РОЗВИТОК СВІТОВОГО ТУРИЗМУ У XX стол.

Якісні зміни в науково-технічному прогресі та соціальних умовах в другій половині ХІХ століття (особливо наприкінці століття), забезпечили подальший розвиток світового туризму у XX ст.

Будівництво лайнерів, здатних надійно виходити у відкрите море і навіть перетинати океан, розвиток залізничногсполучення, розвиток рекреаційної інфраструктури та інформаційних джерел з питань подорожей, зміна психологічного відношення до подорожі, як не тільки ділової необхідності, але способу відпочинку та задоволенні певних пізнавальних та розважальних потреб, зменшення терміну робочого часу, зростання долі міського населення, поява популярних туристичних центрів, вдосконалення місць розміщення та закладів харчування,- сприяли розвитку світового туризму.

Вже в 1898 р. в Люксембурзі було створено Міжнародну Лігу туристичних асоціацій. По мірі розвитку туризму, ця організація вдосконалювала свій статус і в 1975 р. була реорганізована у міжурядову Всесвітню туристичну організацію.

В США в 1908р. з’явився народний автомобіль, а з 1920 р. автомобільні подорожі стали улюбленим видом проведення дозвілля для середнього класу американців.

Паралельно вдосконалювалась система подорожніх документів і стали з»являтись іміграційні служби.

В 1921 р. Ліга Націй стандартизувала вимоги до закордонних паспортів, а з 1932 р. США запровадили систему в’їзних віз. Раніше, щоб отримати дозвіл на в’їзд до США, іноземці приїздили на іміграційний контроль безпосередньо до порту Нью Йорк і, після іміграційного контролю дізнавались, чи їх впускають в країну, чи треба повертатися назад.

Для пересування по Росії між містами треба було мати так званий подорожній документ, а для виїзду за кордон отримати дозвіл служби Його імператорської величності.

Розвиток туризму обумовив необхідність вдосконалення системи обміну валют. Сучасне свро повторює практику, коли валюта Древнього Риму приймалася у всій Європі.

Фотоапарат, що був винайденим у середині ХІХст., у XX ст. став доступним для багатих мандрівників і теж став певним стимулом для подорожування.

Набуває розвитку лижний туризм та альпінізм. Певним чином подібні процеси відбуваються і в Сполучених штатах Америки і в Російській імперії, до складу якої входила Україна. Треба відзначити, що історичні та природні об’єкти туризму знаходились також на українських територіях, що входили до складу Польщі, Австро-Угорщини, Румунії.

Коли ми згадуємо про новий етап розвитку готелів, закладів громадського харчування, музеїв, друкування туристичних карт та довідників в Україні, ми маємо на увазі Крим, Північне Причорномор’я, замки та монастирі центральної України, Київ, Умань та інші міста, Галичину, Буковину, Закарпаття тощо. Вже в 1902 р. були організовані водні прогулянки по Дніпру, як перші ознаки майбутнього річкового туризму.

На українських землях на початку XX ст., як і в усій Європі, набирають популярності велосипедний, гірський, водний, дачний, пізнавальний, лікувальний та інші форми туризму. Особливу роль для розвитку релігійного та освітянського туризму відіграє Києво-Печерська лавра.

На початку XX ст. в Києві налічувалось 64 готелів, в Одесі - 34 готелів, а Ялту називали російською Ніцею.

В 1910р. в Україні працювало 146 музеїв. Треба підкреслити, що незважаючи на те, що у ті часи Україна не мала своєї державності, завади існували українська інтелігенція, патріотично налаштована громада, які докладали зусиль для зберігання та популяризації пам’яток української культури.

Враховуючи історичні події, можна визначити певні етапи розвитку туризму у XX ст.:

-1900-1914рр., тобто передвоєний.

Стагнація під час Першої світової війни 1914 - 1918 рр та післявоєнний період, потрібнй для відбудови та відновлення господарства

- З 1921 по 1939 рр. в Європі відбувся наступний етап. В 1930р. європейскітуристичні агентства об’єднались у картель з загальною ціновою політикою У цей самий період в Радянському Союзі також відбувається бурхливий розвиток туризму, але зі своєю специфікою.

У 1930 р. створено Всесоюзное добровольное товарищество пролетарского туризма. Популярними стали екскурсії типу «Люби и знай родимый край», « По ленинским местам», «По местам революционной славы», що мали метою патріотичне виховання, радянську пропаганду та агітацію. Палаци та пансіонати царського періоду перетворювались на санаторії та дома відпочинку для робочих і селян. Природні можливості Південного Причорномор’я та Криму сприяли розвитку туристичної інфраструктури України. У 1940 р. в СРСР налічувалось 165 будинків туризму, 50 турбаз,24табори, 1270 будинків відпочинку та 1878 санаторіїв.

Соціальний склад відпочиваючих був таким:

Робітники-33%, ІТР-28%, селяни-9%, пенсіонери-4%, студенти-18%,інші- 8%. В 1929 створено ВАТ «Інтурист».

В 1938р. виїхало туристів з СРСР 4,3млн, в’їхало 6,1 млн. Внутрішнім туризмом займалися профспілки У 1558 р. створено БММТ «СУПУТНИК» - Бюро міжнародного молодіжного туризму. Обмін у молодіжному туризмі здійснювався на так званій без валютній основі (приймаючі сторони взаємно сплачували перебування гостей з розміщенням у гуртожитках).

Крім того, Україна, з її морськими портами, промисловістю, Донбасом, розвинутим сільським господарством мали для СРСР велике стратегічне значення і це сприяло будівництву залізниць, автошляхів та іншої інфраструктури.

Треба підкреслити розвиток радянського пасажирського морського та річкового флоту, велика доля якого припадала на Україну. Пасажирський флот мав не тільки лінійну функцію, а використовувався також для туристичних рейсів.

В 1939 році пасажирський флот СРСР перевіз 5000 британських і біля 1млн радянських туристів. Треба об’єктивно відзначити, що в намаганні наблизити дійсність до утопії, в яку більшовики на перших етапах комуністичного будівництва щиро вірили, було прийнято чимало дуже корисних декретів та законів, які якісно та позитивно впливали на розвиток інфраструктури масового туризму та залучення до нього широких верств населення. Було побудовано багато спортивно-туристичних баз де весь комфорт складався із ліжка в наметі, вмивальника на дворі та єдиної колективної вбиральні для усього табору.

Але були вечірні ватри, пісні, романтика, походи, вручення почесних знаків «Турист СРСР».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальний туризм	\|	Практичне заняття 7

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.