Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Ресурси

Додаткова

Основна

Список рекомендованої літератури

1. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України від 16.01.2003 № 436-IV, зі змінами та доповненнями // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Податковий кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України від 2.12.2010

№ 436-IV // http://zakon.rada.gov.ua.

3. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України від

16.01.2003 № 436-IV, зі змінами та доповненнями // http://zakon.rada.gov.ua.

4. Митний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 11 липня 2002 р.,

зі змінами та доповненнями // http://zakon.rada.gov.ua.

5. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом: Закон України прийнятий Верховною Радою України 14 травня 1992 року №2343-ХП із змінами та доповненнями // http://zakon.rada.gov.ua.

6. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від

23.09.1994 року №185/94-ВР, зі змінами і доповненнями // http://zakon.rada.gov.ua.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал":

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37 (583), зі змінами та доповненнями.

8. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник для самост.

вивчення дисципліни. – 2-ге вид., випр. і доп. / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко. - К.: Знання -Прес, 2006. - 287 с.

9. Аранчій В.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / В.І. Аранчій. – К.: ВД

"Професіонал", 2004. - 304 с.

10. Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. Посібник /

Я.В. Воловець. – К.: Алерта, 2006. – 199с.

11. Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник: Курс лекцій / Г.Г. Кірейцев.

- Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

12. Ковалева A.M. Финансыфирмы: Учебник / A.M. Ковалева, М.Г. Лапуста,

Л.Г Скамай. - М.: ИНФРА-М, 2001.-254с.

13. Кравчук О. М., Лещук В. П. К77 Фінансова діяльність суб'єктів

підприємництва: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. — 504 с.

14. Грннчуцький В. І., Карапетян Е. Т., Погріщук Б. В. Економіка

підприємства: Навч. посіб. - К: Центр учбової літератури, 2010. - 304 с.

15. Михайловська І. М., Ларіойова К. Л. Гроші та кредит практикум:

Навч. посібник - Львів: "Новиі Світ-2000",2010,- 312 с.

16. Аранчій В.І.,Бойко Л.М., Черненко Л. В. Гроші та кредит: Навч.

посібник. -Полтава: АСМІ, 2010. - 300 с.

17. Бердар М. М. Бюджетування у системі управління фінансовими ресурсами

підприємств / М. М. Бердар // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – №5. – С. 82-88.

18. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами / Пер. с англ. / И.А. Бланк. – М.:

Финансы и статистика, - 1996. – 482с.

 

19. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України

20. www.iweir.org.ua – Інститут світової економіки і міжнародних відносин

 

1. Методи нарахування дивідендів: зміст, переваги та недоліки

 

Одним з головних показників успішної роботи підприємства є його прибуток, подальше використання якого багато в чому залежить від рішення власників підприємства, які, своєю чергою, мають право претендувати на отримання відповідної частини прибутку у вигляді дивідендів.

Враховуючи фактори впливу на дивідендну політику і теоретичні концепції у цій галузі, в практиці використовуються такі основні підходи (методи) нарахування та виплати дивідендів:

залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат;

метод стабільних дивідендів;

метод гнучкої дивідендної політики;

метод стійкого приросту дивідендів;

метод стабільної та бонусної частини.

 

Загальний огляд методів нарахування дивідендів, їх переваги та недоліки наведено у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

МЕТОДИ НАРАХУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ

Методи Переваги Недоліки
1. Залишковий метод, припинення ди­відендних виплат забезпечення високих темпів росту підприємства платоспроможність фінансова незалежність нестабільність дивідендів відтік дрібних інвесторів
2. Метод стабільних дивідендів збільшення довіри до підприємства стабілізація котировок акцій слабкий зв’язок з фінансовими результатами мінімізація самофінансування
3. Метод гнучкої ди­відендної політики зв’язок з фінансовими результатами нестабільність розмірів дивідендів
4. Метод стійкого приросту дивідендів забезпечення зростання ринкового курсу акцій привабливість для інвесторів при додатковій емісії відсутність гнучкості постійне зростання фінансової напруги
5. Метод стабільної та бонусної частин регулярність виплати мінімальної частини залежність від фінансових результатів нестабільність розмірів дивідендів

 

Залишковий метод. Метод ґрунтується на теоретичних висновках М. Міллера та Ф. Модільяні, згідно з яким за джерела фінансування підприємства насамперед слід використовувати його прибуток. На дивіденди повинна спрямовуватися частина чистого прибутку, що залишилася у підприємства після здійснення всіх необхідних реінвестицій. До переваг методу належать забезпечення високих темпів розвитку підприємства. Головним недоліком є нестабільність дивідендів та відтік у інвесторів, орієнтованих на споживання, зокрема дрібних інвесторів. У рамках цього методу використовують і так звану стратегію припинення дивідендних виплат. При цьому широко застосовується негрошова форма виплати дивідендів (Gratisaktien).

Метод стабільних дивідендів. Зміст методу зводиться до того, що ставка дивідендів та їх абсолютна сума на одну акцію тривалий час залишаються незмінними або коливаються в незначних, заздалегідь визначених межах. Сума дивідендів при цьому не прив’язується до фактичних фінансових результатів за звітний період. Доцільність такого підходу обґрунтовується тим, що стабільні дивіденди відповідають інтересам стратегічних інвесторів, які вкладають кошти в корпоративні права підприємства на тривалий період, і навпаки, обмежують арбітражні можливості біржових спекулянтів, оскільки курс корпоративних прав за такої дивідендної політики матиме тенденцію до стабілізації або навіть поступового зростання. Для уникнення порушення фінансової рівноваги за використання цього методу підприємство повинне створювати резерв виплати дивідендів, який слід поповнювати у роки з високою прибутковістю і використовувати, коли фінансові результати є недостатніми.

Метод гнучкої дивідендної політики. На противагу до попереднього цей метод ґрунтується на принципі залежності розміру дивідендів від фінансових результатів у періоді, за який виплачуються дивіденди. Метод побудований на тезі про те, що, на відміну від облігацій, корпоративні права є ризиковими вкладеннями і тому винагородою за ризик повинен бути відповідний дохід, який коливається залежно від рівня прибутковості підприємства. Використання цього методу не означає, що величина дивідендів буде дзеркальним відображенням фінансових результатів суб’єкта господарювання. Обсяг сплачуваних дивідендів можна регулювати також шляхом зміни співвідношення розподіленого та нерозподіленого прибутку. В цілому метод є ефективним для підприємств зі стабільними доходами.

Метод стійкого приросту дивідендів. Метод ґрунтується на моделі виплати дивідендів М. Гордона і передбачає стабільне їх зростання, як правило, в твердо встановленому проценті приросту до розміру дивідендів у попередні роки. Аналогічно до методу стабільних дивідендів за цього методу обсяг дивідендів не залежить від прибутків підприємства у відповідному періоді. До переваг методу можна віднести відносне зростання ринкової вартості корпоративних прав, а отже, сприятливі можливості залуче­ння коштів при додатковій емісії. Недоліком такої політики є відсутність гнучкості. Якщо використання методу не підкріплене відповідними фінансовими результатами та достатніми резервами, то це може призвести до порушення фінансової рівноваги та втрати підприємством ліквідності.

Метод стабільної та бонусної частин. Використовуючи цей метод, підприємство регулярно виплачує стабільні невисокі дивіденди плюс додаткові бонуси за наявності високих прибутків чи у разі святкування знаменних подій, ювілейних дат тощо. Така політика є ефективнішою, ніж у разі виплати стабільно високих дивідендів та їх зниження за незадовільних фінансових результатів.


Читайте також:

  1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
  2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  3. Антропогенний вплив – це будь-який вплив, що здійснює людина на навколишнє середовище та його ресурси.
  4. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  5. Біологічні ресурси
  6. Біологічні ресурси
  7. Виробничі ресурси та їх обмеженість
  8. Виробничі ресурси та їх обмеженість.
  9. Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади
  10. Водні ресурси
  11. Водні ресурси планети і України
  12. Водні ресурси світу. Світовий океан, поверхневі та підземні води - реферат українською




Переглядів: 655

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ | Лекція 6. Протоколи транспортного рівня: TCP, UDP, стек протоколів TCP/IP. Управління TCP з’єднанням.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.