ складається з інформаційної та наказової частин, він віддається за встановленою формою, стисло, ясно і зрозуміло. У інформаційній частині наказу вказується:

час і місце аварії, характер руйнування, пожеж, РХБ-зараження на об'єкті та маршруті висунення;

задача, яка поставлена зведеній рятувальній команді;

сусіди та їх задачі;

задум дій згідно з рішенням.

У наказовій частині після слова “наказую"вказується задача кожному підрозділу ЗРК (ланці зв'язку і розвідки, рятувальним групам, групі механізації та сандружині).

Визначається місце завантаження уражених на транспорт і порядок їх евакуації в лікувальні установи.

Вказується: час початку і закінчення робіт, допустима доза випромінювання, місце пункту управління і заступник.

Постановкою задач закінчується етап організації РІІНР і починається етап висунення ЗРК в осередок ураження.

Проведення РіНР

Першочерговими роботами при проведенні РіІНР є:

створення проїздів і проходів до захисних споруд, зруйнованим і палаючим будівлям,

гасіння пожеж в будівлях поблизу входів і виходів із захисних споруд з метою захисту людей, що знаходяться в них;

локалізація і ліквідація аварій на КЕТМ.

Гасіння пожеж здійснюється звичайно командами пожежегасіння, які можуть діяти самостійно або додаватися на час проведення РіІНР формуванням загального призначення (ЗРК).

У осередку ураження командир ЗРК організує розвідку дільниць робіт: спільно з командирами підрозділів визначає характер руйнувань і аварій на КЕТМ, об'єм робіт по створенню проїздів до зруйнованих будівель і розкриття завалених захисних споруд; вказує місця розгортання техніки; уточнює задачі підрозділам, організує взаємодію з підлеглими формуваннями.

Ланка зв'язку і розвідкивимірює рівні радіації на дільницях робіт, здійснює дозиметричний контроль і контроль хімічного зараження, встановлює і підтримує зв'язок з начальником ЦО об'єкта.

Рятувальні групиз ланками сандружини і ланкою механізації здійснюють розшук і порятунок людей в районі робіт; відшукують завалені входи в сховища, встановлюють стан людей, які в них укриваються; приступають до розкриття завалених захисних споруд і порятунку людей, що знаходяться в них. При необхідності перед розкриттям захисних споруд в них подається повітря.

Група механізаціїстворює проїзди до зруйнованих будівель і завалених захисних споруд, локалізує і ліквідує аварії на КЕТМ, надає допомогу рятувальним групам при подачі повітря і розкритті завалених захисних споруд.

Санітарна дружинаорганізує пункт збору уражених, здійснює евакуацію уражених в медичні установи, надає першу медичну допомогу потерпілим на місцях їх виявлення рятувальними групами.

У ході проведення РіІНР командир ЗРК керує діями підлеглих підрозділів, здійснює контроль за виконанням поставлених задач, докладає начальнику ЦО об'єкта про хід виконання робіт. По мірі виконання окремих видів робіт він здійснює маневр силами і засобами, направляючи їх зусилля для своєчасного порятунку потерпілих людей.

Після завершення РіІНР командир встановлює місце збору ЗРК, перевіряє наявність особистого складу, техніки, майна та інструментів, докладає начальнику ЦО об'єкта про виконання робіт, виводить особистий склад і техніку з осередку ураження.

При проведенні РіІНР в умовах РХБ-зараження, командир ЗРК організує дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку особистого складу та обеззараження техніки.

Заходи безпеки при проведенні РіІНР

Важною умовою успішності проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях є дотримання особовим складом формувань правил і мір безпеки. Руйнування і пожежі на об’єктах, пошкодження мереж комунально – енергетичного господарства, можливі зараження місцевості радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами і бактеріальними засобами викличуть необхідність суворо дотримуватися заходів безпеки та правил поведінки особового складу невоєнізованих формувань в районах лиху.

Перед початком робіт в осередках ураження та зонах руйнувань необхідно уважно оглянути зруйновані(пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні і пошкоджені місця. Заборонено без необхідності заходити в зруйновані(пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Заходити в такі будинки необхідно тільки з найменш небезпечного боку, при цьому уважно прислуховуючись до характерних потріскувань та шурхоту, які вказують на можливість обвалу, обрушення пошкоджених конструкцій. Конструкції таких будинків необхідно повалити або зміцнити.

При виконанні робіт на висоті необхідно користуватися страхуючими засобами, місця(ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Організується надійна страховка рятувальників, які рятують людей в зруйнованих чи пошкоджених будинках(спорудах) і в завалах. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам.

Для робіт на електромережах призначають підготовлених для цього людей. Всі роботи здійснюються після вимкнення електроенергії. Забороняється торкатися електричних дротів та з’єднаних з ними металічних конструкцій.

При роботі на водопровідних, каналізаційних та газових мережах особовий склад повинен бути забезпечений ізолюючими протигазами. Наявність газу визначається газоаналізаторами або іншими спеціальними приладами. Дозволяється працювати в фільтруючих протигазах з додатковими патронами і користуватися інструментом з кольорового металу або обмідненому. Забороняється курити, користуватися сірниками та інструментом, якій при роботі з ним іскрить, поблизу загазованих ділянок.

Слід суворо дотримуватись заходів пожежної безпеки. Не можна гасити водою палаючи метали(натрій, калій) чи електропристрої, що знаходяться під напругою, резервуари з бензином, гасом, матеріали, які зберігаються разом з негашеним вапном та карбідом кальцію. Тут потрібно використовувати тільки вогнегасники – вуглекислотні, порошкові.

При проведенні РіІНР вночі організують освітлення ділянки робіт та під’їзних шляхів. Позначаються умовними освітлювальними знаками небезпечні місця для руху транспорту, переходи, котловани та ін.

Встановлюються відповідні режими радіоактивного захисту, які передбачають максимальну допустиму тривалість перебування в зоні зараження, тривалість перебування в захисних спорудах, а також тривалість проїзду формувань в осередок ураження і назад.

Суворе дотримування всього комплексу заходів з забезпечення безпеки особового складу формувань при проведенні рятувальних робіт дозволить зберегти їх працездатність, обмежити втрати людей та своєчасно виконати поставлені їм завдання.

4. Особливості ведення РіІНР у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху

Особливості РіІНР при аваріях на радіаційно – небезпечних об’єктах

При радіаційних аваріях утворюються зони радіоактивного зараження, які є небезпечними для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстані від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року під час аварії. Організація і проведення РіІНР полягає в виконанні заходів, до яких відносяться:

- оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку і порядок дій в даних умовах;

- використання засобів індивідуального і колективного захисту;

- організація дозиметричного контролю;

- проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

- введення обмеженого перебування населення на відкритої місцевості (введення в дію режимів радіаційного захисту);

- здійснення евакуації населення та інші заходи.

Особливості РіІНР у осередку хімічного ураження

У осередку хімічної поразки, що може виникнути на хімічно небезпечному підприємстві або на залізничному транспорті з виливанням НХР і в інших випадках, при проведенні рятувальних робіт виникають особливості, які впливають на порядок проведення робіт. Для проведення РіІНР залучаються:

1. формування радіаційного і хімічного захисту

2. команди знезаражування

3. формування механізації робіт

4. формування загального призначення

5. медичні формування

6. формування охорони суспільного порядку

Особовий склад формувань, приваблюваний для РіІНР у осередку хімічного ураження повинний бути забезпечений засобами індивідуального та хімічного захисту, тобто засобами захисту органів дихання, шкіри, аптечками індивідуальними, протихімічними і дегазаційними пакетами.

Для виявлення типу небезпечної хімічної або отруйної речовини використовуються прилади хімічної розвідки – універсальний газосигналізатор УГ – 1 або УГ – 2, ВПХР, інші прилади і сигналізатори. На маршрутах руху через кожні 350-400 м визначається зараженість повітря, по перш всього, візуальним спостереженням – за зовнішніми ознаками наявності цих речовин.

При виявленні зараженості повітря командир групи (ланки) розвідки:

- наказує хіміку – розвіднику визначити тип НХР(ОВ);

- вказує установити знаки огородження на відстані 30 - 40 м. від межі зараженій ділянці з правої сторони дороги;

- доповідає командирові формування, що направив розвідувальний дозор, або начальнику штабу цивільної оборони об’єкта про наявність хімічного зараження, концентрацію, тип НХР або ОР, напрямок поширення хмари зараженого повітря.

Командир формування загального призначення, яке буде вести рятувальні роботи, на основі інформації старшого начальника, даних розвідки приймає рішення на проведення РіІНР, у якому визначає ділянки (об'єкти), на яких необхідно зосередити основні зусилля формувань, ставить задачі підлеглим і доданим формуванням.

Рятувальні команди (групи) і ланки санітарної дружини на зазначеній їм території:

- оглядають житлові і виробничі приміщення, захисні спорудження з метою виявлення там людей;

- визначають чисельність уражених;

- місця їхнього перебування;

- можливість підходу до них.

Допомогу ураженим роблять на місці, при цьому:

а) надягають протигаз;

б) вводять антидоти;

в) дегазують (знезаражують) краплі НХР(ОР) на шкірі й одязі за допомогою ІПП.

Уражені евакуюються в найближчі медичні загони. Після евакуації уражених командир формування організовує виведення населення з зараженої зони в безпечні районі по найменш коротким і найменш забрудненим маршрутам з урахуванням напрямку вітру (перпендикулярно напрямку). Люди, що знаходяться в укриттях, евакуюються в останню чергу.

Формування радіаційного та хімічного захисту:

- ліквідують аварії на комунікаціях, ємностях з НХР;

- проводять дегазацію місцевості і споруджень.

Команди знезаражування проводять дегазацію на ділянках, зазначених командиром формування. Командир указує:

- порядок і заходи щодо проведення дегазації;

- місце пункту готування дегазаційних розчинів і зарядження машин дегазуючими розчинами;

- час початку і закінчення робіт

Формуванням механізації ставиться задача:

- по устаткуванню загороджувальних валів і канав, що обмежують розтікання НХР;

- указують час початку і закінчення робіт.

Крім цього, усім формуванням указуються:

- місця забору води для санітарно-технічних нестатків;

- місця розташування пунктів спец. обробки;

- пункт збору і порядок дій після виконання задачі.

Ліквідація осередку бактеріального зараження проводиться за рішенням старшого начальника ЦО, як правило, їм може бути начальник цивільної оборони міста, області. Роботами по ліквідації керує начальник ЦО об'єкта, а організацією і проведенням медичних заходів – начальник медичної служби.

У осередках бактеріального ураження організується і проводиться:

- бактеріальна розвідка й індикація бактеріальних засобів;

- впроваджуються режими обсервації або карантину за рішенням ст. начальника;

- санітарна експертиза, контроль зараженості продуктів, продуктової сировини, води і фуражу;

- знезаражування їх;

- протиепідемічні, санітарно-гігієнічні заходи;

- лікувально-евакуаційні заходи, протиепізоотичні і ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.

При організації робіт з ліквідації осередку бактеріального зараження враховуються:

- можливість (здатність) бактеріальних засобів викликати масові інфекційні захворювання серед людей і тварин;

- здатність мікробів і токсинів зберігатися в навколишнім середовищі тривалий час;

- наявність і тривалість інкубаційного періоду захворювання;

- складність лабораторного визначення відповідного збудника і тривалість визначення його виду;

- небезпека зараження особового складу і необхідність застосування ІЗЗ.

У випадку виявлення або встановлення ознак наявності бактеріальних засобів у районі або на території, туди терміново висилається бактеріальна розвідка. На основі отриманих даних установлюється зона карантину або обсервації, намічається обсяг і послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил і засобів.

В усіх випадках у осередку бактеріального зараження одним з першочергових заходів є проведення профілактичного лікування населення (щеплень) від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Для цього застосовуються:

- антибіотики широкого спектра дій;

- препарати з аптечки АИ-2, АІМЗ

Після того, як буде визначений вид збудника, проводиться негайно екстрена профілактика з використанням специфічних для цього захворювання препаратів - антибіотиків, сироваток і т.ін. Для проведення заходів щодо ліквідації осередку бактеріального ураження використовуються в першу чергу сили і засобу, що знаходяться в осередку поразки, у т.ч.:

- санітарно-епідеміологічні станції;

- ветеринарні станції;

- пересувні протиепідемічні загони;

- спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки.

Якщо сил і засобів буде недостатньо, то використовуються медичні і ін. служби і сили ЦО, що перебувають за межами осередку бактеріального зараження. Перед введенням сил ЦО в осередок проводяться заходи щодо забезпечення о/с формувань засобами захисту від інфекційних захворювань.

Формування загального призначення залучаються:

- для виявлення хворіх і підозрілих на захворювання і їх ізоляції;

- проведення знезаражування території, будинків і споруджень;

- проведення санітарної обробки людей;

- проведення дезінфекції одягу.

У зоні карантину проводиться твердий контроль по виконанню встановленого режиму, виконанню інших обмежувальних заходів захисту. Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку зараження або розвертають тимчасові інфекційні стаціонари. При необхідності хворих з особливо небезпечними захворюваннями евакуюють спеціальними групами за межі осередку бактеріального ураження. Осередок вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, рівний максимальному терміну інкубаційного періоду даного захворювання.

Осередок комбінованого ураження

Проведення РіІНР найбільше складно. З метою досягнення максимальних результатів РіІНР ведуться усі види розвідки (без перерви). До виявлення виду збуднику інфекційного захворювання усі заходи організуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, що надходять від розвідки, негайно використовуються для найбільш ефективного використання наявних сил і засобів і проведення режимних заходів щодо ізоляції осередку комбінованої поразки від навколишніх районів.

В осередку проводять:

- екстрену профілактику особового складу формувань і уражених;

- евакуацію всього населення з зон хімічного зараження на незаражену територію, що знаходиться в межах карантину;

- дегазацію, дезінфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруджень, транспорту;

- організують і проводять санітарну обробку від усіх видів зараження.

Головні зусилля розвідки направляють на виявлення:

- типу, концентрації і напрямку поширення хмари НХР або ОР і радіоактивної хмари;

- способів застосування і установлення виду збудника інфекційних хвороб;

- меж зон радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження.

На підставі аналізу даних розвідки начальник ЦО уточнює своє рішення і ставить задачі на проведення рятувальних робіт. В осередку комбінованої поразки в першу чергу визначають найбільш небезпечний вражаючий фактор, що несе найбільшу погрозу і вживають термінові заходи по запобіганню або зниженню до мінімуму його впливу, а потім приступають до ліквідації наслідків впливу всіх інших вражаючих факторів. При організації РіІНР і визначенні обсягу кожному формуванню, враховуються особливості, які властиві тільки осередку комбінованої поразки:

- використання індивідуальних засобів захисту, а також необхідність мати при собі кілька запасних протигазів знизить темпи РіІНР;

- припустиме перебування в ІЗЗ – невелике;

- виділення великої частини сил для проведення дезінфекції і дегазації, а при необхідності і дезактивації і санітарної обробки зажадає збільшення чисельності формування;

- наявність уражених одночасно декількома вражаючими факторами дуже утруднить надання їм першої медичної допомоги і транспортування в лікувальні установи.

Населення в залежності від виду і важкості поразок – радіаційні, хімічні, бактеріологічні - підлягає медичному сортуванню, що виключає поширення інфекційних захворювань при наданні медичної допомозі й евакуації.

Евакуація населення з осередку комбінованого ураження повинна проводитися тільки в виняткових випадках і тільки по ізольованих і охоронюваних маршрутах.

Установлюється строгий контроль:

- по виконанню формуваннями робіт зі знезаражування заражених ділянок на шляхах евакуації і виведення населення на незаражену територію;

- проведенням сан. обробки уражених і населення;

- проведенням санітарно – гігієнічних, протиепідемічних. і спеціальних профілактичних заходів;

- дотриманням мір безпеки;

- своєчасною зміною формувань.

Формування, що змінилися, виводяться в райони в межах зони карантину, де проводиться спеціальна обробка озброєння і техніки, санітарна обробка особового складу.

Особливості РіІНР при стихійних лихах

Основна задача проведення рятувальних робіт - порятунок людей і матеріальних цінностей.

Характер і порядок дій залежать від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості і підготовленості формувань ЦО, часу року і доби, погодних умов і ін. факторів. Так як і в випадку рятувальних робіт в осередках ураження, проведення робіт починається з розвідки.

Розвідка визначає:

- межі району лиха;

- напрямок поширення основних вражаючих факторів;

- об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека;

- місця скупчення людей;

- шляхи підходу техніки до місць робіт;

- стан ушкоджених будинків і споруджень, а також наявність у них уражених;

- місця аварій на комунально – енергетичних і технологічних мережах;

- обсяг рятувальних та інших невідкладних робіт.

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об’єкту, комунальних мереж і специфіку виробництва.

Якщо виробництво потенційно небезпечно то у склад розвідки залучають спеціалістів – хіміків, дозиметристів та медичних працівників.

У зв’язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦО, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угруповання сил проводяться в найкоротші терміни.

В першу зміну залучають, як правило, формування того об’єкту, де сталося лихо(аварія) з метою попередити(запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати(збитки).

Командири формувань постійно інформують про зміну обстановки в районі робіт щоби вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим.

При землетрусах залучають для ведення РіІНР практично всі наявні сили і засоби, у тому числі, рятувальні, зведені, зведені механізації робіт, аварійно-технічні формування. Формування повинні бути оснащені всілякою технікою(бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, різальною апаратурою). Виконується в повному обсязі весь комплекс рятувальних робіт.

В першу чергу в районі землетрусу:

- витягують людей із – під завалів, із зруйнованих та палаючих будинків, надають їм першу медичну допомогу;

- влаштовують проїзди(переходи) у завалах;

- локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

- валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, які загрожують обвалом;

- обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти;

- організовують водопостачання.

Послідовність та терміни виконання робіт встановлює начальник ЦО об’єкту, який опинився в районі землетрусу.

При повенях залучаються для проведення рятувальних робіт рятувальні формування, а також територіальні і відомчі спеціалізовані команди і групи, оснащені плавзасобами. Також залучаються підрозділи:

- санітарні;

- розвідувальні;

- гідрометеорологічні;

- зведені механізації робіт;

- охорони громадського порядку;

- будівельні;

- ремонтно-будівельні.

Рятувальні роботи спрямовані на пошук людей (посадка їх на плав. засоби – човна, плоти і т.д.) і евакуацію в безпечні місця. Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючи предмети. Враховуючи течею води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні районі. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижані, подають мотузку, дошки, драбини, жердини і витягують на небезпечні місця. Наближатися до людини, що знаходиться в ополонці, необхідно поповзом, з розкинутими ногами і руками, опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

Особовий склад формувань, якій залучається для проведення рятувальних робіт на воді повинен знати і дотримуватися правил поведінки на воді, знати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об’єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

Для врятування населення при селяхнеобхідно терміново залишитизону можливого порушення зсуву чи селевого потоку. Якщо у селевий потік потрапили люди, їм надають допомогу із застосуванням засобів, які є поблизу: канатів, дощок, мотузок, жердин. Виводити потерпілих із селевого потоку треба за напрямком руху з поступовим наближенням до його краю.

При селяхпроводяться також інші рятувальні й аварійно-технічні роботи:

- пошук людей, їх рятування і евакуація;

- улаштовуються проїзди, очищають оглядові колодязі;

- відновлюють дороги і дорожні спорудження;

Призсувах виконується насамперед:

- термінове оповіщення населення і об’єктів про загрозу зсуву;

- евакуація населення і матеріальних цінностей зі загрозливих районів;

- приведення формувань у готовність.

В район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі з ведучим спеціалістом по зсувах.

На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. В першу чергу проводять:

- розшук і витяг уражених із - під завалів і зруйнованих будинків;

- надають першу медичну допомогу ураженим.

- локалізують пожежі;

- роблять проїзди для пропуску техніки до міст ведення рятувальних робіт.

Після чого відновлюють дороги, дорожні споруди, комунально-енергетичні мережі. При ліквідуванні зсувів особовий склад формувань та населення повинні суворо дотримуватись мір перестороги. Небезпечні ділянки огороджують спеціальними знаками, а в нічний час – знаками, що світяться.

При ураганах, смерчах, торнадо проводяться попереджувальні (запобіжні) рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани, будинки і споруди будують із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опори ліній електрозв’язку, а для укриття людей – заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об’єктів і формування.

До появи урагану здійснюються р

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. Абсолютні показники фінансової стійкості
4. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
7. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
8. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
9. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
10. Аналіз грошових активів підприємства.
11. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства.
12. Аналіз кредиторської заборгованості підприємства.

Переглядів: 902