• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характерні риси філософської культури Київської Русі

1) несприйяття абстрактного, відірваного від життя філософствуван­ня;

2) вироблення своєрідного типу філософствування, що відрізняється не предме­том, а суб'єктом пізнання. Суб’єкт пізнання виступає не як чисто гносеологічний, а як цілісний суб'єкт, для якого характерною є єдність морального і гносеологічного;

3) етизація філософської думки, тяжіння до проб­лем людини і осмислення історії, гостре, чуттєве сприйняття і переживання усіх процесів навколишнього природного і соціального середовища.

Отже, філософська думка часів Київської Русі була спрямованою на етичні, культурні та соціально-історичні питання. Тут мало місце і намагання осмислити при­роду людини, оцінити значення розуму та духовного початку в людині. У філософській думці розкривається світобудова, в яку Бог заклав мудрість, красу, доцільність та гармонію. Філософська культура Русі по­стає як результат попереднього духовного розвитку. На основі сприйняття, творчого осмислення перекладних джерел світової культури на початку XI ст. створювались самобутні, оригінальні твори вітчизня­ної книжності.

Так, на початку ХII ст. з'явилася “Повесть временных лет”, яка постає не тільки як літературний твір, а й як одна із пам'яток філософської думки. Філософське звучан­ня мають “Слово про закон и благодать”, “Послание”, “Златоуст”та інші твори. “Слово о полку Игоревом” є не тільки видатною пам'ят­кою літератури Київської Русі, а й джерелом своєрідної філософсь­кої культури. Основою цієї своєрідності є філософське тлумачення єдності, патріотизму і сили духу. Таким чином, аналіз філософської культури Київської Русі свідчить, що в цю епоху україн­ські мислителі засвоювали і творчо переробляли відповідно до русь­кої дійсності досягнення світової філософської думки, розвинули власні філософські ідеї і концепції і, цим самим, закладали основу самобутньої української філософії.

Треба підкреслити, що виникнення філософських ідей в Україні дослідники пов'язують з появою такої історичної спільності людей, як український народ. Відомо, що кожен народ демонструє своє право на життя не тільки здатністю до виживання, а силою духу взагалі, і філософського зокрема. Свідченням того, що за давніх часів пращури українського народу були високорозвинутою спільнотою, є результати дослідження Трипільської культури (4000-2000 pp. до н.е.), а знач­но пізніше – геніальна пам'ятка українського народу V-ІХ ст., на­писана у IX і переписана в ХVІ чи в ХVП ст., "Велесова книга". Важливим моментом є те, що представлена у "Велесовой книге" характеристика українського народу показує, що початки української філософії зумовлені духом віри, любові і надії, а вінцем цього духу є свобода. Філософський світогляд, поданий у творі, показує, що український народ вірить передусім у свої власні сили, здібності, що тільки завдяки діяльності можна досягти щастя і сво­боди.

Таким чином, можна зробити висновок, що світогляд наших предків не був обмеженим. Він охоплював всі сторони життя людини, був практичним, господарським. Деякі елементи "філософського" осмислення явищ природи і людського життя були наявні вже у народному світогляді східнослов'янських племен задовго до хрещення Русі та появи письменності. На основі першої світоглядної самобутньої системи створювались перші передфілософські твори, які були зумовлені значною мірою характером і способом діяльності, побутом наших давніх предків. Формувався свій стиль життя і мислення, вироблялись характерні орієнтації на освоєння світу, своя культура.

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
3. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
4. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
5. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
6. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі
7. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
8. Атрибутивні ознаки і властивості культури
9. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
10. Біосфера Землі, її характерні властивості
11. Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою
12. Братства та їх роль в розвитку української культури.

Переглядів: 759