Питання 2. Дружба.

Товариськість визначається як відношення, міжособистісні стосунки між людьми, які базуються на єдності інтересів у спільній діяльності і передбачають духовну (ідейну) єдність та відповідний ступінь рівності. Духовна єдність виникає внаслідок спільності інтересів, особистісної поваги і довіри, доброзичливості і симпатії.

Питання 1. Товариськість.

Література

Хмельницький

Денищик О.І.

Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук

Критическая скорость закалки – минимальная скорость охлаждения, при которой образуется структура мартенсита.

Навчальна дисципліна:

Етика (загальна і професійна)

Лекція 9

Тема 8: Товариськість, дружба і любов як моральні цінності

доцент кафедри,

кандидат пед. наук

Тема 8: Товариськість, дружба і любов як моральні цінності

План

Товариськість
Дружба
Любов
Моральні основи сімейно-шлюбних відносин.

Основна

Додаткова

Моральна цінність міжособистісних стосунків виявляється в орієнтації на іншого і визнанні його значущості в морально-психологічному взаєморозумінні, обопільній довірі, повазі й самовіддачі, потребі утверджувати людське в людині, творити добро, дарувати щастя іншому.

Значне місце в життєдіяльності людей, їх моралі займають такі естетичні поняття як товариськість, дружба, любов. Названі категорії етики виступають: 1) справжньою мірою гуманності і людяності; 2) типами спілкування; 3) видами міжособистісних стосунків; 4) специфічними емоційно-почуттєвими й морально-естетичними станами; 5) моральними цінностями людини, які стають основою шлюбу і стосунків у сім’ї.

Деякі вчені, визначаючи товариськість як відносини між людьми додають до цього приятельські стосунки і знайомства:

- товариськість як відносини: що мають моральну цінність; проявляються в основному в групових взаєминах; являють собою оцінку відносин в групі людей (колективі та інш.); засновані на рівності та взаємній повазі; нівелюють соціальну, економічну, інші відмінності; уособлені на інтересах загальної діяльності;

- приятельські взаємовідносини: не мають високої моральної цінності; являють собою стійкі стосунки; розуміють під ними комфортність спілкування, не виключаючи повне взаєморозуміння, довірливість і взаємовиручку; не передбачаючи додаткових обов’язків, окрім звичайних норм;

- знайомство – це взаємна симпатія, яка виникла на основі поверхового сприйняття один одного. Відносини знайомства не мають моральної цінності і не передбачають додаткових етичних обов’язків.

Специфіка різних сфер соціального життя передбачає й інші смислові відтінки поняття «товариськість». Наприклад, товариші по зброї, по службі, фронтові тощо.

Ось як прощався зі своїми побратимами – козаками Кошовий атаман у повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба»: «Єсли же Вы поляжете и примите честную смерть, то мы поведаем, чтобы знала вся Украина, да и другие земли, что были такие молодцы, которые и веру Христовую знали и обороняли, да и товарищество уважали».

Сутність названих понять полягає у взаємодопомозі у спільній ротній справі, у спільній праці і прагненні вдосконалити особистісні риси кожного в інтересах досягнення мети. Саме слово «Товариш» - той, хто спільно з ким – небудь виконує якусь справу; щирий друг, приятель соратник, однодумець.

Кожен народ, країна знають немало прикладів високих товариських стосунків. Саме їм притаманне прагнення і вміння бачити в людині все краще, цінне й добре. Ці стосунки складаються за особливими правилами: не зачіпати інтереси одне одного, але в той же час не залишатися байдужим до недоліків; критично ставитися до спільної діяльності й до її результатів; самокритично оцінювати свій внесок у цю діяльність. На шляху до самовдосконалення значне місце займає товариська критика, яка є мотивом для допомоги в моральному становленні особистості, з відповідною повагою до неї. Така критика є основою зміцнення товариськості, стає необхідною умовою дружби між людьми.

Таким чином, товариськість передбачає наявність єдності цілей, спільної діяльності по їх досягненню, солідарності і підтримки, прагнення до взаємодопомоги, емоційно забарвленості відносин. Товариські відносини є одним із виявів принципу колективізму, моральної і психологічної захищеності, забезпечують взаємоповагу між особистостями, довіру і толерантність.

На відміну від товариськості дружба передбачає внутрішню близькість. Вона передумова любові. Не дивлячись на існуючу думку про те,що дружба з часом втратить смисл і зникне, поступившись місцем поза особистісним стосункам, вона і сьогодні є основним елементом нашого життя. Дружба визначається як форма міжособистісних відносин, заснована на спільних інтересах і взаємній прихильності.

Близькими до поняття дружба є поняття спорідненості, товариськості, і любові. Дружба як моральне почуття передбачає безкорисливість, чесність і щирість, самовідданість. Вона виключає утилітаризм, егоїстичні прагнення тощо. Дружба це: міжособистісні відносини, які мають моральну цінність; відносини взаєморозуміння,довіри і підтримки, які несуть в собі індивідуальний вибірковий характер; взаємна прихильність та спільність інтересів і переконань.

Дружні відносини можуть реалізуватися уформах: емоційного прив’язування; ділової спільності; духовної спільності, компліментарності (взаємодомовленості) та ін.. Домінуючими в дружбі моральними цінностями є діяльна підтримка і взаємовиручка (більш притаманна дружбі між чоловіками), психологічна підтримка, взаєморозуміння. Підтримка в дружбі є безумовною.

Слід підкреслити, що у різні епохи і в різних суспільствах форма дружби, уявлення про її істинність були різними. В епоху античності дружні стосунки були ритуалізовані й дуже нагадували родинні. З розвитком античного суспільства відбувається подальше відокремлення дружніх і родинних стосунків. У цей час формується ідеал дружби, який знаходить своє відображення в тодішніх наукових дослідженнях. Так, Аристотель розрізняв три типи дружби: 1) утилітарну, яка базується на взаємовигоді; 2) гедоністичну, яка визначає емоційну прив’язаність до людини, спілкування з якою приносить задоволення і психологічний комфорт; 3) моральну, коли друга люблять безкорисливо, заради його самого. Справжньою дружбою Аристотель вважав останню. Визначене розуміння дружби розглядається і в римській культурі, але з уточненням, що такі стосунки властиві прибічникам однакових політичних поглядів.

Середньовіччя характеризувалось «лицарською дружбою». Її зміст включав: васальну вірність сеньйору; його заступництво; життєвий устрій феодалів. Як інтелектуальне спілкування, що базується на спільності духовних інтересів, характеризувалась дружба в епоху Відродження. Серед моральних засад гуманістами того часу виділялася взаємна симпатія, у найширшому розумінні, яка покликана підтримувати соціальний мир і гармонію. Науковцями обґрунтовувалась добровільність, незалежний характер дружби. Пізніше дружба осмислювалася як моральна цінність, одна із загальних умов функціонування моралі. Дружба однієї людини з іншою тісно пов’язувалась з почуттям обов’язку і перед людиною і перед суспільством.

За змістом моральні цінності дружби характеризуються у відповідності з віковими та психолого-педагогічними особливостями індивідів. На кожному етапі формування особистості, у кожному віці існує властиве їй розуміння дружби. У дитинстві вона пов’язана з груповою грою. Відношенням в процесі гри дитини до самої себе. Підлітковий вік характеризується посиленням індивідуальності, вибірковості, романтизму. Юнацькійдружбі властиві: підвищена емоційність, посилення егоцентризму, перехід в «дорослу» (носить умовний характер). Дружба дорослих людей має більш глибокий, осмислений характер. Вона часто поєднується із сімейними ролями і вважається необхідною складовою моральних основ шлюбу і сім’ї. У зрілому віці в людини одночасно може бути й друг дитинства (спільність спогадів), і друг-колега (спільність інтересів справи), і друг, з яким об’єднує улюблене заняття (спільність інтелектуальних інтересів і естетичних переживань тощо).

Таким чином, дружба – своєрідний моральний феномен. Вона базується: на особистій симпатії, що відрізняє її від близькості, яка властива родинним стосункам; на безкорисності, на відміну від ділових стосунків, де людина використовує для досягнення мети інший засіб; на глибині інтимних стосунків, що відрізняє її від товариськості, де стосунки формуються колективом.Дружнє спілкування має високу моральну цінність, а наявність друзів вважається однією з найважливіших передумов психологічного комфорту і задоволення життям.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Вивчення психологічних особливостей сенсомоторної та мисленнєвої діяльності школяра

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.