Роль та значення сівозмін. Теоретичні основи застосування сівозмін.

Зміст лекції

Тема: Використання сівозмін в розсадниках різного призначення – 2 год.

Законники.

Представником законників є Шан Ян (IVст.). Основна праця: „Шан цзюнь шу”.

Шан Ян здійснив такі реформи:

1) уніфікація суспільного життя:

а) введено єдину грошову одиницю (юань);

б) введено єдину систему писемності;

в) введено єдину систему мір вимірювання (метрична);

г) створено єдиний державний апарат та армію;

д) розроблено єдине законодавство;

2) введено систему жорстоких покарань за найменші правопорушення;

3) насильницьким шляхом об'єднав Китай.

Шан Ян вважав за необхідне, щоб:

1) було багато покарань та мало нагород;

2) покарання були жорстокими;

3) жорстокими покараннями карались дрібні злочинці;

4) люди були розрізненні взаємною підозрілістю та взаємними доносами.

Основні ідеї законників:

1) в основі порядку в суспільстві лежить Фа (закон);

2) страх перед покаранням за порушення закону сильніший, ніж переконання;

3) концепція рівних можливостей при зайняті посад, а також при отриманні соціальних благ;

4) в основі розвитку лежить землеробство та війна.

(за програмою)

План:

1. Роль та значення сівозмін. Теоретичні основи застосування сівозмін.

2. Сівозміни в декоративних розсадниках.

3. Сівозміни в розсадниках різного призначення.

Література:

1. Гордієнко М.Г, Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. - К.; Сільгоспосвіта,
1995.-328 с.

2. Гладкий Н.П. Питомник декоративних растений и кустарников. - Я.: Стройиздат,
1971.-229 с.

3. Кальной П.Г. Чернега А.Н. Питомники декоративних растений. - К.: КолосЮ 1969.
129 с.

4. Маурер В.М. Декоративне розсадництво.Навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга,2007. – 264с.,іл.

Ключові слова:науково-обгрунтовані сівозміни, попередники, ротація сівозміни.

Ефективність виробництва садивного матеріалу у відкритому грунті декоративних розсадників, в значній мірі, залежить від прийнятої агротехніки вирощування деревних рослин у продукуючих відділеннях розсадника. До основних складових агротехніки вирощування сіянців і саджанців у відкритому грунті декоративного розсадника належать:

- науково-обгрунтовані сівозміни;

- обробіток грунту в полях сівозмін;

- система застосування добрив.

Беззмінне, упродовж тривалого періоду, вирощування одного і того ж виду садивного матеріалу (однієї культури) на одній і тій же площі або так звана (монокультура) призводить до розпилення верхнього шару грунту, руйнування його структури, погіршення водно-фізичних і механічних властивостей грунту та зниження його родючості. Ґрунт надмірно ущільнюється, втрачає властиву йому структуру, що спричинює формування несприятливих водного, повітряного, теплового та поживного режимів. Окрім виснаження грунту, монокультура веде до зміни його кислотності, розвитку специфічних для культури хвороб та шкідників, послаблення діяльності корисних для рослин мікроорганізмів та посилення впливу шкідливих, розвитку багаторічних бур’янів і засмічення ними площі. Наслідком цих негативних змін є втрата врожаю. Втрата врожаю внаслідок монокультури в розсадниках означає не тільки падіння виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці площі, а і невиправдане подовження терміну його вирощування до кондиційних розмірів та збільшення в зв’язку з цим виробничої собівартості.

Вирощування дерев і чагарників в шкілках розсадника з точки зору загального землеробства по своїй суті ідентичне пропасній культурі, яка упродовж ряду років (від 2 до 5 років) не переорюється, але грунт щорічно підлягає багаторазовому поверхневому розпушенню, не збагачується перегноєм через відсутність рослинного покриву і, як наслідок, втрачає дрібногрудочкову будову, розпилюється і стає безструктурним.

Одночасно з цим, разом з кореневою системою вирощених саджанців з розсадника виноситься значна кількість родючого грунту. Особливо це помітно під час викопування великих дерев з грудкою землі.

Засновник теорії створення і відновлення родючості грунту В.Р.Вільямс переконливо довів, що основою родючості є дрібногрудочкова структура, яка формується коренями зернобобових і багаторічних трав.

Тривалий досвід землеробства, вирощування сільськогосподарських культур переконливо свідчить, що зміна вирощуваних на площі культур у певному порядку, дозволяє не тільки тривалий час отримувати сталі врожаї, але і збільшувати їх. Тому для збереження і підвищення родючості грунту, поновлення його структури, накопичення вологи, очищення полів від бур’янів, хвороб та шкідників застосовують сівозміни – науково-обгрунтовану зміну культур і парів у часі і просторі. Не просто зміна, а зміна обгрунтована певною доцільністю, зміна культур при якій наступні види повністю використовують переваги обумовлені попередніми рослинами (культурами) або парами, так званими попередниками.

Після вирощування на площі бобових культур, які збагачують грунт доступними для рослин формами азоту, на їх місце доцільно висаджувати (висівати) рослини, які вибагливі до вмісту азоту в грунті. Після рослин, що виснажують грунт, потрібно розміщувати такі (після внесення добрив), що сприяють поновленню родючості.

Таким чином, під сівозміноюрозуміють послідовне, науково-обгрунтоване чергування культур і парів (якщо вони є в сівозміні) у часі та певне їх розміщення на площі, яке супроводжується відповідною для конкретних грунтово-кліматичних умов агротехнікою і спрямоване на оптимальне використання площі за цільовим призначенням.

Науково-обгрунтовані сівозміни дозволяють:

Підтримувати та підвищувати родючість грунту;

Відновлювати та покращувати структуру грунту;

Накопичувати і раціонально використовувати вологу та елементи мінерального живлення;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Даосизм.	\|	Сівозміни в декоративних розсадниках.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.046 сек.