• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фаза аналiзу професійної ситуації

Список використаної та рекомендованої лiтератури

1. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннели Д.Х.-мл. Организация: поведение, структура, процессы. — М.: ИНФРА-М, 2000.— С. 238—275.

2. Гинзбург М. Стресс-менеджмент //Инструменты развития бизнеса: Тренинг и консалтинг: Сост. Л. Король, Е. Пруткова. — М.: Независимая фирма «Класс», 2001.—С. 154—170.

3. Гринберг Дж. Управление стрессом. — СПб.: Питер, 2002.— 496 с.

4. Джоуэлл Л. Индустриально-организационная психология: Ученик для вузов.—СПб: Питер, 2001. - С.429- 442.

5. Ньюстром Дж.В., Дэвис К. Организационное поведение. - СПб.: Питер, 2000.-С. 366-388.

6. Психология здоровья: Учебник для вузов/Под ред.Г.С. Никифорова. - СПб.: Питер, 2003.-С. 548-572.

2. Групова та iндивiдуальна технологiя профiлактики й подолання професiйного стресу та синдрому «професiйного вигорання»

Однiєю з найбiльш ефективних групових технологiй профiлактики та подолання професiйного стресу i синдрому «професiйного вигорання» на рiвнi освiтньої органiзацiї є тренiнгова робота. Ми розробили тренiнг, спрямований на роботу з цими проблемами, загальна структура якого наведена нижче.

2.1. Індивiдуальна технологiя профiлактики та подолання професiйного стресу та синдрому «професiйного вигорання»

Для профiлактики та подолання професiйного стресу та синдрому «професiйного вигорання» на рiвнi особистостi розроблено iндивiдуальну технологiю профiлактики та подолання професiйного стресу та синдрому «професiйного вигорання», яка складається з декiлькох послiдовних фаз та системи конкретних прийомiв, якi наводяться нижче.

Профiлактика синдрому «професiйного вигорання» розпочинається з аналізу професiйної ситуації [3]. Вона полягає в когнiтивнiй оцiнці ситуації (виявлення стрес-факторiв, аналiз власної стресової реактивностi чи толерантностi тощо) та зниження впливу стресорiв. Це передбачає застосування системи спецiальних прийомiв, якi є бар’єрiми на шляху до стресу:

Навчiться розпiзнавати стрес. З цiєю метою слiд навчитися iдентифiкувати деякi сигнали, якi попереджають про стрес [4]. До основних з них належать:

Робота:

· людина не виконує роботу своєчасно, не приходить на призначенi зустрiчi або не виконує iншi зобов’язання;

· людина припускається помилок через неуважнiсть;

· знижуються кiлькiснi та якiснi показники роботи;

· людина довго вагається, приймаючи рiшення;

· затримується на роботi, але бiльш «одержима» роботою, нiж завжди;

· уснi або письмовi доповiдi мають нечiткий, незв’язний характер;

· частiше, нiж звичайно, трапляються нещасні випадки.

Стосунки з колегами:

· неадекватно сприймає гумор;

· проявляє роздратування, недружелюбнiсть, демонструє реакцiї гнiву;

· раптово почалися ускладнення в спiлкуваннi та пiдтриманнi дружнiх
стосунків з iншими людьми;

· висловлює незрозумiлу або надмірну недовiру до колег.

Особистiсть:

· виглядає втомленою, не здатна «розслабитися».

· байдуже ставиться до життя; не виявляє нi до чого зацiкавленостi.

· часто вiдчуває себе хворою або такою, що ось-ось захворiє.

2. Якщо Ви знайшли в собi ознаки стресу, то здiйснiть глибшу когнітивну оцінку ситуацiї: з’ясуйте основнi стрес-фактори у Вашiй професiйнiй ситуації та спробуйте «усунути» їх. Це можна зробити таким чином:

· назвiть 5 найважливiших джерел стресу (стресорiв);

· опишiть коротко Вашi реакцiї на них;

· подумайте, як можна знизити вплив цих стресорiв або повнiстю усунути їх дiю [5].

3. Якщо виконання цього завдання не дало Вам можливостi глибоко проаналізувати основнi стрес-фактори у Вашому професiйному життi, то використайте складніший прийом: почніть вести «Щоденник стресових подiй» [3], збираючи iнформацiю за 7 компонентами щоденно:

1. Стресори цього дня:

· звичнi стресори (якi вiдчуваються часто);

· незвичнi стресори (які вiдчуваються рiдко).

2. Реакцiї на кожен стресор, що з’явився:

· фiзiологiчнi реакції (потовидiлення, м’язове напруження, пiдвищення артерiального тиску тощо);

· психологiчнi реакції (страх, тривога, хвилювання тощо).

3. Способи адаптацiї до стресора.

4. Кращi способи адаптацiї.

5. Прийоми релаксацiї, якi використовувалися Вами в цей день.

6. Ефективнiстъ цих прикйомів релаксацiї.

7. Вiдчуття, якi були в цей день:

• фiзичнi;

• психiчнi.

Спробуйте вести цей щоденник протягом 3 тижнiв, а після цього проаналiзуйте вплив стресу на Ваше життя та Вашу реакцiю на стрес за допомогою таких питань:
• Які стресори виникають у Вашому життi найчастiше?
• Чи хочете Ви й надалi вiдчувати вплив цих факторiв?
• Якщо нi, то подумайте, яких стресорiв Ви можете укикнути. Яким чином?
• Як зазвичай реагує на стресори Ваш організм?
• Чи використовуєте Ви певнi прийоми подолання стресу частiше, нiж iншi?
• Цi прийоми працюють «на Вас» чи «проти Вас»?
• Чи iснують iншi прийоми подолання стресу, які Ви використовуєте рiдко.

4. При аналiзi сiрес-факторiв звернiтъ увагу, чи маютъ місце в конкретній ситуацiї глобальнi професiйнi (життєвi) зміни (наприклад, реорганiзацiя на роботi; перехід на нову посаду; змiна режиму або графiка робота; змiна роботи дружиною (чоловіком); зміна мiсця проживання; хвороба близьких тощо), оскiльки одна або кiлька з них можуть виявитися для Вас серйозними стрес-факторами в аналiзований перiод [3]. Спробуйте осмислити їх змiст, сконцентруватися на умовах нейтралiзацiї їх негативного впливу, заручiться соціальною пiдтримкою близьких для Вас людей. Не посилюйте вже наявний стрес, не плануйте новi види активностi, якi можуть додатково вивести Вас зі стану рiвноваги, постарайтеся адаптуватися до наявного — вже й так складного — перiоду Вашого життя.

Визначте повсякденнi рутиннi побутовi справи, а також конфлiкти, пов’язанi з ними, якi найчастiше є стрес-факторами (наприклад, перевантаження професiйними справами; необхiднiсть взаємодiї з великою кількiстю людей пiд час роботи; несвоєчасне виконання колегами їх професiйних зобов’язань; оволодiння новою технiкою; перестановка або втрата речей; сiмейнi конфлiкти тощо) [3]. Спробуйте контролювати їх та не додавати до них нових. Пам’ятайте, що повсякденнi проблеми бiльш згубно дiють на здоров’я, нiж глобальнi життєвi зміни внаслiдок їх хронiчного характеру [3].

5. Визначивши основнi стрес-фактори, якi викликають професiйний стрес, прийміть на себе певнi зобов’язання щодо подолання стресу. Укладіть контракт iз самим собою [3] щодо використання певних прийомiв подолання стресу протягом певного часу та визначте певну систему винагород або покарань для самого себе.

6. Визначте основнi мотиви [3] здiйснення Вами професiйної діяльності. Для цього складiть перелiк усiх причин (реальних та абстрактних), які спонукають Вас виконували цю роботу. Визначте мотивацію, ціннiсть та значущiсть своєї роботи, можливостi професiйної кар’єри, основні етапи її здiйснення.

7. Якщо Ви зрозумiєте, що ця робота для Вас не є дуже значущою, вона Вам не подобається та не дає можливості розв’язати Ваші професiйнi та сімейні проблеми, то прийміть мужнє рiшення — змiнити роботу.

8. Якщо ж робота є для Вас значущою, але Ви вiдчуваєте, що починаєте «вигорати» то — хоча б тимчасово — зробiть такi кроки [3]:

· попросiть керiвництво тимчасово знизити Вам навантаження;

· не берiть роботу додому;

· не розмовляйте про справи пiд час обiду та у вiльний час.

9. Навчiться управляти своїм часом [3] за допомогою таких прийомів:

• визначте основі цiлi та завдання Вашої професiйної діяльності на певний перiод;

• спiввiднесiть результати їх виконання з можливостями здiйснення i певних етапiв Вашої професiйної кар’єри;

• визначте прiоритетність цiлей та завдань;

• складiть розклад виконання справ;

· навчiться говорити «Ні!»;

· делегуйте свої повноваження; доручайте завдання iншим;

· визначайте те, як Ви розподiляєте свiй час, та iн.

10. Якщо Ви визначили, що одним зi стресорiв, які обумовлюють виникнення у Вас професiйного стресу, є дуже великий обсяг роботи, навiть якщо робота Вам дуже подобаться, спробуйте змiнити свiй імідж «трудоголiка». Щоб подолати трудоголiзм, використайте такі засоби:

• сконцентруйтеся на тому, що Вам подобається найбiльше, спробуйте знайти способи припинити або мiнiмізувати виконання того, що Вам не подобається;

• спитайте себе «Чим би я хотiв займатися безкоштовно?» i потім спробуйте спрямовувати у це русло свою роботу;

• використовуйте свiй час, не дозволяйте часу використовувати Вас. Вирiшiть для себе, скiльки часу Ви придiлятимете вiдтепер роботi, потiм скоротiть свiй робочий час до цього рівня. Використайте для цього так званi «штучнi» прийоми (призначте вiдразу пiсля закiнчення робочого дня зустрiч з другом, i плануйте вiдвiдування басейну, похiд у театр тощо);

• залишiть вiльний час у Вашому робочому розкладi;

• навчiться говорити «нi» новим вимогам до Вашого часу. Якщо Вам важко це зробити, скажiть, що Вам потрiбно подумати над цим, i вiдмовтеся пiзнiше;

• оформiть своє робоче мiсце за своїм смаком, зробiть так, щоб воно приносило Вам задоволення. Ви заслуговуєте на це;

· постарайтесь не забувати про приємнi моменти своєї роботи: задоволення від виконаного завдання, свобода та можливiсть бути корисним iншим тощо;

· надмiрна захопленість роботою передбачає широкий обсяг звiтностi про те, як Ви працюєте. Подумайте, як можна переструктурувати
роботу, щоб вона приносила Вам бiльше задоволення;

· визначте час для сiмейних справ (роздiліть із домашнiми побутовi турботи, виїдьте на природу тощо).

11.Визначте тi речi, якими Ви хотiли б займатися, окрiм роботи.
список пiд назвою «Я дiйсно хочу цим займатися». Перерахуйте все, чим Ви хочете займатися, в послiдовнотi вiд найбiльш до найменш бажаних дiй. А тепер пригдайте, коли Ви востаннє займалися тим чи iншим з Вашого перелiку. Створiть умови, щоб такi заняття стали для Вас реальнiстю.

12. Намагайтеся у своїй професiйнiй дiяльностi демонструвати асертвну (впевнену) поведінку [3]. Впевненiсть у собi — це здатнiсть виражати себе та задовольняти свої власнi потреби, водночас не створюючи незручностей для iнших. Тому вiдмовляйтеся вiд невпевненої поведінки (відмова вiд власних потреб заради допомоги iншiй людинi, ігнорування власних потреб) та агресивної поведiнки (спроби домiнування або досягнення своїх цiлей за рахунок iншах людей).

13. Визначте своє розумiння успiху в життi (що для Вас означає успіх), визначте власний рiвень успiху. Проаналiзуйте свої позитивні сторонни, які сприяють досягненню Вами успiху, а також назвiть уразливi сторони, якi не сприяютъ цьому. Опишiть стресовi професiйнi (життєвi) ситуацiї, в яких Ви використали свої сильнi сторони. Опирайтесь на них i в цiй ситуацiї, щоб забезпечити профiлактику синдрому«професiйного вигорання». Тримайтесь подалi вiд випробувань, які вимагають вiд Вас вiдсутнiх у Вас умінь та характеристик.

14. Створiть групу соцiальної підтримки [1; 2; 5; 11]. Соцiальна підтримка — це почуття причетностi, почуття того, що тебе приймають та люблять таким, яким ти є, а не тому, що ти можеш що-небудь зробити для когось. До групи соцiальної пiдтримки можуть ввiйти Ваші друзi, члени сiмї, з якими Ви духовно близькi i з яками Ви подiляєте радощi, проблеми, острахи та любов. Включiть до групи соцiальної пiдтримки i Ваших колег, потоваришуйте з ними, органiзуйте спiльне позитивне проведення часу.

15. Потурбуйтеся про правильне харчування. Визначте для себе збалансовану дiєту. Не дозволяйте «зайвому» шумовi з Вашого оточення вибивати Вас зi стану рiвноваги.

Читайте також:

1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
2. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
3. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
4. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
5. В осередку надзвичайної ситуації
6. Взаємозвязок соціалізації та професійної адаптації в
7. Види професійної консультації.
8. Види та прийоми пам’яті. Розвиток професійної пам’яті
9. Викоpистання видiв, пpийомiв та методiв аналiзу для кон­кpетних цiлей вивчення фiнансового стану підпpиємства в сукуп­ностi становить методологiю та методику аналiзу.
10. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕДОТРИМАННЯ НОРМ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ЕТИКЕТУ В ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
11. Геологічні ситуації.
12. Гідрологічні надзвичайні ситуації

Переглядів: 762