Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Практичне заняття 7

Етапи розвитку туризму уХХст.( продовження)

Після війни в СРСР було побудовано багато спортивно- туристичних баз, де весь комфорт складався із ліжка в наметі, вмивальника на дворі та єдиної колективної вбиральні для усього табору. Але були вечірні ватри, пісні, романтика, походи, вручення почесних знаків «Турист СРСР».

 

Путівки коштували дешево, а профсоюзи сплачували значну долю путівки. Більшість туристичної реклами в СРСР була безадресною і сплачувалась за кошт держави. Наприклад у центрі міста могла цілодобово світитися неонова реклама про те, що «ТУРИЗМ - ЛУЧШИЙ ОТДЫХ». Ні адреси, ні телефону.

 

Перші роки після війни з 1945 по 1950 були використані на відбудову міст та відновлення промисловості.

 

 

Згодом, життя стало налагоджуватись і інтерес до туризму почав поступово повертатися. З’явився новий вид туризму: по місцях бойової слави. Люди їхали туди, де воювали під час відкриття Другого фронту в Нормандії, на острови Японії. В Радянському Союзі такими об’єктами туризму стали Брестська фортеця, Сталінград, Севастополь, Одеса та інші міста-герої. Пасажирські лайнери відновили трансатлантичне сполучення і змагались у швидкості доставки ділових пасажирів з Європи до Америки.

 

Переможці отримували Блакитну стрічку Атлантики.

 

Але наприкінці 60-х років авіація відібрала майже усю клієнтуру океанських лайнерів, бо запропонувала швидкість в 16 разів більше. Подорож через океан, що тривала днями, тепер лічилась годинами. В результаті у 1967 р. лише 3 % пасажирів користувались морським трансатлантичним транспортом, а решта перейшла до авіації. Тоді судновласники вирішили змінити функцію свого флоту і використовувати його для морських круїзів.

 

Мирний період, підвищення життєвого рівня, розвиток туристичної інфраструктури сприяли формуванню попиту на гуризм, зокрема на морські подорожі.

 

Після війни поступово відроджувався туризм і в Україні, що знаходилась у складі СРСР. У1962р. був створений ЦСТЗ ВЦСПС - російська абревіатура Центральної Ради по туризму та екскурсіям Всесоюзної Центральної Ради Професійних спілок. Таким чином в межах профспілкового керівництва з’явилася спеціалізована організація яка цільовим чином займалася виключно організацією туризму та екскурсій на всьому терені СРСР. Ця організація мала свої підрозділи у кожному місті, у тому числі в Україні.

 

Поява мегакурортів, мегаготелів, морських та повітряних мегалайиерів,- дозволило зробити ціни більш демократичними, бо у мегасистемі питомні витрати значно зменшуються. Це призвело до того, що на кінець XX ст.туризм перестав бути елітарним і став масовим видом відпочинку.

 

 

Розпад СРСР та ліквідація протистояння соціалістичного та капіталістичного таборів сприяла зростанню чисельності зарубіжних поїздок туристів СНД.

Питання для самоконтролю:

- Які чинники сприяли розвитку туризму після 1950 року?

- Які конкретні місця відвідуються в туризмі по місцях бойової слави?

- Яку роль відігравав ЦСТЗ ВЦСПС в галузі радянського туризму?

 

- Що дозволило зробити ціни на туристичні послуги більш демократичними?

- Як вплинув розпад СРСР на чисельність зарубіжних поїздок громадян СНД?

 

 


Читайте також:

  1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  3. VІ. План та організаційна структура заняття
  4. Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
  5. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.
  6. Вид заняття: лекція
  7. Вид заняття: лекція
  8. Вид заняття: лекція
  9. Вид заняття: лекція
  10. Вид заняття: лекція
  11. Відповідь на практичне завдання.
  12. Вступне заняття




Переглядів: 691

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
РОЗВИТОК СВІТОВОГО ТУРИЗМУ У XX стол. | Безеквівалентна лексика і реалія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.