МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Соціальне прогнозуванняСоціальне прогнозування – це соціальне дослідження ймовірних перспектив розвитку соціального об'єкта. У ході наукового соціального прогнозування вирішуються два головних завдання: визначається й мотивується мета ймовірного розвитку об'єкта; визначаються засоби й способи досягнення цієї мети. Технологія проведення соціального прогнозування містить сім основних етапів: · передпрогнозна орієнтація (визначення об'єкта, мети, завдань, часу проведення, методів і робочих гіпотез); · визначення прогнозного фону (чинники, що впливають на розвиток об'єкта); · побудова базової моделі прогнозу (узагальнене бачення об'єкта в системі його основних показників); · пошуковий прогноз (проекція базової моделі в майбутнє відповідно до методології); · нормативний прогноз (проекція базової моделі в майбутнє відповідно до нормативів реальності); · оцінка ступеня достовірності та її уточнення через систему експертного опитуванння; · вироблення пропозицій, рекомендацій з метою оптимізації процесу розвитку об'єкта прогнозування. Соціальна експертиза – технологічна процедура соціальної роботи, яка застосовується при вирішенні соціальних завдань і наданні допомоги різноманітним категоріям населення. Ця процедура пов'язана і взаємодіє з такими загальними технологіями, як діагностика, профілактика та ін. Потреба в проведенні соціальної експертизи виникає тоді, коли прийняття певного соціально значимого рішення може неоднозначно позначитися на процесах реального життя. У загальному плані під експертизою розуміється кваліфіковане дослідження проблеми або її аспекту з отриманням обґрунтованого висновку. Під соціальною експертизою прийнято розуміти професійне (експертне) дослідження стану соціального об'єкта й формулювання відповідного висновку. Соціальне посередництво. Є процесом сприяння досягненню згоди між соціальним суб'єктом і об'єктом для вирішення соціальних проблем клієнта (об'єкта) й надання йому допомоги. Основне завдання соціального посередника – роз’яснення інтересів і поглядів однієї сторони іншій. Посередництво реалізується в таких основних формах: · посередництво у вирішенні правових, побутових, медико-реабілітаційних проблем клієнтів (частіше застосовується в роботі з людьми похилого віку, інвалідами, а також при опікунстві й посередництві); · соціально-педагогічне посередництво (спрямоване, як правило, на сприяння батькам, вихователям, учителям, наставникам у навчанні й вихованні молоді); · посередництво в пошуку його суб'єкта (соціальної служби або закладу, спроможних надати клієнтові необхідну допомогу й підтримку); · посередництво у вирішенні різноманітних видів конфліктів (сімейних, трудових, міжнаціональних тощо). Соціальне консультування – це кваліфікована відповідь, допомога особам, які мають різноманітні проблеми, з метою їх соціалізації, відновлення й оптимізації їх соціальних функцій, вироблення соціальних норм спілкування. Особливість технології консультування полягає в активізації резервів і внутрішніх сил клієнтів для вирішення проблемних, кризових або конфліктних ситуацій. Вважається, що соціальне консультування правомірно відносити за своєю суттю до психологічного консультування, тобто називати його соціально-психологічним. У цьому зв'язку виділяють шість його основних принципів: · доброзичливе й безоцінне ставлення до клієнта; · орієнтація на норми й цінності клієнта; · заборона давати поради клієнту; · анонімність консультування; · включення клієнта в процес консультування; · розмежування особистих і професійних взаємин. У процесі соціально-психологічного консультування використовується своєрідна система методів і прийомів роботи з клієнтами: спостереження, тестування, навіювання, переконання, інформування, метод художніх аналогій, міні-тренінг, консультаційний інструктаж та ін. Соціальне забезпечення –система заходів для матеріального забезпечення й обслуговування всіх, хто потребує такого забезпечення й обслуговування. Дана система заходів обумовлена відповідними Законодавчими актами й Конституцією. Соціальне страхування– складова частина, один із засобів соціального забезпечення; система заходів для створення особливих грошових фондів, створених за рахунок страхових внесків підприємств, організацій, громадян і державних засобів, спрямованих на матеріальне забезпечення осіб, які цього потребують, а також виплата сум відшкодування майнового й іншого збитку. Система соціального страхування, що відповідає ринковим державам, у нашій країні тільки формується, а процесу зміцнення страхової справи в країні сприяє прийняття відповідних законодавчих актів. Соціальна опіка й піклування як загальні технології соціальної роботи застосовуються при наданні допомоги різним категоріям населення і, насамперед, використовуються для захисту прав і інтересів дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків. Опіка й піклування – правові форми захисту особистих, майнових прав і інтересів громадян у випадках, передбачених законом.
Читайте також:
|
||||||||
|