МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Характерні риси філософської культури Київської Русі1) несприйяття абстрактного, відірваного від життя філософствування; 2) вироблення своєрідного типу філософствування, що відрізняється не предметом, а суб'єктом пізнання. Суб’єкт пізнання виступає не як чисто гносеологічний, а як цілісний суб'єкт, для якого характерною є єдність морального і гносеологічного; 3) етизація філософської думки, тяжіння до проблем людини і осмислення історії, гостре, чуттєве сприйняття і переживання усіх процесів навколишнього природного і соціального середовища. Отже, філософська думка часів Київської Русі була спрямованою на етичні, культурні та соціально-історичні питання. Тут мало місце і намагання осмислити природу людини, оцінити значення розуму та духовного початку в людині. У філософській думці розкривається світобудова, в яку Бог заклав мудрість, красу, доцільність та гармонію. Філософська культура Русі постає як результат попереднього духовного розвитку. На основі сприйняття, творчого осмислення перекладних джерел світової культури на початку XI ст. створювались самобутні, оригінальні твори вітчизняної книжності. Так, на початку ХII ст. з'явилася “Повесть временных лет”, яка постає не тільки як літературний твір, а й як одна із пам'яток філософської думки. Філософське звучання мають “Слово про закон и благодать”, “Послание”, “Златоуст”та інші твори. “Слово о полку Игоревом” є не тільки видатною пам'яткою літератури Київської Русі, а й джерелом своєрідної філософської культури. Основою цієї своєрідності є філософське тлумачення єдності, патріотизму і сили духу. Таким чином, аналіз філософської культури Київської Русі свідчить, що в цю епоху українські мислителі засвоювали і творчо переробляли відповідно до руської дійсності досягнення світової філософської думки, розвинули власні філософські ідеї і концепції і, цим самим, закладали основу самобутньої української філософії. Треба підкреслити, що виникнення філософських ідей в Україні дослідники пов'язують з появою такої історичної спільності людей, як український народ. Відомо, що кожен народ демонструє своє право на життя не тільки здатністю до виживання, а силою духу взагалі, і філософського зокрема. Свідченням того, що за давніх часів пращури українського народу були високорозвинутою спільнотою, є результати дослідження Трипільської культури (4000-2000 pp. до н.е.), а значно пізніше – геніальна пам'ятка українського народу V-ІХ ст., написана у IX і переписана в ХVІ чи в ХVП ст., "Велесова книга". Важливим моментом є те, що представлена у "Велесовой книге" характеристика українського народу показує, що початки української філософії зумовлені духом віри, любові і надії, а вінцем цього духу є свобода. Філософський світогляд, поданий у творі, показує, що український народ вірить передусім у свої власні сили, здібності, що тільки завдяки діяльності можна досягти щастя і свободи. Таким чином, можна зробити висновок, що світогляд наших предків не був обмеженим. Він охоплював всі сторони життя людини, був практичним, господарським. Деякі елементи "філософського" осмислення явищ природи і людського життя були наявні вже у народному світогляді східнослов'янських племен задовго до хрещення Русі та появи письменності. На основі першої світоглядної самобутньої системи створювались перші передфілософські твори, які були зумовлені значною мірою характером і способом діяльності, побутом наших давніх предків. Формувався свій стиль життя і мислення, вироблялись характерні орієнтації на освоєння світу, своя культура. Читайте також:
|
||||||||
|