• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні підходи до створення і впровадження комп’ютеризованих систем бухгалтерського обліку.

Література

Лекція № 5

Тема № 3

Різновиди спілкування

Спілкування як соціальне явище охоплює всі сфери суспільного буття та діяльності людей і може бути охарактеризоване за різними параметрами, а саме: залежно від контингенту учасників, тривалості стосунків, міри опосередкування, завершеності, бажаності тощо.

Залежно від контингенту учасників виокремлюють спілкування:

Організаційно – методичні основи створення і функціонування інформаційних систем управління фінансами.

План

1.Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІС.

1. Л.М. Дибкова “Інформатика та комп’ютерна техніка”, Київ 2003
2. В. С. Пономаренко «Інформаційні системи і технології в економіці» Київ 2002

Комп’ютеризовану систему бухгалтерського обліку (КСБО) можна створювати як:

1) систему автоматизації розв’язання окремих задач бухгалтерського обліку,

2) систему комплексної автоматизації бухгалтерського обліку;

3) складову частину інтегрованої системи автоматизації управління підприємством.

Перший варіант. На робочі місця встановлюються комп’ютери і розрізнені програми, що забезпечують розв’язання окремих задач обліку. Терміни і затрати на створення такої комп’ютерної системи мінімальні. Однак при такому несистемному підході до впровадження окремих компонент КСБО під час експлуатації можуть виникнути проблеми по взаємо ув’язці облікових даних. Насамперед неузгодженості при веденні загальних довідників, оскільки один і той самий об’єкт обліку на різних робочих місцях може кодуватися по-різному. Внаслідок цього в процесі об’єднання даних бухгалтерська програма буде розглядати один і той самий об’єкт як два різні. Часто такі помилки дуже важко виявити і виправити.

Другий варіант. При створенні комплексної системи автоматизації бух­галтерського обліку, крім установки комп’ютерів і програмного забезпечення на робочі місця усіх або більшості працівників, необхідне вироблення регламентів колективної роботи бухгалтерії. Такі документи повинні визначати порядок роботи із спільними даними, правила і терміни виконання регламентних робіт, операцій об’єднання даних тощо. Регламентування термінів, умов і порядку виконання окремих операцій потрібні, тому що деякі дії можна виконувати лише в певній послідовності. Наприклад, до введення усіх проводок з нарахування загальновиробничих витрат не можна їх розподілити за об’єктами аналітичного обліку рахунку основного виробництва тощо.

Третій варіант. Створення КСБО в складі інтегрованої системи автома­тизації управління підприємством вимагає вироблення ще більшої кількості регламентів, особливо з виконання робіт обміну даними з підрозділами, де розв’язуються задачі оперативно-технічного обліку, планування, аналізу тощо. При цьому, чим більше підприємство і чим більше його співробітників зайнято в системі управління, тим складнішою є задача складання регламентів, що забез­печують узгоджену роботу усіх ланок управління.

КСБО пройшли великий історичний шлях становлення і розвитку. Вони змінювалися паралельно із змінами інформаційних технологій, прог­рамних і технічних засобів обробки інформації, методів і засобів розробки, концепцією побудови ІС.

Ринок КСБО почав формуватися з кінця 80-х років. На сьогодні існує велика кількість (сотні) різноманітних програмних засобів автоматизації бухгалтерського обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повнофункціональних КСБО в складі ІС підприємства

Вивчення КСБО з метою впровадження доцільно починати з аналізу ознак, які визначають специфіку застосування цих програмних продуктів в умовах об’єкта комп’ютеризації.

1. Основні характеристики об’єкта і системи управління, які впливають на особливості бухгалтерського обліку:

галузева специфіка бухгалтерського обліку, яка знаходить відображення в моделях і алгоритмах обліку, елементах облікової політики;

для підприємств однієї галузі існує специфіка видів діяльності технологічних процесів виробництва продукції, робіт і послуг, що знаходить відображення в структурі даних, об’ємних характеристиках бази даних КСБО;

тип і характер виробництва (дискретний, неперервний) суттєво впливає на склад і структуру нормативно-довідкової інформації БД, форми первинних облікових документів тощо;

організаційна структура управління підприємством, кількість і територіальний розподіл організаційних одиниць, наявність централізованої бухгалтерії, бухгалтерій окремих підрозділів тощо визначають вимоги до інформаційних технологій збору, передачі і зберігання даних, складу і конфігурації КСБО: ізольовані функціональні автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера, мережевий комплекс взаємопов’язаних АРМ бухгалтерів або КСБО як невід’ємна частина корпоративної ІС підприємства.

2. Загальна характеристика КСБО:

використовувана модель бухгалтерського обліку і облікової політики, відповідність стандартам міжнародного бухгалтерського обліку,

адаптивні можливості КСБО-вибір, налагодження або конфірмування функцій, складу і структури даних БД КСБО, форм вхідних і вихідних документів;

структура робочого плану рахунків, глибина аналітичного обліку, види облікових реєстрів;

інструментальні засоби розробляння додатків для розвитку КСБО;

типова нормативно-довідкова база КСБО, склад типових господарських операцій, які відображаються в обліку;

інструментальні засоби створення і розвитку КСБО, користувацького інтерфейсу;

інформаційний зв’язок КСБО з іншими ІС масштабу підприємства, зовнішніми ІС, формати обміну даними;

методологія і технологія проектування, впровадження і супроводження КСБО;

засоби адміністрування БД і КСБО;

вимоги до кваліфікації персоналу, який експлуатує КСБО;

вартість і витрати на реалізацію проекту КСБО.

Ринок програмних продуктів КСБО пов’язаний з провідними фірмами-розробниками (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 Рейтинг фірм, взятий з www.expos.ru, максимальна кількість балів 100

Різноманітність представлених на ринку програмних продуктів, призначених для розв’язання задач обліку, закономірно ставить питання про ефективний вибір програмного забезпечення для КСБО. Завдання вибору ускладнюється суттєвими відмінностями в концепціях побудови програмних засобів, їх функціональної повноти, порядку адаптації до потреб конкретних користувачів, можливості використання на різних програмно-апаратних платформах, вартості тощо.

У табл. 6.2 поданий набір загальних критеріїв вибору програм для підпри­ємств різних типів, умовно класифікованих за кількістю працівників бухгалтерії.

Звичайно, така класифікація не єдина при розгляді усього спектра відмінностей програмних систем, а наведені в таблиці цифри щодо кількості працівників бухгалтерії для виділених груп дуже умовні.

Таблиця 62

Загальні критерії вибору програмного забезпечення (ПЗ) бухгалтерського обліку

У той же час ця класифікація неявно визначає степінь спеціалізації різних працівників, а, значить, і потребу спеціалізації окремих компонент про­грамного забезпечення.

Для малих підприємств, де чисельність працівників бухгалтерії становить 1-3 ос, найбільш доцільним є застосування ПЗ КСБО, основаного на концеп­ції універсальної моделі облікових даних і побудованого у вигляді єдиної програмної системи. Цей висновок обґрунтовується тим, що тут відсутня значна спеціалізація працівників за ділянками обліку і ввід даних фактично обмежується формуванням розширених проводок з мінімальною аналітичною інформацією. Крім того, використання набору спеціалізованих модулів вимагає постійного перемикання між ними і нерідко виконання технологічних про­цедур допоміжного характеру, пов’язаних з обміном інформації. Такий порядок використання системи є менш ефективним, ніж застосування єдиного програм­ного середовища.

З іншого боку, наявність спеціалізації у працівників бухгалтерії, вимагає використання програмних комплексів, які включають спеціалізовані за функціями і даними модулі, кожен з яких дає більш технологічні розв’я­зання з обслуговування інформаційних потоків, що виникають на кожній ділянці. Крім того, звично в бухгалтеріях більших підприємств вища потреба в розмежуванні прав користувачів з доступу до інформації, яка буває більш вираженою і простіше досягається за застосування комплексів вузькоспеціалізованих АРМ.

Суттєві відмінності між підприємствами з погляду наявності технічного персоналу, здатного виконувати технічне обслуговування КСБО і прив’язку програм до особливостей облікової роботи У великих підприємств, як правило, такий персонал є і тому для адаптації ПЗ КСБО можуть бути задіяні власні кваліфіковані працівники. Для малих підприємств важлива підтримка про­грамної системи дилерами виробника, оскільки власних спеціалістів такі під­приємства, як правило, не мають.

З аргументами загального характеру, наведеними вище, пов’язаний і критерій підтримки можливості сумісного використання з іншим офісним ПЗ. Для підприємств, у яких є власний штат програмістів, актуальною є можливість організації зв’язку стандартного ПЗ КСБО незалежного виробника з про­грамами власного розробляння. А для підприємств, які не мають свого фонду програм, актуальною є можливість його комплексного використання з про­грамами інших незалежних виробників.

Вимоги до можливості функціонування програмних систем у сере­довищі обчислювальних мереж і на різних програмно-апаратних плат­формах достатньо очевидні. У зв’язку з цим для бухгалтерій з невеликою кількістю АРМ достатньо застосування однорангових мереж ПК на плат­формі Intel з використанням того або іншого різновиду Windows. Для більших бухгалтерій бажані програмні системи, що функціонують в мере­жах ПК з виділеним сервером в архітектурі клієнт-сервер. Для КСБО з великою кількістю АРМ актуальним є застосування неоднорідних мереж з використанням серверів на більш потужних програмно-апаратних плат­формах. Звідси і вимоги до спеціалізованих програм, які передбачають перспективне масштабування системи і можливість його функціонування на основі технології „тонкого” клієнта.

Для корпоративних систем критерії вибору ПЗ КСБО доповнені вимогами підтримки функцій реплікації і консолідації даних з можливістю складання звітності в декількох облікових реєстрах.

Вибравши найбільш придатну групу програмних засобів, треба детально проаналізувати конкретні програми, звернувши увагу на такі фактори:

можливість застосування спеціалізованих програм у використовуваних підприємством програмно-апаратних середовищах;

склад допоміжного ПЗ (СКБД тощо), необхідного для функціонування спеціалізованих програм;

функціональні можливості, степінь автоматизації і повноту розв’язання найбільш складних і важливих для підприємства задач обліку;

склад адаптивних властивостей, можливості налагодження програми на специфіку ведення обліку в організації;

зручність користувацького інтерфейсу - при введенні і коригуванні даних, організації доступу до вхідної і результуючої інформації;

засоби захисту даних від несанкціонованого доступу, а також засоби відновлення при збоях в роботі комп’ютерної системи або внаслідок помилок при експлуатації;

можливість сумісного використання з іншими програмними продуктами власного розробляння або інших виробників, а також з офісним ПЗ загального призначення;

якість, повноту і зручність використання документації, наявність додаткових методичних матеріалів з застосування програмних засобів;

надійність і перспективність фірми-розробника, наявність регіональних філій, дилерської мережі і можливості фірмової підтримки користувачів. Від цього залежить професійна підтримка системи під час її експлуатації, можливості її розвитку;

цінову політику розробника - вартість ліцензій на придбання програми і надання послуг з її впровадження, супроводження, склад скидок при придбанні нових версій;

• можливість підтримки зі сторони аудиторських і консалтингових фірм. Наведемо деякі найпоширеніші програмні продукти і фірми-розробники

КСБО, які можна застосовувати для різних типів бухгалтерій.

Для малих бухгалтерій можна зарахувати розробки фірми „Парус” старих версій; „1С:Бухгалтерия (базовая версия)” („1С”); „Инфин-бухгалтерия” („Инфин”); „Финансист” („Атей”); „Соло для бухгалтера с компьютером” („Баланс-центр”); FinExpert (ШМ); „Сводный учет финансов” („Логос”); „Ажур” („Терцет”); „БЭСТ2+” („Интеллект-Сервис”); „Инфин” (Москва); програми „Интегратор” („Инфософт”, Москва) тощо.

На підприємтвах, де є бухгалтерії середнього типу (4-6 осіб), доцільно користуватися такими прогамними продуктами : „Турбо Бухгалтер 6” („ДИЦ”); „1С: Бухгалтерия-проф” („1С:”); „БОСС-Бухгалтер” („АйТи”); „Алеф-Бухгал-терия” („Алеф-Консалтинг”); „Гран-Бух” („Гранит-Центр”); „Инотек бухгалтер” („Инотек НТ”); „Инфо-Бухгалтер” („Информатик”); „Бухгалтерия” („Ком­пьютер-сервис”); „Баланс-1+” („Овионт”); „Главный бухгалтер” („Паритет-Софт”); „Бухгалтерский учет и расчет баланса” („Синко”); „Бухгалтерский учет предприятия” („Софтленд-системз”); „Само-Трейд” („Фирма Само”); „ФОЛИО-БАЗИС” („Фолио”); NESTA („Электронные деньги”); „Бухгалтерия Люкс” („Электронсервис”); „Дебет плюс” („ДИЦ „); „Финансы без проблем” („Хакере Дизайн”); „1С:Зарплата”, „1С:Торговля”, „1С:Расчет” („1С”); „Инвентаризация” („Инфин”) тощо.

Для великих бухгалтерій є такі розробки КСБО: „Парус” („Парус”); RS-balanse (R-Style Software Lab); „БЭСТ-4” („Интеллект-Сервис”); GRMO (GRIMO); „БОСС-компания” (Ай Ти); „Комплексная система бухгалтерского учета” („Звезда”); „Тектон” („Интелгрупп”); „Монолит-NT” („Монолит-Инфо”); „Компас” („Компас Гигант”) тощо.

Корпоративні бухгалтерії користуються інтегрованими ІС, до яких належать корпоративні інформаційні системи (КІС). Вони підтримують конкретні бізнес-процеси підприємства, виконуючи найвідповідальніші функції: складання і аналіз балансу та аналітичних звітів, управління фінансами і персоналом, собівартістю і торговельними операціями тощо. їх характерна особливість - здатність працювати в територіально-розподілених структурах. В Україні найбільшого поширення набули такі КІС: SAP R/3 (SAP AG, Німеччина); „Галактика” („Галактика”); BAAN-IY („BAAN”, американо-голландська компанія); SCALA (шведська компанія „Bestlutsmodeller AB”); „Oracle Application” (американська корпорація „Oracle”); „АВД” (українсько-російська фірма „ИНЭК”); Platinum (Platinum Software Corporation); „ФЛАГМАН” („ИНФОСОФТ”).

Незважаючи на насичення ринку, вже декілька років поспіль лідером на ньому є московська фірма 1С. Прорив цієї фірми на ринок бухгалтерських програм відбувся завдяки версії програми „1С: Бухгалтерія -проф. 6.0 для Windows”. Саме ця програма дала змогу фірмі 1С зайняти позицію лідера. На сьогодні потужною КСБО фірми 1С є „1С: Предприятие. Версия 7.7”.Однією з компонент цієї 1С є „1С:Бухгалтерия 7.7”.

Представник аудиторської фірми „Артур Андерсен” на семінарі „Засто­сування інформаційних технологій в освіті та практиці бухгалтерського обліку”, що проводився компанією ІВТСІ в межах проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) „Реформа бухгалтерського обліку та аудиту в Україні” та Київським національним економічним університетом з 11 по 22 березня 2002 р. в м. Києві навів дані, що близько 90 % підприємств в Україні використовують в якості КСБО програмні продукти фірми 1С.

Тому надалі в посібнику при розгляді тем, які стосуються питань автоматизації конкретних розділів обліку, в якості практичної реалізації задач вибраний програмний продукт „1С: Бухгалтерия 7.7”.

Читайте також:

1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
3. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
4. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
5. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
6. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
7. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
8. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
9. III етап. Системний підхід
10. IV. Розподіл нервової системи
11. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
12. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

Переглядів: 1723